Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №240/3779/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3779/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Леміщак Дмитро Михайлович

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

28 травня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати їй пенсію за віком на підставі ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове — про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), призначену з 07.09.2006 на умовах, визначених статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII (далі – Закон № 796-XII), з урахуванням страхового стажу 31 рік 10 місяців 10 днів.

Однак відповідач відмовився здійснити перерахунок пенсії позивача із збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, виходив з їх обґрунтованості.Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

На час призначення позивачу пенсії діяла редакція пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, згідно з якою право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки — 20 років, жінки — 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1: чоловіки — 10 років і більше, жінки — 7 років 6 місяців і більше — не вище 85 процентів заробітку.

У подальшому Законом України № 2148-VIII (набрав чинності 11.10.2017) до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ було внесено зміни. За новою редакцією цієї норми право на вказане збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж пов`язується з умовою призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, — відповідно до цього Закону.

Отже, правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі з доплатою за понаднормовий стаж змінилося. У зв`язку з цими змінами Закон № 796-ХІІ пов`язує збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону, з обчисленням пенсії виключно на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV.

Водночас колегія суддів наголошує, що з урахуванням положень статей 22, 58 Конституції України, якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення пенсії в повному розмірі з доплатою за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII, які запроваджують нові правила виплати такої надбавки (залежно від обчислення її розміру згідно з ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, тобто за інших умов, ніж ті, що діяли на час призначення пенсії), то такі зміни звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб, у яких це право виникло раніше.

Тому стосовно осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж (15 років — для жінок і 20 років — для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосовуватися у тій редакції, яка діяла на момент призначення пенсії, крім випадків покращення становища особи. Ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера, так і для органу, що призначає пенсію.

Поширення на таких осіб нових обмежувальних правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, запроваджених Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України є неприпустимим.

Аналогічні висновки сформульовані Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року у справі № 300/3435/21 у подібних правовідносинах, які колегія суддів враховує при розгляді цієї справи відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України.

Таким чином, оскільки пенсія за віком була призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України зазначені зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі з доплатою за понаднормовий стаж, оскільки це право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.