Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: мита
Дата: 27 травня 2026 р.
Справа: №160/14442/25
Суддя: Сафронова С.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
28 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/14442/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року в адміністративній справі №160/14442/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНОПРОМ-ВОСТОК» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
19.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНОПРОМ-ВОСТОК» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці №UA110000202549 від 09.05.2025 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 267 745,45 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 66 936,37 грн, усього на суму 334 681,82 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці №UA110000202550 від 09.05.2025 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 53 549,09 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 13 387,28 грн, усього на суму 66 936,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що митним органом проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «УКРТЕХНОПРОМ-ВОСТОК» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності класифікації при митному оформленні товарів за митною декларацією від 05.11.2024 №24UA110110006829U4. За результатами перевірки складено акт від 10.04.2025 №0021/25/7.5-19/0037148500, на який позивачем були подані заперечення, однак останні не були враховані митним органом. На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 09.05.2025, а саме: №UA110000202549, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 334 681,82 грн та №UA110000202550, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 66 936,37 грн. Позивач вважає висновки, що викладені в акті про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «УКРТЕХНОПРОМ-ВОСТОК» помилковими та необґрунтованими, а прийняті на підставі даного акту перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що експортна декларація №24353400ЕХ00004129 від 25.10.2024, яка складена виробником та експортером - компанією «JANTSA JANT SANAYI ve TICARET A.S.», відповідно до якої у країні експорту Туреччині здійснено митне оформлення експорту товару з відправленням на адресу позивача за кодом 87087099. Виходячи з цього, при заповненні електронної митної декларації імпорту від 05.11.2024 №24UA110110006829U4 декларант не міг вказати ніякий інший код товару, окрім того, що зазначений у декларації експорту, у зв`язку з чим, у графі 33 зазначено код товару 8708709990.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року в адміністративній справі №160/14442/25 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці №UA110000202549 від 09.05.2025 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 267 745,45 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 66 936,37 грн, усього на суму 334 681,82 грн. Визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці №UA110000202550 від 09.05.2025 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 53 549,09 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 13 387,28 грн, усього на суму 66 936,37 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, Дніпровська митниця подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.03.2025 Дніпровською митницею прийнято наказ №136 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «УКРТЕХНОПРОМ-ВОСТОК» вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності класифікації при митному оформленні товарів за митною декларацією від 05.11.2024 №24UA110110006829U4».
Підставою прийняття наказу стало виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронної копії митної декларації від 05.11.2024 № 24UA110110006829U4, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено.
У період з 24.03.2025 по 02.04.2025 Дніпровською митницею, відповідно до наказу від 18.03.2025 №136, виданого на підставі п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 2 ч. 3 ст. 345, п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України (далі – МК України), проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНОПРОМ-ВОСТОК» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо повноти нарахування та сплати митних платежів в частині правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товару «Колеса ходові, їх частини: сталеві колеса (без шин) для вантажних автомобілів…» за митною декларацією від 05.11.2024 №24UA110110006829U4.
Про призначення документальної невиїзної перевірки, її терміни із зазначенням місця проведення та питання, які будуть перевірятись Дніпровською митницею повідомлено керівника підприємства рекомендованим листом із повідомленням про вручення від 19.03.2025 № 7.5-2/19-02/13/1699, який отримано останнім 04.04.2025.
За результатами документальної невиїзної перевірки Дніпровською митницею складено акт від 10.04.2025 №0021/25/7.5-19/0037148500.
Перевіркою встановлено порушення:
- Закону України «Про митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-ІХ (діяв на момент митного оформлення) в частині правильності класифікації товарів відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, вимоги п. 1 ч. 1 ст. 257, ч. 1 ст. 69, п. 2 ч. 3 ст. 75 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по ввізному миту за митною декларацією від 05.11.2024 №24UA110110006829U4 на загальну суму – 267 745,45 грн;
- п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання на податок на додану вартість за митною декларацією від 05.11.2024 №24UA110110006829U4 на загальну суму – 53 549,09 грн.
Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки ТОВ «УКРТЕХНОПРОМ-ВОСТОК» 29.04.2025 подало до Дніпровської митниці заперечення №29/04-07 на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 10.04.2025 №0021/25/7.5-19/0037148500.
Проте, листом від 10.04.2025 №0021/25/7.5/19/13/0037148500 Дніпровська митниця повідомила, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства, а тому заперечення позивача залишені без задоволення.
На підставі вказаного акту перевірки від 10.04.2025 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 09.05.2025 №UA110000202549 за платежем – мито на ввезені на територію України товари на загальну суму 334 681,82 грн, з яких за основним платежем 267 745,45 грн та штрафні (фінансові) санкції – 66 936,37 грн;
- від 09.05.2025 №UA110000202550 за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 66 936,37 грн, з яких за основним платежем 53 549,09 грн та штрафні санкції – 13 387,28 грн.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 09.05.2025 №UA110000202549 та №UA110000202550.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи межі перегляду справи, передбачені ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки документальної невиїзної перевірки, відповідно до яких митний орган дійшов висновку про неправильне визначення позивачем коду товару згідно з УКТ ЗЕД під час митного оформлення товару «Колеса ходові (без шин): сталеві колеса для вантажних автомобілів…».
При цьому апелянт зазначає, що позивачем було задекларовано товар за кодом 8708709990 із застосуванням ставки ввізного мита 5 %, тоді як, на думку митного органу, товар підлягав класифікації за кодом 8716909090 із застосуванням ставки ввізного мита 10 %.
На обґрунтування своєї позиції митниця посилається на положення статей 69, 345 Митного кодексу України, а також на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.06.2023 у справі №320/7281/21, відповідно до яких митний орган має право після завершення митного оформлення здійснювати перевірку правильності класифікації товару та у разі виявлення порушень самостійно визначати код товару.
Колегія суддів погоджується з тим, що положеннями статей 69, 345 МК України дійсно передбачено право митного органу здійснювати митний контроль після завершення митного оформлення товару та у відповідних випадках самостійно класифікувати товари.
Разом із тим, саме лише існування у митного органу відповідних повноважень не свідчить про безумовну правомірність будь-якого рішення, прийнятого за результатами перевірки, оскільки таке рішення повинно ґрунтуватися на належних, допустимих та достатніх доказах, а також відповідати критеріям обґрунтованості та вмотивованості, визначеним статтею 2 КАС України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час митного оформлення товару за митною декларацією від 05.11.2024 №24UA110110006829U4 митному органу були надані усі необхідні документи, зокрема інвойс, сертифікати походження та якості, технічні характеристики товару, документи щодо виробника та призначення товару.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач приховав від митного органу будь-які характеристики товару, подав недостовірні документи чи надав неповну інформацію, яка могла вплинути на здійснення класифікації товару.
Більш того, під час митного оформлення відповідачем не приймалося рішення про визначення коду товару, не витребовувалися додаткові документи, не проводилися дослідження чи експертні заходи, а товар було випущено у вільний обіг саме за кодом, заявленим декларантом.
Фактично після завершення митного оформлення митним органом було здійснено повторну оцінку тих самих документів та змінено власний підхід до класифікації товару без встановлення нових обставин або нових характеристик товару.
Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт існування іншого рішення про визначення коду товару від 20.02.2025 №КТ-UA110000-0019-2025, прийнятого щодо іншого митного оформлення, не може автоматично свідчити про неправомірність дій позивача у спірних правовідносинах, оскільки предметом дослідження у цій справі є правомірність прийняття саме оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за конкретною митною декларацією від 05.11.2024 №24UA110110006829U4.
Крім того, доводи митниці фактично підтверджують наявність неоднозначності у класифікації спірного товару, оскільки сам відповідач зазначає, що товар «можна віднести до двох чи більше товарних позицій», а саме до товарних позицій 8708 та 8716 УКТ ЗЕД, у зв`язку з чим митницею застосовано правило 3(с) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.
Отже, спір між сторонами виник саме внаслідок різного тлумачення положень УКТ ЗЕД та визначення належної товарної позиції, що свідчить про складний випадок класифікації товару у розумінні статті 69 МК України.
Відповідно до частини шостої статті 69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів застосовуються виключно у разі, якщо рішення про класифікацію товару у складному випадку було прийнято на підставі поданих декларантом недостовірних документів, недостовірної інформації або внаслідок ненадання всієї необхідної інформації.
Однак відповідачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем були подані недостовірні документи, приховані характеристики товару або надана неповна інформація, яка істотно вплинула на результати класифікації товару.
Колегія суддів також враховує, що матеріали справи не містять висновків спеціалізованих експертних установ, технічних досліджень або інших належних доказів, які б беззаперечно підтверджували правильність визначення митницею коду товару 8716909090.
Натомість висновки відповідача ґрунтуються виключно на власному тлумаченні положень УКТ ЗЕД та аналізі документів, які вже були предметом дослідження під час митного оформлення товару.
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 08.06.2023 у справі №320/7281/21 колегія суддів вважає безпідставним, оскільки у зазначеній справі Верховний Суд лише підтвердив наявність у митного органу повноважень щодо проведення перевірок після завершення митного оформлення, однак не зазначив про безумовну правомірність донарахування митних платежів у кожному випадку зміни класифікації товару.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача достатніх правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень від 09.05.2025 №UA110000202549 та від 09.05.2025 №UA110000202550.
Доводи апеляційної скарги наведених висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача із висновками суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці -залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року в адміністративній справі №160/14442/25 - без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua