Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №480/4411/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 р. Справа № 480/4411/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головнпозивач з управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2025, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/4411/25

за позовом ОСОБА_1

до Головнпозивач з управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , Головнпозивач з управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач), в якому просив суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком пільгових умовах періоди роботи трактористом -машиністом: - з 01.071988 по 31.01.1989; - з 01.04.1989 по 30.04.1989; - з 01.06.1989 по 31.12.1994; - з 07.04.1995 по 31.10.1995; - з 01.12.1995 по 15.10.1996; - з 01.12.1996 по 14.06.1997; - з 15.09.1997 по 15.08.1998; - з 01.04.2001 по 13.10.2009; - з 01.03.2010 по 30.11.2018; - з 02.01.2019 по 31.03.2021.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 15 травня 2025 року, тобто з моменту досягнення пенсійного віку.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.05.2025 №183750005119.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу періоди роботи трактористом-машиністом: з 01.07.1988 по 31.01.1989; з 01.04.1989 по 30.04.1989; з 01.06.1989 по 31.12.1994; з 07.04.1995 по 31.10.1995; з 01.12.1995 по 15.10.1996; з 01.12.1996 по 14.06.1997; з 15.09.1997 по 15.08.1998; з 01.04.2001 по 13.10.2009; з 01.03.2010 по 30.11.2018; з 02.01.2019 по 31.03.2021.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ:13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2025 з урахуванням висновків суду.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.

У іншій частині позовних вимог – відмовити.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає його таким, що прийняте внаслідок неповного з`ясування судом обставин справи та неправильним застосуванням матеріального та процесуального права, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі №480/4411/25 - скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, щодо визнання судом до пільгового стажу не зараховано період роботи на посаді тракториста машиніста з 01.07.1988 по 31.01.1989, з 01.04.1989 по 30.04.1989, з 01.06.1989 по 31.12.1994, з 07.04.1995 по 31.10.1995, з 01.12.1995 по 15.10.1996, з 01.12.1996 по 14.06.1997, з 15.09.1997 по 15.08.1998, з 01.04.2001 по 13.10.2009, з 01.03.2010 по 30.11.2018, з 02.01.2019 по 31.03.2021 згідно довідки від 03.03.2025 №19 виданої ТОВ агрофірма «Хоружівка», оскільки актом перевірки достовірності (обґрунтованості) документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 02.04.2025 № 1800-0906-1/2045 не підтверджена робота на посаді тракториста машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового сезону у рослинництві.

Також, відповідач зазначає, що записи у трудовій книжці позивача про його роботу у спірний період не підтверджують стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці і подання уточнюючої довідки в такому випадку є обов`язковим.

Позивач скористався правом на надання відзиву на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року у справі №480/4411/25 залишити без змін, обґрунтовуючи це тим, що згідно із довідкою ТОВ АФ «Хоружівка» від 02.06.2025 №17 вбачається, що ОСОБА_1 у спірний період був задіяний у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового сезону у рослинництві. Тобто, позивачем належними доказами було підтверджено, що протягом спірного періоду він займав посаду, котра дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а також був задіяний протягом повного польового сезону при виконанні польових робіт.

Також, позивач зазначає, що з акту перевірки достовірності документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 02.04.2025 року №1800-0906-1/2045 вбачається, що спірні періоди роботи позивача трактористом не були зараховані до пільгового стажу «у зв`язку з ненаданням для перевірки дорожніх листів трактора за 1988-2021 роки».

Разом з тим, позивач наголошує, що жодним нормативно-правовим актом на працівника не покладено обов`язку зберігати вказані в акті документи, а саме дорожні листи, в тому числі і для підтвердження стажу, який є необхідним для призначення пенсії на пільгових умовах.

У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 13.05.2025 звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.

21.05.2025 ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення № 183750005119, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи трактористом – машиністом (а.с. 30 - 31). Так, у рішенні зазначено, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Вік заявника 55 років; страховий стаж становить 37 років 05 місяців 04 днів; пільговий стаж - 03 роки 11 місяців 03 дні.

До пільгового стажу не зараховано період роботи на посаді тракториста машиніста з 01.07.1988 по 31.01.1989, з 01.04.1989 по 30.04.1989, з 01.06.1989 по 31.12.1994, з 07.04.1995 по 31.10.1995, з 01.12.1995 по 15.10.1996, з 01.12.1996 по 14.06.1997, з 15.09.1997 по 15.08.1998 згідно довідки від 03.03.2025 № 19, виданої ТОВ агрофірма “Хоружівка”, оскільки актом перевірки достовірності (обґрунтованості) документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 02.04.2025 № 1800-0906-1/2045 не підтверджена робота на посаді тракториста машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового сезону у рослинництві.

Вважаючи відмову неправомірною та такою, що не ґрунтується на вимогах закону, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в подальшому - Закон №1058-ІV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Приписами ст. 24 Закону № 1058-ІV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До набрання чинності Законом № 1058-ІV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII (в подальшому - Закон № 1788-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону № 1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із ст. 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (в подальшому - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядок № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

З наведених норм вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи особи є трудова книжка, однак при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виникає необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження стажу роботи.

Судовим розглядом встановлено, що зі змісту трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 24.11.1987 р. вбачається, що позивач в спірний період з 01.07.1988 по 31.01.1989; з 01.04.1989 по 30.04.1989; з 01.06.1989 по 31.12.1994; з 07.04.1995 по 31.10.1995; з 01.12.1995 по 15.10.1996; з 01.12.1996 по 14.06.1997; з 15.09.1997 по 15.08.1998; з 01.04.2001 по 13.10.2009; з 01.03.2010 по 30.11.2018; з 02.01.2019 по 31.03.2021 працював на посаді тракториста в АПТ «Родина», АФ «Родина» ТОВ АФ «Хоружіка» (а.с.32-33).

Вказані записи в трудовій книжці виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів (протоколів, рішень), на підставі яких вони внесені.

Необхідно звернути увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 р. в справі №681/813/17 дійшов висновку, що термін "механізатор" є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.

Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Згідно з п.п. 1, 2 роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20.01.1992 р. "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства" до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз`яснення.

Єдина назва професії "тракторист - машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

З додатку до цього роз`яснення, яким встановлено форму такої довідки, вбачається, що в ній повинно бути зазначено періоди роботи трактористом-машиністом та те, що він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, і вказано, що зазначені періоди роботи зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно з п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та на підставі яких документів видана довідка.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки ТОВ АФ «Хоружівка» від 03.03.2025 ОСОБА_1 у період з 01.07.1988 по 31.01.1989; з 01.04.1989 по 30.04.1989; з 01.06.1989 по 31.12.1994; з 07.04.1995 по 31.10.1995; з 01.12.1995 по 15.10.1996; з 01.12.1996 по 14.06.1997; з 15.09.1997 по 15.08.1998; з 01.04.2001 по 13.10.2009; з 01.03.2010 по 30.11.2018; з 02.01.2019 по 31.03.2021 працював на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та виконував польові роботи (а.с.22). Крім того, в матеріалах справи наявна довідка ТОВ АФ «Хоружівка» від 02.06.2025 №17, згідно змісту якої зазначено, що ОСОБА_1 у спірний період був задіяний у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового сезону у рослинництві (а.с.5).

Таким чином, посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірних періодів у зв`язку із відсутністю підтвердження роботи на посаді тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового сезону у рослинництві, суд вважає безпідставними, оскільки позивач працював в спірні періоди на посаді, робота на якій надає право зарахувати стаж у пільговому обчисленні, що підтверджується записами в його трудовій книжці.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив щодо ненадання позивачем до перевірки ТОВ АФ «Хоружіка» дорожніх листів трактора за 1988-2021 роки у зв`язку із закінченням термінів зберігання первинних документів.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що право позивача на зарахування спірних періодів до пільгового стажу не можуть бути поставлені в залежність від первинних документів, обов`язок щодо зберігання яких не покладено на позивача.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17 дійшов висновку, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування / призначення пенсії.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у первинних документах про її трудову діяльність, що таким чином не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції зазначає, що трудовий стаж роботи позивача у період з 01.07.1988 по 31.01.1989; з 01.04.1989 по 30.04.1989; з 01.06.1989 по 31.12.1994; з 07.04.1995 по 31.10.1995; з 01.12.1995 по 15.10.1996; з 01.12.1996 по 14.06.1997; з 15.09.1997 по 15.08.1998; з 01.04.2001 по 13.10.2009; з 01.03.2010 по 30.11.2018; з 02.01.2019 по 31.03.2021 на посаді тракториста у АПТ «Родина», АФ «Родина» ТОВ АФ «Хоружіка» підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема належним чином оформленою трудовою книжкою, а тому такий стаж підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Тож, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про зарахування періодів роботи з 01.07.1988 по 31.01.1989; з 01.04.1989 по 30.04.1989; з 01.06.1989 по 31.12.1994; з 07.04.1995 по 31.10.1995; з 01.12.1995 по 15.10.1996; з 01.12.1996 по 14.06.1997; з 15.09.1997 по 15.08.1998; з 01.04.2001 по 13.10.2009; з 01.03.2010 по 30.11.2018; з 02.01.2019 по 31.03.2021 до страхового стажу позивача, оскільки відповідач безпідставно не врахував його, відповідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.05.2025 №183750005119 прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв`язку з чим є не обґрунтованим та підлягає скасуванню.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним спосіб захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 21.05.2025 №183750005119, щодо відмови про призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 , зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 о пільгового стажу періоди роботи трактористом-машиністом: з 01.07.1988 по 31.01.1989; з 01.04.1989 по 30.04.1989; з 01.06.1989 по 31.12.1994; з 07.04.1995 по 31.10.1995; з 01.12.1995 по 15.10.1996; з 01.12.1996 по 14.06.1997; з 15.09.1997 по 15.08.1998; з 01.04.2001 по 13.10.2009; з 01.03.2010 по 30.11.2018; з 02.01.2019 по 31.03.2021.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головнпозивач з управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 по справі № 480/4411/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова