Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №215/1900/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 215/1900/26

Провадження № 2/177/1284/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 травня 2026 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася 17.03.2026 до суду з указаним позовом та просила розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.07.2007 Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 398.

В обґрунтування позову вказує, що шлюбні відносини між сторонами припинено з червня 2025 року, сторони спільного господарства не ведуть, загальних питань сім`ї не вирішують, проживають окремо. Як на причину розпаду сім`ї позивач вказує на протилежність поглядів на сімейні цінності та моральні основи шлюбу. Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем. Позивач зазначає, що відповідач створив іншу сім`ю, а тому фактично сім`я припинила своє існування та зберегти її неможливо, що також суперечить її інтересам, а тому примирення між сторонами неможливе. Спір щодо поділу майна та визначення місця проживання дитини між сторонами відсутній.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач подав заяву, у якій позовні вимоги визнав, просив провести засідання без його участі.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права і свободи інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторін із урахуванням поданих ними заяв.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази в справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, 14.07.2007 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний актовий запис № 398. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на «ОСОБА_5 » (а.с.4).

Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Судовим розглядом встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинено з червня 2025 року через протилежність поглядів на сімейні цінності та моральні основи шлюбу. Сторони спільного господарства не ведуть, єдиного бюджету не мають, проживають окремо.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 п.п. «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Приймаючи до уваги те, що сторони шлюбні відносини не підтримують, збереження їх сім`ї на майбутнє неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, вказуючи, що збереження шлюбу суперечить її інтересам, відповідач надав заяву про визнання позовних вимог, тому суд вважає за необхідне шлюб, зареєстрований 14.07.2007 Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 398, - розірвати.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивач просить не змінювати її прізвище на дошлюбне, після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище «ОСОБА_5 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач визнав позов, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору сплаченого нею при поданні позову, що складає 665,60 грн.

Беручи до уваги задоволення позовних вимог, повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача решту судових витрат, понесених нею при подачі позову, що складає 665,60 грн (а.с.6).

Керуючись ст. ст. ст. 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 247, 263-265, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 14.07.2007 Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 398, – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) із державного бюджету 50 (п`ятдесят) відсотків судового збору, сплаченого нею при подачі позову до суду, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.05.2026

Суддя: