Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №203/9489/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/9489/25

Провадження № 2/0203/975/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – Єдаменко С.В.,

при секретарі – Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, –

встановив:

22 грудня 2025 року позивачка через свого представника адвоката Усенко Аліну Олександрівну звернулась до Центрального районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, в обґрунтування якого зазначила, що перебувала в шлюбі з відповідачем, який було розірвано заочним рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 27 вересня 2013 року. Від шлюбу вони з відповідачем мають спільну дитину –– доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 травня 2013 року у цивільній справі № 200/3747/13-ц з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі 1 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 21 березня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Видано виконавчий лист за цим судовим рішенням. З 2013 року через знецінення грошових коштів вказана сума є недостатньою для утримання дитини. Крім того, позивача наразі одержує постійний щомісячний дохід, у зв`язку з чим відпала потреба в стягненні з нього аліментів у твердій грошовій сумі. У зв`язку з викладеним позивачка просила збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь за рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 травня 2013 року та змінити спосіб стягнення аліментів, визначивши аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття (а.с. а.с. 1 – 8).

Після надходження 02 лютого 2026 року відповіді з адресно-довідкового підрозділу щодо зареєстрованого місця проживання відповідача (а.с. 35), ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 03 лютого 2026 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 27 лютого 2026 року (а.с. 36).

Справу розглянуто Центральним районним судом міста Дніпра на підставі ч. 9 ст. 28 ЦПК України за останнім відомим місцем проживання відповідача, яке підтверджується копією паспорту відповідача та копією постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12 листопада 2025 року (а.с. а.с. 13, 22).

В судове засідання 27 лютого 2026 року учасники справи не з`явились, про причини неявки не повідомили, повідомлялись про час і місце розгляду цивільної справи належним чином. У зв`язку з неявкою учасників справи її розгляд було відкладено на 27 березня 2026 року.

В судове засідання 27 березня 2026 року з`явилась представник позивачки адвокат Усенко А.О., яка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, з мотивів, зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, був повідомлений про час і місце розгляду справи шляхом направлення викликів поштою. Оскільки представник позивачки заперечувала проти розгляду цивільної справи в заочному порядку, розгляд справи було здійснено за загальними правилами, передбаченими цивільним процесуальним законодавством України для спрощеного позовного провадження.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Сторони перебували в шлюбі з 12 лютого 2011 року, зареєстрованому Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 46, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (зараз – Шевченківський районний суд міста Дніпра) від 27 вересня 2013 року у цивільній справі № 200/11957/23-ц (провадження № 2/200/3778/2013) вказаний шлюб було розірвано (а.с. а.с. 15 – 16).

Від шлюбу сторони мають спільну дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (нині – Шевченківський районний суд міста Дніпра) від 13 травня 2013 року у цивільній справі № 200/3747/13-ц (провадження № 2/200/2044/13).

Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (зараз – Шевченківський районний суд міста Дніпра) від 13 травня 2013 року у цивільній справі № 200/3747/13-ц (провадження № 2/200/2044/13) задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 1 500 грн. 00 коп. щомісячно з 21 березня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Видано виконавчий лист за цим судовим рішенням (а.с. 19).

22 жовтня 2016 року позивачка уклала новий шлюб, після якого змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Бабушкінським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 581 (а.с. 29).

Згідно з положеннями ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Крім того, ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов`язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров`я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя. Норми цієї Конвенції, відповідно до ст. 9 Конституції України діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз норм матеріального права вказує, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного судовим рішенням. Положення ст. 192 СК України вказують на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку зі зміною матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до положень ст. ст. 183, 184 СК України, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька, та (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Верховний Суд вказав, що право вимагати зміну розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів, з огляду на мінливість життєвих обставин, визначених ст. ст. 182 – 184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, тому зміна розміру аліментів може мати під собою і зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі, та навпаки) (постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс14).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13).

Частиною 4 ст. 273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що позовні вимоги про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення ґрунтуються на недостатності сум аліментів, які стягуються на її користь за судовим рішенням з метою забезпечення потреб дитини. Суд враховує те, що відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу, яким у справі є саме позивач.

З урахуванням зазначених вище обставин та наведених положень законодавства, слід задовольнити позовні вимоги та змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивачки згідно рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2013 року, цивільна справа № 200/3747/13-ц (провадження № 2/200/2044/13) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми в розмірі 1 500 грн. щомісяця на 1/4 частку з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 185, 191 СК України, ст.ст. 4, 10, 141, 247, 264, 268, 273, 430 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів – задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП – НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) згідно рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2013 року, цивільна справа № 200/3747/13-ц (н.п. 2/200/2044/13), на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП – НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1 500 грн. щомісяця на 1/4 частку з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП – НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня підписання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 13 квітня 2026 року

Суддя С.В. Єдаменко