Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №520/4820/21 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 травня 2026 року Справа № 520/4820/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

при секретарі судового засідання - Яцини І.В.

за участі:

представника позивача за первісним позовом - Ригіна О.В.

відповідача за первісним позовом – Протасова В.І.

розглянувши матеріали позовної заяви Харківського апеляційного суду до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Харківський апеляційний суд звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського апеляційного суду заборгованість у сумі 247 469,47 грн.

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зустрічним позовом до Харківського апеляційного суду, в якому просив суд: визнати протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо утримання нарахованої грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 200 767,22 грн.; стягнути з Харківського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 200 767,22 грн.

Ухвалою від "14" січня 2026 року справу задоволено заяву про відвід судді Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В у справі 520/4820/21.

Адміністративну справу №520/4820/21 передано до Відділу з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду для визначення іншого судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 цього КАС України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено суддю Сагайдак В.В..

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

У березні 2021 року Харківський апеляційний суд звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог:

стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського апеляційного суду заборгованість у сумі: 247 469,47 грн.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 , на час виникнення спірних правовідносин, був суддею Харківського апеляційного суду.

16 грудня 2019 року відповідачеві за первісним позовом було надано частину невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 2 жовтня 2018 року до 1 жовтня 2019 року на 1 робочий день (1 календарний день), а саме: 13 січня 2020 року. Також, ОСОБА_1 надано частину невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 2 жовтня 2018 року до 1 жовтня 2019 року на 2 робочі дні (2 календарні дні) з 14 січня 2020 року до 15 січня 2020 року включно, а також частину невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 2 жовтня 2018 року до 1 жовтня 2019 року на 2 робочі дні (2 календарні дні) з 16 січня 2020 року до 17 січня 2020 року включно.

Окрім того, відповідачу за первісним позовом було надано частину невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2018 рік на 1 робочий день (1 календарний день), а саме: 10 січня 2020 року. А також ОСОБА_1 була надана частина невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 2 жовтня 2018 року до 1 жовтня 2019 року на 1 робочий день (1 календарний день), а саме: 11 січня 2020 року.

У подальшому, відповідачеві за первісним позовом була надана частина невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 2 жовтня 2019 року до 1 жовтня 2020 року на 15 робочих днів (21 календарний день) з 20 січня 2020 року до 9 лютого 2020 року включно.

Також, ОСОБА_1 була надана щорічна додаткова відпустка за 2020 рік на 11 робочих (15 календарних днів) з 10 лютого 2020 року до 24 лютого 2020 року.

Відповідачу за первісним позовом була надана частина невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 2 жовтня 2019 року до 1 жовтня 2020 року на 15 робочих днів (21 календарний день) з 25 лютого 2020 року до 17 березня 2020 року включно.

На виконання наказів голови суду про надання ОСОБА_1 цих відпусток була нарахована і переведена на його особистий рахунок у банківській установі суддівська винагорода.

З 18 березня 2020 року стало відомо, що суддя Протасов В.І. відсутній на роботі у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю та перебуванням на лікуванні.

У подальшому стало відомо, що ОСОБА_1 перебував на санаторно-курортному лікуванні з 17 січня 2020 року до 9 лютого 2020 року за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Надалі, лише 14 квітня 2020 року ОСОБА_1 подав листки непрацездатності, відповідно до яких весь обсяг його тимчасової непрацездатності охоплює період з 9 січня 2020 року до 5 травня 2020 року.

З огляду на цю обставину, наказом голови суду було перенесено відпустки ОСОБА_1 , починаючи з 5 травня 2020 року, на підставі поданої суддею заяви.

Між тим, 27 квітня 2020 року відповідач за первісним позовом подав заяву про відставку і 19 травня 2020 року Вища рада правосуддя прийняла рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Харківського апеляційного суду у відставку.

20 травня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про відкликання його з відпустки з 21 травня 2020 року, про що голова суду видав відповідний наказ. З огляду на це, із суддівської винагороди ОСОБА_1 було утримано частину коштів.

Наказом голови Харківського апеляційного суду від 20 травня 2020 року ОСОБА_1 відраховано зі штату Харківського апеляційного суду, при цьому було зобов`язано фінансово-економічний відділ виплатити відповідачеві грошову компенсацію за невикористані дні відпусток.

Позивач за первісним позовом зазначає, що судді ОСОБА_1 були надані дні відпустки за період з 2 жовтня 2019 року до 1 жовтня 2020 року, проте цей період він не відпрацював на посаді повністю.

При відрахуванні відповідача за первісним позовом зі штату суду, йому була нарахована компенсація за невикористану відпустку у розмірі: 200 767 грн 32 коп. Ця сума була утримана, а тому сума заборгованості ОСОБА_1 зменшилась до 247 469 грн 47 коп.

Тож, ці грошові кошти позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зустрічним позовом до Харківського апеляційного суду, в якому просив суд:

визнати протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо утримання нарахованої грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі: 200 767,22 грн;

стягнути з Харківського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі: 200 767,22 грн.

У подальшому, ОСОБА_1 подав заяву про збільшення вимог зустрічного позову, у якій просив суд:

стягнути з Харківського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі: 308 205,72 грн.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що Харківський апеляційний суд протиправно не виплатив ОСОБА_1 правильно обчислену грошову компенсацію за дні невикористаної відпустки в сумі: 308 205,72 грн із розрахунку 8 561,27 грн середньоденного заробітку помноженого на 36 днів невикористаної відпустки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року позов Харківського апеляційного суду до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено:

стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського апеляційного суду заборгованість у сумі: 247 469,47 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та стягнення суми відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року прийнято відмову ОСОБА_1 від частини зустрічних позовних вимог про визнання протиправними дій Харківського апеляційного суду щодо утримання нарахованої грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі: 107 438,50 грн та стягнення із Харківського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі: 107 438,50 грн.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі №520/4820/21 про відмову у задоволенні зустрічного позову в цій частині визнано нечинним.

Провадження у справі в цій частині зустрічних позовних вимог закрито.

У іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду від 12 березня 2024 року у справі №520/4820/21 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №520/4820/21 скасовано, а справу №520/4820/21 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав, що позивач за первісним позовом звернувся до цивільного суду за захистом порушеного, на його думку, права 13 серпня 2020 року. Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що Харківський апеляційний суд про порушення свого права дізнався щонайменше з моменту звільнення ОСОБА_1 з посади судді, а саме: з 20 травня 2020 року, коли головою Харківського апеляційного суду було видано наказ №05-04/69-ос про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Харківського апеляційного суду, отже Верховний Суд констатував, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду.

Також Верховний Суд вказав, що сума грошових коштів, яку просить стягнути з ОСОБА_1 . Харківський апеляційний суд не є цілісною, тобто складається з грошових коштів, які мають різну правову природу та строки виплати. Проте, суди попередніх інстанцій не визначили правову природу кожної суми, яка є складовою ціни первісного позову і тим самим не визначились із моментом відліку початку строку звернення до суду щодо стягнення з відповідача за первісним позовом кожної з них.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року заяву представника Харківського апеляційного суду про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду залишено без задоволення. Адміністративний позов Харківського апеляційного суду до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року апеляційну скаргу Харківського апеляційного суду залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі №520/4820/21 залишено без змін.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для визнання, як поважної причини пропуску строку звернення до суду, тієї обставини, що спочатку із цим позовом Харківський апеляційний суд звернувся до районного суду цивільної юрисдикції. Водночас суди попередніх інстанцій урахували, що і звернення до Жовтневого районного суду міста Харкова у порядку цивільного судочинства з аналогічним позовом відбулося з порушенням строку, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України, оскільки позов було подано до суду 13 серпня 2020 року, а як зауважила колегія Верховного Суду у постанові у цій справі від 12 березня 2024 року зі змісту спірних правовідносин убачається, що Харківський апеляційний суд про порушення свого права дізнався щонайменше з моменту звільнення ОСОБА_1 з посади судді, а саме з 20 травня 2020 року, коли головою Харківського апеляційного суду прийнято наказ №05-04/69-ос про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Харківського апеляційного суду. Стосовно правової природи суми заборгованості, то суди зазначили про те, що сума заборгованості у розмірі 186 127,98 за своєю правовою природою є суддівською винагородою; підставами її виникнення є перерахунок у квітні, травні 2020 року Харківським апеляційним судом безпідставно (на думку позивача) отриманої ОСОБА_1 суддівської винагороди; момент, з якого починає свій відлік строк звернення до суду щодо стягнення такої суми є квітень та травень 2020 року відповідно.

Щодо частини суми, яку позивач за первісним позовом просить стягнути з ОСОБА_1 в розмірі 61 341,50 грн і яка була заявлена до стягнення шляхом подачі 27 вересня 2021 року заяви про збільшення позовним вимог, суди зазначали, що подання заяви про збільшення позовних вимог обумовлено тим, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №520/16501/2020 визнано протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо утримання з вихідної допомоги ОСОБА_1 грошових коштів та зобов`язано Харківський апеляційний суд виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у сумі 61 341,50 грн. Після перерахування вказаної суми на користь ОСОБА_1 на виконання вказаного рішення суду позивач за зустрічним позовом звернувся з заявою про збільшення розміру позовних вимог.

З цього приводу суди дійшли висновку про те, що вчинення в минулому роботодавцем - суб`єктом владних повноважень певних дій, які у подальшому визнанні у судовому порядку протиправними, не може бути розцінене судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду, відлік якого, як вже зазначалося, обраховується з моменту звільнення відповідача за первісним позовом, тобто з 20 травня 2020 року.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Харківський апеляційний суд подав касаційну скаргу.

У касаційній скарзі стверджується, що уперше із цим позовом до суду цивільної юрисдикції він звернувся в межах строку, встановленого процесуальним законом, оскільки після ознайомлення з розрахунком при звільненні та розміром наявної заборгованості у сумі 247 469,47 грн відповідачем добровільно виявлено бажання про утримання частини заборгованості з допомоги по тимчасовій непрацездатності у сумі 186 127,97 грн та залишку у сумі 61 341,49 грн з вихідної допомоги, про що ним було подано особисту письмову заяву 20 травня 2020 року. За таких обставин Харківському апеляційному суду стало відомо про існування спору щодо повернення заборгованості лише 22 липня 2020 року, коли відповідач, отримавши готівкові кошти в розмірі 186 127,90 грн не сплатив заборгованість перед судом. Тобто саме з 22 липня 2020 року повинен обраховуватися строк на звернення до суду із відповідним позовом. Щодо суми заборгованості у розмірі 61 341,49 грн утриманої із вихідної допомоги, виплаченої ОСОБА_1 при звільненні, то відповідач стверджує, що таке утримання відбулося за згодою відповідача, який в подальшому оскаржив такі дії позивача до суду та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №520/16501/2020 зобов`язано Харківський апеляційний суд виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у сумі 61 341,50 грн, що і стало підставою для подання позивачем у цій справі заяви про збільшення позовних вимог від 27 вересня 2021 року.

Постановою Верховного Суду від 30 жовтня 2025 року у справі №520/4820/21 касаційну скаргу Харківського апеляційного суду задоволено, Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року скасовано, а справу №520/4820/21 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Судове засідання призначене на 25.05.2026 року.

Представник позивача за первісним позовом наполягав на задоволенні позовних вимог, та вказував на безпідставність зустрічних позовних вимог.

Відповідач за первісним позовом не погоджується з первісним позовом, наполягаючи на його протиправності, просить задовольнити зустрічний позов.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 28.09.2018р. №297/2018 ОСОБА_1 було переведено на роботу на посаді судді Харківського апеляційного суду.

Наказом голови Харківського апеляційного суду № 04-03/13-ос від 02.10.2018р. ОСОБА_1 було зараховано до штату Харківського апеляційного суду.

16.12.2019р. суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. було подано власноручно складену письмову заяву про надання частини невикористаної щорічної відпустки тривалістю 5 робочих днів з 13.01.2020р.

Наказом Голови Харківського апеляційного суду від 16.12.2019р. №04-04/200-в судді Протасову В.І. було надано частину невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. на 01 робочий день (01 календарний день) - 13 січня 2020 року; на 02 робочих дні (02 календарних дні) з 14 січня 2020 року по 15 січня 2020 року включно; на 02 робочих дні (02 календарних дні) з 16 січня 2020 року по 17 січня 2020 року включно.

Згідно з відомостями табелю обліку робочого часу у січні 2020р. судді Харківського апеляційного суду Протасов В.І. первісно були проставлені відмітки про роботу – 02.01.2020р., 03.01.2020р., 08.01.2020р., 09.01.2020р.

У подальшому, за відомостями зміненого табелю обліку робочого часу у січні 2020р., судді Харківського апеляційного суду Протасов В.І. остаточно були проставлені відмітки про роботу – 02.01.2020р., 03.01.2020р., 08.01.2020р., оскільки календарна дата – 09.01.2020р. припала на початок тривалого та безперервного захворювання судді Харківського апеляційного суду Протасова В.І.

При цьому, 09.01.2020р. суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. було подано власноручно складену письмову заяву про надання частини невикористаної щорічної відпустки тривалістю 2 робочих днів з 10.01.2020р.

Наказом Голови Харківського апеляційного суду від 09.01.2020р. № 05-05/4-в ОСОБА_1 було надано частину невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2018 рік на 01 робочий день (01 календарний день) - 10 січня 2020 року; на 01 робочий день (01 календарний день) за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. - 11 січня 2020 року.

15.01.2020р. суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. було подано власноручно складену письмову заяву про надання частини щорічної основної відпустки тривалістю 15 робочих днів з 20.01.2020р.

Наказом Голови Харківського апеляційного суду від 15.01.2020р. №05-05/11-в судді Протасову В.І. було надано частину щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р. на 15 робочих днів (21 календарний день) з 20 січня 2020 року по 09 лютого 2020 року включно.

06.02.2020р. суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. було подано власноручно складену письмову заяву про надання щорічної додаткової відпустки за 2020р. тривалістю 15 календарних днів з 10.02.2020р. (а.с.26 т.1).

Наказом в.о. Голови Харківського апеляційного суду від 06.02.2020р. №05-05/29-в судді Протасову В.І. було надано щорічну додаткову відпустку за 2020 рік на 11 робочих днів (15 календарних днів) з 10 лютого 2020 року по 24 лютого 2020 року включно.

24.02.2020р. суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. було подано власноручно складену письмову заяву про надання частини основної щорічної відпустки тривалістю 15 робочих днів з 25.02.2020р.

Наказом в.о. Голови Харківського апеляційного суду від 24.02.2020р. №05-05/35-в судді Протасову В.І. було надано частину щорічної основної відпустки за період роботи з 02.10.2019р.-01.10.2020р. на 15 робочих днів (21 календарний день) з 25 лютого 2020 року по 17 березня 2020 року включно (враховано, що 08 березня 2020 року - свято).

Згідно з відомостями табелю обліку робочого часу у квітні 2020р. судді Харківського апеляційного суду Протасов В.І. первісно були проставлені відмітки про роботу – 01.04.2020р.-03.04.2020р., 06.04.2020р.-10.04.2020р., 13.04.2020р.-15.04.2020р., тобто за 11 робочих днів у період часу 01.04.2020р.-15.04.2020р.

Наказом в.о. Голови Харківського апеляційного суду від 17.04.2020р. №05-03/25-1-од до табелю обліку використання робочого часу суддів Харківського апеляційного суду були внесені зміни стосовно судді Харківського апеляційного суду Протасова В.І. щодо відсутності на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Доказів оскарження згаданого наказу або втрати ним юридичної сили з будь-яких причин матеріали справи не містять.

Згідно з відомостями виправленого табелю обліку робочого часу у квітні 2020р. судді Харківського апеляційного суду Протасов В.І. остаточно за період 01.04.2020р.-30.04.2020р. проставлені позначки про тимчасову непрацездатність.

Матеріали справи не містять об`єктивних даних та підстав для визнання вказаних документів неналежним, недопустимим та недостовірним доказом.

Обставини відсутності факту виконання суддею Харківського апеляційного суду Протасова В.І. роботи за штатною посадою судді у квітні 2020р. учасниками спору не заперечуються.

Первісний розрахунок суддівської винагороди судді Протасова В.І. за час знаходження у відпустці був проведений Харківським апеляційним судом у порядку ст.136 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” із врахуванням приписів Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, а саме: посадовий оклад - 131.375,00грн., доплата за вислугу років у розмірі 60 % - 78.825,00грн., доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 10% посадового окладу - 13.137,50грн., а загалом - 223.337,50 грн. за місяць.

У період січень-березень 2020р. (10.01.2020р.-17.03.2020р.) Харківським апеляційним судом на користь судді ОСОБА_1 було нараховано і виплачено суддівської винагороди у розмірі - 419.502,30 грн. за час знаходження у відпустці протягом 48 робочих днів (з них за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. - за 7 робочих днів, а за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р.- за 41 робочий день).

За твердженням Харківського апеляційного суду під час первісного розрахунку суми суддівської винагороди за час відпочинку у вигляді відпустки було застосовано наступний алгоритм розрахункових дій: 223.337:21 (планова кількість робочих днів у січні 2020р.)*17(кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2020р.) = 180.797,03-19,5%= 145.541,61 грн.; 223.337:20 (планова кількість робочих днів у лютому 2020р.) *5 (кількість фактично відпрацьованих днів у лютому 2020р.) = 55.834,38-19,5%= 44.946,67 грн.; 223.337:20 (планова кількість робочих днів у лютому 2020р.)*15 (кількість фактично відпрацьованих днів у лютому 2020р.) = 167.503,13-19,5%= 134.840,02 грн.; 223.337:21 (планова кількість робочих днів у березні 2020р.)*11 (кількість фактично відпрацьованих днів у березні 2020р.) = 116.986,33-19,5% = 94.174,00грн.

Під час обчислення суддівської винагороди за час знаходження професійного судді у відпустці Харківським апеляційним судом були застосовані виключно норми ст.ст.135 і 136 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” – загальна сума суддівської винагороди за повністю відпрацьовану кількість робочих днів у місяці - 223.337,50 “:” на планову кількість робочих днів у місяці * на кількість фактично відпрацьованих днів у місяці.

14.04.2020р. суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. до відділу кадрового забезпечення та державної служби Харківського апеляційного суду був наданий листок непрацездатності серії АДР №700868 за період непрацездатності 09.01.2020р.-16.01.2020р.

14.04.2020р. суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. до відділу кадрового забезпечення та державної служби Харківського апеляційного суду був наданий листок непрацездатності серії АДР № 700872 за період непрацездатності 17.01.2020р.-09.02.2020р. (санаторно- курортне лікування).

04.05.2020р. суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. до відділу кадрового забезпечення та державної служби Харківського апеляційного суду був наданий листок непрацездатності серії АДР № 561903 за період непрацездатності 10.02.2020р.-20.03.2020р.

04.05.2020р. суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. до відділу кадрового забезпечення та державної служби Харківського апеляційного суду був наданий листок непрацездатності серії АДР №523722 за період непрацездатності 21.03.2020р.-29.04.2020р.

13.05.2020р. суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. до відділу кадрового забезпечення та державної служби Харківського апеляційного суду був наданий листок непрацездатності серії АДР №816135 за період непрацездатності 30.04.2020р.-05.05.2020р., де указано про визнання особи з 06.05.2020р. інвалідом 3 групи.

21.04.2020р. суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. було подано умотивовану тривалою хворобою у період відпустки власноручно складену письмову заяву про перенесення 48 робочих днів раніше наданої відпустки на період з 05.05.2020р. (а.с.28 т.1).

21.04.2020р. В.о. Голови Харківського апеляційного суду було видано наказ від 21.04.2020р. 05-05/78-1-в, яким частину щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р. у кількості 15 робочих днів (21 календарний день) перенесено на період з 05 травня 2020 року по 26 травня 2020 року включно (враховано, що 09 травня 2020 року - свято); частину щорічної додаткової відпустки за 2019 рік у кількості 01 робочого дня (01 календарний день) перенесено на 27 травня 2020 року; частину відпуски за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. у кількості 01 робочого дня (01 календарний день) перенесено на 28 травня 2020 року; частину щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р. у кількості 15 робочих днів (21 календарний день) перенесено на період з 29 травня 2020 року по 19 червня 2020 року (враховано, що 7 червня 2020 року-свято); частину щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. у кількості 05 робочих днів (05 календарних днів) перенесено на період з 22 червня 2020 року по 26 червня 2020 року; частину щорічної додаткової відпустки за 2020 рік у кількості 11 робочих днів (15 календарних днів) перенесено на період з 30 червня 2020 року по 14 липня 2020 року.

13.05.2020р. суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. було подано власноручно складену письмову заяву про перенесення раніше наданої відпустки з 30.04.2020р. по 07.05.2020р. у кількості 3 робочих днів на період з 15.07.2020р.

13.05.2020р. Головою Харківського апеляційного суду у зв`язку із збігом часу тимчасової непрацездатності та часом раніше наданої відпустки відносно судді Харківського апеляційного суду Протасова В.І. було видано наказ від 13.05.2020р. 05-05/93-в, яким частину щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р. у кількості 3 робочих днів (3 календарних днів), що припали на період раніше наданої відпустки з 05.05.2020р. по 26.05.2020р. включно були перенесені на період 15.07.2020р.-17.07.2020р. включно. (а.с.19 т.1).

Згідно з копією розрахункового листа за січень 2020р. судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 було нараховано суддівської винагороди за 4 дні роботи (25.023,81грн. окладу + 15.014,29грн. доплати за вислугу років + 2.502,38грн. доплати за секретність) та за 22 дні відпустки (180.797,03грн. + 55.834,38грн.). (а.с.33 т.1).

Згідно з копією розрахункового листа за лютий 2020р. судді Харківського апеляційного суду Протасову В.І. було нараховано суддівської винагороди за 15 днів відпустки (167.503,13грн.).

Згідно з копією розрахункового листа за березень 2020р. судді Харківського апеляційного суду Протасову В.І. було нараховано суддівської винагороди за 11 днів відпустки (116.986,33грн.).

Згідно з копією розрахункового листа за квітень 2020р. судді Харківського апеляційного суду Протасову В.І. було нараховано суддівської винагороди за 4 дні роботи (25.023,81грн. + 15.014,29грн. + 2.502,38грн.) та за 22 дні відпустки (180.797,03грн. + 55.834,38грн.).

Згідно з копією розрахункового листа за квітень 2020р. судді Харківського апеляційного суду Протасову В.І. було нараховано суддівської винагороди за “-1” день роботи (6.255,95грн. окладу + 3.753,58грн. доплати за вислугу років + 625,60грн. доплати за секретність, всі нарахування позначені знаком “-“) та за “-17” днів відпустки (180.797,03грн.), за “-20” днів відпустки (223.337,51грн.), за “-11” днів відпустки (116.986,31грн.), за 5 днів тимчасової непрацездатності (10.281,70грн.), за 18 днів відпустки (211.582,91грн.), за 20 днів відпустки (223.337,51грн.), за 10 днів відпустки (97.103,26грн.).

У квітні 2020р. Харківський апеляційним судом за обліком установи були проведені розрахункові операції із сторнування раніше проведених нарахувань за 48 днів відпустки та нового нарахування оплати за 48 днів відпустки, хоча усі ці платежі вже були фізично проведені раніше.

Згідно з копією розрахункового листа за квітень 2020р. судді Харківського апеляційного суду Протасову В.І. було нараховано платежів із позначкою “лікарняні ФС” за 20, 31, 30, 5 днів (41.126,80грн. + 62.595,00грн. + 61.690,20грн. + 10.281,70грн. відповідно).

Згідно з копією розрахункового листа за травень 2020р. судді Харківського апеляційного суду Протасову В.І. було нараховано платежів із позначкою “лікарняні ФС” за 18 та 9 днів (37.014,12грн. + 18.507,06 грн. відповідно).

Із перелічених вище 48 робочих днів відпустки наказом голови Харківського апеляційного суду від 13.05.2020р. 05-05/93 3 робочі дні відпустки судді Протасова В.І. за його власною заявою (за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р.) були перенесені на період 15.07.2020р.-17.07.2020р. включно.

27.04.2020р. суддею Харківського апеляційного адміністративного суду Протасовим В.І. було подано заяву про відставку.

19.05.2020 року Вищою радою правосуддя було прийнято рішення № 1402/0/15-20 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Харківського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

19.05.2020 року суддя Харківського апеляційного суду Протасов В.І. подав до відділу кадрового забезпечення та державної служби Харківського апеляційного суду заяву про відкликання з відпустки з 21.05.2020р.

Наказом Голови Харківського апеляційного суду від 20.05.2020р. №05-05/98-в суддю Протасова В.І. відкликано: - з частини щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р. тривалістю 04 робочих дні (06 календарних днів) з 21 травня 2020 року по 26 травня 2020 року включно (в період відпустки з 08 травня 2020 року по 26 травня 2020 року наказ в.о. голови суду від 21.04.2020р. № 05-05/78-1); - з частини щорічної додаткової відпустки за 2019 рік тривалістю 01 робочий день (01 календарний день) - 27.05.2020р.; - з частини щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. тривалістю 01 робочий день (01 календарний день) - 28 травня 2020 року; з частини щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р. тривалістю 15 робочих днів (21 календарний день) - з 29.05.2020р.-19.06.2020 року; - з частини щорічної основної відпустки за період роботи з 02.10.2018р.-01.10.2019р. тривалістю 05 робочих (05 календарних днів) - з 22.06.2020р. по 26.06.2020р.; - з частини щорічної додаткової відпустки за 2020 рік на 11 робочих днів (15 календарних днів) з 30.06.2020р. по 14.07.2020р. (наказ в.о. голови суду від 21.04.2020р. №05-05/78-1); - з частини щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2020р. тривалістю 03 робочих дні (03 календарних дні) - з 15.07.2020р. по 17.07.2020р. включно (наказ голови суду від 13.05.2020р №05-05/93-в). (а.с.20 т.1).

Суддю Харківського апеляційного суду Протасова В.І. було відкликано з 40 робочих днів відпустки виключно унаслідок подання суддею власноручно складеної письмової заяви.

20.05.2020р. Головою Харківського апеляційного суду було видано наказ № 05-04/69-ос про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Харківського апеляційного суду (а.с.21 т.1).

Одночасно згаданим наказом було зобов`язано фінансово-економічний відділ Харківського апеляційного суду виплатити судді Протасову В.І. вихідну допомогу у зв`язку з відставкою у розмірі трьох місячних суддівських винагород та виплатити судді грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток:

- щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-20.05.2020р. у кількості 11 робочих (14 календарних) днів;

- щорічної додаткової відпустки за 2019 рік у кількості 01 робочого (01 календарного) дня;

- щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. у кількості 06 робочих (06 календарних) днів;

- щорічної додаткової відпустки за 2020 рік у кількості 11 робочих (15 календарних) днів і провести кінцевий розрахунок належної судді суддівської винагороди.

На виконання наказу Голови Харківського апеляційного суду від 20.05.2020р. №05-04/69-ос фінансово-економічним відділом Харківського апеляційного суду: 1) були проведені облікові операції із сторнування раніше вже нарахованої і виплаченої станом на 31.03.2020р. суддівської винагороди за 40 робочих днів відпустки судді Харківського апеляційного суду Протасова В.І. (з урахуванням події фізичного використання суддею Харківського апеляційного суду Протасова В.І. 8 робочих днів наданої відпустки) у сумі 352.579,41грн.; 2) установлено, що станом на 20.05.2020р. суддя Харківського апеляційного суду Протасов В.І. не набув права на отримання 11 робочих днів щорічної календарної відпустки (позаяк з періоду 02.10.2019р.-01.10.2020р. був фактично відпрацьований лише період 02.10.2019р.-20.05.2020р.), за які судді Харківського апеляційного суду Протасову В.І. раніше вже були нараховані і станом на 31.03.2020р. виплачені суми суддівської винагороди; 3) 29 робочих днів відпустки судді Харківського апеляційного суду Протасова В.І. були трансформовані у 36 календарних днів відпустки; 4) обчислена сума грошової компенсації за 36 календарних днів невикористаної (але раніше вже оплаченої) відпустки у розмірі 200.767,32 грн. (161.617,69 грн. з відрахуванням податків); 5) обчислено суму зайво/помилково/безпідставно отриманих суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. коштів за період 10.01.2020р.-20.05.2020р. у розмірі 409.087,16грн.

Фінансово-економічним відділом Харківського апеляційного суду на виконання наказу Голови Харківського апеляційного суду від 20.05.2020р. №05-04/69-ос було новий проведено розрахунок грошової компенсації за невикористані суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 дні відпустки у кількості 36 календарних днів (29 робочих) днів у сумі 200.767,32 грн. (161.617,69 грн. з відрахуванням податків).

Розрахунок суми грошової компенсації за частину невикористаної відпустки судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 був проведений Харківським апеляційним судом не на підставі ст.ст.135 і 136 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, а на підставі ст.24 Закону України “Про відпустки” та згідно з п.2 розділу 2, п. 7, 10 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995р. №100.

Унаслідок таких розрахунків, попри використання Харківським апеляційним судом у тексті наказу від 20.05.2020р. №05-04/69-ос дієслова “виплатити”, суми коштів, котрі належали до передання у власність судді у відставці Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 , не виявилось, оскільки весь період відпочинку у вигляді відпустки тривалістю 36 календарних днів (29 робочих) днів раніше вже був оплачений у складі суми 409.087,16 грн. (із утриманням належних податків і зборів) у той час як за новим розрахунком цей же самий період часу підлягав оплаті у сумі 161.617,69грн. (із утриманням належних податків і зборів).

При цьому, 20.05.2020р. суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. було подано власноручно складену письмову заяву про утримання суми відпускних за період 21.05.2020р.-17.07.2020р. із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності 186127,97грн. та залишок із суми вихідної допомоги при звільненні.

На момент звільнення ОСОБА_1 мав право лише на 29 робочих днів або 36 календарних днів відпустки.

Також, на вимогу Харківського окружного адміністративного суду, позивачем за первісним позовом було подано лист від 09.06.2021р. №04-34/78/2021, де визнані обставини невиплати грошової компенсації за днів невикористаної відпустки судді Харківського апеляційного суду Протасова В.І.

Згідно із змістом означених пояснень за квітень 2020р. Харківським апеляційним судом у зв`язку із поданням суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. 14.04.2020р. документів про хворобу з 09.01.2020р. було проведено оплату 5 днів тимчасової непрацездатності за період 09.01.2020р.-13.01.2020р. у сумі 8.276,78грн., а також проведено операцію з обліку оплати робочого дня 09.01.2020р. як помилкового, надмірного та безпідставного платежу у сумі 8.561,28грн.

13.04.2020р Харківський апеляційний суд виплатив на користь судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 авансу на квітень 2020р. у сумі 65.000,00грн. З цієї суми Харківським апеляційним судом заявлено до стягнення у межах справи №520/4820/21 лише 56.507,75грн, як остаточна після проведення перерахунку.

Судом встановлено, що Станом на 01 січня 2020 року судді В.І.Протасову було встановлені такі складові суддівської винагороди: посадовий оклад – 131 375 (пункт 2 частини третьої статті 135, пункт 3 частини четвертої статті 135 ЗУ Про судоустрій та статус суддів (далі – Закон); доплата за вислугу років – 60% посадового окладу - 78 825 грн (частина п`ята статті 135 Закону); доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці – 10% посадового окладу - 13 137,50 грн (частина восьма статті 135 Закону).

Загальна сума суддівської винагороди за повністю відпрацьовану кількість робочих днів у місяці складала 223 337,50 грн = 131 375 грн + 78 825 грн + 13 137,50 грн.

У січні 2020 року судді В.І.Протасову була виплачена суддівська винагорода за 4 робочих дні з 01 січня 2020 року по 09 січня 2020 року 34245,09 грн: розрахунок: 223337,50 : 21 (планова кількість робочих днів у січні 2020 року) * 4 (кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2020 р.) = 42540,48 - 19,5 % податок на доходи та військовий збір; оплата відпустки за 17 робочих днів щорічної відпустки з 10 січня 2020 року по 09 лютого 2020 року в сумі 145 541,61 грн: розрахунок: 223337,50 : 21 (планова кількість робочих днів у січні 2020 року) * 17 = 180797,03 - 19,5 % податок на доходи та військовий збір; виплачено допомогу на оздоровлення в розмірі 105756,88 грн: розрахунок: 131375 грн -19,5% податок на доходи та військовий збір; оплата відпустки за 5 робочих днів щорічної відпустки з 01 лютого 2020 року по 09 лютого 2020 року в розмірі 44946,67 грн: розрахунок: 223 337 ,50 : 20 (планова кількість робочих днів у лютому 2020 року) * 5 = 55 834,38-19,5% податок на доходи та військовий збір.

Загальна сума суддівської винагороди, виплачена судді ОСОБА_1 у січні 2020 року складає 330490,25 грн.

Підстави: наказ голови суду від 09 січня 2020 року № 05-05/4-в; наказ голови суду від 15 січня 2020 року № 05-05/11-в.

У лютому 2020 року судді В.І.Протасову була виплачена суддівська винагорода за 15 робочих днів щорічної відпустки з 10 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року в розмірі 134840,02 грн

Розрахунок: 223 337,50 грн : 20 (планова кількість робочих днів у лютому 2020 року) * 15 = 167 503,13-19,5% податок на доходи та військовий збір.

Підстави: наказ в.о. голови суду від 06 лютого 2020 року № 05-05/29-в; наказ в.о. голови суду від 24 лютого 2020 року № 05-05/35-в.

У березні 2020 року судді В.І.Протасову була виплачена суддівська винагорода за 11 робочих днів щорічної відпустки з 01 березня 2020 року по 17 березня 2020 року в розмірі 94 174 грн: розрахунок: 223 337,50 : 21 (планова кількість робочих днів у березні 2020 року) * 11 = 116 986,33 - 19,5% податок на доходи та військовий збір.

У квітні 2020 року до фінансово-економічного відділу суддею ОСОБА_1 були надані (14 квітня 2020 року) листки непрацездатності за період з 09 січня 2020 року по 20 березня 2020 року у зв`язку з чим зроблені відповідні перерахунок суддівської винагороди, а саме – нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності та утримана суддівська винагорода за робочі дні та дні відпустки з січня по березень 2020 року; виплачено 10 квітня 2020 року ОСОБА_1 аванс за першу половину квітня 2020 року в розмірі 65 000 грн; виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за 5 днів за рахунок установи з 09 січня 2020 року по 13 січня 2020 року в розмірі 8276,78 грн: розрахунок: 2056,34 * 5 = 10281,70 грн - 19,5% податки та збори згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхування, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням» (далі – Порядок) , а саме: 751 140 грн (сумарний дохід працівника за 12 місяців, які передують страховому випадку, розрахований виходячи з максимальної бази нарахування ЄСВ 62 595 грн згідно з пунктом 3 Порядку): 365 (кількість календарних днів зайнятості) = 2057,92 грн, на виконання пункту 4 Порядку 1266 середньоденну зменшено до 2056,34 грн (62595 : 30,44); утримано за 1 робочий день ОСОБА_1 – 09 січня 2020 року - 8561,28 грн; утримано за 17 робочих днів відпустки у зв`язку з перенесенням 10 січня 2020 року по 31 січня 2020 року -145 541,61 грн; утримано за 20 робочих днів відпустки у зв`язку з перенесенням з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року -179786,69 грн; утримано за 11 робочих днів відпустки у зв`язку з перенесенням з 01 березня 2020 року по 17 березня 2020 року – 94 174 грн; перенесено дні відпустки у зв`язку з хворобою та виплачені відпускні за 18 робочих днів з 05 травня 2020 року по 31 травня 2020 року - 170324,24 грн; розрахунок: 223337,50 : 19 (планова кількість робочих днів у травні 2020 року) * 18 = 211582,91 - 19,5% податки та збори; перенесено дні відпустки у зв`язку з хворобою та виплачено суддівську винагороду за 20 робочих днів з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року в розмірі 179786,69 грн: розрахунок: 223337,50 : 20 (планова кількість робочих днів у червні 2020 року) * 20 = 223337,50 - 19,5% податки та збори; перенесено дні відпустки у зв`язку з хворобою та виплачені відпускні за 10 робочих днів з 01 липня 2020 року по 14 липня 2020 року в розмірі 78 168,12 грн: розрахунок: 223337,50 : 23 (планова кількість робочих днів у липні 2020 року) * 10 = 97103,26 - 19,5% податки та збори.

Підстава: наказ голови суду від 21 квітня 2020 року № 05-05/78-1-в.

Стосовно нарахування 09 січня 2020 року відповідачу допомоги по тимчасовій непрацездатності з подальшим утриманням за цей день суддівської винагороди, встановлено, що ОСОБА_1 був госпіталізований до медичного закладу в першій половині робочого дня і, як з`ясувалося згодом, саме 09 січня 2020 року є днем відкриття листка непрацездатності. Тобто відповідач не відпрацював повний робочий день.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Згідно з позицією, висловленою в листі Фонду соціального страхування від 10 вересня 2018 року № 6-14/Н-1231з-1589, якщо застрахована особа не виявила бажання отримати листок непрацездатності з наступного робочого дня (листок непрацездатності працівнику виданий після закінчення робочого дня), тимчасова непрацездатність у застрахованої особи розпочинається із дня видачі листка непрацездатності (установлення тимчасової непрацездатності), тобто перший день непрацездатності співпадає з відпрацьованим робітником днем.

У такому разі допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі надається з другого дня тимчасової непрацездатності у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати, оскільки в перший день страхового випадку працівником відпрацьовано повний робочий день згідно з графіком його роботи, за який йому повинна бути нарахована заробітна плата, при цьому відлік календарних днів тимчасової непрацездатності (перших п`ять календарних днів за рахунок коштів роботодавця) починається з дати видачі листка непрацездатності.

За таких обставин, допомога у зв`язку тимчасовою втратою непрацездатності може бути призначена з другого дня тимчасової непрацездатності у формі матеріального забезпечення, лише у тому випадку, якщо працівником відпрацьовано повний робочий день.

Між тим, чинне законодавство не передбачає можливість встановлення судді неповного робочого дня і обрахунку суддівської винагороди за частково відпрацьований робочий час.

Таким чином, ОСОБА_1 , після пред`явлення листка непрацездатності, було здійснено перерахунок виплачених коштів за 09 січня 2020 року та нарахована матеріальна допомога по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з тим, що ним не було повністю відпрацьовано робочий день.

Крім того, на підставі наказу в.о. голови Харківського апеляційного суду від 17 квітня 2020 року здійснено перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 у зв`язку зі змінами в табелі обліку використання робочого часу та утримано надлишково виплачений аванс за першу половину квітня в розмірі 65000 грн.

Станом на 31 квітня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 за квітень 2020 року становила 56 507,75 грн.

У травні 2020 року при здійсненні перерахунку утримано з ОСОБА_1 суддівську винагороду за 3 робочих дня відпустки у зв`язку з перенесенням з 05 травня 2020 року по 07 травня 2020 року в розмірі 28 387,37 грн; перенесено дні відпустки у зв`язку з хворобою та нараховано суддівську винагороду відпускні за 3 робочих дні з 15 липня 2020 року по 17 липня 2020 року в розмірі 23 450,43 грн: розрахунок: 223337,50 : 23 (планова кількість робочих днів у липні 2020 року) * 3 = 29130,98 - 19,5% податки та збори; утримано суддівську винагороду за 7 робочих днів відпустки у зв`язку зі звільненням з 21 травня 2020 року по 31 травня 2020 року - 66 237,21 грн; утримано за 20 робочих дні відпустки у зв`язку зі звільненням з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року -179 786,69 грн; утримано за 13 робочих дні відпустки у зв`язку зі звільненням з 01 липня 2020 року по 17 липня 2020 року – 101 618,57 грн.

Заборгованість ОСОБА_2 за травень 2020 року становила 352 579,41 грн.

Загальна заборгованість ОСОБА_1 на момент звільнення складала: 56507,75 грн (квітень) + 352579,41 грн (травень) 409087,16.

Також ОСОБА_1 була нарахована вихідна допомога в розмірі 539 360,06 грн: розрахунок: 223 337,5*3=670012,50 - 19,5% податки ( частина перша статті 143 Закону) ;

нараховано компенсацію за невикористану відпустку 36 календарних днів в розмірі 161 617,69 грн.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (в редакції, чинній на момент відрахування ОСОБА_1 зі штату суду), розрахунок середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.

Якщо за цей період підвищувалися посадові оклади, то весь заробіток до підвищення окладу множиться на коефіцієнт підвищення посадового окладу (пункт розділу ІV вказаного Порядку).

Суддівська винагорода ОСОБА_1 за період з травня по грудень 2019 року становила 1 255 078,23 грн * 1,367777 (коефіцієнт підвищення посадового окладу, зокрема 131 375 грн оклад судді з 01 січня 2020 року : 96 050 грн оклад судді з 01 січня 2019 року) = 1 716 667,14, додаємо фактичний заробіток за період з січня по квітень 2020 року 1 716 667,13 грн + 263 120,23 грн = 1 979 787,36 грн.

У відповідності до пункту 7 розділу IV зазначеного Порядку заробіток ділиться на кількість календарних днів періоду.

1 979 787,36 грн : 355 = 5 576,87 грн - середньоденна суддівська винагорода для розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки.

5576,87 * 36 (дні невикористаної відпустки) = 200 767,32 грн - 19,5% податки та збори.

Також ОСОБА_1 на виконання його заяви була зменшена заборгованість за рахунок компенсації за невикористану відпустку та частини вихідної допомоги 186127,97 грн.

Розрахунок: 409087,16 грн (загальна сума заборгованості) - 161617,69 грн (компенсація за невикористану відпустку) - 61341,5 грн частина вихідної допомоги.

Залишок заборгованості 186127,97 грн.

При здійсненні остаточного розрахунку ОСОБА_1 при звільненні виплачено 478 018,56 грн.

Розрахунок: 539360,06 грн (вихідна допомога) - 61341,5 грн (частина вихідної допомоги, за рахунок якої зменшено заборгованість ОСОБА_1 .

Підстави проведення перерахунку: наказ голови суду від 13 травня 2020 року № 05-05/93-в; наказ голови суду від 20 травня 2020 року № 05-05/98-в; наказ голови суду від 20 травня 2020 року № 05-05/98-в.

Водночас, з наданих Харківським апеляційним судом пояснень, встановлено, що нарахування авансу 13 квітня 2020 року ОСОБА_1 сталося у зв`язку з допущеною працівником відділу кадрового забезпечення технічною помилкою при заповненні табелю в паперовому вигляді та його подальшої передачі до фінансово-економічному відділу.

Виправлені зміни до табелю в цій частині були внесені до автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» 28 квітня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Наказ про необхідність здійснення перерахунку суддівської винагороди ОСОБА_1 було видано Харківським апеляційним судом невідкладно у квітні 2020 року після виявлення цієї лічильної помилки.

У зв`язку з тим, що наказ про стягнення авансу було видано в строки, встановлені статтею 127 Кодексу законів про працю України, необхідності для звернення з окремим позовом до ОСОБА_1 щодо стягнення авансу в судовому порядку станом на квітнень 2020 року були відсутні.

Заборгованість в сумі 56 507,75 грн, яка виникла у квітні 2020 року за результатами перерахунку суддівської винагороди ОСОБА_1 (у зв`язку з надання листків непрацездатності) підлягала подальшому утриманню у травні 2020 року з нарахованих до виплати йому коштів у зв`язку з перенесенням відпусток.

Фактичний розмір коштів заборгованості ОСОБА_1 перед Харківським апеляційним судом було визначено 20 травня 2020 року.

Між тим, станом на 20 травня 2020 року будь-яких підстав для звернення до суду із відповідним позовом Харківського апеляційного суду до ОСОБА_1 не було, оскільки питання повернення вказаних коштів було вирішено ним добровільно у письмовій заяві.

У травні 2020р. Харківським апеляційним судом у розрахунках з суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. було за даними обліку (тобто без проведення фактичних вчинків): утримано за 3 робочі дні відпустки у зв`язку з перенесенням з 05.05.2020 по 07.05.2020 -28387,37 та перенесено у зв`язку з хворобою 3 робочі дні та нараховані відпускні з 15.07.2020р. по 17.07.2020р. 23.450,43 грн., у подальшому утримано: 66.237,21грн. за 7 робочих днів відпустки за період 21.05.2020р.-31.05.2020р.; утримано 179.786,69грн. за 20 робочих днів відпустки за період 01.06.2020р.-30.06.2020р.; утримано 101.618,57грн. за 13 робочих днів відпустки за період 01.07.2020р.-17.07.2020р. Отже, остаточно утримано оплату отриманих ОСОБА_1 коштів за 40 робочих днів не використаної відпустки у суму 352.579,41 та утримано 56.507,75грн. виплаченого унаслідок розрахункової помилки авансу за квітень 2020р. Усього на суму 409.087,16грн.

Відтак, за розрахунками та твердженнями Харківського апеляційного суду загалом сума надмірно та безпідставно отриманих професійним суддею у власність коштів у якості суддівської винагороди за період 01.01.2020р.-20.05.2020р. (оплата часу роботи у квітні 2020р. у сумі 56.507,75грн., оплата 40 робочих днів відпустки) склала – 409.087,16грн. у той час як грошовий еквівалент оплати 29 робочих днів (36 календарних) невикористаної відпустки складає – 161.617,69грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021р. у справі №520/16501/2020 було визнано протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо утримання з вихідної допомоги ОСОБА_1 грошових коштів. Зобов`язано Харківський апеляційний суд виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в сумі 61341 (шістдесят одна тисяча триста сорок одна) грн 50 коп.

Вказуючи про протиправність дій Харківського апеляційного суду щодо утримання нарахованої грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 200 767,22 грн., ОСОБА_1 подав зустрічний позов.

Для оплати праці професійного судді використовуються кошти Державного бюджету України, а тому спір склався з приводу балансу між пріоритетом власних інтересів професійного судді на отримання більшого розміру суддівської винагороди та публічним інтересом суспільства на підставне витрачання фінансових ресурсів.

Частиною 1 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, що повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 130 Конституції України.

Разом з тим, приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не унормовані ані правовідносини з приводу повернення професійним суддею надмірно отриманої суддівської винагороди, ані правовідносини з приводу обчислення грошової компенсації за дні невикористаної відпустки.

У зв`язку з цим, спірні правовідносини підлягають регламентуванню не приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як спеціальною нормою права, а відповідними приписами Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці» та Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст.127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Отже, положеннями ст.127 Кодексу законів про працю України чітко передбачено, що підлягає поверненню безпідставно виплачені працівнику аванс; суми, безпідставно виплачені у наслідок лічильних помилок; суми, безпідставно одержані за невідпрацьовані відпустки.

За приписами ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з ч.1 ст.1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Досліджені судом докази достовірно та беззаперечно підтверджують обставини отримання суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. 65.000,00 (56.507,75) грн. як авансу суддівської винагороди за квітень 2020р.

Оскільки у ці проміжки часу суддя Харківського апеляційного суду Протасов В.І. функцій професійного судді за штатною посадою в органу судової влади України не виконував, на роботі не знаходився, а натомість хворів, перебуваючи на триваючих лікарняних через тимчасову непрацездатність, то ці суми коштів підлягають поверненню у власність Держави як безпідставно набуті суддею.

Відповідно до ч.ч. 2-10 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду – 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Згідно зі ст.136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Правила виплати грошової компенсації за невикористану відпустку регламентовані приписами ст.24 Закону України від 15.11.1996р. №504/96-ВР "Про відпустки" та приписами ст.83 Кодексу законів про працю України.

Так, згідно з ч.1 ст.24 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України "Про відпустки" за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Аналогічні за змістом положення включені законодавцем і до ст.83 Кодексу законів про працю України.

Згідно з ч.1 ст. 21 Закону України "Про відпустки" порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, відпустки у зв`язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згаданий Порядок обчислення середньої заробітної плати був затверджений постановою КМУ від 08.02.1995р. №100 (далі за текстом – Порядок №100).

Згідно з правовими висновками постанов Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №817/20/17 та від 11.02.2021 року у справі №802/3928/15-а постанова КМУ від 08.02.1995р. №100 поширюється на відносини за участі професійного судді.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.07.2020 року у справі №817/20/17, Закон №2453-VI не встановлює особливостей регулювання грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки суддям, які звільняються за власним бажанням, а тому такі правовідносини слід вирішувати, виходячи з загальних норм чинного трудового законодавства. За змістом п.2 Порядку №100 обчислення компенсації за невикористані відпустки провадиться, виходячи саме з виплат за останні 12 календарних місяців роботи. Отже, компенсація за невикористані дні відпустки повинна була розраховуватися з суддівської винагороди позивача, за останні 12 календарних місяців роботи.

ОСОБА_1 не подав жодних конкретних заперечень проти проведених Харківським апеляційним судом розрахунків або контррозрахунків з обчислення розміру грошової компенсації за 36 днів невикористаної календарної відпустки (29 робочих днів).

З матеріалів справи вбачається, що обраний Харківським апеляційним судом розрахунковий період для нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні відпустки становив попередні 12 місяців з травня 2019 по квітень 2020р., що відповідає вимогам Порядку №100.

Разом з тим, щодо не застосування Харківський апеляційним судом під час проведеного розрахунку абз.7 п.2 розд.2 Порядку № 100, що згідно з абз.7 п.2 розд.2 Порядку № 100 (в редакції, чинній на момент проведення остаточного розрахунку) у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

В обґрунтування правомірності застосування абз.7 п.2 розд.2 Порядку №100 до спірних правовідносин ОСОБА_1 зазначає, що оскільки надбавки встановлюється у відсотках до посадового окладу і в разі збільшення посадового окладу відповідно і збільшується надбавка.

Колегія суддів зауважує, що умовами для застосування абз.7 п.2 розд.2 Порядку №100 є одночасна наявність таких подій як: 1) зміна структури заробітної плати; 2) підвищення посадових окладів.

З 01 січня 2020 року на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» було збільшено посадові оклади судів апеляційних судів.

Проте, будь-яких змін складових суддівської винагороди взагалі не відбулося.

Зокрема, залишився не змінним встановлений коефіцієнт посадового окладу, розмір відсотків за вислугу років, доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, доплата за науковий ступінь, тощо.

Таким чином, загальна структура заробітної плати судді апеляційного суду з 01 січня 2020 року змін не зазнала.

Отже, Харківський апеляційний суд не мав правових підстав для застосування у спірних правовідносинах положень абз.7 п.2 розд.2 Порядку №100.

Як зазначалось, за період 02.10.2019р.-01.10.2020р., за який суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. було отримано 30 робочих днів щорічної відпустки та кошти в оплату цього періоду часу, фактично було відпрацьовано період 02.10.2019р.-21.05.2020р., тобто 7 місяців та 19 днів, у той час як отримано оплату суддівської винагороди за 30 робочих днів.

Співвідношення реально відпрацьованого часу до нормативно запровадженого складає 63,56% (365 днів – 100%, а 232 дня (як добуток суми 91 календарних днів 2019р. та 141 календарного дня 2020р.) – х %).

Таким чином, за період 02.10.2019р.-21.05.2020р. суддя Харківського апеляційного суду Протасов В.І. набув право на 19 робочих днів щорічної відпустки (30 робочих днів * 63,56%).

Тому, показник робочих днів щорічної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р., на які суддя Харківського апеляційного суду Протасов В.І. не набув права, але отримав суддівську винагороду за 11 робочих днів відпустки.

При цьому, судді Харківського апеляційного суду Протасову В.І. у зв`язку із неодноразовим поданням заяв про надання відпусток була фактично надана і оплачена відпустка повної тривалості 30 робочих днів (42 календарних дня), хоча фактично він набув право тільки на 19 робочих днів, а відтак сума оплати за 11 робочих днів, яка розрахована на підставі ст.ст.135 і 136 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та отримана ОСОБА_1 у розмірі 94.174,00 грн. підлягає поверненню, як сума оплати часу безпідставно одержана за невідпрацьовані відпустки.

Таким чином, на момент звільнення із штату Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 було отримано оплату за 48 робочих днів у сумі 419.502,30грн., розрахованої на підставі ст.ст.135 і 136 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

З цих днів суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. фактично було використано 8 робочих днів.

Отже, 40 робочих днів не використаної відпустки у суму 352.579,41грн. були оплачені, але невикористані відповідачем за первісним позовом.

При цьому, на 11 із 40 робочих днів щорічної основної відпустки суддя Харківського апеляційного суду Протасов В.І. не набув права.

За цим, сума безпідставно виплачених на користь судді Харківського апеляційного суду Протасова В.І. коштів складає 352.579,41грн. (оплата часу наданих відпусток унаслідок подання працівником заяв під час знаходження у стані тимчасової непрацездатності і лікування) + 56.507,75грн. (оплата авансу за квітень 2020р., оскільки листки тимчасової непрацездатності вперше були подані до апарату Харківського апеляційного суду лише 14.04.2021р.), а загалом - 409.087,16грн.

За невикористані дні відпустки у кількості 29 робочих днів (36 календарних) Харківським апеляційним судом було нараховано на підставі Постанови №100 грошову компенсацію за дні невикористаної відпусти у сумі 200.767,32грн.

Зазначена сума не підлягала повторній виплаті, адже оплата часу цих відпусток станом на 31.03.2020р. вже була проведена у розмірі 419.502,30грн. (з якої 352.579,41грн. припадають на час оплати 40 робочих днів відпустки).

У зв`язку з вищевикладеним, суд зазначає, що саме подання професійним суддею, починаючи з 09.01.2020р. заяв про надання відпусток під час перебування у стані непрацездатності через безперервне лікування хвороби, зумовило оплату часу відпочинку у вигляді цих відпусток у більшому розмірі, ніж розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Тому, у якості причини проведення таких виплат з боку Харківського апеляційного суду слід визнати лічильні помилки, допущені через те, що лише 14.04.2020р. суддя Харківського апеляційного суду Протасов В.І. вперше офіційно та письмово повідомив орган за місцем служби – Харківський апеляційний суд про тривалу хворобу з 09.01.2020р., у той час як кошти за ці відпустки вже були отримані у власність до настання календарного дня – 31.03.2020р.

Таким чином, суддя Харківського апеляційного суду Протасов В.І. станом на 20.05.2020р. мав право на 36 календарних днів відпустки, оплата за які була проведена до 31.03.2020р. у сумі 258.405,41грн. (із утриманням належних податків і зборів) у той час як за новим розрахунком цей же самий період часу з урахуванням тимчасової непрацездатності публічного службовця підлягав оплаті у сумі 161.617,69грн. (із утриманням належних податків і зборів).

У зв`язку з цим, Харківським апеляційним судом було утримано кошти у сумі 61.341,5 грн. з вихідної допомоги ОСОБА_1 за рахунок зменшення заборгованості, за його власним бажанням.

В подальшому, за результатами оскарження ОСОБА_1 цих дій Харківського апеляційного суду у межах справи №520/16501/2020 Харківським апеляційним судом 13.09.2021р. частина вихідної допомоги судді у відставці у розмірі 61.341,5грн. була виплачена ОСОБА_1 .

Відтак, на момент вирішення даного спору по суті, заборгованість ОСОБА_1 перед Харківським апеляційним судом унаслідок безпідставного отримання суддівської винагороди через отримання коштів в оплату часу роботи та часу відпусток - 247.469,47 грн. (як добуток різниці між 409.087,16 грн. реально отриманих коштів – 161.617,69 грн. коштів як правильно остаточно обчисленої суми грошової компенсації днів невикористаної суддею Харківського апеляційного суду Протасовим В.І. відпустки за період 02.10.2019р.-20.05.2020р.).

Стосовно доводів, зазначених в додаткових поясненнях, про те, що позивачу було відомо про хворобу відповідача, оскільки така інформація була своєчасно внесена до табелю обліку робочого часу суддів Харківського апеляційного суду, а тому наданий суду наказ голови суду від 17.04.2020 року №05-03/25-1-од про внесення змін до табелю, а саме вказівки про те, що відповідач цей період часу значився працюючим, проте необхідно вважати, що ОСОБА_1 був відсутній у зв`язку з хворобою, не відповідає даним, що містяться в центральній базі даних автоматизованої системи документообігу суду, то суд зазначає наступне.

Як вказано Харківським апеляційним судом, в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3» здійснюється ведення електронного табелю обліку використання робочого часу суддів Харківського апеляційного суду, інформація з якого у відповідності до Положення про автоматизовану систему документообігу суду є підставою для проведення автоматизованого розподілу судових справ. Інформація протягом місяця в електронному табелі обліку використання робочого часу суддів Харківського апеляційного адміністративного суду може змінюватись (непланові термінові відрядження, відпустки, тимчасова непрацездатність тощо).

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що для нарахування суддівської винагороди до фінансово-економічного відділу передається табель обліку використання робочого часу суддів Харківського апеляційного суду в паперовому вигляді з відповідними підсумковими змінами на відповідний період. Копія такого табелю згідно з вимогами чинного законодавства вноситься до автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» не пізніше наступного дня після його підписання.

За таких обставин, посилання апелянта на електронний табель обліку використання робочого часу суддів Харківського апеляційного суду, що міститься в КП «Д-3» є безпідставними, оскільки в подальшому до нього вносились кадрові зміни, зокрема, у зв`язку з надходженням листків непрацездатності.

Натомість, суд приймає як належні посилання Харківського апеляційного суду на те, що нарахування авансу у квітні 2020 року відповідачу сталося у зв`язку з допущеною технічною помилкою при роздруківці табелю та його передачу фінансово-економічному відділу. Зміни до табелю в цій частині внесені до системи 28.04.2020 року.

При цьому, відповідач не заперечує, що у вказаний період був відсутній на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Як зазначено вище, у якості причини проведення таких виплат з боку Харківського апеляційного суду слід визнати лічильні помилки, допущені через те, що лише 14.04.2020р. суддя Харківського апеляційного суду Протасов В.І. вперше офіційно та письмово повідомив орган за місцем служби – Харківський апеляційний суд про тривалу хворобу з 09.01.2020р.

У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи, що в ході розгляду спірних правовідносин встановлено відсутність у судді Протасова В.І. обґрунтованих та доведених матеріалами справи грошових вимог до Харківського апеляційного суду щодо оплати праці за період з 09.01.2020 року по 21.05.2020 року, вимога зустрічного позову не підлягає задоволенню.

Також, постановами Верховного суду України від 12.03.2024 року та 30.10.2025 року справа направлялася до суду 1 інстанції для продовження розгляду.

Постановою Верховного суду України від 12.03.2024 року зазначено, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку пропущеному строку, який було вирішено остаточно за підсумками касаційного розгляду (Постанова Верховного суду України від 30.10.2025 року).

Цією ж постановою, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що будь-якої оцінки вказаним доводам позивача щодо згоди відповідача на утримання частини заборгованості з допомоги по тимчасовій непрацездатності у сумі 186 127,97 грн та залишку у сумі 61 341,49 грн з вихідної допомоги, Харківський окружний адміністративний суд та Другий апеляційний адміністративний суд не надали.

Стосовно цього суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 28.06.2024 року надано додаткові пояснення по справі, де він зазначив, що він не брав на себе зобов`язань , в порядку встановленому законом, про добровільне повернення грошової допомоги в зв`язку з хворобою, хоча вимушено дав письмову згоду про утримання цих коштів.

Разом з тим ОСОБА_1 не надано жодних доказів того, що вказана письмова згода надавалася під тиском чи в інший протиправний спосіб.

Відтак суд доходить висновку, що первісний позов слід задовольнити, зустрічний залишити без задоволення.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Харківського апеляційного суду до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Харківського апеляційного суду (код ЄДРПОУ 42261368, адреса: майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, м. Харків, 61001) заборгованість у сумі 247.469,47 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та стягнення суми - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 29 травня 2026 року.

Суддя Сагайдак В.В.