Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №480/4131/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року Справа № 480/4131/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4131/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022 за період з 17.09.2024 до 06.01.2025, із розрахунку 100000 грн на місяць;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022 за період з 17.09.2024 до 06.01.2025, із розрахунку 100000 грн. на місяць та з урахуванням фактично виплачених сум.

Свої вимоги мотивує тим, що після отримання 16.09.2024 бойового поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, він перебував на лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкої травми, однак відповідач не нарахував і не виплатив йому в повному обсязі додаткову винагороду за Постановою № 168 за період з 17.09.2024 по 06.01.2025.

Ухвалою суду від 29.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. 11.06.2025 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.01.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що позивачу вже було нараховано і виплачено додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні у сумі 154193,55 грн на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №5281 від 10.12.2024, а інших медичних документів від позивача до військової частини не надходило.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" № 958/2025 від 13 грудня 2025 року та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 № 5-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_2 у зв`язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату № 563 від 14.01.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/4131/25.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Шаповалу М.М., який своєю ухвалою від 16.01.2026 прийняв справу до свого провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

Позивач з 06.04.2022 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

16.09.2024 під час проходження військової служби поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , при виконанні бойового завдання, позивач отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.

Після отримання поранення позивачу було надано медичну допомогу та евакуйовано до медичного закладу. У подальшому він проходив лікування, зокрема з 09.10.2024 по 24.10.2024 та з 20.12.2024 по 06.01.2025.

Згідно з довідками військово-лікарської комісії від 24.10.2024 № 2484/4-1 та від 22.11.2024 № 2740/4-1 травма позивача відноситься до тяжких та пов`язана із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим позивач потребував відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів.

Відповідачем позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду за період перебування на лікуванні у сумі 154193,55 грн, що підтверджується картками особового рахунку позивача.

Вважаючи, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, виплачена не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (надалі - Постанова № 168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацем 4 пункту 1 Постанови № 168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Також, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.

В даному випадку судом встановлено, що умови, необхідні для виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн у розрахунку на місяць, є дотриманими та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема довідкою Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми від 04.10.2024 № 1643/3424.3, первинними медичними картками, виписками із медичної карти стаціонарного хворого, а також довідками військово-лікарської комісії від 24.10.2024 №2484/4-1 та від 22.11.2024 №2740/4-1.

Зокрема, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що 16.09.2024 під час проходження військової служби поблизу населеного пункту Іванівка Донецької області, при виконанні бойового завдання, позивач отримав бойове ураження, пов`язане із захистом Батьківщини.

Після отримання поранення позивач перебував на лікуванні у закладах охорони здоров`я, а також на підставі висновків військово-лікарської комісії потребував відпустки для лікування після тяжкої травми. При цьому довідками ВЛК від 24.10.2024 №2484/4-1 та від 22.11.2024 №2740/4-1 підтверджено, що травма позивача відноситься до тяжких та пов`язана із захистом Батьківщини.

Разом з тим відповідачем додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, було нараховано та виплачено позивачу лише у сумі 154193,55 грн. При цьому з наданих відповідачем пояснень не вбачається, що при здійсненні такого нарахування були враховані всі періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні, а також періоди відпустки для лікування після тяжкого поранення.

Суд не приймає доводи відповідача про відсутність підстав для проведення додаткових нарахувань з огляду на те, що позивачу вже була виплачена додаткова винагорода, оскільки сам факт часткової виплати не свідчить про повне виконання відповідачем обов`язку щодо нарахування та виплати такої винагороди за весь належний період.

Крім того, Постанова № 168 не пов`язує право військовослужбовця на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди виключно з безперервним перебуванням на стаціонарному лікуванні. Навпаки, така винагорода підлягає виплаті як за час перебування на стаціонарному лікуванні, включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров`я до іншого, так і за час перебування у відпустці для лікування після поранення у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.

Отже, у разі повторного або подальшого перебування військовослужбовця на лікуванні за медичними показаннями, пов`язаними з раніше отриманим бойовим пораненням, а також у період відпустки для лікування після тяжкого поранення, додаткова винагорода у збільшеному розмірі підлягає виплаті пропорційно відповідному часу.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку, що позивач мав право на нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за періоди перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум.

Разом з тим, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що інших медичних документів від позивача до військової частини не надходило, оскільки такі доводи самі по собі не спростовують встановлених судом обставин щодо перебування позивача на лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Суд звертає увагу, що матеріали справи містять медичні документи, якими підтверджується факт отримання позивачем бойового ураження, проходження ним лікування, а також висновки ВЛК про те, що травма позивача відноситься до тяжких та пов`язана із захистом Батьківщини. При цьому відповідачем не надано належного та детального розрахунку, з якого можливо було б встановити, які саме періоди лікування та відпустки для лікування після тяжкого поранення були враховані при нарахуванні позивачу додаткової винагороди у сумі 154193,55 грн.

Отже, посилання відповідача на ненадходження інших медичних документів не є достатньою підставою для висновку про повне виконання ним обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за весь належний період, а тому суд визнає про необхідність задовольнити вимоги позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за період з 17.09.2024 по 06.01.2025 із розрахунку 100000 грн на місяць.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за період з 17.09.2024 по 06.01.2025 із розрахунку 100000 грн на місяць, з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал