Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №750/17580/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року

місто Чернігів

Справа №750/17580/25

Провадження №2/751/1163/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі:

головуючого-судді Ченцової С.М.

секретар судового засідання Барбаш М.В.

учасники справи:

позивач - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»

представник позивача - Дармограй Анастасія Тимофіївна

відповідач - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача

24.12.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до Деснянського районного суду міста Чернігова із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №464484-КС-001 про надання кредиту від 26.04.2023 року у розмірі 15246 гривень 87 копійок та понесених судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 26.04.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладений договір № 464484-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.

07.07.2021 року позивачем направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 464484-КС-001 про надання кредиту.

ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 464484-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему, одноразовий ідентифікатор UA-1359 на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, та який боржником було введено/відправлено.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надало позичальнику грошові кошти у розмірі 10000 гривень, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

10.06.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №ДУ№1 до договору №464484-КС-001, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 16.09.2023 року.

Боржник свої зобов`язання за кредитним договорами не виконала, лише частково сплатила кошти на загальну суму 8291 гривню 05 копійок.

Станом на 01.12.2025 року у відповідача утворилась заборгованість за договором №464484-КС-001 про надання кредиту у розмірі 15246 гривень 87 копійок, що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 6568 гривень 11 копійок, суми прострочених платежів по процентам - 8678 гривень 76 копійок.

24.02.2026 року від представника відповідача в системі «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого представник просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вважає вимоги позивача незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме правила додані до позовної заяви, відповідач розумів, ознайомився і погодився з ними, нібито підписуючи кредитний договір №464484-КС-001 від 26.04.2023 року. Позичальником не було особисто підписано правила надання коштів у позику, відсутнє погодження позичальника з вказаними документами, вони не є частиною укладеного між сторонами правочину, а тому не повинні бути враховані судом при розгляді справи. Вказані правила надання коштів у позику, долучені позивачем до позову не можна вважати належним та допустимим доказом та частиною кредитного договору №464484-КС-001 від 26.04.2023, оскільки вони не містять підпису позичальника та невідомо яких договорів вони стосуються. Надані позивачем правила надання коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком (фінансовою установою) додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником.

У разі надходження документів по справі до системи діловодства судів не через підсистему ЕС, паперові версії документів мають бути переведені в цифровий формат відповідальними працівниками апарату суду. Отримані оцифровані матеріали (файли) мають бути обов`язково прив`язані до реєстраційної картки вхідного документа в системі діловодства суду. Реєстраційна картка вхідного документа повинна бути обов`язково прив`язана до справи. Тож, враховуючи викладене, для того, щоб стороні по справі №750/17580/25, зокрема представнику відповідача, була доступна для перегляду відповідь АТ «Універсал Банк», цей документ повинен бути збережений в статусі оригінал. На момент подачі відзиву відповідь АТ «Універсал Банк» відсутня у підсистемі «Електронний суд», відтак, обставина видачі кредитних коштів є недоведеною.

Позивачем до позовної заяви не долучено жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення нарахувань по кредитному договору №464484-КС-001 від 26.04.2023 року. У зв`язку із відсутністю в матеріалах справи вказаних документів, відсутня можливість перевірити як факт наявності заборгованості у відповідача, так і встановити її розмір.

На підтвердження надання грошових коштів у кредит позивач надав довідку ТОВ «ПрофітГід» про перерахування грошових коштів у сумі 10000 грн на картку НОМЕР_3 . Вказаний документ не є належним доказом для підтвердження факту надання кредитором, і відповідно отримання відповідачем, грошових коштів на виконання умов кредитного договору №464484-КС-001 від 26.04.2023 року. Крім того, зазначене твердження «Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 зг. до кредитного дог. №464484- КС-001 від 26.04.2023 Без ПДВ» без поданих належних доказів перерахування грошових коштів саме відповідачу не встановлює належне виконання кредитором своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором. Дана довідка не містить в собі інформації та доказів приналежності платіжної картки « НОМЕР_3 » саме відповідачу, а не іншій особі. Інших доказів, які б підтверджували надання відповідачу кредитних коштів позивачем не надано.

Відтак, вказане у сукупності унеможливлює встановлення судом факту перерахування коштів саме кредитодавцем на підставі відповідного договору, а не іншими особами за іншими правовідносинами.

Жодних належних доказів, які підтверджують видачу кредитних коштів позичальнику за кредитним договором до позовної заяви долучено не було.

Також, позивачем не надано відповідну належну платіжну інструкцію на підтвердження перерахування грошових коштів по кредитному договору, на підставі якої мав відбуватись переказ коштів надавачем платіжних послуг, в результаті чого неможливо перевірити належне виконання платіжної операції, оскільки неможливо визначити відповідність унікального ідентифікатора, що має бути зазначений у платіжній інструкції, з ідентифікатором, що вказаний у довідці про переказ коштів.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу.

Наданий позивачем документ розрахунку кредитної заборгованості не підтверджений належними доказами, оскільки наявність або відсутність указаної позивачем суми заборгованості має бути підтверджена виключно матеріалами первинної бухгалтерської документації. Відповідно до наданого розрахунку взагалі неможливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідача, періоди та відсоткову ставку, за які така заборгованість була нарахована.

За розрахунком позивача, відповідачем сплачено 1500 гривень на погашення заборгованості за комісією за надання кредиту. Умови договору №464484-КС-001 від 26.04.2023 року не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Враховуючи викладене, умови договору №464484-КС-001 від 26.04.2023 року, яким передбачено сплату комісійної винагороди за видачу кредиту є нікчемними. Позивач не заявляв вимоги про стягнення комісії за надання кредиту. Разом з тим, із наданого ним розрахунку вбачається, що відповідачем така комісія була фактично сплачена.

Однак, позивач не мав правових підстав для утримання (стягнення) комісії на свою користь, а сплачена сума підлягає врахуванню при визначенні фактичного розміру заборгованості.

Нарахування відсотків в розмірі більше 50% тіла кредиту відповідач вважає незаконним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів».

Щодо додаткової угоди представник відповідача зазначила, що додаткова угода не містила списання будь-якої заборгованості чи інших істотних змін на користь позичальника, проте продовжувала строк кредитування, що вказувало на незаінтересованість кредитора у вчиненні активних дій щодо повернення боргу та забезпеченні якнайшвидшого виконання боржником зобов`язань, а сприяло зростанню грошового зобов`язання. Отже, такі дії не відповідали принципам розумності, справедливості та добросовісності, а їхнім наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача 8291 грн 05 коп - непропорційно велика сума процентів щодо тіла кредиту, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитної установи. Зазначена сума процентів перевищує розмір самого тіла кредиту, що відповідач вважає незаконним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства.

Відповідач є дружиною військовослужбовця, який перебуває на військовій службі. Під час дії особливого періоду банки (фінансові установи) не мають права нараховувати відсотки військовим та учасникам бойових дій, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Особливий період настав 18 березня 2014 року Станом на дату укладення та підписання кредитного договору діяв і діє воєнний стан.

Оскільки позивачем не було доведено факту видачі відповідачу кредитних коштів у заявленому позивачем розмірі по кредитному договору, а також відповідно і користування кредитними коштами, то слід дійти висновку про відсутність правових підстав для стягнення як тіла кредиту, так і відсотків та інших платежів по ньому.

Представником відповідача проведено контррозрахунок заборгованості за договором №464484-КС-001 від 26.04.2023:

-00 грн - заборгованість за відсотками (оскільки вони підлягають списанню, враховуючи статус відповідача - дружина військовослужбовця);

-1708 грн 95 коп - заборгованість по тілу кредиту (10000грн. (тіло кредиту) - 3359 грн 16 коп (незаконно стягнуті відсотки) - 3431 грн 89коп (погашення в рахунок тіла кредиту) - 1500 грн (незаконно стягнута комісія).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 25.12.2025 року справу передано на розгляд до Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 22.01.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

04.03.2026 року від представника позивача, в системі «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у яких зазначила, що у відзиві на позовну заяву сторона відповідача не заперечувала факт здійснення відповідачем платежів за кредитним договором.

Докази здійснення відповідачем платежів за кредитним договором надаються у формі довідок, які були сформовані в платіжній системі «ТАС Рау», та які були надані ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» посередником АТ «ТАСКОМБАНК».

Зробивши часткову оплату відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання факту укладення кредитного договору і відповідно, визнання правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Повідомленням Нацкомфінпослуг від 13.02.2019 року «Щодо порядку укладення електронного договору», встановлено, що для Нацкомфінпослуг належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС), якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів.

26.04.2023 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 464484-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-1359, (направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 вказаного позичальником в заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.

ОСОБА_1 , через веб-сайт кредитодавця шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету, ввійшла до особистого кабінету та з особистого кабінету через інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку.

Оскільки у матеріалах справи не міститься доказів щодо визнання недійсним договору, останній повинен виконуватись сторонами у повному обсязі.

Зазначає, що відповідачу одразу після укладення кредитного догвоору були направлені на електронну адресу кредитний договір та правила, також направлена додаткова угода. Всі істотні умови кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту, строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо - встановлені не у правилах надання кредитів чи паспорті споживчого кредиту, а у кредитному договорі.

Номер банківської картки для перерахування кредитних коштів за кредитним договором був вказаний позичальником під час укладення кредитного договору в його особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця. На підтвердження зазначеного, до позовної заяви був доданий витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті кредитодавця "Анкета клієнта", відповідно до якого позичальником був зазначений номер банківської картки НОМЕР_2 для перерахування на цю картку кредитних коштів за кредитним договором.

Відповідач на підтвердження своїх доводів про не отримання кредиту від позивача, могла просто надати суду виписку зі свого карткового рахунку в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Позивач не може надати виписку по рахунку позичальника, оскільки ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не є банківською установою, не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім`я позичальників банківські картки, тому перерахування кредитних коштів та зарахування платежів позичальників за кредитними договорами зазвичай здійснюється посередниками ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на підставі відповідних договорів з посередниками за допомогою платіжних систем посередників.

Поширення дії ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на дружин та чоловіків військовослужбовців щодо не нарахування штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом відбулося лише з набранням чинності Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», що відбулося лише 18.05.2024 року. У вказаному Законі йдеться саме про не нарахування процентів (після набрання чинності змін до цієї норми), а не про списання всіх процентів, які були нараховані до набрання чинності змін до цієї норми. Враховуючи зазначене, підстав для застосування принципу зворотної дії закону в часі до спірних правовідносин не вбачається.

09.03.2026 року від представника відповідача в системі «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі. Представник зазначає, що умови договору №464484-КС-001 від 26.04.2023, якими передбачено сплату комісійної винагороди як за видачу кредиту є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією задоволенню не підлягають з огляду на те, що комісія з надання та обслуговування кредиту - не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів».

На підтвердження обставин укладення з відповідачем кредитного договору позивач додав до позову договір кредиту №464484-КС-001 від 26.04.2023 та додаткову угоду №1 до договору №464484-КС-001, як зображення змісту договору у форматі pdf. Однак, за відсутності демонстрації позивачем місця збереження кредитором електронних даних та інформації про вчиненні в системі дії неможливо встановити будь-який зв`язок між вказаними позивачем обставинами та діями, у тому числі створеній первісним кредитором односторонньо візуальній формі послідовності дій. Зокрема, позивачем не доведено жодними належними та достовірними доказами того, що під час створення між кредитором та відповідачем зазначеного документу, він був захищений від редагування/зміни будь-якими особами, а сама форма створюється автоматично системою та захищається від змін. Додані ж до позову документи подані лише у вигляді сканованої копії та не містять електронних підписів кредитодавця та позичальника або будь- яких даних, які б свідчили про волевиявлення прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладення кредитного договору відповідачем.

Одноразовий ідентифікатор не забезпечує криптографічного захисту тексту документа та не гарантує неможливість внесення змін до його змісту. Таким чином, слід відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача відсотків та комісій, оскільки позивач не довів факт підписання та укладення сторонами договору кредиту та додаткової угоди на тих умовах сплати відсотків та комісій, які вказані у наданих до суду примірниках договору кредиту та додаткової угоди.

Оскільки у справі відсутні докази погодження умов кредитування, зокрема, в частині нарахування відсотків, а також відповідач є дружиною військовослужбовця та їй не повинні нараховуватись відсотки за кредитним договором, відповідач заперечує проти задоволення позовної вимоги щодо стягнення заборгованості по відсотках.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належно, у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належно.

Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 04.05.2026 року оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 11.05.2026 року о 11 год 20 хв.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

26.04.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» укладений договір № 464484-КС-001 про надання кредиту, відповідно до якого позичальник прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання договору з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі.

Відповідно до умов договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів, строком на 8 тижнів, термін дії договору до 21.06.2023 року. Знижена процентна ставка - 1,19585000% у день. Комісія за надання кредиту -1500 гривень.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості: у першу чергу - прострочена сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу - неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до договору.

У розділі 6 договору установлено відповідальність сторін за порушення своїх зобов`язань за договором.

В п. 7.2.1 договору визначено, що на створення особистого кабінету позичальника в ІТС кредитодавця та його використання для інформування позичальника про умови договору, додаткових угод до договору (якщо такі укладатимуться), правил тощо; отримання будь-яких повідомлень (у т.ч. письмових у формі електронних документів) відповідно до вимог законодавства; а також - укладення правочинів (в т.ч. договорів), додаткових угод про зміни договору у формі електронного документа з використанням електронних підписів (в т.ч. електронних підписів одноразовим ідентифікатором).

Відповідно до п. 7.3.1. договору ОСОБА_1 підтвердила, що до укладання договору отримала від кредитодавця (в т.ч. кредитного посередника) інформацію та документ споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови договору і правила, що розміщені на сайті кредитодавця.

Згідно з п. 7.12 кредитного договору спосіб перерахування позичальнику кредиту: в безготівковій формі, шляхом переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 договору.

Договір № 464484-КС-001 про надання кредиту від 26.04.2023 року, підписаний відповідачем з використанням електронного підпису, з одноразовим ідентифікатором UA-1359. Підписанням договору відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Фінансова установа зобов`язання за кредитним договором від 26.03.2023 року виконала та перерахувала на банківську картку відповідача грошові кошти в сумі 10000 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід».

Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується випискою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про рух коштів по картці за період з 22.01.2025 року по 09.07.2025 року.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду № 1 до договору № 464484-КС-001 про надання кредиту від 26.04.2023року.

10.06.2023 року відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення додаткової угоди на умовах визначених офертою.

Додатковою угодою від 10.06.2023 року позичальник підтвердила наявність у неї, станом на дату укладання додаткової угоди заборгованості перед кредитодавцем у розмірі 7903 гривень 29 копійок. Відповідно до умов додаткової угоди у період з 10.06.2023 року по 05.08.2023 року було встановлено процентну ставку на рівні 0,8968875% в день, якщо позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі по графіку платежів вчасно або з максимальною затримкою до трьох днів. У разі, якщо строк прострочення чергового платежу у вказаний вище період становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 05.08.2023 року (включно) процентна ставка становитиме 1,19585% в день. З 06.08.2023 року 1,19585% в день, фіксована. Термін дії договору визначено до 16.09.2023 року.

Додаткову угоду № 1 до договору № 464484-КС-001 про надання кредиту від 10.06.2023 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7130.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 01.12.2026 року за кредитним договором № 464484-КС-001 від 26.04.2023 року утворилася заборгованість у розмірі 15246 грн 87 коп, із яких: заборгованість за кредитом 6568 грн 11 коп; заборгованість за відсотками 8678 грн 76 коп.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, у ст. 12 цього Закону, зазначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4.4. договору, позичальник ознайомлений з договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав договір з вільним волевиявленням.

Отже, відповідач підписуючи договір підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування та погодилася з ними.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ч. 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено,що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Представник відповідача зазначає, що відповідач ОСОБА_1 є дружиною учасника бойових дій та військовослужбовця, що проходить військову службу у ВЧ № НОМЕР_5 , відтак нарахована позивачем заборгованість по відсоткам стягненню не підлягає.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України, визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

Частиною 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» , особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період.

Відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України» на території Луганської та Донецької областей розпочато антитерористичну операцію.

Національний банк України у листі від 02.09.2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Із відомостей про щоденні нарахування та погашення, а також інформації з розрахунку заборгованості за кредитним договором слідує, що нарахування процентів здійснювалося у період з 26.04.2023 року по 16.09.2026 року.

Відповідно до довідки т.в.о. начальника штабу - заступника командира ВЧ НОМЕР_5 ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за контрактом.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правий захист військовослужбовців і членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Отже, на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники або ж військовослужбовці, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на відповідача не поширюється дія ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» на час дії кредитного договору, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку складений позивачем/відповідачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги, а тому вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в сумі 15246 гривень 87 копійок, що складається із: простроченого тіла кредиту - 6568 гривень 11 копійок, прострочених відсотків - 8678 гривень 76 копійок.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись статтями 526-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором №464484-КС-001 про надання кредиту від 26.04.2023 року у розмірі 15246 гривень 87 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, ЄДРПОУ 41084239)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя С.М. Ченцова