Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №420/40884/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40884/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплаті військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 01.01.2025 року по 07.03.2025 року, з 07.02.2025 року по 07.03.2025 року, з 07.03.2025 року по 07.05.2025 року, з 09.05.2025 року по 30.05.2025 року в розмірі 100 000,00 грн. за час перебування на лікуванні та у відпустці внаслідок отримання тяжкого поранення;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплаті військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 01.01.2025 року по 07.03.2025 року, з 07.02.2025 року по 07.03.2025 року, з 07.03.2025 року по 07.05.2025 року, з 09.05.2025 року по 30.05.2025 року в розмірі 100 000,00 грн. за час перебування на лікуванні та у відпустці внаслідок отримання тяжкого поранення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він уклав контракт 24 лютого 2021 року з ІНФОРМАЦІЯ_1 і по 17 вересня 2025 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач вказує, що територія на якій Військова частини НОМЕР_1 виконувала бойові (спеціальні) завдання за призначенням і де ним отримано вогнепальне осколкове наскрізне поранення у червні 2024 року відносилося до районів ведення воєнних (бойових) дій. 05.06.2024 року о 04.07 години позивач під час виконання ним завдання на острові В.Потьомкін Херсонської області внаслідок артилерійського обстрілу отримав вогнепальне осколкове наскрізне поранення «многочислені ВОСП кінцівок. Вогнепальний багатоуламкового перелому с/з правого стегна. ВОНП с/з м/тканин лівого..», під час виконання бойового завдання у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо захисту Батьківщини, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.

Позивач зазначає, що за періоди проходження лікування позивачем з 01.01.2025 року по 07.03.2025 року, з 07.02.2025 року по 07.03.2025 року, з 07.03.2025 року по 07.05.2025 року, з 09.05.2025 року по 30.05.2025 року йому військовою частиною не виплачено додаткове грошове забезпечення збільшене до 100000 тис. грн. пропорційно періоду проходження лікування.

15.12.2025 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представником відповідача вказано, що старший сержант ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовій частині НОМЕР_2 в період з 24.02.2022 по 31.01.2025 та у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.02.2025 по 17.09.2025. Військова частина НОМЕР_2 була окремою частиною, підпорядкованою військовій частині НОМЕР_1 . Командир військової частини НОМЕР_2 мав адміністративно-розпорядчі повноваження та був наділений дисциплінарною владою щодо особового складу ввіреної йому частини.

Представник відповідача зазначає, що з 01.02.2025 військову частину НОМЕР_2 переформовано, умовне найменування "Військова частина НОМЕР_2 " анульовано, правонаступник не визначений. На підставі рапорту начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 від 31.01.2025 та довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.06.2024 № 387, старшого сержанта ОСОБА_1 включено до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 31.01.2025 № 32 про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 за січень 2025 року, а саме до додатку 2 до цього наказу, за періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 01.01.2025 по 31.01.2025. Відповідно до вищезазначеного наказу № 32, старшому сержанту ОСОБА_1 було нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн за період з 01.01.2025 по 31.01.2025, що підтверджується довідкою про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 від 18.12.2025 № 1204-1364 та довідкою про виконання реєстру зарахування коштів на рахунок одержувачів від 17.12.2025, виданою АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 відбулось 20.02.2025 одним платежем у сумі 98500 грн, після утримання військового збору (ставка 1,5 відсотка з доходу). Під час перебування на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, старший сержант ОСОБА_1 отримав довідку військово-лікарської комісії від 07.02.2025 № 400, згідно з якою він потребував тривалого лікування терміном 120 календарних днів.

Представник відповідача вказує у відзиві, що на підставі рапортів командирів структурних підрозділів та військовослужбовців, до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13.07.2025 № 898 "Про виплату додаткової винагороди" включено старшого сержанта ОСОБА_1 за час лікування, у зв`язку із отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), за періоди з 01.02.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 по 07.03.2025. Відповідно до вищезазначеного наказу № 898, старшому сержанту ОСОБА_1 було нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн за періоди з 01.02.2025 по 28.02.2025 та у розмірі 22580,65 грн за періоди з 01.03.2025 по 07.03.2025, що підтверджується довідкою про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 від 18.12.2025 № 1204-1364 та довідкою про виконання реєстру зарахування коштів на рахунок одержувачів від 17.12.2025, виданою АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 відбулось 23.07.2025 одним платежем у сумі 120 741,94 грн, після утримання військового збору (ставка 1,5 відсотка з доходу). На підставі рапортів командирів структурних підрозділів та військовослужбовців, зокрема, рапорту старшого сержанта ОСОБА_1 (вх. № 4111/р від 21.09.2025), до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 № 1643 "Про виплату додаткової винагороди" включено старшого сержанта ОСОБА_1 за час лікування, у зв`язку із отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), за періоди з 09.03.2025 по 07.05.2025, з 09.05.2025 по 30.05.2025 та з 17.06.2025 по 11.08.2025. Відповідно до вищезазначеного наказу № 1643, старшому сержанту ОСОБА_1 було нараховано та виплачено додаткову винагороду: у розмірі 74193,54 грн за період з 09.03.2025 по 31.03.2025, у розмірі 100000 грн за періоди з 01.04.2025 по 30.04.2025, у розмірі 22580,65 грн за періоди з 01.05.2025 по 07.05.2025, у розмірі 70967,74 грн за період з 09.05.2025 по 30.05.2025,

З огляду на зазначене, вказує представник відповідача, у військовій частини НОМЕР_1 відсутня заборгованість з виплати грошового забезпечення перед позивачем.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.02.2022 № 12 старший солдат ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією та призначений на посаду старшого розвідника розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 , зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 31.01.2025 № 33, відповідно до підпунктів 1 та 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 31.01.2025 № 26-РС, старшого сержанта ОСОБА_1 , штаб-сержанта 3 категорії групи розвідки штабу, зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 01.02.2025.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2025 № 34 наказано старшого сержанта ОСОБА_1 , який перебуває на лікуванні, залишити у списках військової частини НОМЕР_1 , на всіх видах забезпечення, виплачувати грошове забезпечення в розмірі, яке військовослужбовець отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, але не більше ніж 2 місяці.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, 05.06.2024 року о 04.07 години позивач під час виконання ним завдання на острові В.Потьомкін Херсонської області внаслідок артилерійського обстрілу отримав вогнепальне осколкове наскрізне поранення «многочислені ВОСП кінцівок. Вогнепальний багатоуламкового перелому с/з правого стегна. ВОНП с/з м/тканин лівого..», під час виконання бойового завдання у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо захисту Батьківщини, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 07.02.2025 року № 400 зазначено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): «S72.3 – стан після операції: (03.01.2025) демонтажу АЗФ правого стегна; (22.01.2025) відкритої репозиції перелому правої стегнової кістки, андеградного БІОС з приводу неконсолідованого вогнепального перелому (05.06.2024) діафізу правої стегнової кістки, фіксованого АЗФ. (Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 поранення тяжкого ступеню). Поранення, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує тривалого лікування терміном на 120 календарних днів».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у спірний період перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я.

При цьому, позивач стверджує, що йому не було нараховано та виплачено додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплаті військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 01.01.2025 року по 07.03.2025 року, з 07.02.2025 року по 07.03.2025 року, з 07.03.2025 року по 07.05.2025 року, з 09.05.2025 року по 30.05.2025 року в розмірі 100000,00 грн. за час перебування на лікуванні та у відпустці внаслідок отримання тяжкого поранення.

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XІІ), законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на дату прийняття даного рішення не припинено.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову №168, пунктом 1 якої (тут і далі - Постанова № 168, в чинній редакції) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з п. 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідачем до суду на підтвердження нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн до суду надано:

- наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 31.01.2025 № 33, згідно з яким відповідно до підпунктів 1 та 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 31.01.2025 № 26-РС, старшого сержанта ОСОБА_1 , штаб-сержанта 3 категорії групи розвідки штабу, зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 01.02.2025;

- наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2025 № 34, відповідно до якого у зв`язку з переведенням військової частини НОМЕР_1 на новий штат відповідно до спільних директив Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.11.2024 № Д-321/109/ДСК та від 18.12.2024 № Д-321/114/ДСК, наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 25.12.2024 №135/ДСК, наказано старшого сержанта ОСОБА_1 , який перебуває на лікуванні, залишити у списках військової частини НОМЕР_1 , на всіх видах забезпечення, виплачувати грошове забезпечення в розмірі, яке військовослужбовець отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, але не більше ніж 2 місяці;

- наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.03.2025 № 71, відповідно до якого старший сержант ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , прибув 08.03.2025 з лікування з військово-медичного клінічного центру Південного регіону ( АДРЕСА_1 ) та зарахований на продовольче забезпечення з 08.03.2025;

- наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.03.2025 № 77, згідно з яким старший сержант ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , вибув у відпустку для лікування на 60 діб з 09.03.2025 по 07.05.2025;

- наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.05.2025 №136, відповідно до якого старший сержант ОСОБА_1 прибув з відпустки 08.05.2025 та 08.05.2025 вибув з військової частини НОМЕР_1 на лікування до військово-медичного клінічного центру Південного регіону ( АДРЕСА_1 );

- наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.05.2025 № 159, згідно з яким старший сержант ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , прибув 31.05.2025 з лікування з ІНФОРМАЦІЯ_2 та зарахований на продовольче забезпечення з 31.05.2025;

- наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 31.01.2025 № 32 про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 за січень 2025 року з витягом з додатку 2, відповідно до яких у пункті 2 наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. 00 коп. військовослужбовцям за час лікування, у зв`язку з отриманням поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаним із захистом Батьківщини, та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії згідно до додатку 2 до цього наказу зокрема зокрема старшому сержанту ОСОБА_1 з 01.01.2025 по 31.01.2025 (примітка (підстава): на стаціонарному лікуванні з 01.01.2025р. по теперішній час. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.06.2024р. №387; рапорт начальника медичної служби - начальника медичного пункту (вх. №1016 від 31.01.2025));

- наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13.07.2025 № 898 "Про виплату додаткової винагороди" з витягом з додатку, відповідно до яких наказано виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 грн 00 коп. за час лікування, у зв`язку із отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) згідно з додатком, зокрема старшому сержанту ОСОБА_1 з 01.02.2025 року по 28.02.2025 року та з 01.03.2025 по 07.03.2025, підстава - рапорти командирів структурних підрозділів та військовослужбовців;

- наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 № 1643 "Про виплату додаткової винагороди" з витягом з додатку 3, відповідно до яких наказано виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 грн 00 коп. за час лікування, у зв`язку із отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) згідно з додатком 3, зокрема старшому сержанту ОСОБА_1 за періоди з 09.03.2025 по 07.05.2025, з 09.05.2025 по 30.05.2025 та з 17.06.2025 по 11.08.2025 (примітка (підстава): рапорт старшого сержанта ОСОБА_2 (вх. №4111/р від 21.09.2025));

- довідку від 18.12.2025 року № 1204-1364 про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 по 30.06.2025, згідно з якою позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі: 100000 грн за період з 01.01.2025 по 31.01.2025; 100000 грн за період з 01.02.2025 по 28.02.2025; 22580,65 грн за період з 01.03.2025 по 07.03.2025;

- довідку від 18.12.2025 року № 1203-1364 про розмір належного при звільненні грошового забезпечення ОСОБА_1 , згідно з якою позивачу було зокрема нараховано додаткову винагороду у розмірі: 74193,54 грн за період з 09.03.2025 по 31.03.2025; 100000,00 грн за період з 01.04.2025 по 30.04.2025; 22580,65 грн за період з 01.05.2025 по 07.05.2025; 70967,74 грн за період з 09.05.2025 по 30.05.2025;

- довідку про виконання реєстру зарахування коштів на рахунок одержувачів АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 17.12.2025, відповідно до якої зокрема зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 відбулось: 20.02.2025 у сумі 98500 грн; 23.07.2025 у сумі 120741,94 грн; 19.10.2025 у сумі 702966,76 грн.

Отже, відповідачем до суду надано належні, достовірні та достатні докази на підтвердження нарахування та виплати позивачу спірної додаткової винагороди в розмірі 100000 грн у повному розмірі пропорційно часу його перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я та перебуванні у відпустці для лікування після поранення відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають та що у позові слід відмовити.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 );

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Суддя Марин П.П.

.