Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №420/487/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/487/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування додаткової вислуги років ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати додаткову вислугу років ОСОБА_1 від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення виходячи із 30 років військової служби та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.09.2025 року за вислугу років у розмірі 80% сум грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач вказує, що ОСОБА_1 проходив додатково військову службу за контрактом в ЗСУ у період з 10.02.2023 року по 24.11.2024 року. Згідно документів, наданих уповноваженим органом ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 24.11.2025 року звільнено з посади офіцера групи психологічного супроводу та відновлення 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 за наявності календарної вислуги – 21 рік 09 місяць 17 днів, та загальної вислуги – 30 років, 04 місяці, 09 днів. ІНФОРМАЦІЯ_2 було подано заяву та документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із проханням призначити пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ. Однак, за результатом розгляду наданих документів Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняло рішення №265 від 04.09.2025 року про відмову в призначенні пенсії.

З даними діями відповідача позивач не погоджується.

Ухвалою судді від 12.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому представником відповідача зазначено, що відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача вказує, що оскільки на момент звільнення, календарна вислуга років позивача складала 21 рік 09 місяців 17 днів, правові підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України 2262 відсутні. Дії Головного управління є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, Законах України, роз`яснювальних листах органів Пенсійного фонду.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позов дослідивши обставини на які посилаються сторони, та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 з 05.08.2011 року отримує пенсію за вислугу років (20 років), яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 68% грошового забезпечення виходячи вислуги років, яка у пільговому обчисленні складає 26 років.

Згідно до військового квитка НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 після призначення пенсії проходив військову службу за мобілізацією з 10.11.2023 року та був звільнений з військової служби з 24.11.2024 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подання про призначення пенсії від 13.08.2025 року № 107525, до якого було додано: заяву про призначення пенсії, копію витягу із наказу; грошовий атестат; довідку про додаткові види грошового забезпечення; копію паспорта та картки платника податків; копія витягу з реєстру територіальної громади; банківські реквізити; копію довідки від 26.11.2024 № 17628; копію посвідчення.

Відповідно до розрахунку №932 вислуги років військовослужбовця на пенсію від 15.05.2025 року у позивача наявна календарна вислуга років 21 рік 9 місяців 17 днів, загальна вислуга 30 років 04 місяці 09 днів.

04.09.2025 року відповідачем прийнято рішення №265 про відмову в призначенні пенсії, відповідно до якого: “...Згідно документів, наданих уповноваженим органом ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 24.11.2025 звільнено з посади офіцера групи психологічного супроводу та відновлення 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 за наявності календарної вислуги 21 рік 09 місяць 17 днів, та загальної вислуги 30 років 04 місяць 09 днів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393 передбачено, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років.

Враховуючи зазначене, права на пенсію за вислугу років за новою посадою з урахуванцям календарної вислуги 21 ріки 09 місяць 17 днів ОСОБА_1 не має, тому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 265 від 04.09.2025 (далі Рішення) про відмову в призначенні пенсії на підставі ст. 12 Закону № 2262 у зв`язку з відсутністю 25 років календарної вислуги років”.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) (далі - Закон № 2262-ХІІ), статтями 1-2 та 3 якого визначено коло осіб, які мають право на призначення пенсії за цим Законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 2 Закону № 2262-ХІІ пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

Зазначений у частині третій цієї статті порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, прийнятих на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців (частина друга статті 51 Закону).

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що пенсіонерам, яким призначена пенсія на підставі Закону та які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, мають право на перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням додаткової вислуги років від часу такого призову на військову службу до дня фактичного звільнення.

Так, згідно п. "а" ст.12 Закону № 2262-ХІІ (у редакції станом на дату призначення пенсії позивача 05.08.2011 р.) пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.

Позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 2011 року.

Згідно із статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (далі - Постанова № 393), передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж” і “з” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Також, пунктом 3 Постанови № 393 передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

1) особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану;

2) особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - один місяць служби за 40 днів;

особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця;

особам, які проходять службу в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування засуджених, хворих на інфекційні та психічні захворювання, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції.

Отже, до вислуги років може бути врахована додаткова вислуга років від часу призову особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до дня фактичного звільнення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що після звільнення позивача з військової служби за мобілізацією 24.11.2024 року його вислуга років становить: загальна – 30 роки 04 місяці 09 днів.

При цьому, відповідно до п. “а” статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони, Державному бюро розслідувань та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Суд зазначає, що доводи оскаржуваного рішення про те, що “Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393 передбачено, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років” є повністю необгрунтованими.

Постанову № 393 було доповнено пунктом 2-1 згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022 такого змісту: для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі № 640/13694/22 було визнано протиправним та нечинним зокрема пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393".

Відтак, при визначенні відсоткового розміру пенсії за вислугу років позивача підлягає врахуванню саме загальна вислуга років.

Зважаючи на те, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років з 05.08.2011 року, доказів припинення її виплати чи переходу на інший вид пенсії до суду не надано, з урахуванням викладеного слід дійти висновку про протиправність та необгрунтованість рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 265 від 04 вересня 2025 року.

В той же час, враховуючи встановлені обставини, розмір пенсії позивача повинен складати 70% грошового забезпечення (50 % за 20 повних років плюс 3 % за повний рік вислуги років), оскільки ст. 13 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково шляхом:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 265 від 04 вересня 2025 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати додаткову вислугу років ОСОБА_1 під час проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення виходячи із 30 років та здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.09.2025 року у розмірі 70% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 265 від 04 вересня 2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати додаткову вислугу років ОСОБА_1 під час проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення виходячи із 30 років та здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.09.2025 року у розмірі 70% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 87, м. Одеса, 65012).

Суддя П.П. Марин