Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне викрадення чужого майна
Дата: 13 квітня 2026 р.
Справа: №755/2695/26
Суддя: Вовк О. І.
Справа № 755/2695/26
Провадження №: 3/755/1392/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" квітня 2026 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Попасна, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 51 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП),-
В С Т А Н О В И В:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15 лютого 2026 року серії ВАД № 295618, 15 лютого 2026 року, в магазині «Фора», за адресою: м. Київ, вул. Гродненська, 1/35, ОСОБА_1 , вчинив дрібну крадіжку товару, а саме алкогольного напою на суму 79 грн 08 коп без ПДВ.
Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористалась. В судові засідання призначені на 17 березня 2026 року та 14 квітня 2026 року, не з`явився, повідомлявся судом належним чином.
Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної справи стосовно ОСОБА_2 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду міста Києва.
Згідно довідки АСДС «Д-3» доставки sms ОСОБА_1 отримав повідомлення про судове засідання 05 березня 2026 року та 21 березня 2026 року на зазначений ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення номер телефону. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило
У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Враховуючи те, що згідно частиною другою статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 51 КУпАП є обов`язковою, тому судом вжито усіх передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення заходів, для виклику ОСОБА_1 у судові засідання, проте у встановлений судом час останній не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відкладався.
Враховуючи дані обставини, суд вважає за доцільне розглянути дану справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними у справі матеріалами.
На підставі частиною другою статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статті 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається зі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладення такого обов`язку на суд не передбачено.
Положеннями статті 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції передбачено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, доповнити його чи уточнювати.
Згідно положень статті 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.
За приписами статті 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Частиною першою статті 51 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП проявляється у протиправних діях, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом крадіжки (що в даному випадку), шахрайства, привласнення чи розтрати, вчинених з корисливих мотивів із завданням незначної шкоди потерпілому.
Як убачається з дослідженого у судовому засіданні відеозапису, який є додатком до протоколу про адміністртативне правопорушення, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 пояснив, що зайшов до магазину, вже маючи при собі пляшку вермуту та каву.
Водночас працівник магазину повідомив, що саме ОСОБА_1 вчинив викрадення товару з приміщення магазину. Разом із тим, як убачається з дослідженого відеозапису, будь-яких об`єктивних даних чи доказів на підтвердження зазначених тверджень працівником магазину надано не було.
Посилання працівника магазину на причетність ОСОБА_1 до вчинення крадіжки суд оцінює критично, оскільки належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт викрадення майна саме останнім, матеріали справи не містять. Зокрема, до матеріалів справи не долучено записів камер відеоспостереження, показань свідків, матеріальних доказів чи інших доказів, які б у своїй сукупності підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Дослідивши наявні у справі докази та переглянувши у судовому засіданні відеозапис складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП.
Таким чином, з урахуванням положень чинного законодавства, а також аналізу та оцінки зібраних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративних правопорушень.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи сукупність наведених обставин, а також, що протокол про адміністративне правопорушення та долучені матеріали не містять беззаперечних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 1, 7, 9, 245, 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 51 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua