Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №752/4663/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4663/26

Провадження №: 3/752/3088/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відГолосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП

відносно ОСОБА_1 дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання – АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер – не встановлено

ВСТАНОВИВ:

14.02.2026 о 14:00 громадянин ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, адже перебуваючи у дворі багатоквартирного будинку у АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп`яніння, пошкодив майно громадянина ОСОБА_2 (пробив колесо на мотоциклі останнього) та, порушуючи громадський порядок, нехтуючи правилами поведінки в суспільстві, плюнув в обличчя ОСОБА_2 , а також провокував конфлікт, ображав та погрожував громадянам та мешканцям будинку, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

Подія та склад адміністративного правопорушення доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 743354 від 14.02.2026, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ст. 173 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376; рапорт поліцейських Голосіївського управління поліції від 24.12.2025 про патрулювання у складі екіпажу “Резус-101” та відпрацювання виклику; копія заяви про вчинення кримінального правопорушення чи іншу подію від 14.02.2026; копія протоколу допиту потерпілого ОСОБА_2 ; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_3 ; дані з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України “АРМОР” про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; інформація про особу ОСОБА_1 з Державної міграційної служби України; рапорт оперуповноваженої Голосіївського управління поліції Залєвської Дар`ї про відпрацювання виклику за вказівкою оперативного чергового 14.02.2026.

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_4 установлено на підставі даних з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України “АРМОР”, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. Вказаний протокол ОСОБА_1 підписав та зазначив, що надасть пояснення в суді.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та викликався до суду повісткою.

Крім того, було постановлено судове рішення про здійснення доставки до зали суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте уповноважений орган не забезпечив його явку до суду та приєднав до справи лист-реагування, в якому зазначив, що ОСОБА_1 проживає у м. Дніпро та не має змоги взяти участь в судовому засіданні.

Тобто, особисті пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні не видалося за можливе заслухати з об`єктивних причин.

При цьому інформація про призначення до розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступі та була доступна для ознайомлення широким загалом.

Згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі “Смірнов проти України” заява № 3655/02, п. 41 “Пономарьов проти України” заява № 3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Отже, на переконання суду (судді) ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо, або викласти свою позицію письмово та надіслати її засобами поштового зв`язку).

На підставі викладеного, розгляд справи проведено за відсутностіОСОБА_1 , адже ухилення від явки до суду не повинне ставати підставою для незастосування заходів впливу від імені держави.

Жодних документів, клопотань, заяв, заперечень, спростувань винуватості тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не надходило. Доказів своєї невинуватості не подавав.

Оскільки ОСОБА_1 підлягає визнанню винним у вчиненні адміністративного правопорушення, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, вік.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність не встановлено.

Враховуючи загальні правила накладення стягнення, суд вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України “Про судовий збір” з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 173, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) грн у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору – Державна судова адміністраціяя.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Бушеленко