Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №953/6742/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6742/26

н/п 2-о/953/116/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Демченко С.В.,

секретар судового засідання – Тюльпа Я.Д.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересована особа – Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

У С Т А Н О В И В:

27 травня 2026 року адвокат Бугай О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АХ № 1190609 від 26 травня 2026 року, звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Керч Автономної Республіки Крим.

В обґрунтування вимог зазначила, що заявниця перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України у м. Керч Автономної Республіки Крим. Зазначає, що отримати свідоцтво про смерть у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, де було видане свідоцтво про смерть, яке не може бути прийнято Відділом державної реєстрації актів цивільного стану відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Встановлення факту смерті заявниці потрібно для реєстрації факту смерті чоловіка та отримання свідоцтва про смерть українського зразку відповідно до вимог законодавства України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2026 року заяву було залишено без руху, заявнику наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2026 року провадження у справі відкрито.

Заявниця та її представник у судове засідання не з`явилися, у заяві про встановлення факту смерті адвокат Бугай О.С. просила розглядати справу за її відсутності та за відсутності заявниці.

Представник заінтересованої особи – Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.

Порядок державної реєстрації актів цивільного стану, у тому числі державна реєстрація смерті особи, встановлений Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 №52/5.

Згідно з п. 3 розділу І зазначених Правил відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження. За заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Так, у пункті 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 встановлено, що підставами державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

З матеріалів заяви вбачається, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, перебувала у зареєстрованому шлюбі з 13 березня 1993 року з громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 13 березня 1993 року Московським відділом РАЦС.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявниця надала копію свідоцтва про смерть, виданого 22 квітня 2026 року «Керченським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту РАЦС Міністерства юстиції Республіки Крим», з якого вбачається, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Керч Автономної Республіки Крим.

Отже, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видане органом, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

За змістом положень ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, який був неодноразово продовжений та діє сьогодні.

Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», (у редакції чинній на даний час), вся територія Автономної Республіки Крим перебуває під тимчасовою окупацією з 20 лютого2014 року.

Враховуючи викладене, надана заявницею копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 не створює правових наслідків.

У контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо. Крім того, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Зі змісту закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні вбачається, що документом, який підтверджує факт смерті фізичної особи може бути рішення суду про встановлення такого факту.

Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Керч Автономної Республіки Крим, має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне їй для державної реєстрації смерті її чоловіка та отримання свідоцтва про смерть останнього встановленого законодавством України зразка.

Суд встановив, що докази, які містяться у справі, зокрема, копія свідоцтва про смерть підтверджує факт смерті ОСОБА_2 у м. Керч Автономної Республіки Крим, незалежно від того, ким видане таке свідоцтво та дати його видачі.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надає можливість заявнику отримати свідоцтво про смерть особи, виданого державним органом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265, 315, 317, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України – задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Керч Автономної Республіки Крим.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа – Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 61057, м. Харків, пров. Л. Гурченко, буд. 3-Е.

Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 28 травня 2026 року.

Суддя С.В. Демченко