Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №554/8336/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 26.05.2026Справа № 554/8336/25

Провадження № 2-а/554/11/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

Головуючого судді -Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання - Єфименко І.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції – Грешнової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції, третя особа – управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 17.11.2025 року відкрито провадження.

В обґрунтування позову, зазначено, що інспектором патрульної поліції взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліціїКнюпою Владиславом Євгенійовичем 17.03.2025 року відносно позивача було винесено постанову серії ЕГА N? 1718006, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП.

З даною постановою позивач не погоджується, вважає, що постанова є незаконною, така що не ґрунтується на законі, винесена без дослідження всіх фактичних обставин справи та доказів, а дії поліцейського є неправомірними. Також позивач зазначає, що відсутні будь-які докази, що у зверненні на лінію «102» він заявляв про крадіжку. Позивач зазначає, що він звертався на лінію «102» та заявляв, що він виявив відчиненими ворота до його гаража, доступу до такого гаража він не мав.

Відповідачем 26.11.2025подано відзив на позовну заяву, який обґрунтовано тим, що 17.03.2025 між Позивачемта його братом гр. ОСОБА_2 виник конфлікт, на підставі того, що гр. ОСОБА_1 мав намір потрапити до свого гаража, ключі від даного гаража знаходились у його брата ОСОБА_2

17.03.2025 гр. ОСОБА_1 звертався на лінію «102» зі зверненням «Інші тілесні ушкодження», а саме, що « 17.03.2025 о 20:58 за адресою: АДРЕСА_1 , 17.03.2025 о 20:58 год.заявникурозбив голову ОСОБА_2 .Від ШМД відмовився».

Екіпажом, який прибувнамісцеподії, буловстановлено,що у чоловіківвиникконфлікт у вирішенніподілубудинку. Пізнішебуловстановлено та прочитано рішення суду стосовноподілубудинку, заявникубулонаданоінформацію та роз`яснено порядок подальшихдій. Заяв і поясненнь не надходило, віддопомоги ШМД відмовився, від СМЕ відмовився.

Цього ж дня, о 23 год. 25 хв. на спецлінію «102» від громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло друге повідомлення про те, що 17.03.2025, в проміжок часу з 22 год. 00 хв. по 23 год. 25 хв. по вул. Гребінки, 98, м.Полтава хтось намагався проникнути в гараж заявника. Факт крадіжки встановлюється. Деталі повідомить працівникам поліції на місці. Екіпаж патрульної поліції прибув на місце виклику, за адресоюм.Полтава, вул. Гребінки, 98.По прибуттю за адресою виклику, на підставі пред`явлених документів, було встановлено особу заявника, ним виявився гр. ОСОБА_1 ..

Під час спілкування із заявником останній повідомив поліцейськими, що з гаража було викрадено 100 літрів бензину. Однак в подальшому дану інформацію спростував сам заявник, а згодомі його брат, який також прибув на місце події.

Брат Позивача, гр. ОСОБА_2 повідомив працівникам поліції, що відповідно до рішення Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтава від 16.02.2024 р. (справа № 554/1756/21) його брату, гр. ОСОБА_1 належить гараж за адресоюм.Полтава, АДРЕСА_2 , який розташований поруч з його будинком.Далі гр. ОСОБА_2 повідомив, що при працівниках поліції, які приїздили на попередній виклик, він відчинив двері гаража, який належить його брату та поїхав з місця події.

На запитання поліцейського про причину звернення на лінію «102» гр. ОСОБА_1 повідомив, що хоче щоб брат надав йому доступ до гаража.

Отже, гр. ОСОБА_1 звернувся на лінію «102» з повідомленням про те, що хтось відчиним його гараж та викрав 100 літрів бензину при цьому знаючи, що гараж відчинив його брат. Також було встановлено, що інформація, яку повідомив працівникам поліції, які прибули на виклик, стосовно викрадення 100 літрів бензину, також була неправдивою, оскільки в гаражі взагалі не зберігався бензин.

Таким чином, гр. ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції оскільки факти, викладені у повідомленні на лінію «102» громадянином ОСОБА_1 абсолютно не підтвердилися.

Встановлені обставини справи дали підстави працівнику поліції ОСОБА_3 розпочати адміністративне провадження відносно гр. ОСОБА_1 за ознаками ст.183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик поліції).

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції – Каліновська О.Г. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги судом враховується наступне.

Як встановлено дослідженими по справі доказами, постановою серії ЕГА № 1718006 від 17.03.2025 позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн.

Відповідно до вказаної постанови, позивач ОСОБА_1 17.03.2025 близько 23:25 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на лінію «102» та повідомив про те, що в його гаражі сталася трапилась крадіжка, тоді коли насправді такого факту не було.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань у вигляді накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У ст.280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП є виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Судом встановлено, що сторонами не оспорюється та визнається той факт, що 17.03.2025 о 23 год.25 хв. гр. ОСОБА_1 зателефонував на спецлінію «102».

Заперечуючи проти винесеної постанови, позивач наполягав, що обґрунтовано та вмотивовано повідомляв про те, що 17.03.2025 в період часу з 22:00 по 23:25 хтось намагався проникнути в гараж заявника. Факт крадіжки встановлюється.

При цьому з наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції перевірялась інформація, яка надійшла зі служби «102», та вчинялися відповідні дії з метою встановлення фактичних обставин ймовірного проникнення до гаража та ймовірної крадіжки. Однак працівниками поліції було встановлено, що гр. ОСОБА_1 звернувся на лінію «102» з повідомленням про те, що хтось відчиним його гараж при цьому знаючи, що гараж відчинив його брат на вимогу самого ж Позивача. Також було встановлено, що інформація, яку повідомив працівникам поліції, які прибули на виклик, стосовно викрадення 100 літрів бензину, також була неправдивою, оскільки в гаражі взагалі не зберігався бензин.

Інших доказів, які б вказували на протиправність винесеної постанови суду не надано.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що суб`єктом владних повноважень доведено правомірінсть складання постанови серії ЕГА №1718006 від 17.03.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.183 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Натомість, позивачем не доведно відсутності в його діях ознак складу адміністртаивного правопорушення передбаченого ст.183 КУАП та незаконності дій працівників поліції.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні та в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 286 КАС України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі - відмовити в повному обсязі.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 .

Відповідач:Департамент патрульної поліції Національної поліції України адреса Україна, 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста,будинок 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Третя особа: Управління патрульної поліції в Полтавської області , вул. Кременчуцька, 2 В, село Розсошенці Полтавського району, Полтавської області.

Повний текст рішення виготовлений 29.05.2026 року.

Суддя М.О. Материнко