Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 28 травня 2026 р.
Справа: №160/34055/25
Суддя: Єфанова Ольга Володимирівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2026 рокуСправа №160/34055/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , з 25.09.2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити призначення та розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме 2022-2024 роки з 25.09.2025 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначила, що згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має бути призначена вперше, а тому, виникає право на застосування формул визначення розміру пенсії, які використовуються при призначенні пенсії вперше, зокрема із застосуванням положень ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
До суду від представників відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких вони не визнають позовну заяву, вважають її необґрунтованою та просять відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначили, що згідно з документами пенсійної справи з 15.01.2010 позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Із заявою щодо переведення на пенсію за віком позивач звернувся 25.09.2025, із цієї дати переведено на пенсію за віком відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Проведено розрахунок пенсії за віком, виходячи із страхового стажу зарахованого по 02.05.2016 року, що складає 41 років 8 місяців 15 днів і заробітної плати за період 01.11.1991 по 31.10.1996 та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.12.2009 (172 міс). Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року 1% становить - 0,41667. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,08031. Переведення на пенсію за віком проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії за вислугу років з урахуванням відповідних коефіцієнтів підвищення заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки - 3764,40 грн x 1,17 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2019 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,11 (коефіцієнт збільшення з 01.05.2020 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) x 1,11 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2021 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,14 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2022 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,197 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2023 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,0796 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2024 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,115 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2025 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії). Законодавчі підстави для переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2022-2024 роки відсутні.
Разом з тим, позивач надіслав відповідь на відзив, в якому заперечував проти наведених аргументів Відповідачами у відзиві та просив задовольнити вимоги позовної заяви.
У відповідності до вимог ст.ст.257, 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровської області. Позивачці 15.01.2010 року було призначено пенсію за вислугу років згідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ.
25.09.2025 року ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області було переведено з пенсії по вислузі років на пенсію за віком до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058.
14.11.2025 року позивачка звернулась з листом до Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просила детально роз`яснити порядок нарахування розміру пенсії в 2025 році та вказати який показник середньої заробітної плати за останні три роки був взятий для обрахування пенсії. Якщо показник середньої заробітної плати за останні три роки був взятий не з моменту звернення за призначенням пенсії в 2025 році, то просила здійснити перерахунок пенсії за віком з моменту звернення за призначенням пенсії в 2025 році відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023, 2024 роки, та виплатити пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 20.11.2025 року було повідомлено, що оскільки при переведені з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата (дохід) за період страхового стажу, зазначені в частині першій ст.40 Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався підчас призначення (попереднього перерахунку), попереднього виду пенсії, для застосування показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, при переведені на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, немає підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із ст.2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частина 3 ст.4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною 2 ст.40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Так, згідно з ч.3 ст.45 №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Суд зазначає, що аналіз наведеного вище вказує на те, що ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV визначено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постановах від 31.05.2019 по справі №314/272/17, від 31.03.2020 по справі №348/1296/17, від 01.03.2021 по справі №488/1409/16-а.
Суд зазначає, що позивачу на час виникнення спірних правовідносин призначено пенсію по вислузі років згідно Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 29.11.2016 року у справі № 133/476/15-а нормою ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Тому, якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при досягненні пенсійного віку така особа виявила бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, слід вважати, що за призначенням такої пенсії особа звертається вперше, і має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший. Отже, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а не той, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивачки про призначення пенсії за віком визначено ГУ ПФУ в Черкаській області, то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , з 25.09.2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 25.09.2025 року, з урахуванням виплачених сум пенсії.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua