Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №160/3776/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 рокуСправа №160/3776/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивач просить:

- визнати нечинним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.02.2026 року № 047050035208 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи за Списком № 2 з 08.07.1994 року по 22.04.2016 року рік, за Списком №1 23.04.2016 року по 02.08.2021 рік та призначити пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 114. Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.01.2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, 04.02.2026 року Позивач отримав рішення №047050035208 про відмову в призначенні пенсії. Підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах було те, що на думку відповідача, у позивача відсутній пільговий стаж передбачений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач з рішенням відповідача не погоджується, вважає його протиправним, що і стало підставою звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Витребувано у відповідача: належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення від 04.02.2026 року № 047050035208 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що 27.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 Відповідно до принципу екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та винесено Рішення від 04.02.2026 №047050035208, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Необхідний вік для призначення пенсії за віком на пільгових умовах для жінок – 50 років, вік позивача – 50 років. Страховий стаж позивача становить 34 роки 01 місяць 12 днів, пільговий стаж позивача за СП 1 становить 4 роки 01 місяць 20 днів, навчання за фахом – 2 роки 9 місяців 24 дні. До пільгового стажу не враховано архівну довідку від 06.06.2024 № П-21/2-09/857, оскільки відсутнє рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в області. Звертаємо увагу, що на момент подання заяви відсутнє рішення про ліквідацію підприємства. Підстав для направлення документів на Комісію при Головному управлінні Пенсійного фонду України в області для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах немає. Отже, ОСОБА_1 має право на зниження пенсійного віку на 5 років 4 місяці. Як вбачається з вище зазначеного, головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вважає, позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком за Списком №1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року продовжено строк розгляду справи на 90 днів.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

27.01.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Відповідно до принципу екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.02.2026 №047050035208 про відмову у призначенні пенсії, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.

Так, в рішенні від 04.02.2026 №047050035208 зазначено зокрема наступне.

Страховий стаж заявника: 34 роки 1 місяць 12 днів, з урахуванням додаткових років за списком № 1-38 років 1 місяць 12 днів.

За наявними документами до загального страхового стажу зараховано всі періоди.

Пільговий стаж заявника: за списком №1 - 4 роки 1 місяць 20 днів; навчання за фахом 2 роки 9 місяців 24 дні.

До пільгового стажу не враховано архівну довідку від 06.06.2024 № П-21/2-09/857, оскільки відсутнє рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в області. Звертаємо увагу, що на момент подання заяви відсутнє рішення про ліквідацію підприємства. Підстав для направлення документів на Комісію при Головному управлінні Пенсійного фонду України в області для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах немає.

Отже, особа має право на зниження пенсійного віку на 5 років 4 місяці.

Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити ОСОБА_2 призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Не погоджуючись із рішення відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року №1058-IV.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 від 15.12.2000, ОСОБА_1 у спірний період працювала (з 08.07.1994 по 22.04.2016 та з 23.04.2016 по 02.08.2021):

Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е. Дзержинського

- запис 2 - 08.07.1994 прийнято в конверторний цех машиністом крана металургійного виробництва 4 розряду (розп.523 від 27.06.1994);

- запис 4 - робочі місце атестоване (постанова 992 від 29.12.2006);

- запис 6 - робоче місце атестовано по списку №2 розділ ІІІ підрозділ 2 позиція 3.2а затвер. постановою КМУ від 16.01.2003 (пост. №658 від 26.12.2012);

- запис 7 - 16.12.2013 - переведено там же машиністом крана металургійного виробництва 5 розряду (розп. 7045 від 12.12.2013);

- запис 8 - 23.04.2016 - переведена там же гаряча ділянка роботи машиністом крана металургійного виробництва 5 розряду;

- запис 10 - робоче місце атестовано за Списком №1 розділ ІІІ "Чорна металургія" підрозділ 2 виробництво сталі і феросплавів" (пост 24 від 26.12.2017);

- запис 11 - 02.08.2021 - звільнена у зв`язку з переведенням за п.5 ст.36 КЗпП України до ПРНТ "ДКХЗ" (наказ 840 від 02.08.2021).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості.

Підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім, досягнення відповідного віку, наявність потрібного стажу, наявність професії та виробництва в зазначених списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 № 442 (далі - Порядок № 442), за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах повний робочий день. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Записами трудової книжки підтверджується те, що у спірні періоди позивач працювала повний робочий день на роботі, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 та Списком №2, окрім того, наявні записи щодо проведення атестації робочого місця.

Окрім того, згідно архівної довідки від 06.06.2024 №П-21/2-09/857 Архівного управління Кам`янської міської ради Дніпропетровської області виданій Передіста Наталії Анатоліївна:

Наказом (розпорядженням) від 06 вересня 1993 року №254 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського «Кучер Наталья Анатольевна» (так у документі), ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнята учнем машиніста крану металургійного виробництва 2Мита розряду універсального цеху для проходження виробничої практики 3 04 жовтня 1993 року.

Наказом (розпорядженням) від 27 червня 1994 року №523 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського «Кучер Наталья Анатольевна» (так у документі). ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнята машиністом крану металургійного виробництва 4чм1 розряду конвертерного цеху з 08 липня 1994 року.

Наказом (розпорядженням) від 13 грудня 2013 року №7045 по публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», розпорядженням від 16 грудня 2013 року №4448 по цеху «Передистая Наталья Анатольевна» (так у документі) переведена машиністом крану металургійного виробництва 5чмі розряду конвертерного цеху з 16 грудня 2013 року.

Наказом (розпорядженням) від 22 квітня 2016 року №1590 по комбінату, розпорядженням від 23 квітня 2016 року №1610 по цеху переведена машиністом крану металургійного виробництва 5чм) розряду гарячої дільниці робіт конвертерного цеху з 23 квітня 2016 року.

Наказом від 02 серпня 2021 року №840 по публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» «Про звільнення працівників комбінату у зв`язку із переведенням до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський коксохімічний завод» ОСОБА_1 звільнена з 02 серпня 2021 року за п.5 ст.36 КЗпП України в порядку переведення до ПРАТ «ДКХЗ».

Примітка, копії документів з атестації робочих місць додаються.

Відтак, наданими позивачем документами повністю підтверджено, що позивач у спірній періоди працювала на посадах, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено, що до пільгового стажу не враховано архівну довідку від 06.06.2024 № П-21/2-09/857, оскільки відсутнє рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в області. Звертаємо увагу, що на момент подання заяви відсутнє рішення про ліквідацію підприємства. Підстав для направлення документів на Комісію при Головному управлінні Пенсійного фонду України в області для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах немає.

Постановою Правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, погодженою міністром праці та соціальної політики України та першим заступником Міністра фінансів України, затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Порядок № 18-1), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, зокрема, для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Також суд зауважує, що відсутність можливості здійснення органом Пенсійного фонду України перевірки документів, виданих підприємством, яке ліквідоване, не є підставою для не врахування зазначених у цих документів відомостей за відсутності обґрунтованих сумнівів в їх достовірності.

В матеріалах справи наявна Довідка ОК-5 позивача. У відповідності до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, копію витягу з якого позивачем додано до позовної заяви, остання у період 2010-2025 роки виконувала роботи, які дають право на пільги у пенсійному забезпеченні (код спецстажу 3П3013Б1 та 3П3014А1).

Наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (зі змінами) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

3П3014А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

ЗПЗ013Б1 - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

Отже, судом встановлено, що у період, зокрема, з 08.07.1994 року по 22.04.2016 позивач працювала на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 та з 23.04.2016 року по 02.08.2021 за Списком №1.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що ГУ ПФУ в Харківській області було протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача період з 08.07.1994 року по 22.04.2016 до пільгового стажу роботи за Списком №2 та з 23.04.2016 року по 02.08.2021 за Списком №1, у зв`язку з чим, вказані періоди мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.

Відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.02.2026 року № 047050035208 про відмову позивачу в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 114. Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Так, призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області зарахувати спірні періоди роботи до пільгового стажу роботи позивача та повторно розглянути заяву позивача від 27.01.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області, на користь позивача сплачену ним суму судового збору у розмірі 532,48 грн.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.02.2026 №047050035208 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 08.07.1994 року по 22.04.2016 рік та за Списком №1 період роботи з 23.04.2016 року по 02.08.2021 рік, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.12.2000р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова