Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №140/3686/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3686/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

адвокат Солдаткін Олександр Сергійович, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних з 05.03.2026; зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку військовозобов`язаних як непридатного до військової служби.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що згідно рішення ВЛК від 12.03.2012 ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Проте, 18.03.2026 під час оновлення даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивачу стало відомо, що 05.03.2026 він повторно взятий на військовий облік військовозобов`язаних.

Представник позивача вважає дії відповідача протиправними.

Вказує, що відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, відтак відповідач має обов`язок внести актуальні дані про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку до реєстру «Оберіг», чого у спірних правовідносинах зроблено не було, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач із поданим позовом не погодився. У поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно відомостей облікової картки військовозобов`язаного ОСОБА_1 та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, дійсно 12.03.2012 позивач визнаний непридатним з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст.ст. 18 б,85а наказу Міністерства оборони України №402 «Про затвердження Положення про військово лікарську експертизу в Збройних силах України».

Разом з тим наголошує, що ОСОБА_1 визнаний призовною комісією непридатним до строкової військової служби, що підтверджується обліково-алфавітною книгою призовників 1995 року народження. Визначення придатності ОСОБА_1 до військової служби під час загальної мобілізації та в період дії воєнного стану не встановлено, а рішення про непридатність не затверджено Регіональною військово-лікарською комісією, як цього вимагають норми наказу. Більше того, жодних медичних документів, які б підтверджували наявність в ОСОБА_1 захворювань, що зумовлюють непридатність до військової служби у територіальному центрі не зберігається та така інформація відсутня й у Реєстрі, зокрема немає документів, які підтверджують наявність інвалідності.

На підставі викладеного 05.03.2026 ОСОБА_1 поновлено на військовий облік військовозобов`язаних другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 .

10.04.2026 представник відповідача подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що Положення №402 (як і в чинній, так і в редакції наказу №466 від 01.08.2011, чинного на момент проходження позивачем ВЛК) не містить положень, за якими рішення ВЛК діє лише за умови необхідності призову позивача на строкову військову службу, а в інших випадках воно підлягає перегляду. При цьому, ні поточне законодавство, ні чинне на той час законодавство, не передбачає порядок проходження військово-лікарської комісії невійськовозобов`язаними особами, які були виключені з військового обліку у зв`язку з непридатністю.

Стверджує, що рішення про виключення з військового обліку позивача у даному випадку має остаточний характер, а будь-які подальші дії відповідача з включення позивача до реєстрів військовозобов`язаних без його згоди є незаконними та порушують його конституційні права і свободи.

Звертає увагу суду, що необхідність затвердження рішень ВЛК штатними ВЛК з`явилася в правовому полі України лише 04.05.2024 з набранням чинності Наказу Міністерства оборони України від 27.04.2024 №262. При цьому, вказаний Наказ не містив жодних прикінцевих та перехідних положень у частині необхідності перегляду постанов ВЛК про непридатність до військової служби прийнятих до набрання ним чинності.

Відтак, оскільки позивач був виключений з військового обліку 12.03.2012 (до запровадження положень про перегляд рішень ВЛК штатними ВЛК), на уповноважені на той час органи не покладалося обов`язку затвердження їх рішень жодними регіональними ВЛК, а тому процедура виключення з військового обліку позивача була здійснена у встановленому на той час законом порядку.

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

12.03.2012 ОСОБА_1 визнаний непридатним з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст.ст. 18 б, 85а наказу Міністерства оборони України №402 «Про затвердження Положення про військово лікарську експертизу в Збройних силах України», що не заперечується сторонами спору.

Відомості про визнання позивача непридатним з виключенням з військового обліку на підставі висновку ВЛК від 12.03.2012 містить і військово-обліковий документ ОСОБА_1 «Резерв», сформований станом на 18.03.2026 (а.с.8).

З розширених даних із Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», у графі «дата взяття на облік» відображено «05.03.2026», що свідчить про поновлення позивача на військовому обліку військовозобов`язаних (а.с.9).

Не погоджуючись з діями ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо поновлення на військовому обліку військовозобов`язаних осіб та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону №2232-XII).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (частина сьома статті 1 Закону №2232-XII).

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону №2232-XII.

У відповідності до частини першої статті 33 Закону №2232-XII усі військовозобов`язані та призовники підлягають військовому обліку.

Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №2232-XII військовий облік усіх військовозобов`язаних та призовників провадиться за місцем їх проживання, а також за обсягами та деталізацією і поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII (у редакції, яка діяла на момент виключення позивача з військового обліку) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Аналогічні норми містить пункт 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII у чинній редакції, згідно якого виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII від 16.03.2016 (далі – Закон №1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

За приписами частини дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною третьою статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом пункту 5 Порядку №559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами спору, 12.03.2012 ОСОБА_1 визнаний непридатним з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст.ст. 18 б, 85а наказу Міністерства оборони України №402 «Про затвердження Положення про військово лікарську експертизу в Збройних силах України» (далі також – Положення №402), що не заперечується сторонами спору.

За таких обставин, у зв`язку з визнанням позивача непридатним з виключенням з військового обліку позивач є виключеним з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ, а тому позивач мав сподівання та легітимні очікування на відповідне застосування цієї норми.

Так, суд зазначає, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Аналіз змісту відповідних положень статті 37 Закону №2232-XII свідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави.

Так, підставою для виключення з обліку може бути висновок ВЛК.

Оскільки позивач був виключений з військового обліку на підставі рішення ВЛК, то беззаперечним є факт проходження позивачем ВЛК, адже на основі цього приймалося рішення про виключення позивача з військового обліку.

Суд зауважує, що посадові особи, відповідальні за оформлення та заповнення військово-облікових документів позивача, підтвердили достовірність внесених даних, у тому числі й щодо виключення його з військового обліку, підтвердили дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначених законом підстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров`я.

Суду не надано доказів визнання нечинним військово-облікових документів позивача чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали такі позивачу, тому вони є належним доказом того, що позивач не має статусу військовозобов`язаного, виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність за станом здоров`я з 12.03.2012.

При вирішенні цього публічно-правового спору суд також враховує, що 04.05.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX у пункті 2 якого Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначено: установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що особи, які до 04.05.2024 мали статус «обмежено придатний», повинні до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Разом з тим, як вже зазначав суд, позивач є непридатним, що стало наслідком його виключення з військового обліку, тому жодна норма права не зобов`язує його звернутися до відповідача з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 проходив ВЛК виключно в якості призовника, що не дає можливості встановити його придатність до проходження військової служби.

Так, надана до відзиву копія обліково-алфавітної книги призовників 1995 року не містить запису про визнання позивача непридатним виключно до строкової служби. Графа «відмітка про зарахування в запас або зняття з військового обліку, дата та номер протоколу призовної комісії» містить лише запис про дату та номер протоколу ВЛК (пр№14-1 від 12.02.2012).

В свою чергу, відповідно до п. 2.9. глави 2 розділу ІІ Положення №402 (в редакції наказу №466 від 01.08.2011, чинного на момент проходження позивачем ВЛК), лікар виносить одну з таких постанов:

а) придатний до військової служби за графами ТДВ «А» 1-11;

б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до указати дату);

в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд;

г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;

ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Таким чином, за результатами проведеної військово-лікарської комісії, лікар виносить постанову про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку без прив`язки та конкретизації статусу військового обліку особи, яка проходить ВЛК.

Окрім того Положення №402 (як в чинній редакції, так і в редакції наказу № 466 від 01.08.2011, чинного на момент проходження позивачем ВЛК) не містить положень, за якими рішення ВЛК діє лише за умови необхідності призову особи на строкову військову службу, а в інших випадках воно підлягає перегляду.

На переконання суду, виключення громадянина України з військового обліку свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП чи раніше військового комісаріату) прийняла рішення про визнання особи такою, що не підлягає призову на військову службу та звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/ резервіста, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.

Не заслуговують на увагу також і твердження відповідача про необхідність затвердження висновку ВЛК від 12.03.2012 щодо позивача Регіональною військово-лікарською комісією, оскільки на момент проходження ОСОБА_1 ВЛК п. 2.9. глави 2 розділу II Положення №402 не передбачало необхідність затвердження рішень ВЛК штатними ВЛК.

Аналіз ст. 58 Конституції України свідчить про те, що закони не мають зворотної дії в часі, якщо таким чином погіршується становище особи.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів скасування або перегляду рішення лікарської комісії щодо позивача від 12.03.2012, перебування останнього на військовому обліку є безпідставним, порушує принципи законності, правової визначеності та обов`язковості дій суб`єкта владних повноважень у межах і у спосіб, визначених законом.

Таким чином слід констатувати, що відповідач допустив протиправну поведінку щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку.

А тому позов ОСОБА_1 в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

З огляду на вказане суд вважає, що ефективним засобом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про визнання позивача непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з 05.03.2026.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних осіб.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 29 травня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя Н. В. Стецик