Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №570/6738/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Суд: Рівненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №570/6738/25

Суддя: Таргоній М.В.

Справа № 570/6738/25

Номер провадження 3/570/168/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року м. Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Таргоній М.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції Рівненській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, прож. АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , п/водія НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

30 листопада 2025 р. о 23 год. 17 хв. на вул. Дубенська, 2Б в с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області водій ОСОБА_2 , який керував автомобілем Reanut Scenic д.н.з. НОМЕР_3 , відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Такими діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином у спосіб направлення повістки за адресою місця проживання, що зазначена у протоколі, підписаному вказаною особою. Участь у розгляді справи приймав захисник адвокат Твердий М.К., який повідомив про причини неявки ОСОБА_2 та просив розглядати справу без участі вказаної особи.

В судовому засіданні захисник зазначив про заперечення винуватості ОСОБА_2 . Захисник повідомив, що за вказаних обставин ОСОБА_2 керував автомобілем Reanut Scenic д.н.з. НОМЕР_3 , та був зупинений працівниками поліції. Захисник зазначив, що в ході спілкування із поліцейськими ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки така вимога поліцейських була незаконною, ознак сп`яніння у ОСОБА_2 не було. Захисник вважає, що у поліцейських не було й законної підстави для зупинення ТЗ, яким керував ОСОБА_2 . Також незважаючи на тривале оформлення події та перебування на місці зупинення ТЗ поліцейські не складали протокол затримання ОСОБА_2 .

Крім того, захисник зазначив, що у даному випадку ОСОБА_2 повідомляв поліцейських про погодження проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння ного сп`яніння, але за умови перебування у своєму автомобілі. За вказаних обставин ОСОБА_2 категорично відмовлявся виходити із автомобіля з остраху бути доставленим поліцейськими в ТЦК та СП.

Захисник вважає дії поліцейських щодо ОСОБА_2 упередженими, провокативними, та такими, що не відповідають вимогам КУпАП та Інструкції (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15#Text). Незважаючи на висловлене ОСОБА_2 погодження пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, поліцейські вказуючи що відмова вийти із ТЗ для проходження огляду розцінюється як ухилення від огляду, склали щодо нього протокл про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначено також, що в подальшому (після події) ОСОБА_2 самостійно звернулася в заклад охорони здоров`я для проведення його огляду на стан сп`яніння, та за результатами якого стану наркотичного та алкогольного сп`яніння у нього не виявлено. Вважає невинуватим ОСОБА_2 у порушенні вимог Правил дорожнього руху та у вчиненні вказаного адміністативного правопорушення. Звернувся із клопотанням про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правпорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи. Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

З`ясувавши обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставини вчинення ОСОБА_2 зазначеного правопорушення вказано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 528214 від 30.11.2025 р. та підтверджуються відомостями із матеріалів справи (а.с. 1-9). В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних на місці зупинення ТЗ від 30.11.2025 р. вказано про виявлені у водія ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідаж обстановці, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву, а також зафіксовано його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими на місці зупинення ТЗ (а.с. 4). В направленні на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" від 30.11.2025 р. вказано, що водій ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння та в заклад охорони здоров`я не доставлявся (а.с. 5). Від керування ТЗ ОСОБА_2 був відсторонений (а.с. 8). Протягом року ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, отримував посвідчення водія (а.с. 7).

Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 266 КУпАП, поліцейські здійснювали відеофіксацію події із використанням спеціальних технічних засобів, матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення. Відомості із таких матеріалів також підтверджують вказані обставини вчинення ОСОБА_2 зазначеного правопорушення. Із відеофайлів (clip-0.......clip-8) зафіксовано спілкування працівників поліції із ОСОБА_2 , як водієм ТЗ, оскільки усіх відеозаписах на доданому диску він перебуває за кермом автомобіля з увімкненим двигуном та увімкнутим ближнім світлом фар. У даному випадку, зазначені відомості підтверджують те, що ОСОБА_2 керував зазначеним транспортним засобом на автодорозі та був зупинений поліцейськими.

Також зафіксовано й подальший розвиток подій на місці зупинення ТЗ із участю водія ОСОБА_2 , якому повідомили, що під час ознайомлення його з інформацією згідно бази ІПНП про порушення ним правил правила військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів його поведінка була такою, що не відповідає обстановці. Такі запитання поліцейського у даному випадку не місять ознак провокативності, оскільки поліцейський попередньо вказував про надмірну неспокійність водія, у зв`язку з цим працівник поліції запропонував ОСОБА_2 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotestr Drager 6810 (clip-4 час з 22:24:00), на що ОСОБА_2 спочатку погодився однак зазначив, що виходити з автомобіля він не збирається. Працівники поліції роз`яснили, що дану дію вони можуть розцінити, як ухилення від проходження огляду.

В подальшому наступні звернення поліцейського чи буде водій проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння та запропонував принести газоаналізатор до автомобіля, щоб водій ОСОБА_2 навіть і не виходив зі свого автомобіля, ОСОБА_2 повідомив, що огляд проходити не буде на місці, а бажає огляд проходити у свого лікаря (clip-5 час на відео з 22:24:00, 22:37:27). Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_2 про наслідки відмови проходження такого огляду, а саме складання протоколу про адміністратвне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та повторно запропонували пройти огляд за допомогою газоаналізатора Alcotestr Drager 6810 на, що ОСОБА_2 повідомив, що огляд проходити відмовялється, дії свої усвідомлює при цьому причини своєї відмови не повідомив поліцейським (час на відео з 22:38:53).

В подальшому у зв`язку із невиконанням водієм вимог п. 2.5 ПДР працівники поліції, так і не отрмавши згоди водія на доставлення її в заклад охорони для проведення огляду, склали протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 528214 від 30.11.2025 р. за ч. 1 ст. 130 КУпАП про що повідомлено ОСОБА_2 та підтверджується його підписом на протоколі про адміністративне правопорушення.

Відомості із таких матеріалів також підтверджують вказані обставини вчинення зазначеного правопорушення ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом та порушив п. 2.5 ПДР.

У даному випадку ОСОБА_2 було роз`яснено про порядок дій, які необхідно здійснити для проходження вказаного огляду, на що ОСОБА_2 спочатку погодився, однак потім ігнорував та зрештою відмовся. Крім того, працівники поліції роз`яснювали ОСОБА_2 , що його дії мають ознаки ухилення від огляду на стан алкогольного сп`яніння, та можуть бути розцінені як відмова проходити відповідний огляд, а його пряма відмова від огляду має наслідком адміністративну відповаідальність.

Фактично поведінка та дії ОСОБА_2 , у даному випадку, не вказують про наявність у нього дійсного наміру проходити на вимогу поліцейського огляд на стан алкогольного сп`яніння та виконати вимогу п. 2.5 ПДР, а були спрямовані на штучне створення умов, за яких огляд унеможливлюється, та щоб результат огляду не був зафіксований. Вказані відомості спростовують доводи захисника та зафіксовані пояснення ОСОБА_2 про те, що він не відмовлявся пройти огляд на місці зупинки ТЗ. У даному випадку із версії ОСОБА_2 не вбачається, що його дії мали правомірну мету, а навпаки одночасно із намаганням уникннути виконання обов`язків, які поширюються на військовозобов`язаних, ОСОБА_2 як водій не дотримався вимог п. 2.5 ПДР.

Щодо інших доводів захисту зазначється наступне. За змістом наданого захисником висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння від 01.12.2025 р. цього ж дня в КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" проведено такий огляд ОСОБА_2 та ознак сп`яніння в нього не виявлено. Вказаний огляд ОСОБА_2 проведено у вказаному закладі охорони здоров`я не за направленням працівника підрозділу Національної поліції України, а за його особистим зверненням.

У даній справі вказано про невиконання водієм ОСОБА_2 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тобто, у даному випадку підлягає встановленню виконання водієм вимоги саме п. 2.5 ПДР - на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. У даному випадку подальші (самостійні) дії водія не впливають на кваліфікацію його дій щодо відмови проходити огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановленно невідповідність дій поліцейських вимогам КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 р. № 1452/735.

За вказаних обставин поліцейські виявили у ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп`яніння, визначені вказаною Інструкцією та у відповідності до неї повідомили водія про необхідність проведення відповідного огляду. В порушення вимог п. 2.5 ПДР ОСОБА_2 не здійснив усіх необхідних для цього дій та фактично не виконав таку вимогу поліцейського. Застосування поліцейськими до водія під час оформлення правопорушення незаконних чи недозволених дій не встановлено.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

Із урахуванням наведеного, клопотання про закриття провадження у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - не підлягає до задоволення. Встановлені обставини спростовують доводи захисника про невинуватість ОСОБА_2 . Такі аргументи суд вважає непідтвердженими, необґрунтованими, помилковими. Суд розцінює їх як спосіб захисту, з огляду на обрану позицію, та спрямовані на уникнення особи відповідальності за вчинення правопорушення.

Сама незгода водія із притягненням його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР під час керування автомобілем не є підставою для закриття провадження по справі, оскільки крім реалізації прав особою, вбачається намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Суд не є засобом для сторін та не толерує зловживанням правами (див. також спр. ЄСПЛ "Пономарьов проти України від 03.04.2008 р., заява № 3236/03).

Враховуючи положення ст.ст. 33, 34 КУпАП, беручи до уваги відомості про особу правопорушника, враховуючи обставини справи, суд застсовує адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Призначення такого стягнення є необхідним для забезпечення вимог ст. 23 КУпАП.

Суд враховує також висновки із рішення по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Посвідчення водія у ОСОБА_2 не було тимчасово вилучено працівниками поліції в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП (а.с. 1). Згідно ст. 317-1 КУпАП особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Суд вирішує питання про стягнення судового збору згідно ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік обраховується з дня набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/ Рiвнен.обл. /21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору: (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку(IBAN) UA908999980313111256000026001. Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення, в порядку ст. 294 КУпАП.

Суддя Таргоній М.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua