Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 26 травня 2026 р.
Справа: №569/9661/26
Суддя: Головчак М. М.
Справа № 569/9661/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2026 року м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Головчак М.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за ч.3 ст. 126 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №635575 від 08.04.2026, ОСОБА_1 , 08.04.2026, о 20:51 год., в м. Рівне, вул. Поповича, 18, керував транспортним засобом, будучи особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця від 17.11.2024, ВП 76569596, чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 під час розгляду справи вину не визнав, надав докази: копію постанови про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши письомві докази по справі, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступного висновку.
Так, ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», визначає, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно матеріалів справи, зокрема постанови старшого державного виконавця Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Холоденко Л. від 09.03.2026, стосовно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №76569596, встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу №569/25217/23 виданого 25.01.2024.
Згідно постанови старшого державного виконавця Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Холоденко Л., від 08.05.2026, скасовано тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів.
Під час розгляду справи встановлено, що про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 стало відомо під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції, які склали згаданий протокол про адміністративне правопорушення, після чого він погасив заборгованість по аліментах, і відповідно державний виконавець скасував таке обмеження.
За положенням п.2 ч.9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 9 КУпАП, а дміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП, встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, виражається у формі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням особи до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі прямого чи непрямого умислу.
Згідно ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків;адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів наявності у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, зокрема, що останній діяв з прямим чи непрямим умислом, що свідчить про відсутність в його діях суб`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
У відповідності до п.1 ст. 247 КУпАП, п ровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення;
За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Головчак М.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua