Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №565/2034/25 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/2034/25

Провадження № 2/565/88/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 лютого 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Незнамової І.М.,

з участю секретаря судового засідання Алексейчик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

25.08.2025 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Фінанс Капітал» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1427434 від 06.02.2024 року в загальній сумі 39000,00 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн.

Окрім того, в позові заявлено вимогу про застосування приписів ч.ч.10,11 ст.265 ЦПК України та зобов`язання органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦПК України, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 06.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (далі - ТОВ «Слон Кредит» - первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1427434 (далі - кредитний договір №1427434 від 06.02.2024 року).

Кредитний договір із ОСОБА_1 укладено в електронній формі за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт (Мобільний застосунок «SlonCredit») з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

При укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Слон Кредит» зобов`язався надати ОСОБА_2 кредит у гривні (далі - кредит), а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору, зокрема, відповідно до п.1.3 договору, сума кредиту складає 4000,00 грн.

Згідно з п.1.4 договору строк кредиту складає 352 днів: з 06.02.2024 року по 23.01.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 16 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1 договору, ТОВ «Слон Кредит» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало відповідачу кредит в сумі 4000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера – ТОВ «ПЕЙТЕК» (детальна інформація викладена в розділі 4 «Щодо зарахування грошових коштів на платіжну карту Відповідача»).

Оскільки ТОВ «Слон Кредит» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може, тому зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ПЕЙТЕК».

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит кредитодавцю в строк передбачений кредитним договором, проте, своїх зобов`язань з повернення грошових коштів не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

24.12.2024 року укладено договір №24122024, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором №1427434 від 06.02.2024 року.

Відповідно до реєстру прав вимог від 24.12.2024 року до договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 року, для ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» було відступлено право вимоги заборгованості, зокрема до ОСОБА_1 в сумі 38000,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 32000,00 грн. - заборгованість за відсотками; 2000,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (запис №3308).

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1427434 від 06.02.2024 року.

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» зазначає, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором №1427434 від 06.02.2024 року становить 39000,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 32000,00 грн. - заборгованість за відсотками; 3000,00 грн. - заборгованість за відсотками за 30 календарних днів (з 25.12.2024 року по 23.01.2025 року).

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1427434 від 06.02.2024 року в загальній сумі 39000,00 грн.

Позивач також просить суд про застосування приписів ч.ч.10,11 ст.265 ЦПК України та зобов`язання органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних, відповідно до ст.625 ЦПК України.

Разом з цим, позивач зазначає, що ним понесено витрати у зв`язку із розглядом вказаної справи, які складаються із витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн., які позивач просить стягнути із відповідача.

У судове засідання представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - Столітній М.М., будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не з`явився, у поданій до суду заяві просив розгляд справи провести без його участі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами, які повернулись до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав.

Тому, судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача проти такого вирішення справи не заперечує.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягають задоволенню частково.

Підставами для такого висновку суду є наступне.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь–який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що 06.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1427434.

Кредитний договір із ОСОБА_1 укладено в електронній формі за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт (Мобільний застосунок «SlonCredit») з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 в електронній формі, за допомогою одноразового ідентифікатора - X726.

Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Слон Кредит» зобов`язався надати ОСОБА_2 кредит у гривні (далі - кредит), а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору, зокрема, відповідно до п.1.3 договору, сума кредиту складає 4000,00 грн.

Згідно з п.1.4 договору строк кредиту складає 352 днів: з 06.02.2024 року по 23.01.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 16 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1 договору, ТОВ «Слон Кредит» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало відповідачу кредит в сумі 4000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК» від 14.01.2025 року за вих.№20250114-571 (номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - d2338d71-68ee-45a3-9b6a-90e70bdd5e85).

Як зазначено позивачем, оскільки ТОВ «Слон Кредит» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може, тому зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ПЕЙТЕК».

24.12.2024 року укладено договір №24122024, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором №1427434 від 06.02.2024 року.

Відповідно до реєстру прав вимог від 24.12.2024 року до договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 року, для ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» було відступлено право вимоги заборгованості, зокрема до ОСОБА_1 в сумі 38000,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 32000,00 грн. - заборгованість за відсотками; 2000,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (запис №3308).

На підтвердження зазначеної вище заборгованості, позивачем надано для суду розрахунок первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит», в якому відсутні будь-які відомості про сплату ОСОБА_1 заборгованості.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1427434 від 06.02.2024 року.

Позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» зазначає, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором №1427434 від 06.02.2024 року становить 39000,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 32000,00 грн. - заборгованість за відсотками; 3000,00 грн. - заборгованість за відсотками за 30 календарних днів (з 25.12.2024 року по 23.01.2025 року за процентною ставкою 2,5% на суму основного зобов`язання).

Суд зазначає, що кредитний договір з первісним кредитором, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги, підписаний електронним підписом ОСОБА_1 .

Доказів того, що персональні дані ОСОБА_1 (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, номер телефону) були використані первісними кредиторами чи іншими особами для укладення кредитних договорів від його імені, матеріали справи не містять.

Звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів із заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій, матеріали справи також не містять.

Відповідач ОСОБА_1 не оскаржував правомірність укладених договорів у судовому порядку.

Окрім цього, встановлено, що у відповідності до умов укладеного договору передбачено умови та строки нарахування відсотків та інші платежі за користування коштами, при цьому, визначено, що відповідач зобов`язався повернути кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1427434 від 06.02.2024 року в загальній сумі 39000,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 32000,00 грн. - заборгованість за відсотками; 3000,00 грн. - заборгованість за відсотками за 30 календарних днів (з 25.12.2024 року по 23.01.2025 року).

Щодо вимог позивача про застосування приписів ч.ч.10,11 ст.265 ЦПК України та зобов`язання органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦПК України, суд зазначає наступне.

За змістом ч.ч.10,11 ст.265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п.18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 06.02.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч.10,11 ст.265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, є необґрунтованими та безпідставними.

Судом не встановлено підстав для застосування у даній справі положень частин 10 та 11 ст.265 ЦПК України, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, крім інших обставин, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у позові заявлено, що судові витрати позивача на правничу допомогу адвоката склали 10000,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання вищезазначених вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано: договір про надання правової допомоги №10/12-2024 року від 20.12.2024 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М.; заявку №10246 від 14.07.2025 року; акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правничої допомоги, в якому зазначено вартість наданої правничої допомоги, щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №1427434 від 06.02.2024 року, в загальному рохзмірі 10000,00 грн.; рахунок на оплату №10246-12/08-2025 від 12.08.2025 року.

При цьому, доказів про перерахування коштів ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» для АО «Лігал Ассістанс» за надання правничої допомоги, матеріали справи не містять.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу, суд враховуючи обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги від 20.12.2024 року, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та обсяг виконаних робіт, ціну позову та (або) значення справи для сторони, вважає, що витрати за надання професійної правничої допомоги адвоката, понесені позивачем, підлягають до часткового задоволення в розмірі 2000,00 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.2,3,81,89,263,264,265,268,280,352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Капітал» (юридична адреса: 03150, м.Київ, вул.Загородня, буд.№15, оф.№118/2, код ЄРДПОУ: 44559822) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №1427434 від 06.02.2024 року в загальній сумі 39000 (тридцять дев`ять тисяч) грн. 00 коп., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 32000,00 грн. - заборгованість за відсотками; 3000,00 грн. - заборгованість за відсотками за 30 календарних днів (з 25.12.2024 року по 23.01.2025 року).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати по справі в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі тисяч) грн. 00 коп.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційнускаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя І.М.Незнамова