Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №949/67/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/67/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в місті Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просить:

- визнати його, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №405 від 16 грудня 2021 року, складений Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), матір`ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 28 листопада 2024 року, РНОКПП НОМЕР_2 ;

- зобов`язати Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести до актового запису №405, зробленого 16 грудня 2021 року Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про народження ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька, а саме: записати батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, замість відомостей про батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина Республіки Ірак, та вказати прізвище дитини - « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 », ім`я дитини залишити без змін, по батькові зазначити - « ОСОБА_7 » замість « ОСОБА_8 », відомості про матір, дату та місце народження залишити без змін;

- зобов`язати Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виключити з актового запису №405 про народження ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 16 грудня 2021 року Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), відомості про батька дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина Республіки Ірак.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у 2020 році позивач познайомився з ОСОБА_2 у місті Києві, де вони на той час перебували на тимчасових заробітках. У подальшому між ними виникли близькі стосунки, вони спілкувалися, підтримували фактичні сімейні відносини та певний час проживали разом. У період таких відносин із ОСОБА_2 було зачато дитину - ОСОБА_9 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після погіршення стосунків спілкування між позивачем та ОСОБА_2 припинилося, відповідачка повернулася у село Бережниця Сарненського району Рівненської області, а про народження дитини та про можливе батьківство позивача тривалий час не повідомляла. У зв`язку з цим ОСОБА_1 не мав достовірної інформації про народження дитини та не був обізнаний про те, що може бути її біологічним батьком.

Надалі, у грудні 2023 року, позивача було мобілізовано, і з цього часу він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . Лише наприкінці грудня 2024 року під час короткострокової відпустки позивач знову зустрівся з ОСОБА_2 , яка повідомила йому про те, що саме він є батьком дитини. Оскільки до цього часу позивач не мав достовірної інформації про своє можливе батьківство, після такої розмови сторони у лютому 2025 року звернулися до медичної лабораторії для проведення генетичного дослідження з метою перевірки біологічного походження дитини.

За результатами проведеного генетичного дослідження було складено висновок про біологічне батьківство №MGU1665 від 27 лютого 2025 року, згідно з яким біологічне батьківство донора зразка, маркованого як « ОСОБА_1 », щодо донора зразка, маркованого як « ОСОБА_10 », не може бути виключено, а ймовірність батьківства становить 99,99999659 %. Позивач зазначає, що саме після отримання вказаного висновку він остаточно дізнався про своє батьківство щодо дитини.

Разом із тим, під час державної реєстрації народження дитини батьком ОСОБА_4 було записано не позивача, а ОСОБА_3 , оскільки на час народження дитини її мати ОСОБА_2 перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі. Саме тому позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання його батьком дитини та внесення відповідних змін до актового запису про її народження.

До початку розгляду справи від відповідачки-1 ОСОБА_2 надійшли заяви про визнання позову, у яких вона зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 до неї та ОСОБА_3 визнає у повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком її дитини ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачка послалася на висновок про біологічне батьківство від 27 лютого 2025 року, яким підтверджено ймовірність батьківства 99,99999659 %, не заперечувала проти задоволення позову та просила розгляд справи провести без її участі.

Відповідач-2 ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить розміщене оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про його виклик (а.с. 73), у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Від представника третьої особи - Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу, у якій третя особа просила справу про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини розглянути без її участі.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи належне повідомлення відповідача-2, його неявку у судове засідання без повідомлення причин, неподання ним відзиву, а також наявність достатніх доказів для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сарни Рівненської області, про що Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 16 грудня 2021 року складено актовий запис №405. Батьком дитини у свідоцтві про народження зазначено ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_2 (а.с. 10).

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 23 листопада 2021 року, вбачається, що 23 липня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис №928 (а.с. 11).

Рішенням виконавчого комітету Дубровицької міської ради №287 від 13 грудня 2021 року визначено прізвище новонародженої дитини, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_2 , 1998 року народження, та зареєстровано дитину як ОСОБА_10 (а.с. 15).

Таким чином, із наведених письмових доказів вбачається, що на час народження дитини її мати ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , у зв`язку з чим саме він був зазначений батьком дитини в актовому записі про народження.

Актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 13 січня 2025 року підтверджено, що ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Також в акті зазначено, що у цьому домоволодінні проживають ОСОБА_2 та малолітня ОСОБА_10 (а.с. 16).

Крім обставин, що стосуються фактичного проживання позивача, відповідачки та дитини, матеріали справи містять також документи щодо самого позивача. Зокрема, з витягу з реєстру територіальної громади вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 (а.с. 17).

Довідкою військової частини НОМЕР_3 №357 від 20 лютого 2026 року підтверджено, що молодший сержант ОСОБА_1 з 11 грудня 2023 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 (а.с. 39).

Безпосередньо походження дитини від позивача підтверджується висновком про біологічне батьківство №MGU1665 від 27 лютого 2025 року, складеним лабораторією Genecode diagnostics. Зі змісту вказаного висновку вбачається, що для дослідження були використані зразки, марковані як « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_1 ». За результатами аналізу 23 генетичних систем встановлено, що біологічне батьківство ОСОБА_1 щодо ОСОБА_4 не може бути виключено, комбінований індекс батьківства становить 29 345 673, а ймовірність батьківства - 99,99999659 % (а.с. 18).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та поданим доказам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 1 та 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За змістом ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі ст. 7 Конвенції про права дитини дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану у порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Відповідно до ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Разом з тим презумпція походження дитини від чоловіка матері не є абсолютною та може бути спростована у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Відповідно до ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків.

За змістом ст. 147 СК України по батькові дитини визначається за іменем батька. Тому у разі встановлення походження дитини від іншої особи відповідні зміни щодо прізвища та по батькові дитини є похідними від встановлення батьківства.

У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі №202/5601/18, провадження №61-18654св20, зазначено: «Верховний Суд зауважує, що при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, спір про визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини».

Також у цій постанові Верховний Суд звертає увагу, що «передумовою звернення до суду в таких справах є наявність кровного споріднення між особою, яка вважає себе батьком, і дитиною».

Крім того, Верховний Суд зазначив: «Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи».

ЄСПЛ, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зауважив, що "на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт батьківства" (рішення від 07 травня 2009 року у справі Калачова проти Російської Федерації).

У цій справі висновок про біологічне батьківство №MGU1665 від 27 лютого 2025 року складений не в межах призначеної судом судово-генетичної експертизи, однак він є письмовим доказом, який містить спеціальні дані щодо біологічного походження дитини від позивача, а тому підлягає оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами справи.

Застосовуючи наведені норми права до встановлених обставин справи, суд враховує, що ОСОБА_10 народилася під час перебування її матері ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , тому відомості про останнього як батька дитини були внесені до актового запису про народження відповідно до презумпції походження дитини від подружжя.

Водночас зазначена презумпція у цій справі спростовується сукупністю наданих доказів. Визначальне значення має висновок про біологічне батьківство №MGU1665 від 27 лютого 2025 року, відповідно до якого біологічне батьківство ОСОБА_1 щодо ОСОБА_4 не може бути виключено, а ймовірність батьківства становить 99,99999659 %. Вказаний висновок безпосередньо стосується предмета доказування у справі, узгоджується із заявами відповідачки ОСОБА_2 про визнання позову та іншими матеріалами справи.

Інших доказів, які б спростовували зазначений висновок або ставили під сумнів встановлену ним ймовірність батьківства, матеріали справи не містять. Учасники справи цей доказ не заперечували, клопотань про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи або про визнання цього доказу недопустимим до суду не надходило.

Заяви відповідачки ОСОБА_2 про визнання позову також узгоджуються з письмовими доказами у справі. Суд враховує, що відповідачка є матір`ю дитини, безпосередньо обізнана з обставинами її зачаття та народження, а у поданих заявах прямо підтвердила, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 .

Разом з тим суд не покладає рішення лише на визнання позову відповідачкою, а оцінює його у сукупності з іншими доказами, зокрема зі свідоцтвом про народження дитини, свідоцтвом про шлюб матері дитини із ОСОБА_3 , висновком про біологічне батьківство, актом обстеження матеріально-побутових умов, довідкою військової частини та іншими матеріалами справи.

Підстав вважати, що визнання позову відповідачкою ОСОБА_2 є недобровільним, суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд не вбачає. Таке визнання узгоджується з доказами у справі та відповідає інтересам дитини, оскільки спрямоване на приведення актового запису про її народження у відповідність до фактичного біологічного походження.

Щодо відповідача ОСОБА_3 , суд враховує, що він записаний батьком дитини у зв`язку з перебуванням у шлюбі з матір`ю дитини на момент її народження. Водночас матеріали справи не містять доказів його біологічного споріднення з дитиною, тоді як наявний у справі висновок про біологічне батьківство підтверджує походження дитини від іншої особи - ОСОБА_1 . Відзиву або доказів на спростування позову від ОСОБА_3 до суду не подано.

Таким чином, встановлені судом обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_10 біологічно походить від ОСОБА_1 , а відомості про ОСОБА_3 як батька дитини в актовому записі про народження не відповідають фактичному походженню дитини.

При цьому суд враховує, що у прохальній частині позову позивач просить зобов`язати орган державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини. Разом з тим відповідно до ст. 134 СК України саме рішення суду про визнання батьківства є підставою для внесення органом державної реєстрації актів цивільного стану відповідних змін до актового запису про народження та видачі нового свідоцтва про народження.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, рішення суду про визнання батьківства, материнства, усиновлення, про виключення відомостей про батька або матір дитини з актового запису про народження, а також інші рішення, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п. 2.16.7 зазначених Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Отже, у разі задоволення позову суд не покладає на орган державної реєстрації актів цивільного стану окремий обов`язок у формі «зобов`язання внести зміни», а зазначає у резолютивній частині рішення конкретні зміни, які підлягають внесенню до актового запису про народження дитини. Саме рішення суду, після набрання ним законної сили, є належною правовою підставою для внесення органом державної реєстрації актів цивільного стану відповідних змін до актового запису про народження.

З урахуванням встановлення походження дитини від ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими вимоги про внесення змін до актового запису про народження дитини, а саме про виключення відомостей про ОСОБА_3 як батька дитини, зазначення батьком дитини ОСОБА_1 , зміну прізвища дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_5 » та по батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_7 », із залишенням імені дитини « ОСОБА_11 », дати та місця народження дитини, а також відомостей про матір дитини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами у їх сукупності, відповідає вимогам ст. 129 СК України, а тому підлягає задоволенню шляхом визнання ОСОБА_1 батьком ОСОБА_4 та внесення відповідних змін до актового запису про її народження.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 128, 206, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 7, 121, 122, 129, 133, 134, 145, 147 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - задоволити.

Внести зміни до актового запису №405, зробленого 16 грудня 2021 року Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про народження ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: записати батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, замість відомостей про батька — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина Республіки Ірак, та вказати прізвище дитини — « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 », ім`я дитини « ОСОБА_11 » залишити без змін, по батькові зазначити — « ОСОБА_7 » замість « ОСОБА_8 », відомості про матір дитини — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянку України, дату та місце народження дитини залишити без змін.

Виключити з актового запису №405 про народження ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 16 грудня 2021 року Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), відомості про батька дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина Республіки Ірак.

Заочне рішення може бути переглянуте Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України № НОМЕР_7 , виданий 08 квітня 2022 року органом 5617.

Відповідачка-1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 28 листопада 2024 року органом 5621.

Відповідач-2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин Республіки Ірак, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП невідомий.

Третя особа: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вул. Воробинська, буд. 4, м. Дубровиця, Сарненський район, Рівненська область, 34100, код ЄДРПОУ 35080399.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.