Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №527/290/25 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/290/25

провадження 2/527/35/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Левицької Т.В.,

з участю секретаря судових засідань – Папенко Л.І.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Глобине в порядку загального позовного провадження справу № 527/290/25 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб: відділу ДРАЦС у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Скляр Е.А., про визнання шлюбу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати недійсним шлюб, укладений 24.11.2023 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ; внести до актового запису про шлюб зміни про визнання його недійсним; стягнути з відповідача судові витрати по справі. Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 від тяжкої невиліковної хвороби (рак простати) помер його рідний брат ОСОБА_5 , у якого не було рідні, крім позивача. Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно. З метою оформлення спадкових прав позивач звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Скляр Е А., яка повідомила, що до неї з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_2 . На час складання заповіту ОСОБА_5 був важко хворий на злоякісне утворення передміхурової залози, що може бути підтверджено медичними документами, приймав сильні знеболюючі препарати, в тому числі, які є сильнодіючими та наркотичними. Крім цього, ОСОБА_5 понад 10 років перебував на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті Глобинської ЦРЛ та проходив лікування в Полтавській обласній психіатричній лікарні. З огляду на те, що ОСОБА_5 мав регулярні та тривалі психічні розлади, які посилились внаслідок прийняття ліків, вважає, що на момент укладення шлюбу він не усвідомлював значення своїх дій і не керував ними. ОСОБА_2 є сторонньою людиною для ОСОБА_5 , не надавала йому будь-якої допомоги, не придбавала ліки, не возила на обстеження і лікування, не допомагала при похованні, тощо. Використовуючи безпорадний стан брата відповідачка ОСОБА_2 24.11.2023 року з корисливих мотивів, а саме заволодіння його майном, уклала з ним шлюб, хоча жодного дня вони як чоловік та жінка не жили.

12.03.2025 року відповідачем направлено відзив на позов, відповідно до якого прохає в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що ОСОБА_5 не страждав на психічні розлади, не лікувався у лікарів – психіатрів, до останнього дня самостійно пересувався, сам себе обслуговував, керував транспортним засобом, працював в ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат», вів активний спосіб життя, піклувався про свою дружину та близьких, лікувався від раку, а не від психічних розладів, повністю розумів значення своїх дій та керував ними, був гарною, розумною та неконфліктною людиною тощо. Між братами ОСОБА_6 були складні відносини. Похованням та відповідними витратами після смерті ОСОБА_5 займалась ОСОБА_2 й вона отримувала допомогу на поховання від органів ПФУ та ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат». Зазначила, що орієнтовні витрати на правничу допомогу становлять 10000 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_4 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про поважність причин неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на підстави та обставини, вказані в ньому та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, з підстав , вказаних у відзиві на позов. Вказала, що з ОСОБА_5 вони познайомилися у 2022 році, у них були спільні інтереси, вони були релігійними людьми, почали тісно спілкуватись, з серпня 2023 року почали спільно проживати як сім`я, вели спільне господарство , вели активний спосіб життя. Жодних психічних відхилень у ОСОБА_5 не було, за час їхнього знайомства він жодного разу не звертався до лікаря психіатра, не проходив психіатричного лікування. На момент укладення шлюбу ОСОБА_5 приймав лише ліки від тиску. Шлюб уклали 24.11.2023 року, обвінчались у лютому 2024 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 прохала у задоволенні позову відмовити з підстав, вказаних у відзиві.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Приватний нотаріус Е.Скляр направила заяву про розгляд справи без її участі, при ухваленні рішення покладалась на розсуд суду. Начальник відділу ДРАЦС направила письмові пояснення по справі та прохала розгляд справи проводити без її участі.

Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі ст. 24 цього кодексу, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 40 Сімейного кодексу України, шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю.

Частиною 2 ст. 41 даного кодексу передбачено, що при вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 42 СК України, право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як передбачено ч. 1 ст. 81 вказаного кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 2 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», за рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі фіктивності (ст. 40 СК України). Шлюб не може бути визнано недійсним, якщо на момент розгляду справи відпали обставини, які засвідчують відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю.

Причому відсутність мети щодо створення сім`ї може стосуватися як бажань однієї особи, що реєструє шлюб за ситуації існування мети створення сім`ї у іншої особи, так і двох осіб одночасно за їх взаємною згодою та обізнаністю. Причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім`ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу.

Позивач ОСОБА_4 є рідним братом ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.8-9).

Відповідно до дослідженої в судовому засіданні копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 24.11.2023 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 227 (а.с.68 на звороті).

Як вбачається з письмових пояснень начальника відділу ДРАЦС Ю.Непом`ящої від 11.04.2025 року, згідно даних заяви про державну реєстрацію шлюбу № 200/30.3-48 від 01.11.2023 та актового запису про шлюб № 227 від 24.11.2023, заява про державну ре\страцію шлюбу була подано особисто ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ; вони від медичного обстеження відмовились, зі станом здоров`я ознайомлені, що підтверджується особистими підписами; державна реєстрація шлюбу була проведена 24.11.2023 року в приміщенні ВДРАЦС у Кременчуцькому районі Полтавської області СМУМЮ у присутності наречених, про що свідчать проставлені ними особисті підписи в актовому записі про шлюб (а.с.150 т.1, а.с.97 т.2).

Згідно заповіту від 07.06.2024 року ОСОБА_5 усі свої права та обов`язки, які належать йому на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які належатимуть йому у майбутньому, все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, все, що належатиме йому на моменту смерті та на що він за законом мав право, заповів повністю дружині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час складення заповіту нотаріусом встановлено особу заповідача та перевірено його дієздатність (а.с.67).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер (свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 29.07.2024 року). Місце смерті – м. Глобине Кременчуцького району Полтавської області (а.с.69).

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним внаслідок відсутності вільного волевиявлення сторони, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства, повинна підтвердити належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами свої посилання на вказані обставини.

Однак, позивачем та її представником не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що шлюб укладений за відсутності вільного волевиявлення ОСОБА_5 , зокрема те, що він страждав тяжким психічним розладом, в результаті чого не усвідомлював сповна значення своїх дій і (або) не міг керувати ними. Позивачем також не доведено відсутності у відповідачки реального наміру створити сім`ю і набути прав та обов`язків подружжя чи укладення нею вказаного шлюбу з метою використання прав, отриманих після реєстрації такого, в своїх корисливих цілях.

Більше того, вказані твердження позивача спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Померлий ОСОБА_5 був пенсіонером органів внутрішніх справ, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , отримував пенсії за вислугу років, інваліда 3 групи, інваліда армії (пенсійне посвідчення № НОМЕР_4 ) (а.с.75).

Як вбачається з трудового контракту від 01.06.2005 року, ОСОБА_5 прийнятий на роботу у ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» на посаду робітника (а.с.189-190) Як вбачається з копії наказу № 1310, ОСОБА_5 виключено зі списку працівників 28.07.2024 року на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України, в зв`язку зі смертю (а.с.198).

ОСОБА_5 мав посвідчення водія. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , ОСОБА_5 був власником транспортного засобу – автомобіля ВАЗ 21114 (а.с.73 на звороті, 74 на звороті).

В 2023 році ОСОБА_5 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві зі зверненнями з приводу нарахування та виплати пенсії (а.с.97 на звороті – 99); оскаржував бездіяльність органів Пенсійного фонду України в судовому порядку (а.с.101-106).

Відповідно до інформації, наданої Управлінням контролю за обігом зброї НПУ 10.06.2025, за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обліковується: мисливська гладкоствольна рушниця «ИЖ-18»,к- НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 ; мисливська гладкоствольна рушниця «ТОЗ БМ»,к- НОМЕР_6 , № НОМЕР_8 (а.с.213). Постійно продовжував терміни дії дозволів на право зберігання зброї та проходив відповідні медичні огляди для отримання дозволів, останній раз 29.06.2021 року, з терміном її дії до 29.06.2024 року (а.с.233-243)

Відповідно до копії свідоцтва про вінчання, 28.02.2024 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 обвінчались (а.с.124).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 20.07.2024 року ОСОБА_5 уклав договір дарування, серія та номер 1812, на користь ОСОБА_4 (позивач по справі) земельної ділянки кадастровий номер 5324584600:00:001:0167, площею 1,7827 га (а.с.86).

Наведені факти свідчать про активну життєву позицію та спосіб життя, трудову діяльність ОСОБА_5 в період до моменту його смерті.

В судовому засіданні досліджені фотографії з сімейного архіву подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , на яких зафіксовано реєстрацію їх шлюбу, вінчання, спільний відпочинок та сімейні свята (а.с.107-123).

Посилання позивача на те, що ОСОБА_5 на час реєстрації шлюбу страждав психічним захворюванням не підтверджені також медичною документацією, витребуваною з закладів охорони здоров`я, з якої не вбачається наявність у ОСОБА_5 захворювань, внаслідок яких він не міг би усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

За клопотанням позивача, судом 07.10.2025 року призначено посмертну судово – психіатричну експертизу, з метою з`ясування питань чи страждав за життя померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на психічний розлад, нервове потрясіння або інше психічне захворювання на момент укладення 24.11.2023 року шлюбу; чи міг усвідомлювати значення своїх дій та чи міг керувати ними у вказаний період. Експертиза не була проведена, в зв`язку з відсутністю оплати.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтвердили відсутність обставин, які б могли свідчити про фіктивність зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Вказані свідки підтвердили, що подружжя ОСОБА_12 проживали разом, вели спільне господарство, мали права та обов`язки подружжя, їх взаємовідносини базувалися на почуттях любові, піклування один про одного. Свідки зазначили, що ОСОБА_5 не виявляв жодних ознак психічних розладів чи зривів, мав спокійний, доброзичливий характер, поводив себе адекватно як до укладення шлюбу, так і до часу смерті.

Суд враховує, що шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_2 проіснував з 24.11.2023 року до дня смерті ОСОБА_5 . При цьому, за життя ОСОБА_5 не звертався за вирішенням питання про його розірвання або визнання недійсним (фіктивним) і жодних доказів навіть про існування в нього такого наміру суду не надано.

Останнє узгоджується з позиціями Верховного Суду, викладеними у справах № 569/23252/18 від 27.04.2020 року, № 295/472/18 від 01.07.2021 року та № 522/11172/16-ц від 04.03.2019 року.

За таких обставин, враховуючи тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємовідносин, ведення господарства подружжям у шлюбі, а також інші обставини,що мають істотне значення для вирішення справи, суд приходить до висновку про те, що укладаючи шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_2 діяли добровільно, мали намір на створення сім`ї та набуття прав і обов`язків подружжя, жодних доказів на підтвердження факту недійсності цього шлюбу чи відсутності вільного волевиявлення подружжя не здобуто, тому позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21,22-26,38-42 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб: відділу ДРАЦС у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Скляр Е.А., про визнання шлюбу недійсним – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін :

позивач ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_9 );

відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ).

Суддя Т. В. Левицька