Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №524/1976/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1976/26

Провадження № 2/524/2747/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді Колеснікової О.М.,

секретар судового засідання Мирошніченко А.В.,

учасники справи та їх представники:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Давиденко Катерина Сергіївна,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

09.03.2026 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в його інтересах адвокатом Давиденко К.С., до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що сторони з 18.09.2021 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Дітей не мають. Спір про майно відсутній. Останнім часом стосунки позивача з відповідачкою почали погіршуватись, тривалий час подружжя не може знайти порозуміння з більшості питань, мають різні погляди на життя у зв`язку із чим почуття любові та поваги між ними втрачено. Протягом останніх 9 місяців позивач та відповідачка не проживають разом, з цього часу відносини між ними як подружжям фактично припинилися, сторони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.03.2026 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув. Представник позивача надала до суду заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника.

Відповідач, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, про причини своєї неявки суд не повідомила. Відзив на позовну заяву не надала.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.

За ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Суд встановив, що 18.09.2021 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) між громадянином України ОСОБА_1 та громадянкою Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, актовий запис №933, що підтверджується свідоцтвом шлюбу серії НОМЕР_1 від 18.09.2021.

Позивач є громадянином України, а відповідач громадянкою Китайської Народної Республіки, шлюб було зареєстровано в Україні, позивач має зареєстроване місце проживання в Україні, відтак правовідносини між сторонами обтяжені ознакою «іноземний елемент», а тому вирішення спору між ними щодо розірвання шлюбу та наслідків розірвання шлюбу в судових органах України необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», з урахуванням вимог ЦПК України та інших законів України.

Постановою Верховної Ради України N2996-XII від 05.02.1993 ратифіковано Договір, підписаний 31.10.1992 між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу уцивільних та кримінальних справах, який набув чинності 19.01.1994.

Відповідно до статті 1 договору між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території другої Договірної Сторони таким же правовим захистом своїх особистих та майнових прав, як і громадяни другої Договірної Сторони. Вони мають право звертатись до суду та інших установ, до компетенції яких відносяться цивільні та кримінальні справи, і можуть порушувати клопотання і здійснювати інші процесуальні дії за тих же умов, що і громадяни другої Договірної Сторони.

Слід зазначити, що вказаним договором не передбачено порядок регулювання спірних правовідносин, пов`язаних із розірванням шлюбу, укладеного між громадянином Китайської Народної Республіки та громадянином України.

Положеннями статті 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Як зазначено у частині першій статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Аналіз положень статті 60 Закону «Про міжнародне приватне право» дає підстави дійти висновку, що законодавець України визначив чотири колізійні прив`язки у визначенні закону, яким має керуватися подружжя під час вирішення питання про припинення шлюбу, зокрема: 1) спільний особистий закон подружжя (lex patrie); 2)закон спільного місця проживання подружжя, за умови, що один з подружжя продовжує проживати у цій державі (lex domicilii); 3) право держави, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином (proper law); 4) закон, обраний подружжям (lex voluntatis).

Під час визначення матеріального права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом. Якщо норми і поняття, що потребують правової кваліфікації, не відомі праву України або відомі під іншою назвою або з іншим змістом і не можуть бути визначені шляхом тлумачення правом України, то при їх правовій кваліфікації також враховується право іноземної держави (стаття 7 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Вказаний правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі 642/3886/18.

Враховуючи, що позивач є громадянином України, а відповідач громадянкою Китайської Народної Республіки, відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» у сторін відсутній спільний особистий закон подружжя.

Останнє спільне місце проживання подружжя знаходилося за адресою: АДРЕСА_1 , за якою продовжує проживати позивач. Останнє відоме місце проживання відповідача - АДРЕСА_1 . А отже під час вирішення питання про припинення шлюбу застосовується закон України.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

За ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, ведення спільного господарства, відновлювати які не бажають. Примирення між подружжям не можливе. Шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам як позивача, так і відповідача. Суд ураховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (стаття 51 Конституції України), дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 105 ч.3, 112,113, 114 ч.2 Сімейного кодексу України, ст. ст. 141, 142, 223, 229, 247, 263, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що був зареєстрований 18.09.2021 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 933.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.

Повне судове рішення складено 28 травня 2026 року.

Головуючий суддя О.М. Колеснікова