Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №378/630/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/630/26

Провадження № 3/378/246/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026 року селище Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Гуртовенко Р. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту внутрішньої безжпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, жительку АДРЕСА_1 , працюючу адміністратором ЦНАП Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, за ст. ст. 172-6 ч. 1, 172-6 ч. 1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , припинивши з 22.08.2023р. діяльність на посаді головного спеціаліста Ставищенського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, маючи 7 ранг державного службовця в межах категорії «В» посад державної служби та будучи суб`єктом декларування відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, як особа, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення абзацу 2 частини другої статті 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин, подала о 12 год. 06 хв. 26.02.2026р., шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим учинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 , припиняючи з 22.08.2023р. діяльність на посаді головного спеціаліста Ставищенського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, маючи 7 ранг державного службовця в межах категорії «В» посад державної служби та будучи суб`єктом декларування відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, як особа, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення абзацу 1 частини другої статті 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин, подала о 15 год. 07 хв. 02.04.2026р., шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим учинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП..

В суді ОСОБА_1 свою вину у вчинених правопорушеннях та викладені у протоколах обставини визнала, про що до суду подала письмову заяву.

Прокурор Клименко А.Ю., підтримала обставини, викладені в протоколі, просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, подавши у справі висновок щодо обгрунтування своїх доводів.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За статтею 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00057701990 від 13.04.2026р. встановлено, що 19.09.2023р. Ставищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис №80 про шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим видано свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

19.08.2013р. ОСОБА_5 склала Присягу державного службовця.

З 16.09.2021р. ОСОБА_5 наказом ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 16.09.2021 № 621-Кт переведена на посаду головного спеціаліста Ставищенського відділу ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області.

Наказом ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 06.04.2022 № 110/Кт ОСОБА_5 присвоєно 7-ий ранг державного службовця категорії «В».

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 6 Закону України «Про державну службу», інші посади державної служби, не віднесені до категорії «А» і «Б» віднесено до посад категорії «В» державної служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу», державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Згідно зі ст. 1 Закону, державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб`єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Таким чином, головний спеціаліст Ставищенського відділу ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону та суб`єктом відповідальності згідно з Приміткою до ст. 172-6 КУпАП, і вона зобов`язана виконувати вимоги цього Закону.

У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону, суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

З 22.08.2023р. наказом ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 21.08.2023 № 557/кт ОСОБА_5 припинено державну службу у зв`язку з скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису державного органу без скорочення чисельності, відповідно до п. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 3, ч. 4 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VII НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно- правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону№1700-VII.

Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021р. №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021р. за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Відповідно до підпункту пп. 2 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021р. №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021р. за №987/36609, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 статті 45 Закону №1700-VII – не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстру) відповідно до Закону №1700-VII, крім декларації кандидата на посаду.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022р. затверджено Указ Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і по теперішній час.

Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03.03.2022р. №2115-ІХ установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюється.

Абзацом 4 пункту 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023р..

Таким чином, з 12.10.2023р. здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону №1700-VII (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Абзацом 1 пункту 2-7 Розділу ХШ «Прикінцеві положення» Закону №1700-УІІ установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Тобто, у ОСОБА_1 із 00:00 год 07.02.2023р. виникло право, а упродовж часу з 00:00 год. 12.10.2023р. по 23:59 год. 31.01.2024р. (граничний строк) виник обов`язок подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік та декларацію при звільненні.

01.02.2024р. в 00:00 год. ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений ст. 45 розділу VII та п. 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону №1700-УІІ.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.goy.ua), декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік ОСОБА_1 подала лише 26.02.2026р. о 12 год. 06 хв., декларацію при звільненні за період, неохоплений попередньо поданими деклараціями, ОСОБА_1 подала лише 02.04.2026р. о 15 год. 07 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною в ч. 1 ст. 3 цього закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону №1700-VII за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, особи, зазначені в частині першій статті 3 цього закону, притягуються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 172-6 КУпАП, установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад вказаного адміністративного правопорушення, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).

Виходячи із диспозиції частини першої статті 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом правопорушення, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб`єкт правопорушення, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і її подальше несвоєчасне подання декларації не утворює склад адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.

Обов`язком суб`єкта декларування є знання та безумовне виконання вимог закону №1700-VII, у тому числі вимог його ст. 45.

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата закінчення етапу подання та оприлюднення відповідно до Закону №1700-VII щорічних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 00 год. 00 хв. 01.02.2024 року.

Таким чином, ОСОБА_1 несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік та декларацію при звільненні, чим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Розглянувши справу, дослідивши її матеріали та оцінивши досліджені докази у їх сукупності і взаємозв`язку, вважаю підтвердженою винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 45 розділу VII та п. 2-7 розділу ХІІІ Закону №1700-VII, тобто у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч. 4 ст. 38 КУпАП правопорушення адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Разом з тим, на момент розгляду справи в суді, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплинув 01.02.2026 року.

Відповідно до ст. 247 п. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи вище викладене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Керуючись статтями 23, 33, 38, 172-6, 247 п. 7, 245, 251, 252, 280, 283-285, 289 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.172-6 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя Р. В. Гуртовенко