Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №935/2674/25 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2674/25

Провадження № 2-а/935/8/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Рибнікової М.М.,

при секретарі судового засідання Бондаренко Н.С.,

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Міхненко Сергій Сергійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, -

установив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП

Позовні вимоги мотивує тим, що 28 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 складена постанова № 1/698 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Копію зазначеної постанови позивач отримав 22.10.2025, про що свідчить відмітка в постанові з підписом про отримання. Відповідно до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, громадянину ОСОБА_1 було надіслано за адресою проживання, повістку № 2386379 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, відповідно до якої йому належало з`явитися 30.05.2025 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, у зазначений час він з`явився, про наявність поважних причин неприбуття не повідомляв. В постанові №1/698 від 28.07.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП виді штрафу у розмірі 17 000 грн. З даною постановою ОСОБА_1 категорично не згоден, оскільки вважає, що постанова винесена із грубим порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставин справи. Разом з тим ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації , на період на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який є інвалідом ІІІ групи на строк до 05.02.2028, що підтверджується копією військово - облікового документу № 200420257980507800165. Позивач належним чином оновив необхідні військово облікові дані та реалізував своє право на отримання відстрочки від призову по мобілізації, що підтверджується відміткою у військово-обліковому документі.

Сторона позивача вважає, що зазначений протокол про адміністративне правопорушення було складено протиправно та з порушенням діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2025 року відкрито провадження розгляд справи проводити у відповідності до ст. 286 КАС України.

До суду від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача зазначає, що з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідними Законами вносились зміни до даних Указів, на підставі яких продовжено дію воєнного стану та загальну мобілізацію.

Таким чином, з 24 лютого 2022 року в Україні триває особливий період.

Повістку направлено Позивачу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення за зареєстрованою адресою проживання: АДРЕСА_2 .

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення видно, що представником АТ «Укрпошта» на поштовому відправленні, адресованому позивачу, було проставлено відмітку «отримання такого поштового відправлення особою». Таким чином, у відповідності до вимог ч.2 п.41 Порядку вважається, що громадянин ОСОБА_1 був належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Коростишів), а належним підтвердженням цього є проставлена відмітка про день отримання такого поштового відправлення особою, а саме 28.05.2026

Отже, громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушуючи вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 23, 24 Порядку №560, не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Коростишів) у строк визначений в повістці, протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу прибуття, не повідомив про причини неявки, окрім того в подальшому не прибув в строк, що не перевищує сім календарних днів.

Таким чином, своїми діяннями (бездіяльністю) позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Тому під час розгляду справи, проаналізувавши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази а саме ОСОБА_1 , було направлено повістку за № 3508483, щодо необхідності прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на 30.05.2025 о 09:00 годині, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання такого поштового відправлення особою та за відсутності будь-яких доказів від позивача, які б свідчили про неналежне виконання працівниками Укрпошти своїх службових обов`язків щодо вручення поштового відправлення відповідно до визначених в Правилах, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 прийшов до висновків, що факт оповіщення позивача, відповідно до пункту 41 Порядку про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та факт неприбуття за даною повісткою доведено. А тому в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за яке його і було притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції частини третьої статті 210-1 КУПАП, а саме: 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Представник відповідача вказує, що факт повідомлення позивача про дату час і місце розгляду справи документально підтверджений, оскільки у наявному в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, міститься особистий підпис позивача, який підтверджує: ознайомлення з правами та обов`язками передбаченими статтею 268 КУпАП та змістом статті 63 Конституції України. Ознайомлення з інформацією про дату, час і місце розгляду справи. Ці обставини підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

У силу положень процесуального законодавства, особистий підпис особи у відповідному процесуальному документі має належну доказову силу та засвідчує її згоду або підтвердження відповідної інформації.

Представник відповідача зазначає, що позивач з власної ініціативи не прибув на розгляд справи, а за наявності даних про своєчасне сповіщення його про дату, час і місце розгляду справи, та оскільки від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи, справу було розглянуто без його участі.

3 огляду на вищезазначене, представник відповідача вважає, що права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, не були порушені.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його заявника. Просить позов задовольнити та скасувати постанову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. В матеріалах справи міститься заява, в якій зазначено, що розгляд справи проводити без участі представника відповідача, просить у задоволені позову відмовити.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши позов та докази, яким він обґрунтовується, дійшов наступного висновку.

28 липня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 винесено постанову №1/698 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Із вказаної постанови слідує, що гр. ОСОБА_1 , 1984 р.н., як такий, що ухилявся від виконання військового обов`язку, був розшуканий та доставлений (супроводжений) органом Національної поліції відповідно до звернення № Е 2386379 від 09.06.2025 про розшук і доставку, що передбачене пунктом 56 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Громадянину ОСОБА_1 засобом поштового зв`язку надіслано повістку за адресою місця проживання, відповідно до якої йому належало з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) 30.05.2025 р. о 09:00 годин за адресою: АДРЕСА_1 . Належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Коростишів) є день отримання ним поштового відправлення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, у визначений час він не з`явився. Про наявність поважних причин неявки не повідомляв. Громадянин ОСОБА_1 від надання пояснень до протоколу в порядку ст. 63 Конституції відмовився.

На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом отримання повідомлення особисто під підпис.

Громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, грубо порушуючи вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу, під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що за адресою: АДРЕСА_1 у строк визначений в повістці, протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу прибуття не повідомив про причини неявки, окрім того в подальшому не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Коростишів) в строк що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до військово-обліковим документом № 200420257980507800165 ОСОБА_1 надана відстрочка на підставі категорія осіб п.2 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 05.02.2028.

Факт звернення із заявою про надання відстрочки позивачем 02.07.2025 року, після вручення повістки не звільняє його від обов`язку з`явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, своїми діянням (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. На гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до статті 252 КУпАП та ч.1 ст.90 КАС України орган (посадова особа) та суд оцінюють докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У частині 3 ст.210-1 КУпАП визначена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно ч.1 ст.210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Дана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для їх встановлення необхідно керуватись положеннями інших нормативно-правових актів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закон України "Про борону України", Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації. Таким чином, з 24 лютого 2022 року на всій території Україні триває особливий період.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМ України № 270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Отже, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було повідомлено про вручення поштового відправлення слідує, що ОСОБА_1 , 28.05.2025 отримав повістку, яка адресована йому.

21.07.2025 року ОСОБА_1 отримав повістку про виклик, щодо з`явлення 28.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , як особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, про що свідчить розписка.

ОСОБА_1 , від надання пояснень відмовився згідно ст.63 Конституції України, в присутності двох свідків.

Як слідує із оскаржуваної постанови ОСОБА_1 копію постанови від 28 липня 2025 року № 1/698 про притягнення до адміністративної відповідальності отримав 22 жовтня 2025 року.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що повістка про виклик ОСОБА_1 була вручена позивачу 28.05.2025, а тому слід вважати належним повідомленням ОСОБА_1 про необхідність явки до ТЦК відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно з приписами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що посадовою особою начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, дотримано процедуру та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова від 28.07.2025 №1/698 обґрунтована, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 на підставі та у порядку передбаченому законодавством, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем задокументовано та доведено належними і допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення яке полягало у неявці за викликом під час дії особливого періоду.

Отже, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2120-1 КУпАП є правомірною та скасуванню не підлягає.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відповідно до ст.139 КАС України судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору слід покласти на позивача.

Відповідно до ст.227 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243-244, 246, 250, 272, 286 КАС України, суд

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 28.05.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя М.М. Рибнікова