Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №276/898/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/898/26

Провадження по справі № 3/276/214/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року с-ще Хорошів

Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Бобер Д.О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , за частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №194420 від 14.05.2026 року, гр. ОСОБА_1 31.03.2026 року близько 10:00 год. в АДРЕСА_1 , всупереч вимогам ст.150 СК України не забезпечила належне виконання батьківських обов`язків щодо здобуття освіти неповнолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,унаслідок чого він без поважних причин пропустив 10 навчальних днів.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, про причину неявки суд не повідомила. Остання достеменно знала про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, що засвідчила своїм підписом у протоколі, однак, незважаючи на викладене, у судове засідання не з`явилась, будь-яких заяв та клопотань не подавала, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності не зверталась.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд звертає увагу, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 184 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов`язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом і було зроблено.

Враховуючи обставини справи та її складність, для дотримання принципу розумності тривалості судового провадження, з метою протидії недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює її неявку як затягування судового провадження, у зв`язку з цим вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №194420 від 14.05.2026, стосується факту належного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків щодо здобуття освіти неповнолітнім сином ОСОБА_2 , унаслідок чого він без поважних причин пропустив 10 навчальних днів.

При цьому, на підтвердження вказаних обставин до протоколу про адміністративне правопорушення додано лист служби у справах дітей Хорошівської селищної ради від 31.03.2026 року №200 щодо повідомлення ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про пропуск учнем 9 класу ОСОБА_2 , 2010 р.н., 10 днів навчальних занять без поважних причин відповідно до листа Хорошівського ліцею №2.

Разом з тим, відповідно до постанови Хорошівського районного суду Житомирської області від 07.05.2026 року у справі №276/558/26 ОСОБА_1 уже притягнуто до адміністративної відповідальності за фактом її ухилення від виконання батьківських обов`язків, внаслідок чого неповнолітній син ОСОБА_2 у період з 26.02.2026 року по 11.03.2026 року пропустив 10 днів навчання в Хорошівському ліцеї №2 без поважних причин.

Таким чином, у цій справі ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, за яке її уже притягнуто судом до відповідальності.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже, нормою прямої дії встановлено заборону на притягнення двічі до одного виду юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Право не бути притягненим або покараним двічі за одне й те саме діяння також закріплено в ч.1 ст.4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - нікого не може бути вдруге притягнуто або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави. Жодних відступів від положень цієї статті не допускається на підставі ст.15 Конвенції.

Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою ст.4 Протоколу №7 до Конвенції трактується як заборона кримінального переслідування особи двічі за правопорушення, якщо воно випливає з ідентичних фактів, які є по суті тими ж самими.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за протоколом серії ВБА №194420 від 14.05.2026 підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 за даним фактом вже була притягнута до адміністративної відповідальності, а тому притягнення її повторно до адміністративної відповідальності за тим же фактом є неприпустимим, оскільки принцип юридичної відповідальності полягає в тому, що особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення (Non bis in idem).

Керуючись ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 184 ч.2, 247, 251, 252, 255, 283-285 КУпАП, ст .61 Конституції України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Хорошівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.О. Бобер