Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №295/6186/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Суд: Богунський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 28 травня 2026 р.

Справа: №295/6186/26

Суддя: Болейко А. П.

Справа №295/6186/26

Категорія 305

3/295/1770/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Болейко А.П., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої у АДРЕСА_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу серії ВБА №153025 від 02.04.2026, близько 15 год 00 хв 02.04.2026, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 під`їзді будинку знаходилась в п`яному вигляді, виражалась нецензурною лайкою, ображливо чіплялась до громадян, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.

ОСОБА_1 в судове засідання 29.05.2026, як і минуле – 07.05.2026, не з`явилася, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила. ОСОБА_1 достеменно знала про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його Богунським районним судом м. Житомира, хоча від підпису у відповідній графі протоколу відмовилась.

Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, що передбачено ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Європейський Суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд, виходячи з вищезазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Її неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, неявка ОСОБА_1 без поважних причин в судове засідання розцінюється судом як зловживання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, своїми процесуальними правами, що є неприпустимим.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

В порушення вимог ст. 251 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних, достатніх і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні 02.04.2026 правопорушення, до протоколу додані лише протокол про адміністративне затримання, постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 178 КУпАП та рапорт поліцейського, який в розумінні ст. 251 КУпАП не може вважатися належним і допустимим доказом учинення особою адміністративного правопорушення

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять доказів на підтвердження вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.

Суддя А.П. Болейко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua