Суд: Богунський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 26 травня 2026 р.
Справа: №295/8326/26
Суддя: Панченко Г. В.
Справа №295/8326/26
Категорія 327
3/295/2055/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Панченко Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.05.2026 серії ВБА №195047, 21.04.2026 о 17-15 год. за адресою : АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання, передбачених ст.150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьківських обов`язків в тому як у вищевказаний час малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи біля будинку №42 по вул. Лесі українки в м. Житомирі вчиняв неправомірні дії відносно кота, а саме: кидав його до гори, прив`язав до лап різні предмети та знущався, чим жорстоко поводився з твариною.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала, зазначила, що не ухиляється від виконання батьківських обов`язків, у той день її син пішов на вулицю похизуватися їх домашнім котом, який перебував на повідку. Вчинення малолітнім ОСОБА_2 дій зазначених у протоколі заперечила.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Частина 1 статті 184 передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Таке ухилення може полягати у різних формах дії чи бездіяльності.
Статтею 150 Сімейного кодексу України, передбачені такі обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини : 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов`язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справі «Karelin проти Росії», рішення №926/08від 20.09.2016, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
ОСОБА_1 інкримінуєтьсяухилення від виконання передбачених ст.150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» обов`язків, що призвело до вчинення її неповнолітнім сином дій, які містять ознаки жорстокого поводження з твариною.
На підтвердження вчинення малолітнім зазначених у протоколі дії до нього додані тільки заява та письмові пояснення ОСОБА_3 та письмові пояснення ОСОБА_4 , які остання надала зі слів тієї ж ОСОБА_3 , інших доказів матеріали справи не містять.
Тверджень однієї особи – ОСОБА_3 про вчинення малолітнім ОСОБА_2 зазначених у протоколі дій, суд вважає недостатнім для встановлення поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не доведена достатньою кількістю належних і допустимих доказів, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Г.В. Панченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua