Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №369/355/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/5824/2026

Справа № 369/355/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 травня 2026 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області, постановлену у складі судді Янченка А.В. в м. Київ 09 жовтня 2025 року (повний текст ухвали складено 09 грудня 2025 року) щодо призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

В січні 2025 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив в порядку поділу майна подружжя визнати за ним право власності на наступне майно: земельну ділянку пл. 0,24 га. для колективного садівництва, що розташована за адресою Києво-Святошинський район, Хотівська сільська рада, СТ «Антей», кадастровий номер земельної ділянки 3222487200:04:004:0545, земельну ділянку пл. 0,1200 га. для колективного садівництва, що розташована за адресою Києво-Святошинський район, Хотівська сільська рада, СТ «Антей», кадастровий номер земельної ділянки 3222487200:04:004:0347, земельну ділянку пл. 0,1200 га. для колективного садівництва, що розташована за адресою Києво-Святошинський район, Хотівська сільська рада, СТ «Антей», кадастровий номер земельної ділянки 3222487200:04:004:0354, в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на наступне майно: автомобіль Range Rover Velar RD1-R-Dynamic S д.н.з. НОМЕР_1 , земельну ділянку пл. 0,1000 га. для ведення особистого селянського господарства за адресою Києво-Святошинський район, Лісниківська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222484500:02:001:5019, домоволодіння, житловий будинок загальною площею 36,4 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці пл. 0,1300 га., кадастровий номер 3221455300:016020:0016 за адресою АДРЕСА_1 , не введений в експлуатацію житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 .

В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на земельну ділянку пл. 0,24 га. для колективного садівництва, що розташована за адресою Києво-Святошинський район, Хотівська сільська рада, СТ «Антей», кадастровий номер земельної ділянки 3222487200:04:004:0545, автомобіль Faw FCA1031, 3168, мотоцикл Suzuki VZR 1800, 1783, автомобіль Mercedes-Benz Citan 1461, автомобіль Renault Master 2299; визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на земельну ділянку пл. 0,1200 га. для колективного садівництва, що розташована за адресою Києво-Святошинський район, Хотівська сільська рада, СТ «Антей», кадастровий номер земельної ділянки 3222487200:04:004:0354, земельну ділянку пл. 0,1200 га. для колективного садівництва, що розташована за адресою Києво-Святошинський район, Хотівська сільська рада, СТ «Антей», кадастровий номер земельної ділянки 3222487200:04:004:0347, автомобіль Range Rover Velar д.н.з. НОМЕР_1 , стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 3 676 588 грн. замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно, яке вона просила присудити на користь ОСОБА_3 .

В травні 2025 року ОСОБА_3 у особі представника ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про призначення оціночно-будівельної експертизи, на розгляд якої просив поставити наступні питання: яка ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями, збудованого у 2014-2021 роках на земельній ділянці пл. 0,1300 га., кадастровий номер 3221455300:016020:0016 за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2025 року у справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення експертизи поставлено питання, запропоновані позивачем за первісним позовом.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 у особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просила скасувати та змінити ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що 02 січня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з первісним позовом, у якому просив суд в порядку поділу майна подружжя (серед іншого) визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, житловий будинок загальною площею 36,4 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці пл. 0,1300 га., кадастровий номер 3221455300:016020:0016 за адресою АДРЕСА_1 , не введений в експлуатацію житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 .

Вказувала, що разом із позовом ОСОБА_3 не подавав клопотання про призначення експертизи. Таке клопотання було подано 07 травня 2025 року без клопотань про поновлення строку та без обґрунтування причин неподання разом із позовом, проте всупереч ч. 3 ст. 177, ст. 126 ЦПК України суд першої інстанції розглянув клопотання ОСОБА_3 та задовольнив його.

Крім того, задовольняючи клопотання, суд першої інстанції не визначився, який саме об`єкт нерухомого майна із двох, наведених у прохальній частині первісного позову, повинен бути предметом/об`єктом експертного дослідження: домоволодіння, житловий будинок загальною площею 36,4 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці пл. 0,1300 га., кадастровий номер 3221455300:016020:0016 за адресою АДРЕСА_1 , яке дійсно належить ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі договору поділу житлового будинку від 04 квітня 2018 року № 380 та є введеним в експлуатацію, або ж інший, нібито не введений в експлуатацію житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , який за твердженням ОСОБА_3 був збудований за спільні кошти подружжя у період 2014-2021 років на земельній ділянці 3221455300:016020:0016 за адресою АДРЕСА_1 . В обґрунтування свого клопотання представник ОСОБА_3 зазначав саме про не введений в експлуатацію житловий будинок та одночасно із цим зазначив земельну ділянку, на якій розташовано інший спірний об`єкт, що в експлуатацію був введений. Також суд першої інстанції не врахував невідповідностей адреси спірного нерухомого майна (будинок АДРЕСА_1 ) та можливого предмету/об`єкта експертного дослідження (будинок АДРЕСА_1 ), адже ОСОБА_3 не заявляв жодних позовних вимог щодо майна за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначала, що у письмових запереченнях від 23 липня 2025 року проти згаданого клопотання представник ОСОБА_1 просив відмовити у його задоволенні, оскільки ОСОБА_3 ані до свого позову, ані у подальшому не надав до справи жодних доказів, що вказаний не введений в експлуатацію житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 дійсно існує, належить до спільної сумісної власності подружжя і може бути предметом поділу, на підтвердження чого представником ОСОБА_1 були надані відповідні докази. Таким чином, ОСОБА_1 заперечує факт існування на її земельній ділянці 3221455300:016020:0016 за адресою АДРЕСА_1 будь-якого новозбудованого та не введеного в експлуатацію житлового будинку з господарськими будівлями, проте суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі своїх висновків з цього приводу не навів.

Припускала, що обґрунтовуючи зазначене клопотання, представник ОСОБА_3 помилково ототожнив новозбудований та не введений в експлуатацію житловий будинок із житловим будинком, який був завершений будівництвом у 2019 році ОСОБА_5 (матір`ю ОСОБА_1 ) та який розташований на сусідній земельній ділянці 3221455300:016020:0017.

При цьому ОСОБА_5 не є учасником цієї справи, і на її земельній ділянці 3221455300:01:020:0017 за адресою АДРЕСА_1 відсутні будь-які інші новозбудовані та не введені в експлуатацію житлові будинки з господарськими будівлями.

Підсумовувала, що ОСОБА_3 не довів, а суд першої інстанції залишив це поза увагою: факт існування на земельній ділянці 3221455300:01:020:0016 за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , будь-яких новозбудованих та не введених у експлуатацію житлових будинків з господарськими будівлями; факт існування на 3221455300:01:020:0017 за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_5 , яка не є учасником справи, будь-яких інших новозбудованих та не введених в експлуатацію житлових будинків з господарськими будівлями; приналежності адреси АДРЕСА_1 , іншій земельній ділянці 3221455300:01:020:0016; приналежності адреси АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_1 .

Від позивача ОСОБА_3 у особі представника ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Звертав увагу, що предметом спору є не введений в експлуатацію житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , в той же час представником відповідача до заперечення на клопотання про проведення експертизи надано документи щодо об`єкту за адресою АДРЕСА_1 . Сторона позивача оцінює ці дії представника відповідача як маніпулятивні і направлені на введення суду в оману, в зв`язку з чим просив суд не брати до уваги додані до заперечення на клопотання про проведення експертизи додатки.

Повідомляв, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, земельна ділянка та один, вже побудований будинок за адресою АДРЕСА_1 вже зареєстрований на власника ОСОБА_1 , а другий будинок, що будувався під час шлюбу, але ще не введений в експлуатацію, знаходиться на цій же ділянці.

Стороною позивача заявлено клопотання про проведення судової оціночно-будівельної експертизи щодо не введеного в експлуатацію житлового будинку з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , який є предметом спору. Одним з питань доведення є встановлення вартості зазначеного майна, тому проведення експертизи необхідне для повного та всебічного вирішення судом справи.

Повідомляв, що факт будівництва не введеного в експлуатацію житлового будинку за вказаною адресою протягом шлюбу сторін зафіксовано на офіційно доступному ресурсі Google Maps. Докази надавались стороною позивача до суду разом з письмовими поясненнями.

Щодо твердження апелянта про порушення процесуального порядку, а саме подання клопотання не одночасно з позовом, зауважував, що питання проведення експертизи може бути вирішене як за клопотанням сторони, так і з ініціативи суду, якщо для з`ясування обставин справи необхідні спеціальні знання. Час подання клопотання був обумовлений, на думку позивача, недобросовісними діями сторони відповідача, що полягають в спробі введення суду в оману, оскільки на земельній ділянці знаходяться два будинки, один з яких введено в експлуатацію, а сторона відповідача намагається заплутати суд, стверджуючи, що на подвір`ї є лише один будинок. Оскільки стороною відповідача у відзиві і судових засіданнях, було вчинено спробу ввести суд в оману, виникла необхідність в проведенні експертизи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в січні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, у якому зазначав, що відповідач ОСОБА_1 є титульним власником, в тому числі, домоволодіння, житлового будинку загальною площею 36,4 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами на земельній ділянці пл. 0,1300 га., кадастровий номер 3221455300:016020:0016, за адресою АДРЕСА_1 , який станом на 05 грудня 2024 року згідно висновку про вартість нерухомого майна коштує 1 685 190 грн. Крім того, на вказаній земельній ділянці у АДРЕСА_1 ) на спільні кошти подружжя у період 2014-2021 років був збудований житловий будинок з господарськими будівлями орієнтовною вартістю 6 000 000 грн., який станом на дату подання цього позову у експлуатацію не введений, але повністю завершений з точки зору будівельних норм та придатний до проживання в ньому неналежно від пори року.

У позовних вимогах ОСОБА_3 , серед іншого, просив в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 36,4 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці пл. 0,1300 га., кадастровий номер 3221455300:016020:0016 за адресою АДРЕСА_1 , не введений в експлуатацію житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 .

До відзиву на позовну заяву ОСОБА_3 відповідачем ОСОБА_1 надано витяг з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за результатами пошуку за 03 лютого 2025 року по кадастровому номеру 3221455300:01:020:0016, згідно яких інформації не знайдено (а. с. 114 т. 2).

В травні 2025 року ОСОБА_3 у особі представника ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про призначення оціночно-будівельної експертизи, на розгляд якої просив поставити наступні питання: яка ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями, збудованого у 2014-2021 роках на земельній ділянці пл. 0,1300 га., кадастровий номер 3221455300:016020:0016 за адресою АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтовував тим, що у позові ним вказувалося про перебування у власності ОСОБА_1 земельної ділянки пл. 0,1300 га., кадастровий номер 3221455300:016020:0016 за адресою АДРЕСА_1 , на якій на спільні кошти подружжя у період 2014-2021 років був збудований житловий будинок з господарськими будівлями орієнтовною вартістю 6 000 000 грн., який станом на дату подання позову у експлуатацію не введений, але повністю завершений з точки зору будівельних норм та придатний до проживання в ньому, разом з тим, в силу зрозумілих причин надати підтверджуючі документи у сторони позивача можливості немає. Ненадання стороною позивача висновку експерта з наведеного питання обумовлене відсутністю у позивача можливості фізично оглянути спірний об`єкт нерухомого майна, адже титульним його власником є відповідач (а. с. 40 - 41 т. 3).

23 липня 2025 року ОСОБА_1 у особі представника ОСОБА_2 подала заперечення на клопотання про призначення експертизи, вказуючи, що ОСОБА_3 не надав доказів, що вказаний об`єкт нерухомого майна дійсно належить до спільної сумісної власності і може бути предметом поділу, вказане майно належить іншій особі та ніколи не належало сторонам даної справи (а. с. 52 т. 3).

До заперечення надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якої житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:020:0017, належить ОСОБА_6 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 05 березня 2019 року, право власності зареєстроване 21 березня 2019 року (а. с. 54 т. 3).

27 серпня 2025 року ОСОБА_3 у особі представника ОСОБА_7 надано письмові пояснення на заперечення, у яких позивач за первісним позовом звертав увагу, що предметом спору є не введений в експлуатацію житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , і саме щодо цього будинку він просить провести експертизу, в той час як представником відповідача надано документи щодо об`єкта за адресою область, АДРЕСА_1 (а. с. 86 т. 3).

До письмових пояснень надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якої житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_1 04 квітня 2018 року на підставі договору поділу житлового будинку, а земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:01:020:0016 зареєстрована за ОСОБА_1 02 жовтня 2018 року на підставі рішення Глевахівської селищної ради від 26 вересня 2018 року № 702-30-VІІ (а. с. 91 зворот т. 3).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 6, 7 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 1 - 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Відповідно до положень статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Отже, дійсно, для розгляду позову про поділ майна подружжя, у випадку, якщо сторонами не заявлено вимог про визначення ідеальних часток подружжя у цьому майні, а заявлено вимоги про реальний поділ майна, необхідно встановити його вартість.

Задовольняючи клопотання позивача про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, суд першої інстанції врахував обставини, викладені у клопотанні ОСОБА_3 , про те, що у титульній власності відповідача перебуває земельна ділянка пл. 0,1300 га., кадастровий номер 3221455300:016020:0016, за адресою АДРЕСА_1 , на якій на спільні кошти подружжя у період 2014-2021 років був збудований житловий будинок з господарськими будівлями орієнтовною вартістю 6 000 000 грн., який станом на дату подання позову у експлуатацію не введений, але повністю завершений з точки зору будівельних норм та придатний до проживання в ньому, разом з тим, в силу зрозумілих причин, надати підтверджуючі документи у сторони позивача можливості немає.

Встановивши, що для встановлення ринкової вартості об`єкту нерухомого майна необхідні спеціальні знання, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання.

Разом із тим, судом першої інстанції залишено поза увагою, що у позовних вимогах ОСОБА_3 серед іншого, просив в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на невведений в експлуатацію житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 .

Судом першої інстанції не враховано, що за змістом письмових пояснень ОСОБА_3 від 27 серпня 2025 року позивач за первісним позовом звертав увагу, що предметом спору є не введений в експлуатацію житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , і саме щодо цього будинку він просить провести експертизу (а. с. 86 т. 3).

З урахуванням предмету позову суд першої інстанції не перевірив, чи встановлення вартості нерухомого майна за іншою адресою АДРЕСА_1 , яке не є предметом спору, не призведе до виходу за межі предмету доказування.

Також суд першої інстанції не надав жодної оцінки доводам ОСОБА_1 , що житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належить іншій особі та ніколи не належав сторонам даної справи, на підтвердження чого нею надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якої житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:020:0017, належить ОСОБА_6 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 05 березня 2019 року, право власності зареєстроване 21 березня 2019 року (а. с. 54 т. 3).

Апеляційний суд також враховує слушні доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_3 не довів факту існування на земельній ділянці 3221455300:01:020:0016 за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , будь-яких новозбудованих та не введених у експлуатацію житлових будинків з господарськими будівлями; факту існування на 3221455300:01:020:0017 за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_5 , яка не є учасником справи, будь-яких інших новозбудованих та не введених в експлуатацію житлових будинків з господарськими будівлями; приналежності адреси АДРЕСА_1 , іншій земельній ділянці 3221455300:01:020:0016; приналежності адреси АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_1 .

Долучені до письмових пояснень від 27 серпня 2025 року скріншоти з програми Google Maps, без прив`язки до кадастрового номеру земельної ділянки, не можуть вважатися належними та допустимими доказами на підтвердження цих обставин.

Відтак, з урахуванням предмету позову, до з`ясування відповідних обставин, що мають значення для справи, а саме фактичної наявності не введеного в експлуатацію житлового будинку з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 або 63-а та уточнення конкретної його адреси, висновки суду першої інстанції про призначення судової оціночно-будівельної експертизи є передчасними та помилковими.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена в результаті неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які апеляційний суд позбавлений можливості перевірити самостійно, із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 29 травня 2026 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.