Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №754/11278/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/624/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року м. Київ

Справа № 754/11278/23

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Мицавки Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року, ухвалене у складі судді Козленко Г.О.,

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання спадкового договору,

встановив:

У серпні 2023 року позивач ОСОБА_3 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просила розірвати укладений між сторонами спадковий договір від 12 травня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковчук Н.М., зареєстрований у реєстрі за № 376.

В обґрунтування позову зазначила, що у позивача відсутні близькі родичі. Побоюючись померти в самоті, без належного догляду, позивач змушена була піти на крайні заходи та 12 травня 2021 року з відповідачем уклала спадковий договір, за умовами якого позивач взяла на себе зобов`язання з передачі відповідачу після своєї смерті належну їй на праві приватної власності однокімнатну квартиру, загальною площею 34,80 кв.м, житловою площею 16,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач зобов`язалася виконувати такі розпорядження позивача: - спілкуватися, відвідувати відчужувача не менше 1-го разу на тиждень, надавати підтримку у скрутних життєвих ситуаціях; - щотижня забезпечувати відчужувача продуктами харчування; - забезпечувати купівлю відчужувачу ліків та забезпечувати надання йому медичної допомоги у випадку захворювання; - у разі хвороби та перебування в медичних закладах, відвідувати відчужувача не менше 2-х разів на тиждень; - допомагати відчужувачу в побуті, в тому числі з прибиранням квартири, не менше одного разу на два тижні; - вирішувати питання оформлення документів, що стосуються та необхідні відчужувачу; - після смерті відчужувача організувати поховання за християнськими звичаями.

Після підписання договору вона неодноразово зверталася до відповідача за допомогою, однак прохання були проігноровані.

З листопада 2022 року відповідач взагалі припинила виходити на зв`язок з позивачем.

Позивач вжила спробу розірвати договір мирним шляхом за згодою сторін, однак відповідач за розірвання договору вимагала 700 доларів США. Оскільки позивач не мала такої суми коштів, вона відмовилася від пропозиції відповідача.

З листопада 2022 року за нею доглядає та допомагає її учень - ОСОБА_4 , який повністю виконує зобов`язання відповідача.

Таким чином, оскільки відповідач перестала виконувати покладені на неї спадковим договором обов`язки, вважає, що наявні підстави для його розірвання.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року цивільну справу направлено за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року позов задоволено.

Розірвано спадковий договір, укладений 12 травня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковчук Н.М., зареєстрований у реєстрі за № 376.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки факт виконання відповідачем обов`язків за спадковим договором підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями про сплату комунальних послуг, показаннями її чоловіка ОСОБА_5 .

Водночас, перешкодою подальшому безпосередньому фізичному контакту з позивачем слугувало те, що позивач завела кота, на шерсть якого у відповідача алергія. Незважаючи на попередження про стан здоров`я відповідача, позивач свідомо завела домашню тварину, що унеможливлювало відвідування відповідачем позивача, що свідчить про порушення принципу добросовісності у виконанні договірних зобов`язань, на що суд безпідставно не звернув увагу.

Висновки суду про систематичне порушення відповідачем зобов`язань за спадковим договором не відповідають фактичним обставинам, оскільки у справі відсутні докази, на підставі яких можна дійти висновку про те, що відповідач ухилялася від надання допомоги позивачу, а навпаки - були надані свідчення про наявність контактів, допомогу та взаємодію до моменту конфлікту.

Суд безпідставно не врахував понесені відповідачем витрати, які свідчать про фактичне надання допомоги позивачу, а висновок суду про те, що оплата комунальних послуг не входила до кола зобов`язань за договором, не враховує, що саме така форма допомоги є суттєвою частиною фактичного догляду за особою похилого віку.

Суд не дослідив альтернативну допомогу позивачу, тобто, що факт надання їй допомоги учнем не виключає факту надання допомоги відповідачем.

Надаючи оцінку залученим з ініціативи позивача показанням свідків, суд першої інстанції лише обмежився тим, що свідки підтримують її позицію, проте не надав їм належної оцінки, оскільки їх свідчення є показаннями з чужих слів, так як вони не були очевидцями жодних подій.

Хоча відповідачем не було надано доказів на підтвердження виконання нею своїх обов`язків, проте позивачем теж не було доведено неналежного виконання відповідачем умов спадкового договору, окрім як показань свідків та декількох чеків з магазинів, що не суперечить умовам договору, оскільки його умови не забороняють позивачу самостійно здійснювати додаткові покупки.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 вважали доводи апеляційної скарги безпідставними та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_3 свої вимоги обґрунтовувала тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконує умов укладеного між ними 12.05.2021 року спадкового договору. Вказувала, що після підписання договору неодноразово зверталась до відповідача за допомогою, однак прохання були проігноровані, а з листопада 2022 року відповідач взагалі припинила виходити на зв`язок з позивачем. Позивачем була вжита спроба розірвати договір мирним шляхом за згодою сторін, однак відповідач за розірвання договору вимагала 700 доларів США, проте позивач не мала такої суми коштів, тому була змушена відмовитись. Тому позивач вважала, що наявні підстави для розірвання спадкового договору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання нею обов`язків, покладених спадковим договором у повному обсязі, а у матеріалах справи відсутні дані, що свідчать про протилежне. Суд відхилив доводи відповідача про те, що вона сплачувала комунальні послуги, оскільки пунктом 2 спадкового договору не встановлено обов`язку набувача оплачувати комунальні послуги, а отже, вказане не може свідчити про належне виконання умов спадкового договору.

Задовольняючи позов, суд першої врахував характер невиконання відповідачем обов`язків за вказаним спадковим договором, яке є систематичним, а наявність укладеного договору позбавляє позивача, за рахунок приналежного йому майна, реалізувати свої права на розпорядження вказаним майном, тому дійшов висновку про необхідність розірвати спадковий договір з підстав невиконання його умов відповідачем, який є за вказаним договором набувачем, а саме зобов`язань, передбачених п. 2.1 спадкового договору.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи, зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 07 серпня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко В.Д. ( а.с. 14, т. 1).

12 травня 2021 року між ОСОБА_3 (відчужувач) та ОСОБА_1 (набувач) було укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковчук Н.М. ( а.с. 15, т. 1)

Відповідно до п. 1.1 договору набувач зобов`язується виконувати передбачене в цьому договорі розпорядження відчужувача і в разі смерті останнього набуває право власності на квартиру за номером АДРЕСА_2 .

Пунктом 1.2 договору передбачено, що вказана квартира належить відчужувачу на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 27 серпня 2002 року Степаненком В.Д., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №3247, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації 02 вересня 2002 року і записано у реєстрову книгу №д.167-106 за реєстровим №4/30407/30455.

Пунктом 2.1 договору визначено, що ОСОБА_1 зобов`язується виконувати такі розпорядження ОСОБА_3 :

- спілкуватися, відвідувати відчужувача не менше 1-го разу на тиждень, надавати підтримку у скрутних життєвих ситуаціях;

- щотижня забезпечувати відчужувача продуктами харчування;

- забезпечувати купівлю відчужувачу ліків та забезпечувати надання йому медичної допомоги у випадку захворювання;

- у разі хвороби та перебування в медичних закладах, відвідувати відчужувача не менше 2-х разів на тиждень;

- допомагати відчужувачу в побуті, в тому числі з прибиранням квартири не менше одного разу на два тижні;

- вирішувати питання оформлення документів, що стосуються та необхідні відчужувачу;

- після смерті відчужувача організувати поховання за християнськими звичаями.

Згідно з п. 6.1 договору зміна умов договору або його розірвання допускається лише за згодою сторін та оформляється відповідним договором, який посвідчується нотаріально.

Пунктом 6.2 договору закріплено, що у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувача, встановлених розділом 2 цього договору, спадковий договір може бути розірваний у судовому порядку на вимогу відчужувача.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 12.05.2021 №256085034 вбачається, що на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 накладено обтяження (заборона на нерухоме майно) на підставі статті 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв`язку з посвідченням спадкового договору від 12.05.2021 до припинення спадкового договору.

Позивачем надано виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 23.06.2023, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Солом`янського району м. Києва, з яких вбачається, що позивач має ряд захворювань та періодично звертається до медичної установи, зокрема у період дії договору : 14.09.2021 року - 29.09.2021 року слизо-гнійний кон`юнктивіт; 19.04.2023 року - цереброваскулярна хвороба, остеохондроз шийно-грудного відділу хребта з вторинним радикулітом; 27.10.2022 року, 10.04.2023 року, 13.06.2023 року, 23.06.2023 року ІХС, атеросклероз коронарних артерій, гіпертонічна хвороба ІІ ст. 2 ст. , ризик 4 ( а.с. 28, т. 1).

Відповідно до довідки Київського університету імені Бориса Грінченка від 18.07.2023 №204 вбачається, що ОСОБА_3 працювала в Київському університеті імені Бориса Грінченка в період з 02.01.2008 по 03.08.2020 ( а.с. 39, т. 2).

Згідно з випискою по картковому рахунку АТ КБ «Приватбанк», позивачем ОСОБА_3 в період часу 14.05.2021 по 27.11.2022 самостійно купувались продукти харчування та ліки ( а.с. 40 - 61, т. 1).

Відповідач ОСОБА_1 перебуває з 12.12.2020 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), серії НОМЕР_1 , актовий запис №1634.

Відповідно до наданих відповідачем платіжних інструкцій за період з травня 2021 року по листопад 2022 року ОСОБА_5 сплачував житлово-комунальні послуги за ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою амбулаторії №1 від 29.08.2023 вбачається, що у ОСОБА_1 є алергічна реакція на шерсть тварин.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Поняття спадкового договору закріплене у статті 1302 ЦК України. Сутність його полягає у тому, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Статтею 1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Враховуючи зазначене, спадковий договір є двостороннім правочином, за яким набувач зобов`язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача, взамін чого до нього переходить право власності на майно.

Згідно зі статтею 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадковий договір є нерозривно пов`язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру (постанови Верховного Суду від 08 липня 2022 року у справі № 761/2536/18, від 15 лютого 2023 року у справі № 699/396/21 )

Для підтвердження наявних правових підстав для розірвання спадкового договору відчужувач повинен надати належні і допустимі докази невиконання набувачем умов спадкового договору. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 грудня 2019 року в справі № 347/853/18 , від 25 січня 2023 року у справі № 716/2395/21, від 21 листопада 2023 року у справі № 642/4184/21.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 209/3295/18 зазначено «статтею 651 ЦК України визначено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України). Суди попередніх інстанцій, встановивши, що матеріали справи не містять належних, допустимих і достовірних доказів про виконання відповідачкою умов спадкового договору, зокрема, щодо надання грошової винагороди, забезпечення лікувальними засобами, та врахувавши, що ОСОБА_2 на спростування вимог позивачки доказів не надано, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку з невиконанням набувачем розпоряджень відчужувача та недотримання відповідачкою умов спадкового договору».

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2021 року у справі № 456/1081/20, спадковий договір є нерозривно пов`язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру.

У постанові Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі № 460/1496/14-ц зазначено, що відповідно до спадкового договору відповідач зобов`язувався особисто виконувати розпорядження, зокрема в разі необхідності виконувати інші прохання чи розпорядження відчужувача щодо надання їй необхідної допомоги чи вчиненні дій, які відчужувач не може здійснити за станом свого здоров`я в процесі користування та догляду за житловим будинком та земельною ділянкою. Установивши, що відповідач не виконує розпорядження відчужувача та не дотримується умов пунктів 4-6 спадкового договору, суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили вимоги про розірвання правочину.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі №465/6663/17, суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у вищезазначених постановах, зокрема щодо обов`язковості умов договору, істотності порушення стороною договору, права заявити позов про розірвання спадкового договору, необхідності з`ясування усіх юридично значущих обставин та надання доказів, обов`язку набувача особисто виконувати розпорядження, зокрема в разі необхідності виконувати інші прохання чи розпорядження відчужувача щодо надання йому необхідної допомоги чи вчинення дій, які відчужувач не може здійснити за станом свого здоров`я в процесі користування та догляду за майном.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звертаючись до суду у серпні 2023 року, стверджувала, що з листопада 2022 року відповідач повністю припинила виконання зобов`язань за спадковим договором, не відвідує її, не спілкується з нею та не надає обсягу необхідної допомоги, визначеної договором. Після початку повномасштабного вторгнення РФ відповідач у телефонних розмовах ігнорувала звернення позивача та прохання про допомогу, мотивуючи це тим, що позивач є уродженкою Росії, що стало причиною постійних сварок. З листопада 2022 року відповідач перестала виходити на зв`язок та відвідувати позивача.

Разом з тим, в апеляційній скарзі відповідач погодилась, що нею не було надано доказів на підтвердження виконання нею своїх обов`язків за спадковим договором.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги та пояснень представника відповідача ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції, відповідач не заперечує того факту, що з січня 2023 року ОСОБА_1 повністю припинила виконувати свої обов`язки, але невиконання своїх зобов`язань за договором відповідач пов`язує з тим, що позивач завела домашню тварину - кота, на шерсть якого у відповідача алергія, тому вона позбавлена можливості відвідувати позивача в її квартирі.

Проте колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки такі обов`язки як щотижневе забезпечення відчужувача продуктами харчування; забезпечення відчужувача ліками та надання медичної допомоги у випадку захворювання не потребують тривалого перебування у квартирі позивача.

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 23.06.2023, виданою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Солом`янського району м. Києва, позивач зверталась до медичної установи, зокрема, 19 квітня 2023 року - цереброваскулярна хвороба, остеохондроз шийно-грудного відділу хребта з вторинним радикулітом; 10 квітня 2023 року, 13 червня 2023 року, 23 червня 2023 року ІХС, атеросклероз коронарних артерій, гіпертонічна хвороба ІІ ст. 2 ст., ризик 4.

Відповідач за змістом взятих на себе за спадковим договором обов`язків зобов`язана бути обізнаною про стан здоров`я позивача, відвідувати її 2 рази на тиждень у разі хвороби та купувати ліки, а наявність у відповідача алергії на шерсть тварин не може вважатись безумовною підставою для звільнення набувача від обов`язків за вказаним договором.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання нею обов`язків, покладених спадковим договором у повному обсязі, та у матеріалах справи відсутні дані, що свідчать про протилежне.

З матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які підтвердили, що ОСОБА_1 не відвідує ОСОБА_3 , не забезпечує її продуктами харчування, ліками, не допомагає їй у побуті.

Доводи апеляційної скарги відповідача також полягають у тому, що за період з травня 2021 року по листопад 2022 року відповідачем було повністю оплачено за житлово-комунальні послуги за ОСОБА_3 , що відповідач вважає суттєвою частиною фактичного догляду.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження зазначених обставин відповідач надала до суду першої інстанції: квитанції про поповнення рахунку номеру мобільного телефону ОСОБА_3 протягом періоду травень 2021 року - травень 2022 року, повну оплату житлово-комунальних послуг ( утримання будинку та прибудинкової території, за централізоване опалення, постачання гарячої та холодної води та водовідведення, споживання газу, електроенергії, телебачення) щомісяця за період з травня 2021 року по листопад 2022 року включно ( а.с. 85-250, т. 1; а.с. 1 -65, т. 2).

Однак, зазначені доводи були також наведені відповідачем в суді першої інстанції та суд правильно їх відхилив, оскільки сплата за житлово-комунальні послуги не передбачена умовами спадкового договору, а тому і не може підтверджувати належне його виконання.

Доводи апеляційної скарги про те, що до грудня 2022 року відповідач належним чином виконувала свої обов`язки, висновків суду не спростовують, оскільки судом встановлено і відповідач не заперечує того факту, що з січня 2023 року вона не виконує зобов`язання за договором у повному обсязі, не відвідує позивача, не забезпечує її продуктами харчування та ліками.

Посилання представника відповідача не те, що внаслідок конфлікту між сторонами спадкового договору склалися неприязні відносини, що унеможливлює належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе згідно такого договору обов`язків, також не може бути підставою для відмови у позові ОСОБА_3 , адже таке невиконання є істотним порушенням стороною договору, оскільки внаслідок невиконання передбачених договором зобов`язань позивач значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, що в свою чергу є підставою для розірвання спадкового договору.

Тому, встановивши, що відповідач тривалий час не виконувала своїх зобов`язань за спадковим договором та не надала належних доказів щодо неможливості вчинення таких дій, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позову та розірвання спадкового договору.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються висновками суду, викладеними в його рішенні.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, тому слід відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 28 травня 2026 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.