Суд: Харківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 28 травня 2026 р.
Справа: №646/12805/25
Суддя: Маміна О. В.
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 травня 2026 року
м. Харків
справа №646/12805/25
провадження № 22-ц/818/2848/26
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Маміної О.В.,
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни на рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 09 січня 2026 року, постановлене під головуванням судді Чорної Б.М.,-
в с т а н о в и в :
В грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договоромпро відкриття кредитної лінії № 1557-9433 від 29.05.2025 року у розмірі 62 877,33 грн та судові витрати.
Рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 09 січня 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 52 077,33 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 006,23 грн. В іншій частині позовних вимог – відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини у справі та помилково не прийняв до уваги, те, що реквізити банківської картки були зашифровані та без наявності довідки банку про належність картки саме Відповідачу просто неможливо зробити висновок про тотожність реквізитів у довідці ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування Відповідачу грошових коштів за допомогою системи LiqPay та у договорі. Вважає за необхідне зазначити, що сам лише факт погодження договору та його істотних умов (предмет, ціна, строк) та наявність довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування Відповідачу грошових коштів за допомогою системи LiqPay не може бути належним, допустим, достатнім доказом того, що Позивачем були виконані зобов`язання із перерахунку коштів за кредитним договором. Також вказує, що лише виписка з особового рахунку клієнта банку є документом, який може засвідчити надходження грошових коштів на відповідний банківський рахунок відкритий споживачу. З огляду на вказане, матеріали справи не містять належних доказів, підтверджуючих виконання ТОВ «Укр Кредит Фінанс» своїх зобов`язань по договору про відкриття кредитної лінії та здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Тому вважає, що рішення суду підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту), нараховані проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту, у встановленому Договором розмірі не сплатив, унаслідок чого виникла заборгованість. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором про відкриття кредитної, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі. Щодо нарахування позивачем заборгованості за процентами річних, то суд виходив з того, що пунктом 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що 29.05.2025 року о 21 год 49 хв між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1557-9433./а.с.23-33/
Відповідачеві було надано одноразовий ідентифікатор А0721 для підписання Кредитного договору № 1557-9433 від 29.05.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 21 600,00 грн; строк кредитування – 300 днів; дата надання кредиту 29.05.2025 року; знижена % ставка – 0,90 % в день; стандартна % ставка – 1,00 % в день.
Відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений із вказаними документами та зобов`язується виконувати їх умови. Усі зазначені документи підписані відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису.
На виконання умов договору відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 21 600,00 грн видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
На виконання зазначених вимог відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор «А0721» для підписання Кредитного договору №1557-9433 від 29.05.2025 року та підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 21 600,00 грн, підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за кредитним договором №1557-9433 від 29.05.2025 року, за допомогою системи EasyPay, платіж №1614888083, дата платежу 29.05.2025 року, № платіжної карти НОМЕР_1 .
Зазначені в листі реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними ним у Договорі.
Згідно з розрахунком ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість відповідача за кредитним договором № 1557-9433 від 29.05.2025 рокустаном на 21.10.2025 рокускладає 62 877,33 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 21 600,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 27 993,60 гривень; заборгованість за комісією – 2483,73 грн.
Вказаний розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором №1557-9433 від 29.05.2025 року, містить детальний опис та розрахунок нарахованої заборгованості, яким підтверджується несплата відповідачем заборгованості по кредиту за весь час кредитування.
28.10.2025 року на адресу ОСОБА_1 направлена вимога про усунення порушень умов Договору № 1557-9433 від 29.05.2025 року, в якій останнього повідомлено про необхідність протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги сплатити заборгованість за кредитом на банківські реквізити ТОВ «Укр Кредит Фінанс», зазначені в Договорі (а.с. 22). Однак у визначені строки відповідачкою зазначена вимога не виконана.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29.05.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем за допомогою веб-сайту (creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1557-9433. На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А0721 для підписання Кредитного договору №1557-9433 від 29.05.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту –21 600,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; знижена % ставка – 0,90 % в день; стандартна % ставка – 1,00 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення зобов`язань відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме: отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Станом на 21.10.2025 року загальний розмір грошових вимог позивача до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становить 62 877,33 грн., які складаються з простроченої заборгованості за кредитом – 21 600,00 гривень; простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 27 993,60 гривень; заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК – 10800,00 гривень; заборгованість по комісії - 2 483,73 гривень, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Взяті на себе зобов`язання за договором від 29.05.2025 року Товариство виконало своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні ресурси, однак в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконав.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність позовних вимог Товариства в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту, за відсотками за користування кредитом та комісією.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Посилання відповідача, про відсутність доказів щодо отримання ним коштів спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог чинного законодавства.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,–
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни – залишити без задоволення.
Рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 09 січня 2026 року - – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua