Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №182/930/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/725/26 Справа № 182/930/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Кривий Ріг

25.05.2026р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в режимі відеоконференції апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.10.2025р., яким обвинуваченого

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкав в АДРЕСА_2

визнано винуватим за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на дев`ять років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточно призначено обвинуваченому за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців.

за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_6

обвинуваченого (в режимі ВКЗ) ОСОБА_7

прокурора (в режимі ВКЗ) ОСОБА_9

потерпілого (в режимі ВКЗ) ОСОБА_10

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_11

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним вироком суду першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_7 (далі обвинуваченого) визнано винуватим за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на дев`ять років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточно призначено обвинуваченому за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців.

Вирок суду першої інстанції оскаржено захисником обвинуваченого та прокурором, які, кожен окремо, не оскаржуючи фактичних обставин справи, кваліфікації дій обвинуваченого доведеності його винуватості, не погодились із вироком суду першої інстанції в частині призначеного обвинуваченому покаранням.

В апеляційній скарзі захисник, не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, оскаржив вирок суду першої інстанції у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості;

- прохав вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання, та призначити обвинуваченому покарання в межах мінімальної санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор:

- вказує, що обираючи вид покарання обвинуваченому, суд першої інстанції не в повній мірі врахував суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України с особливо тяжким злочином, об`єктом якого є суспільні відносини у сфері охорони здоров`я потерпілого. непорушність яких гарантовано Конституцією України;

- зазначає, що суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання не проаналізував належним чином відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, який винним себе не визнав, перед потерпілим не вибачився, не намагався відшкодувати матеріальну шкоду потерпілому;

- наголошує, що суд першої інстанції при призначенні покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України обмежився тільки врахуванням того, що «обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення в період звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки 01.05.2024 року був засуджений вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (двох) років. Судом від призначеного покарання звільнений не був.», але не обґрунтував чому з призначеного покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, він частково приєднав до нового вироку тільки 6 місяців;

- вважає, що з урахуванням викладених обставини, в сукупності з характером встановлених конкретних дій обвинуваченого, справедливим для обвинуваченого буде покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років, та на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.05.2024р. та остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 11 років;

- прохає вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.10.2025р. щодо обвинуваченого ОСОБА_7 скасувати в частині призначення покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.05.2024р. та остаточно призначити за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років. В іншій частині вирок залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді доповідача, доводи захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу захисника, заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу прокурора, заперечив проти апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення та задоволення апеляційної скарги прокурора за таких підстав.

Вироком суду першої інстанції обвинуваченого визнано винуватим у тому, що він 21.12.2024р. разом із раніше знайомим потерпілим ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – потерпілим), перебуваючи за місцем свого мешкання, у квартирі АДРЕСА_3 , де в приміщенні кухні спілкувались та розпивали спиртні напої, у ході спілкування на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин почалася словесна сварка, під час якої потерпілий наніс декілька ударів в область голови обвинуваченого, у цей час у обвинуваченого вник злочинний умисел направлений на умисне вбивство потерпілого.

З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на умисне вбивство, обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, пішов до спальної кімнати, де взяв з підвіконня свій ніж, з яким направився до приміщення коридору, де в цей час перебував потерпілий.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на вбивство потерпілого, приблизно об 13:10год. обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в приміщенні коридору вказаної вище квартири, з метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті іншій людині, і бажаючи їх настання, ножем, який він тримав у руці наніс потерпілому три удари в область тулубу, один удар в область шиї та один удар в область підборіддя, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення шиї, проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини праворуч, непроникаючого колото-різаного поранення передньої стінки черевної порожнини праворуч, скальпованої різаної рани підборіддя, подряпини на передній черевній стінці.

Виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

- проникаючих колото-різаних поранень шиї і передньої черевної стінки з ушкодженнями судин шиї і печінки, які за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень;

- непроникаючого колото-різаного поранення передньої стінки черевної порожнини праворуч, скальпованої різаної рани підборіддя, подряпини на передній черевній стінці, що мають ознаки легких тілесних ушкоджень, однак, в даному випадку можуть перебувати в опосередкованому причинно - наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілого, так як їх утворення могло сприяти більш швидкому розвитку гострої крововтрати і настанню смерті.

Смерть потерпілого ОСОБА_12 настала на місці від проникаючих колото-різаних поранень шиї праворуч і передньої стінки черевної порожнини праворуч з ушкодженнями судин шиї та печінки, які призвели до зовнішньої та внутрішньої кровотечі і ускладнилися розвитком гострої крововтрати, що слід вважати безпосередньою причиною смерті.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині

Вирок оскаржений захисником та прокурором в частині призначеного покарання, а саме стороною захисту в частині суворості призначеного покарання, прокурором - внаслідок м`якості призначеного покарання, фактичні обставини справи, кваліфікація вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, доведеність його винуватості в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому вирок відповідно до вимог ст. 404 КПК України переглядається в межах апеляційної скарги.

Судом апеляційної інтенції встановлено, що суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому керувався вимогами ст.ст. 50, 65 КК України, та визначаючи вид та міру покарання зазначив, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При визначенні виду та розміру покарання суд першої інстанції прийняв до уваги фактичні обставини кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який на підставі ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, врахував особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, є пенсіонером за віком, на утриманні нікого не має, не є особою з інвалідністю, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше був засуджений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, обставин, які пом`якшують покарання, не встановлено, обставиною, яка обтяжує покарання, враховано вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Також суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання прийняв до уваги велику ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, при цьому врахувавши, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також враховуючи відомості про особу обвинуваченого, також, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставин, дані про особу винного і його ставлення до вчиненого, у зв`язку з чим, вважав необхідним і достатнім призначити йому покарання за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі.

При цьому, суд першої інстанції не встановив підстав для застосування щодо обвинуваченого вимог ст. 69, 75 КК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновок суду першої інстанції в частині того, що достатнім та необхідним покаранням обвинуваченого буде покарання у виді позбавлення волі, проте не може погодитись із розміром призначеного покарання за кримінальним правопорушенням за ч. 1 ст. 115 КК України, також із розміром частини покарання за попереднім вироком, яке приєднано до покарання за оскаржуваним вироком відповідно до вимог ст. 71 КК України.

Так, на думку суду апеляційної інстанції, при призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції належним чином не врахував фактичні обставини справи, а саме нанесення обвинуваченим потерпілому ножем, який він тримав у руці трьох ударів в область тулубу, одного удару в область шиї та одного удару в область підборіддя, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження згідно висновку експерта № 617 від 18.01.2025р. у вигляді проникаючого колото-різаного поранення шиї, проникаючого колото - різаного поранення черевної порожнини праворуч, непроникаючого колото-різаного поранення передньої стінки черевної порожнини праворуч, скальпованої різаної рани підборіддя, подряпини на передній черевній стінці.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції також належним чином не врахував причини для початку конфлікту, яку були незначними, та були викликані станом алкогольного сп`яніння обвинуваченого, який після початку конфлікту з потерпілим, пішов у іншу кімнату, де взяв знаряддя злочину – ніж, який йому раніше подарували родичі за повернення з АТО, тобто знаряддя злочину не було випадковим, а спеціально підібрано обвинуваченим для нанесення смертельних тілесних ушкоджень потерпілому, оскільки лежало в іншій кімнаті, та має довжину клинка 16,2 см.

Суд апеляційної інстанції також вважає, що судом першої інстанції при призначення покарання належним чино не було враховано особу обвинуваченого, який був раніше засуджений вирком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.05.2024р. за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років та від відбування покарання звільнено з випробуванням. Під час обставинах вказаного кримінального правопорушення обвинувачений також застосував ніж.

Відповідно до змісту вказаного вироку внаслідок злочинних дій обвинуваченого потерпілому було спричинено проникаюче колото-різане передньої поверхні грудної клітини зліва та є тяжким тілесним ушкодженням.

З урахуванням наведеного вбачається, що обвинувачений належних висновків для себе не зробив, новий особливо тяжкий злочин вчинив під час випробувального терміну, внаслідок якого настала смерть потерпілого.

Суд апеляційної інстанції вважає, що з урахуванням викладеного вище, призначене обвинуваченому судом першої інстанції покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, а доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині є слушними та підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції також погоджується із доводами апеляційної скарги прокурора щодо частини покарання, приєднаного до покарання за чим вироком, відповідно до вимог ст. 71 КК України та визначення обвинуваченому остаточного покарання у межі, наближеній до мінімальної санкції, передбаченої ч. 1 ст. 115 КК України, тому доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині є також слушними, та підлягають задоволенню, вирок підлягає скасуванню в частині призначеного покарання із ухваленням в цій частині нового вироку.

Враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги захисника щодо надмірної суворості покарання, призначеного обвинуваченому є неспроможними, та не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.10.2025р., яким обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на дев`ять років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточно призначено обвинуваченому за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_13 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.10.2025р., яким обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на дев`ять років, на підставі ч. 1 ст.71 КК України остаточно призначено обвинуваченому за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців задовольнити

Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.10.2025р., яким обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на дев`ять років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточно призначено обвинуваченому за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити свій вирок, яким обвинуваченого ОСОБА_7 вважати засудженим за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення воли строком на десять років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.05.2024 року та остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_7 за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі строком на одинадцять років.

Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_7 рахувати з дня ухвалення цього вироку – з 25.05.2026р.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України у строку відбування покарання зарахувати попереднє ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_7 з моменту його затримання, а саме з 21.12.2024р. з розрахунку день за день.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою у той самий строк з дня отримання копії вирку суду апеляційної інстанції.

Судді