Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №212/592/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5960/26 Справа № 212/592/26 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м.Кривий Ріг

справа № 212/592/26

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Остапенко В.О.

суддів - Акуленка В.В., Бондар Я.М.

сторони:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,

відповідачка - ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 27 лютого 2026 року, яке ухвалено суддею Козловим Д.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 27 лютого 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (надалі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 29.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1388-4895 підписаний електронним підписом через одноразовий ідентифікатор, за умовами якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4000 грн. зі сплатою відсотків за його користування. Приймаючи умови Кредитного договору ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена з Правилами надання споживчих кредитів. 30.04.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1388-4895, за умовами якої ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 додаткові грошові кошти в сумі 600 грн. Однак, відповідач умов договору не виконала, внаслідок чого заборгувала позивачу на загальну суму 29603,50 грн., з яких 4600 грн. сума боргу за наданим кредитом, 24403,50 грн. сума боргу за відсотками, та 600 грн. заборгованість за комісією. Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позивальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 6603,50 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 23000 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1388-4895 від 29.04.2024 року в загальній сумі 23000 грн., а також понесені судові витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 27 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість в розмірі 6592 грн. 30 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» витрати з оплати судового збору в сумі 763,10 грн.

У задоводенні решти вимог позовної заяви - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс»просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а також здійснити розподіл (перерозподіл) судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, дослідивши умови договору, прийшов до хибного висновку, що строк кредитування (строк дії кредитного договору) складає 30 днів. Суд першої інстанції ототожнив базовий період зі строком кредитування, тобто, строком на який надається кредит. Згідно п. 4.13. Кредитного договору визначено законне право позивача нараховувати проценти за користування кредитом в межах строку договору (кредитування) погодженому між сторонами, а саме в межах 365 календарних днів, що й було ним здійснено.

Відтак, сторона позивача вважає обґрунтованим заявлення позовної вимоги у частині стягнення процентів за всі 365 днів користування кредитними коштами відповідачем.

Зазначає, що пунктом 4.11. Договору передбачено, що Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0%, вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту. Згідно з підпунктом 14 п.2.1. Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) Комісія за видачу кредиту – грошові кошти, які Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю в якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування Кредитом. Комісія за видачу кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за видачу Кредиту. Тобто, комісія за видачу кредиту нараховувалась одноразово при видачі кредиту, відповідно до умов Договору та не застосовувалась як санкція до відповідача за невиконання зобов`язань.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1388-4895, за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 4000 грн.

30.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1388-4895. За умовами додаткової угоди ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 додаткові грошові кошти в сумі 600 грн.

В договорі про відкриття кредитної лінії, та в додатковій угоді ОСОБА_1 було зазначено номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Грошові кошти в сумі 4000 грн. на виконання умов кредитного договору № 1388-4895 були перераховані 29.04.2024 на банківський рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 , що підтверджується копією квитанції №2455915730.

Грошові кошти в сумі 600 грн. на виконання умов додаткової угоди були перераховані 30.04.2024 на банківський рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 , що підтверджується копією квитанції №2456114950.

Згідно п. 2.1 договору про відкриття кредитної лінії №1388-4895 кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 2.3 договору про відкриття кредитної лінії №1388-4895 дата видачі кредиту -29.04.2024 року, останній календарний день базового періоду - 28.05.2024 року, сума кредиту 4000 грн., нараховані проценти за користування кредитом та комісії за видачу кредиту -2340 грн., разом до сплати - 6340 грн.

Згідно п. 4.8 договору про відкриття кредитної лінії №1388-4895 базовий період складає 30 календарних днів.

Згідно п. 4.10 договору про відкриття кредитної лінії №1388-4895 стандартна процентна ставка становить 1,45% за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 2.1 додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1388-4895 кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 600 грн.

Згідно п. 3 додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1388-4895 після укладання цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит сума неповернутого кредиту становить 4600 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1388-4895 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 29 603,50 грн., з яких 4600 грн. сума боргу за наданим кредитом, 24 403,50 грн. сума боргу за відсотками, та 600 грн. заборгованість за комісією.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 23000 грн., яка складається з: 4600 грн. – прострочена заборгованість за кредитом; 18400 грн. – прострочена заборгованість за нарахованим процентами.

Однак, суд першої інстанції не погодився в повній мірі з наданим позивачем розрахунком заборгованості та зробив свій перерахунок, зазначивши, що, згідно умов договору ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 4000,00 грн. строком кредитування 1 день та 600,00 грн, що сукупно становить 4 600,00 грн. строком кредитування 29 днів, за користування кредитом клієнт сплачує відсотки в розмірі 1,45% в день. Позивачем не надано до суд належних та допустимих доказів, які підтверджують, що відповідач вчинив дії, які свідчать про пролонгацію кредитного договору. Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за нарахованими відсотками виключно за 30 календарних днів у розмірі 992,30 грн., який складається з: 4000*1*1,45%= 58 (борг з відсотків, які були нараховані за 1 день кредиту на суму 4000 грн.), та 4600*29*1,45%=1934,30 (борг з відсотків, які були нараховані за 29 день кредиту на суму 4600 грн.).

Висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про визначення розміру заборгованості за тілом кредиту у сумі 4600 гривень учасниками справи не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, згідно якої, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначеного розміру заборгованості за відсотками за кредитним договором № 1388-4895 від 29 квітня 2024 року, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання».

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, колегія суддів враховує, що нарахування процентів може здійснюватися в межах строку кредитування.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до умов Договору № 1388-4895, позичальниці ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 4 000 грн. на наступних умовах: строк, на який надається кредит 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення кредиту – 28 квітня 2025 року; базовий період – 30 календарних днів.

Згідно п. 2.1 Додаткової угоди від 30 квітня 2024 року до договору про відкриття кредитної лінії №1388-4895 кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 600 грн. Згідно п. 3 цієї Додаткової угоди, після укладання цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит, сума неповернутого кредиту становить 4600 грн.

Відповідно до п.п 4.13 Кредитного договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі – Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 28.04.2025 року. Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором. Продовження Строку кредитування в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. Подовження Строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою Сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов`язань Позичальника.

Відповідно до п.п 4.15 Кредитного договору № 1388-4895 від 29 квітня 2024 року, орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь Строк кредитування) складає: 25 700 грн. та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом.

Відповідно до п.п 4.8 цього Договору, базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду, крім наступного випадку: якщо Позичальник у поточному Базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного Базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.

Відповідно до п.п 4.9 Кредитного договору № 1388-4895 від 29 квітня 2024 року, сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду. Проценти за користування Кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник.

Отже, строк кредитування за договором був погоджений сторонами та становив 365 днів, тобто до 28 квітня 2025 року.

Натомість, суд першої інстанції помилково ототожнив базовий період зі строком кредитування, й доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та заслуговують на увагу.

Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до 28 квітня 2025 року, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 28 квітня 2025 року включно.

Судом встановлено, що позивачем розраховано проценти у відповідності до умов укладеного кредитного договору, тобто 1,45% на день, та розмір заборгованості за відсотками становить 18 400 грн.

Проте, такі умови кредитного договору в частині нарахування процентів за ставкою 1,45 % за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки такі умови договору є нікчемними.

Так, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Ураховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір був укладений 29 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення Закону застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності Законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону. Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Натомість у справі, що переглядається в апеляційному порядку, кредитний Договір № 1388-4895 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено 29 квітня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення стандартної процентної ставки на рівні 1,45 % є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Колегією суддів здіснено перерахунок розміру відсотків з врахуванням відсоткової ставки 1 % в день за 1 день кредиту на суму 4000 грн, що становить 58 грн. (4000*1*1,45%= 58) та за період з 30 квітня 2024 року по 28 квітня 2025 року, що складає 16 744 грн (4600 х 1 % х 364 днів = 16 744 грн), а всього за період з 29 квітня 2024 року по 28 квітня 2025 року – 16 802 грн.

Отже, загальний розмір відсотків за користування кредитом в межах строку договору за період з 29 квітня 2024 року по 28 квітня 2025 року становить 16 802 грн., а не 18 400 грн., як розраховано позивачем.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, зміні в частині розміру заборгованост за кредитним договором № 1388-4895 від 29 квітня 2024 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс», із збільшенням цього розміру з 6 592,30 грн до 21 402 грн (4600 грн – заборгованість за тілом кредиту, 16 802 грн – заборгованість за відсотками).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з чим колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та збільшує цей розмірі з 763,10 грн. до 2 476 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог.

Крім того, з огляду на часткове задоволення апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню судовий збір, понесений на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 3 714 грн.

Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» – задовольнити частково.

Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 27 лютого 2026 рокув частині загального розміру заборгованості за кредитним договором № 1388-4895 від 29 квітня 2024 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», змінити, збільшивши цей розмірі з 6 592 гривень 30 копійок до 21 402(двадцяти однієї тисячі чотириста двух) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 27 лютого 2026 рокув частині загального розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», змінити, збільшивши цей розмірі з 763 гривень 10 копійок до 2 476 (двух тисяч чотириста сімдесяти шести) гривень 00 (нуль) копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»судові витрати у справі, понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 3 714 (три тисячі сімсот чотирнадцять) гривень 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 29 травня 2026 року.

Головуючий:

Судді: