Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №177/3352/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5832/26 Справа № 177/3352/25 Суддя у 1-й інстанції - Лященко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

секретар судового засідання Лідовська А.А.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Фермерське господарство «Вікторі-21»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Касьян Микола Степанович, на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року, яке ухвалено суддею Лященко В.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення не вказана,

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Касьян М.С., звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства «Вікторі-21» (далі ФГ «Вікторі-21») про розірвання договору оренди землі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 1 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0169, розташованої на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області згідно державного акта про право власності на земельну ділянку серії ДП №062434.

Згідно договору оренди земельної ділянки, укладеним між позивачем та ФГ «Вікторі-21» від 03.01.2022 року, який було зареєстровано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, номер запису 46733666, земельна ділянка площею 1 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0169 була передана позивачем в оренду відповідачу ФГ «Вікторі-21» строком на 10 років. Нормативна грошова оцінка вказаної вище земельної ділянки становить 43 125, 88 гривень, що визначено пунктом 5 зазначеного договору.

Відповідно п. 10 даного договору відповідач зобов`язується протягом дії строку договору за користування вказаної у договорі земельною ділянкою сплачувати позивачу щороку орендну плату у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі становить 2 157,00 грн на рік. При цьому, обчислення орендної плати відбувається із урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі згідно чинного законодавства на дату її виплати, враховуючи невиплачену орендну плату.

Відповідно п. 11 даного договору виплата орендної плати здійснюється у грошовій формі та за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі.

Пунктами 11-13 вказаного договору передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між «сторонами», але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством. При цьому, орендна плата сплачується не пізніше, як у термін від 15 серпня по 31 грудня кожного року.

Пунктом 14 договору між позивачем і відповідачем (сторонами) було узгоджено, що у випадку невнесення орендної плати у строки визначені договором, сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відсотках річних за кожен день прострочення.

Таким чином, обов`язок щодо сплати орендної плати вважається таким, що виконаний своєчасно, якщо відповідна плата здійснена у в межах періоду від 15 серпня по 31 грудня кожного року.

Наразі відповідачем ФГ «Вікторі-21» не сплачено орендну плату за період з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року, відповідно до договору, укладеного 03.01.2022 року, про оренду земельної ділянки площею 1 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0169.

Представником позивачки 15 серпня 2025 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було направлено адвокатський запит із проханням надати інформацію щодо здійснення оподаткування орендарем ФГ «Вікторі-21» земельної ділянки, кадастровий номер 1221888200:04:001:0169, загальною площею 1 га, у період з 01.01.2022р. - 31.12.2024 р. в контексті укладеного договору оренди землі від 03.01.2022 року між ОСОБА_1 та ФГ «Вікторі-21» та чи подавалися відповідачем ФГ «Вікторі-21 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області звіти про сплату орендної плати орендодавцю ОСОБА_1 у період з 01.01.2022р. - 31.12.2024 р. в контексті вищевказаного договору. Згідно наданої інформації, відповідно до даних наявної податкової звітності ФГ «Вікторі-21» за період з 01.01.2022 по 31.12.2024, поданої до контролюючого органу, а саме: додатків 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору», до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків- фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску відсутня інформація про нарахування/виплату доходів та нарахування/сплату з них податків ОСОБА_1 від надання в оренду земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку із систематичним (більше двох разів) порушенням відповідачем умов договору, а саме несвоєчасну виплату відповідачем орендної плати з 01.01.2022р. - 31.12.2024р., позивач вимушена звернутися до суду за захистом свої порушених прав, та просить суд, розірвати договір оренди земельної ділянки без номеру від 03 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Вікторі-21», об`єктом якого є земельна ділянка площею 1 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0169, розташована на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, стягнути з Фермерського господарства «Вікторі-21» судові витрати.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ «Вікторі-21» витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Касьян М.С., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було забезпечено повного та об`єктивного розгляду справи та не було прийнято до уваги ряд обставин, що мають значення для правильного та законного рішення по справі. Фактичні обставини справи свідчать про наявність заборгованості за сплати орендної плати за 2024 та 2025 роки, а також своєчасної виплати за 2022 та 2023 роках, що є систематичним порушенням відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати. Посилається, що вказане є істотним порушенням умов договору та є підставою для задоволення позовної вимоги про його розірвання.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ФГ «Вікторі-21» не погоджується з доводами позивача про несвоєчасну виплату відповідачем орендної плати за період з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року, оскільки згідно відомостей на видачу оренди за 2022 рік позивач отримала 3 100,00 грн., за 2023 рік – 3 100,00 грн., про що свідчить власноруч поставлений підпис позивача у відомостях. Проте, в 2024 році позивач відмовилася від отримання грошових коштів по орендній платі. Відповідач неоноразово телефонував та запрошував позивачку отримати кошти, але ОСОБА_1 особисто не з`явилася за отриманням коштів та рахунок для переказу не надала. Посилаючись на усталену судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах зазначає, що разове порушення умов договору щодо несплати орендної плати не вважається систематичним і не може бути підставою для розірвання договору оренди землі. Просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника адвоката Касьяна М.С., який підтримав доводи апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представника відповідача Копійко А.А., який просив апеляційну скару залишити без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами наявними в матеріалах справи, що ОСОБА_1 , є власницею земельної ділянки площею 1 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0169, розташованої на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ДП №062434.

03 січня 2022 року між позивачем ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Вікторі-21» укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, номер запису 46733666.

Відповідно п. 2 договору оренди земельної ділянки від 03.01.2022 року, в оренду передається земельна ділянка площею 1 га, у томі числі рілля – 1,00 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0169, строком на 10 років (п. 8 договору).

Нормативна грошова оцінка вказаної вище земельної ділянки становить 43 125, 88 гривень, що визначено пунктом 5 зазначеного договору. Відповідно пункту 10 даного договору відповідач зобов`язується протягом дії строку договору за користування вказаної у договорі земельною ділянкою сплачувати позивачу щороку орендну плату у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі становить 2 157,00 грн на рік. При цьому, обчислення орендної плати відбувається із урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі згідно чинного законодавства на дату її виплати, враховуючи невиплачену орендну плату.

Відповідно пункту 11 даного договору виплата орендної плати здійснюється у грошовій формі та за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі.

Пунктами 11-13 вказаного договору передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між «сторонами», але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством. При цьому, орендна плата сплачується не пізніше, як у термін від 15 серпня по 31 грудня кожного року.

Пунктом 14 договору між позивачем і відповідачем (сторонами) було узгоджено, що у випадку невнесення орендної плати у строки визначені договором, сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відсотках річних за кожен день прострочення.

Зі змісту договору від 03.01.2022 щодо оренди земельної ділянки площею 1 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0169 вбачається, що орендна плата сплачується в межах періоду від 15 серпня по 31 грудня кожного року, але не пізніше.

02 вересня 2025 року на адвокатський запит представника позивачки адвоката Касьяна М.С. від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов лист № 76875/6/04-36-24-16-15, зі змісту якого слідує, що відповідно до даних наявної податкової звітності ФГ «Вікторі-21» за період з 01.01.2022 по 31.12.2024, поданої до контролюючого органу, а саме: додатків 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору», до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків- фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску відсутня інформація про нарахування/виплату доходів та нарахування/сплату з них податків ОСОБА_1 від надання в оренду земельної ділянки.

Судом досліджені відомості на видачу орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки надані представником відповідача, копії яких долучені до матеріалів справи.

Так, у відомості на видачу орендної плати за 2022 рік у рядку під номером 81 зазначене прізвище ОСОБА_1 , розмір земельної ділянки 1 га, начислено 3 100,00 грн та стоїть підпис про отримання коштів у відповідній колонці.

Згідно відомості на видачу орендної плати за 2023 рік у рядку під номером 81 зазначене прізвище ОСОБА_1 , розмір земельної ділянки 1 га, начислено 3 100,00 грн та стоїть підпис про отримання коштів у відповідній колонці.

Відповідно до відомості на видачу орендної плати за 2024 рік у рядку під номером 94 зазначене прізвище ОСОБА_1 , розмір земельної ділянки 1 га, начислено 4 000,00 грн та підпис у відповідній графі не стоїть.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції встановивши, що позивачем заявлено невиконання умов договору відповідачем за період з 2022 року по 2024 рік, при цьому відповідачем було надано докази сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки за інші періоди (2022-2023), що свідчить про виконання обов`язків ФГ «Вікторі-21» за договором оренди земельної ділянки по оплаті оренди, та спростовує доводи позивача про систематичність та ухиляння відповідача від виконання свого обов`язку з такої виплати, дійшов висновку, що разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Відповідно частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України: «Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Отже, аналіз змісту статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди. При цьому факт несплати орендної плати стосується випадків як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Зазначений підхід до вирішення питання щодо можливості розірвання договору судом з підстави істотності допущенного орендарем порушення договору шляхом систематичної несплати орендної плати є сталим та підтверджується релевантною практикою суду касаційної інстанції. Зокрема, аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 689/1101/18 (провадження № 61-10292св20), від 27 жовтня 2021 року у справі № 573/1833/20 (провадження № 61-7138св21), від 22 листопада 2021 року у справі № 341/609/20 (провадження № 61-10091св 21), від 24 листопада 2021 року у справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21), від 08 грудня 2021 року у справі № 357/452/21 (провадження № 61-7721св21).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись до суду позовом у даній спаві, позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Касьян М.С., обгрунтовувала свої позовні вимоги тим, що відповідачем не сплачено орендну плату за 2022-2024 роки.

На спростування позовних вимог відповідачем ФГ «Вікторі-21» надані відомості на видачу орендної плати за період 2022-2024 роки, відповідно яких у відповідних графах міститься підпис ОСОБА_1 про отримання орендної плати в сумі 3 100,00 грн.

У відомості за 2024 рік підпис ОСОБА_1 про отримання орендної плати відсутній.

Заперчуючи проти належності підпису позивачці у вищевказаних відомостях під час розгляду справи, представник позивача Касьян М.С. відповідних доказів на підтвердження вказаних заперечень не надав. При цьому питання щодо призначення судової почеркознавчої експертизи не порушував. Також стороною позивача не доведено факту звернення ОСОБА_1 до відповідача з приводу невиплати орендної плати за спірний період.

Відтак, колегія суддів вважає доведеним факт отримання позивачкою орендної плати за період 2022-2023 років.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з обгрунтованим висновком суду щодо невиплати відповідачем позивачу орендної плати за 2024 рік, оскільки твердження позивача щодо неотримання коштів за вказаний період відповідачем не спростовано.

Доводи відповідача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що позивачка ОСОБА_1 відмовилася від отримання орендної плати за 2024 рік колегією суддів не приймаються, як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

Натомість, у разі відмови в отриманні орендної плати, відповідач міг здійснити виплату орендної плати грошовим переказом за місцем проживання орендодавця або скористатися положеннями ч. 1 ст. 537 ЦК України, які передбачають порядок дій боржника для підтвердження виконання ним свого зобов`язання у тому разі, коли кредитор або уповноважена ним особа відсутні у місці виконання зобов`язання чи кредитор або уповноважена ним особа ухилилися від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку, шляхом внесення боржником належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса,нотаріальної контори або на рахунок ескроу.У такому випадку нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит. Разом з тим, відповідачем вказаних дій вчинено не було

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачка не довела належними, допустимими та достатніми доказами факту істотного порушення умов договору оренди, а саме, не встановлено систематичної несплати позивачу орендної плати, тому відсутні підстави для розірвання договору оренди землі, передбачені п. «д» частини першої ст. 141 ЗК України та частиною другою ст. 651 ЦК України і, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Разом з тим, колегія суддів не приймає посилання позивачки в апеляційній скарзі на невиплату відповідачем орендної плати за 2025 рік, як підтвердження систематичного порушення умов договору оренди, оскільки відповідно ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі позивача, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський судз правлюдини вказавщо пункт1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Касьян Микола Степанович, залишити без задоволення.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 28 травня 2026 року.

Головуючий:

Судді: