Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №214/5821/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2981/26 Справа № 214/5821/25 Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів: Акуленка В.В., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Київстар»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопадаа 2025 року, яке ухвалено суддею Поповим В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення не вказана,

ВСТАНОВИВ

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київстар» (даля ПрАТ «Київстар») про захист прав споживачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є споживачем послуг ПрАТ «Київстар» понад 25 років.

18 червня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт про надання електронних комунікаційних послуг та підписано замовлення (особовий рахунок № НОМЕР_1 ). Позивачем було обрано тарифний план для контрактних абонентів «Київстар 4G», безстроковий, який передбачає: вартість тарифного плану - 150 грн./місяць, до тарифу надається пакет послуг - безлімітний інтернет та дзвінки в мережі, (домашній інтернет, мобільний інтернет), 150 смс, 200 хвилин на інші українські номери та номери деяких країн, додаткова сім карта для планшета. На умовах тарифного плану «Київстар 4G» була надана послуга домашній інтернет та підписане замовлення (особовий рахунок НОМЕР_2 ). Вартість надання послуги домашній інтернет входить у вартість тарифного плану «Київстар 4G» 150 грн./місяць.

Між тим, у грудні 2022 року, відповідачем, без згоди позивача, було збільшено вартість тарифу «Київстар 4G» з 150 грн./міс. на 250 грн./міс.

13 січня 2023 року відповідач надіслав повідомлення про зміну тарифу «Київстар 4G» на «Ваш Оптимум». Однак, не погодившись зі зміною тарифного плану, відповідачу було повідомлено про не дотримання умов діючого договору, з посиланням на Замовлення №9049780, в якому не вказано строк дії тарифного плану, який є безстроковим. Відповідач продовжив надавати послуги тарифного плану «Київстар 4G». При цьому, відповідач відмовився і не повернувся до розміру вартості послуги 150 грн./міс., що передбачено тарифом.

31 грудня 2023 року відповідачем було надано персональну знижку з січня 2024 року в розмірі 20% на щомісячну плату за тариф, яка діє до 30 червня 2024 року, яка становила 200 грн./міс.

Без згоди абонента, відповідачем у травні 2024 року збільшується вартість тарифу «Київстар 4G» на 300 грн./міс. та надано персональну знижку з травня 2024 року в розмірі 25% на щомісячну плату за тариф, яка становила 225 грн./міс. При цьому термін дії попередньої знижки не закінчився.

З 01 грудня 2024 року, без згоди абонента, був змінений тарифний план на «Ваш Оптимум» та вартість становить 375 грн./міс, посилаючись на те, що поточний тариф припинив дію.

Однак, запропонований тариф позивача не влаштовує та він був вимушений призупинити дію номеру, в результаті чого була втрачена вигода, оскільки даний номер був фінансовим, також були втрачені зв`язки з банком та контрагентами при виконанні і підписанні договорів. Таким чином, не виконання договору порушило співвідношення майнових інтересів позивача і позбавило його того, на що він розраховував при укладенні договору.

Позивач вважає, що обраний ним тарифний план «Київстар 4G» є безстроковими, оскільки згідно п.7.3 Умов у Замовленні оператор прямо не вказав його мінімальний або граничний строк дії, проте відповідно до п.10.1. Умов договір вважається укладеним у момент, визначений розділом «Види договорів та порядок їх укладення» Умов та діє протягом 50 років.

У зв`зку з викладеним, просить визнати дії ПрАТ «Київстар», які виражені в недотриманні та порушенні договірних зобов`язань при надаванні послуг протиправними, зобов`язати ПрАТ «Київстар» надавати йому тарифний план Київстар 4G за Контрактом, безстроковий, який передбачає: вартість тарифного плану - 150 грн./міс., до тарифу надається пакет послуг - безлімітний інтернет та дзвінки в мережі, (домашній інтернет, мобільний інтернет), 150 смс, 200 хвилин на інші українські номери та номери деяких країн, додаткова сім карта для планшета, до закінчення дії договору 50 років, а також просить стягнути з відповідача ПрАТ «Київстар», на його користь переплачені грошові кошти в розмірі 2 100,00 грн., штраф у розмірі трьох відсотків вартості послуги за кожний день прострочення, розрахований відповідно до п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 36 203,00 грн., витрати понесенні за додаткове підключення домашнього інтернету в розмірі 400,00 грн. та завдану моральну шкоду в розмірі 5 000 000,00 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано той факт, що позивач неодноразово не погоджувався на чергове збільшення вартості тарифу та зміну тарифного плану, які були нав`язливими.

Наголошує, що висновки суду в оскаржуваному рішенні суперечать умовам Замовлення та вимогам Умов надання електронних комунікаційних послуг в розумінні дії тарифного плану, який є безстроковим, згідно п.7.3 Умов, у Замовленні оператор прямо не вказав його мінімальний або граничний строк дії, проте відповідно до п.10.1. Умов договір вважається укладеним у момент, визначений розділом «Види договорів та порядок їх укладення» Умов та діє протягом 50 років. Згідно п. 2.4.1. Умов надання електронних комунікаційних послуг Договір з Контрактним Абонентом є публічним і не може бути змінений на вимогу Абонента. Договір з Контрактним Абонентом укладається лише при наданні Послуг мобільного зв`язку, послуг фіксованого телефонного зв`язку, послуг доступу до мережі Інтернет та послуг з передачі даних. Договір з Контрактним Абонентом - фізичною особою складається з наступної сукупності документів: публічного Договору (про надання електронних комунікаційних послуг), розміщеного на Інтернет сайті, як пропозиція Оператора, що приймається Абонентом шляхом підпису Замовлення, цих Умов, фактично обраних (шляхом надання згоди в установленому законодавством порядку) Контрактним Абонентом Тарифних планів для Контрактних Абонентів, умов окремих Додаткових послуг Оператора (при наявності) та Політики справедливого користування послугами компанії, https://kyivstar.ua/uk/about/important_data. розміщеної за посиланням. Зазначений публічний Договір з Контрактним Абонентом вважається укладеним у момент підписання Сторонами Замовлення.

Згідно п. 2.4.3. Умов Договори з Контрактним Абонентом та Корпоративним Абонентом укладаються у письмовій (електронній) формі. Замовлення про приєднання до умов публічного Договору з Контрактним абонентом (розміщеного на Інтернет сайті), оформлюється у письмовій (електронній) формі.

Відповідно до п.10.1. Умов договір вважається укладеним у момент, визначений розділом «Види договорів та порядок їх укладення» Умов та діє протягом 50 років.

Відповідно до пункту 53 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012 р. операторам, провайдерам забороняється з власної ініціативи здійснювати скорочення переліку послуг або припинення їх надання з підстав, не передбачених цими Правилами, іншими актами законодавства.

Обравши тарифний план для Контрактних Абонентів Київстар 4G, був укладений контракт про надання електронних комунікаційних послуг та підписане Замовлення, при цьому контрактний Абонент отримує послуги персоніфіковано, позивач мав впевненість та гарантію на отримання повного обсягу послуг і фіксованої вартості тарифного плану в розмірі 150 грн./місяць. Інакше навіщо укладати контракт, якщо всі умови надання послуг узагальнюються як і з абонентами передплати і не є персоніфікованими, що намагається зробити відповідач, чим порушується вимоги п.7.3 строк дії тарифного плану, який є безстроковим та п.10.1. Умов договір діє протягом 50 років. Відповідач, як виконавець і надавач послуг, змушує споживача придбати додаткові послуги або укласти невигідний договір як умову отримання основної послуги чи товару. Це порушує права споживача, який має право на належне обслуговування та вільний вибір.

Зазначає, що виправдовуючи дії відповідача, суд посилається на те, що вимоги законодавства щодо надання споживачеві інформації про зміну умов тарифного плану були повністю виконані оператором, а тому право позивача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації не було порушено. При цьому, судом не взято до уваги, що позивач неодноразово не погоджувався на чергове збільшення вартості тарифу та зміну тарифного плану, що також було зазначено в претензії.

Посилається, що відповідно до ст. 5 ЗУ «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Відповідно ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. Підтвердженням нечесної підприємницької практики є неодноразове підвищення вартості тарифу без згоди споживача та примусовий перехід на інший тарифний план «Ваш Оптимум», що підтверджується довідкою ПрАТ «Київстар» за вих. №12931480/03/03/02 від 04.09.2025 року, з чим позивач також не погодився.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Київстар», посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить залишити рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2025 року без змін, апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив відсутність порушення прав позивача діями відповідача щодо зміни тарифних платів - зміни вартості послуг. Позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо того, що телефонний номер НОМЕР_3 був фінансовим і тому, начебто внаслідок зміни тарифів позивач втратив вигоду, зв`язок з банком та контрагентами. Крім того, якщо позивача не влаштовував запропонований тарифний план, він міг обрати інший тарифний план із ряду інших діючих тарифних планів на момент проведення змін, або скористатися безкоштовною послугою переносу телефонного номеру до іншого мобільного оператора із збереженням телефонного номеру і далі користуватися цим номером в іншого оператора, що має дешевші тарифи та кращі умови надання послуг. Тому дії відповідача не могли порушити права та інтереси позивача.

Посилається, що відповідно п. 49,50 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року, ст. 19, 114 Закону України «Про електронні комунікації», п.п 4.2.5 - 4.2.7 Умов надання електронних комунікаційних послуг приватного акціонерного товариства «Київстар», відповідач як суб`єкт господарської діяльності, що надає послуги в сфері безпровідного електрозв`язку має право самостійно встановлювати тарифи на свої послуги та змінювати їх з метою отримання прибутку. Умовами укладеного договору між позивачем та відповідачем не передбачено обов`язку відповідача не змінювати умови тарифного плану протягом 50 років, натомість передбачено право відповідача на зміну умов тарифного плану, умов надання послуг. Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що відповідач в належний спосіб і строк повідовим позивача про заплановану зміну тарифних планів та їх умови.

На думку відповідача наведене свідчить про відсутність порушень будь-яких зобов`язань встановлених договором та законодавством з боку відповідача та про безпідставність нарахованої позивачем неустойки в сумі 36 203 грн. і заяви позивача про те, що відповідач здійснює нечесну підприємницьку практику.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача адвоката Чернець І.А., яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Київстар» було укладено Замовлення (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), відповідно п. 1 якого, підписуючи це замовлення абонент та оператор, тобто ПрАТ «Київстар», розривають діючий договір про надання послуг зв`язку передплаченої форми обслуговування та укладають новий Договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку контрактної форми обслуговування, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України та умови якого викладені в Умовах надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», що розміщені на офіційному інтернет-сайті ПрАТ «Київстар» www.kyivstar.ua.

Згідно п. 2 вказаного Замовлення, права та обов`язки сторін Договору, порядок припинення дії Договору, припинення та обмеження надання послуг, що надаються на підставі Договору (далі - Послуги), порядок інформування абонента, порядок оплати та інші умови надання послуг вказані в Умовах надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», з якими абонент погоджується, підписуючи це замовлення.

Згідно п. 3 Замовлення, замовлення інших послуг оператора, зміна умов надання послуг, тимчасове припинення та припинення надання послуг оператора може здійснюватися абонентом та оператором дистанційно за допомогою засобів зв`язку у відповідності до законодавства України та умов Договору.

Разом з тим, у цьому ж Замовленні зазначено, що абонент, що уклав цей Договір: отримав повну та детальну інформацію щодо послуг, згоден з умовами обраного тарифу та тарифних планів оператора та надає оператору свою згоду на дистанційну зміну останнім умов надання послуг, у тому числі зміну тарифів й тарифних планів, та припинення надання послуг на підставах, визначених законодавством України та Договором.

Відповідно до умов зазначеного Замовлення, Відповідач мав надавати позивачу послуги за абонентським номером НОМЕР_3 та встановлено тарифний план мобільного номеру «Київстар 4G».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції, врахувавши, що у позовній заяві позивач посилався на те, що відповідач без його згоди та в порушення усов договору збільшував вартість тарифу та змінив тарифний план, встановивши, що відповідач, як оператор мобільного зв`язку, в межах своїх повноважень, має право змінювати тарифні плани послуг мобільного зв`язку, та у відповідності до п. 59 Правил №295 і п.5.3., п.5.3.1. Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», повідомляв позивача, як абоненента номера НОМЕР_3 про зміни тарифних планів, дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог законодавства щодо надання споживачеві інформації про зміну умов тарифного плану та відсутність порушення права позивача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації. Разом з тим суд врахував, що позивач є стороною договору приєднання, тому не вправі пропонувати свої умови договору, в тому числі вимагати від оператора телекомунікаційних послуг не змінювати умови тарифного плану. Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його цивільних прав з боку відповідача.

При цьому, судом зауважено, що після отримання повідомлення про зміну умов тарифного плану у абонента вказаного номеру телефону був вибір залишатись на запропонованому тарифному плані (з урахуванням змін) або обрати собі новий, що більш йому підходить, а відтак, позивач не погоджуючись із змінами умов тарифного плану мав право змінити цей тарифний план на будь-який інший, доступний для підключення, або припинити дію договору на надання ПрАТ «Київстар» послуг рухомого (мобільного) зв`язку, проте не вчинив вказаних дій та фактично продовжив користування відповідною послугою, що також свідчить про те, що ПрАТ «Київстар» жодним чином не порушено його прав щодо вільного вибору послуг.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача переплачених грошових коштів в розмірі 2 100,00 грн., штрафу у розмірі трьох відсотків вартості послуги за кожний день прострочення, розраховану відповідно до п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 36 203,00 грн., витрат понесених за додаткове підключення домашнього інтернету в розмірі 400,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 5 000 000,00 грн., суд дійшов висновку, що такі вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог про визнання дії відповідача незаконними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає в повній мірі.

Відповідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правовідносини між операторами, провайдерами телекомунікацій та абонентами врегульовані нормами цивільного законодавства України та нормами Закону України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295 зі змінами та доповненнями (далі - Правила №295), Умовами надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» (далі - Умови), іншими нормативно-правовими актами у сфері телекомунікацій.

Відповідно ст. 63, 68 Закону України «Про телекомунікації», телекомунікаційні послуги надаються оператором телекомунікацій споживачам на підставі договору, укладеній у письмовій формі або публічного договору, укладеного у порядку, визначеному в ст. 633 ЦК України.

Відповідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ч. 2 ст. 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно п.58 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг тарифи на послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тих, що згідно із Законом України «Про телекомунікації» підлягають державному регулюванню. Оператор, провайдер встановлює та пропонує на вибір споживача тарифи на окремі послуги та/або тарифні плани на визначений ним перелік (пакет) послуг, а також строк їх дії (граничний та/або мінімальний).

Аналогічні положення містяться в п. 5 ч. 1 ст. 38, ст. 66 Закону України «Про телекомунікації».

За змістом п.5 Правил №295 оператори, провайдери надають споживачам послуги відповідно до Законів України «Про телекомунікації», «Про захист прав споживачів», цих Правил, інших нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері телекомунікацій. Телерадіоорганізації та провайдери програмної послуги провадять діяльність відповідно до Законів України «Про телебачення і радіомовлення», «Про захист прав споживачів», цих Правил, інших нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері телебачення і радіомовлення.

Як визначено пп. 6, 8, 16 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації» споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг; отримання від оператора, провайдера телекомунікацій наявних відомостей щодо наданих телекомунікаційних послуг; безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв`язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв`язку. Телекомунікаційні послуги, які надаються знеособлено (анонімно), розшифровці не підлягають.

За змістом ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» передбачено, що оператори телекомунікацій зобов`язані безоплатно надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають.

Відповідно п. 4 ч. 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Відповідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Звертаючись до суду з позовом в порядку захисту прав споживачів посилався на те, що відповідачем неодноразово здійснювались зміни умов його тарифного плану та відповідно збільшувався розмір абонентської плати, у зв`язку з чим він 01 червня 2025 року звернувся до відповідача з претензією щодо недобросовісного виконання ПрАТ «Київстар» договірних зобов`язань, на яку отримав відповідь, що компанія як оператор телекомунікацій, встановлюючи та змінюючи тарифи, діє в межах та у спосіб, що передбачені п.п. 38, 49, 58, 59 «Правил надання та отримання телекомунакаційних послуг», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295.

Відповідно довідки ПрАТ «Київстар» №12931480/03/03/02 від 04.09.2025 року, позивачу на його мобільний номер, який зазначений у підписаному замовленні та обслуговується ПрАТ «Київстар», надсилались наступні інформаційні смс-повідомлення: 22 листопада 2022 року - стосовно того, що з 01 грудня 2022 року збільшується у його тарифі кількість хвилин на інші мережі та за кордон з 150 до 200, обсяг інтернет-трафіку без обмеження швидкості з 4000 МБ до 100 ГБ, також додатково доступні для користування без доплат 2 Суперсили на вибір, вартість тарифу складатиме 250 грн./міс.; 11 квітня 2024 року - стосовно оновлення тарифу, з 01 травня 2024 року інтернет без обмеження швидкості 100 ГБ, 300 хв. на інші українські мережі та за кордон, починають діяти умови тарифу в країнах Роумінг як вдома, 7,3 ГБ інтернету, 300 хв., будуть змінеі тарифи на смс, дзвінки, інтернет після закінчення тарифного плану та вартість тарифу становитиме 300 грн./міс.; 21 листопада 2024 року - стосовно того, що його поточний тариф припиняє дію та з 28 листопада 2024 року по 31 листопада 2024 року буде змінений на «ВАШ Оптимум», у якому безлім на Київстар та безлім інтернет (100 ГБ без обмеження швидкості), 375 хв. на інші українські мережі та за кордон, 200 смс, в також акційні Суперсили на вибір, вартість тарифу становитиме 375 грн./міс. та роз`яснено, що до оновлення умов тарифу можна самостійно та безоплатно вибрати інший у Мій Київстар.

Згідно ст. 66 Закону України «Про телекомунікації» тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, коли тарифи підлягають державному регулюванню.

Згідно п.п. 4.2.5, 4.2.6 та п.5.3.1 Умов оператор має право змінювати тарифні плани і встановлювати нові тарифні плани; абонент передплаченого зв`язку про зміну умов інформується шляхом розміщення відповідного повідомлення на Інтернет-сайті не пізніше ніж за сім днів до початку застосування відповідних змін.

Відповідно до пп.7 п.39, п.59 Правил оператор, провайдер у разі зміни тарифів, тарифних планів, які він встановлює самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх зміни зобов`язаний:

- оприлюднити змінені тарифи, тарифні плани у засобах масової інформації та/або на своєму веб-сайті (за його наявності);

- повідомити абонентові про зміну тарифів, тарифних планів на послуги, що йому надаються.

Позивач був повідомлений про зміну умов тарифного плану шляхом надіслання на телефонний номер позивача інформаційного СМС, що не спростовано позивачем та підтверджено наданою відповідачем довідкою.

Тому, колегія суддів вважає, що відповідач, як оператор мобільного зв`язку, в межах своїх повноважень, мав право змінювати тарифні плани послуг мобільного зв`язку, та у відповідності до п.59 Правил №295 і п.п. 5.3, 5.3.1 Умов повідомив абоненту на номер, який зазначений у підписаному замовленні та обслуговується ПрАТ «Київстар», про зміни тарифних планів, зокрема, шляхом надіслання на цей телефонний номер інформаційного SMS.

Доводи позивача про порушення відповідачем вимог ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» є необґрунтованими, оскільки він приєднався до запропонованого договору, який відповідає нормам цивільного законодавства і вимогам Закону України «Про телекомунікації», і в даному випадку позивач не може запропонувати свої умови договору, зокрема щодо вартості та об`єму послуг.

Крім того, відсутні підстави для висновку про примушування ОСОБА_1 придбавати продукцію за непогодженою з ним вартістю, оскільки, позивач має право самостійно обрати тарифний план із запропонованих відповідачем, виконавши при цьому необхідні умови, або ж відмовитись від послуг ПрАТ «Київстар» та розірвати договір, скористатись послугами іншого оператора. А тому, посилання позивача на нав`язування йому послуг є безпідставними. Фактично у своєму позові та апеляційній скарзі позивач не погоджується з оплатою послуг на умовах тарифного плану за пакет послуг.

Разом з тим, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги позивача щодо неврахування судом під час ухвалення оскаржуваного рішення незмінність тарифного плану та його безстроковість протягом строку дії договору 50 років, оскільки умовами укладеного договору між позивачем та відповідачем не передбачено обов`язку відповідача не змінювати умови тарифного плану протягом 50 років, натомість передбачено право відповідача на зміну умов тарифного плану, умов надання послуг.

Під час розгляду справи належних доказів про порушення відповідачем умов чинного законодавства та публічного договору позивачем не надано, хоча це є його обов`язком у відповідності до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України.

Враховуючи відсутність у діях відповідача порушення прав позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Інші наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, такі доводи були предметом дослідження суду із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19 квітня 1994 року у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. the Netherlands), № 288).

Висновки суду у межах доводів апеляційної скарги відповідача ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, судом першої інстанції не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції № 2) [ВП], § 41.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 травня 2026 року.

Головуючий:

Судді: