Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №351/31/26 — Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/31/26

Номер провадження №2/351/496/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

за участі секретаря - Равлюк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради про встановлення факту постійного проживання з особою на день смерті та визнання права власності , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Заболотівської селищної ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна тітка ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка, яка належить останній на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом .

26 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки на день смерті спадкодавиці позивач не був зареєстрований разом з померлою, заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори до шести місяців не подавав, а тому вважається таким, що не прийняв спадщину.

На день смерті ОСОБА_2 , позивач був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , але фактично, проживав з спадкодавицею до її смерті за адресою АДРЕСА_1 , фактично прийнявши спадщину.

Оскільки, ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті тітки ОСОБА_2 у нотаріальній конторі, тому він змушений звернутись до суду із цим позовом.

Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, представник Заболотівської селищної ради подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, рішення винести на розсуд суду.

Суд, дослідивши та перевіривши зібрані докази в їх сукупності, вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.02.2013р., спадкоємцем майна ОСОБА_3 , 1933 р.нар., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його дружина ОСОБА_2 . Спадщина на яку видано Свідоцтво, складається з житлового будинку АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки №277 виданої Заболотівською селищною радою від 19.12.2025р., на день смерті ОСОБА_2 , 1935 р.нар. була зареєстрованана одна за адресою: АДРЕСА_1 . З дня її смерті в управління спадковим майном вступив внучатий племінник ОСОБА_1 , 1972 р.нар., який хоронив тіло померлої та веде постійний догляд за будинком.

Згідно довідки №187 від 04.05.2026р., виданої Заболотівською селищною радою, станом на 15 квітня 1991 року в АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_3 , 1933 р.нар., ОСОБА_2 , 1935 р.нар., ОСОБА_1 , 1972 р.нар. не зареєстрований, але фактично проживав за даною адресою.

Технічний паспорт на садибний (індивідуальний ) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлено ОКП Коломийського МБТІ на замовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на рехоме майно та Реєстру прав власності на нерухломе майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуженняоб`єктів нерухомого майна, право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса Першої Снятинської державної нотаріальної контори від 26.11.2025р., ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті тітки ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з пропущеним строком на прийняття спадщини.

Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які містяться в матеріалах справи, слідує, що ОСОБА_1 з 2007 року постійно проживав зі своєю тіткою ОСОБА_2 та її чоловіком по АДРЕСА_1 , здійснював за ними догляд, вів господарство, організовува поховання, а після смерті тітки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 залишився проживати в її будинку.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1222, 1223 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За змістом ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до п.1 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає справи про встановлення фактів, коли такі факти породжують юридичні наслідки від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, коли встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч.1ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Метою встановлення факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 , права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер №26252:85600:05:001:0596, загальною площею 0,2829 га, що розташована на території Заболотівської селищної ради, для ведення сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 19.09.2012 року, у порядку спадкування.

На підставі ст.ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1225, 1264, 1268, 1269, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 293 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Встановити факт постійного проживання понад п`ять років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер №26252:85600:05:001:0596, загальною площею 0,2829 га, що розташована на території Заболотівської селищної ради, для ведення сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 19.09.2012 року, у порядку спадкування.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ