Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №342/245/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/245/26

Провадження № 2/342/441/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої – судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання – Москалюк А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка навчається,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , в інтересах якого діє представник – ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , в якому просить стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 8000,00 гривень щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення 23-х років за умови продовження навчання.

У заяві покликається на те, що позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати позивача, ОСОБА_4 , померла, про що 21 вересня 2022р. складено відповідний актовий запис № 590 Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану. Місце перебування батька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наразі невідоме. Розпорядженням Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 21.11.2019 р. №244, малолітній дитині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Розпорядженням Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 04.12.2019 р. № 255 «Про встановлення опіки над дитиною, позбавленою батьківського піклування» було призначено дідуся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 опікуном над онуком ОСОБА_1 . Згідно судового наказу Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2022 року стягувалися аліменти з ОСОБА_3 , 1979 р.н., в користь ОСОБА_5 1960 р.н., на утримання онука ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , до його повноліття у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На даний час Позивач є повнолітнім і продовжує навчання в Відокремленому структурному підрозділі «Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України» на III курсі. Форма навчання - денна. На даний час не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Батько позивача (відповідач) ОСОБА_3 , жодної добровільної матеріальної допомоги не надає, в зв`язку з чим, він змушений звертатися з даного питання до суду.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі. Призначено судове засідання в справі.

08.04.2026 судове засідання відкладено за клопотанням відповідача.

06.04.2026 до суду від відповідача ОСОБА_3 поступив відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 8000 грн. щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення 23-х років за умови продовження навчання. Не заперечив щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з дати подання позову і до 30 червня 2026 року (дати завершення навчання в коледжі фізичного виховання).У відзиві відповідач зазначив, є безробітним і не маю постійного та стабільного заробітку. його максимальний місячний дохід не перевищує 14 000 грн., однак в окремі місяці у нього взагалі не має доходу, через наявність у нього проблем зі здоров`ям та перебування у нього на утриманні хворої дружини та тещі, а також через військові дії на території держави та економічну кризу. Якщо відрахувати витрати на проїзд для відвідування роботи та витрати на харчування протягом робочого дня, той його щомісячний дохід є ще меншим. Тому стягнення з нього аліментів в розмірі 8000 грн. щомісяця фактично позбавить його засобів на існування. Згідно із змісту Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» із 1 січня 2026 року в Україні мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 8 647 грн на місяць. З 1 січня 2026 року в Україні прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн на місяць. Цей показник використовується для розрахунку соціальних виплат, податкових пільг та мінімальних посадових окладів, залишаючись незмінним протягом усього 2026 року. Тому максимально, що він зміг би платити на утримання повнолітнього сина на період його навчання - це розмір аліментів в сумі 3 000 грн на місяць, що максимально наближений до прожиткового мінімуму для працездатних осіб на період його фактичного реального навчання. На підтвердження навчання позивача в коледжі було долучено копію довідку № 44 від 25.02.2026 року, де вказано, що позивач в даний час навчається на третьому курсі денного відділення коледжу фізичного виховання. Початок навчання: 29.07.2023 року. Термін закінчення коледжу: 30 червня 2026 року. Тому доцільним та правильним було би здійснювати стягнення з мене аліментів за конкретний період протягом якого буде здійснюватися таке навчання, а саме до 30.06.2026 року (дата закінчення навчання в коледжу фізичного виховання).

27.04.2026 до суду від відповідача поступило клопотання про приєдання до матеріалів цивільної справи доказів із поясненнями, в яких відповідач зазначив, що доцільним та правильним було би здійснювати стягнення з нього аліментів за конкретний період протягом якого буде здійснюватися таке навчання, а саме з 09.03.2026 (з часу звернення позивача до суду) та до 30.06.2026 року (дата закінчення навчання в коледжу фізичного виховання), оскільки невідомо чи буде позивач в подальшому продовжувати навчання, чи буде далі працювати, тому стягнення аліментів без визначення конкретних часових рамок буде порушенням прав платника аліментів. Суд не може призначати аліменти «до досягнення 23 років» авансом, якщо немає підтвердження, що дитина буде навчатися після червня 2026 року. Обов`язок припиняється у разі припинення навчання (ч. 2 ст. 199 СК України). Тому вимога про стягнення аліментів понад строк, зазначений у довідці, є необгрунтованою. Якщо після закінчення коледжу син вирішить вступити до іншого закладу (наприклад, до університету), це вважатиметься новою обставиною. Період між закінченням одного закладу та вступом до іншого не є періодом навчання. У цей час обов`язок сплачувати аліменти припиняється. Враховуючи, що позивач не надав доказів навчання після 30.06.2026 року, а відповідач перебуває у скрутному становищі через хворобу членів сім`ї, стягнення аліментів на невизначений термін або у великому розмірі призведе до порушення принципу справедливості та рівності прав сторін.

04.05.2026 судове засідання відкладено для надання можливості позивачу ознайомитись із додатково поданими відповідачем доказами.

28.05.2026 позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Подали заяви згідно яких просили розглядати справу, яка призначена на 28 травня 2026 року на 13:30 год. без участі представника позивача та без участі позивача. Позовні вимоги позивач підтримує повністю, рішення суду прийняти згідно закону.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений.

Ч.3 ст.211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи завідсутності заінтересованої особи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, дослідивши докази у справі, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Київ, Україна, про що 14 березня 2008 року складено відповідний актовий запис №04, його батьками є: батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 18.08.2022 Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).

Зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 .

Як слідує із розпорядження Городенківської РДА Івано-Франківської області №244 від 21.11.2019 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителю села Чортовець» малолітній дитині, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Тимчасово залишено проживати малолітнього, ОСОБА_1 , в сім`ї дідуся - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в АДРЕСА_3 до вирішення питання щодо постійного влаштування дитини.

Розпорядженням Городенківської РДА Івано-Франківської області №255 від 04.12.2029 «Про встановлення опіки над дитиною, позбавленою батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем села Чортовець» призначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном над онуком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 21.09.2022 Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 36 років, про що 21.09.2022 складеного відповідний актовий запис №590.

Судовим наказом Городенківського районного суду Івано-Франківської області по справі №342/974/22 від 21.10.2022 вирішено стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення аліментів призначено з 06.10.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що аліменти ним згідно судового наказу від 21.01.2022 сплачувалися належним чином. Позивач заперечень щодо зазначеного факту не подав.

Із довідки Відокремленого структурного підрозділу «Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України», встановлено, що ОСОБА_1 , 2008 року народження у 2023 році вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України» на основі базової середньої освіти (наказ від 29.07.2023 р. № 75. С) і в даний час навчається на третьому курсі денного відділення. Термін закінчення коледжу 30 червня 2026 року.

У Відзиві відповідач зазначив, що не працює, має проблеми зі здоров`ям, а також на його утриманні перебуває хвора дружина, яка має ІІІ групу інвалідності з дитинства довічно та теща, а тому неспроможний сплачувати аліменти у сумі 8000 грн.

Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 08.12.2012 стверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрували шлюб 08.12.2012 року, прізвище після реєстрації шлюбу: у чоловіка – ОСОБА_8 , у дружини ОСОБА_8 .

Довідкою Відділу звернень громадян та надання адміністративних послуг СЕКТОР «ЦЕНТР НАДАННЯ АДМІНІНСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ» Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області стверджується, що згідно даних реєстру територіальної громади ДМС, в квартирі АДРЕСА_4 , власником якого є ОСОБА_3 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_9 дружина, ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_10 син, ІНФОРМАЦІЯ_12 , який фактично не проживає за вказаною адресою.

Як слідує із посвідчення серії НОМЕР_5 та довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0214102 ОСОБА_9 , має третю групу інвалідності з дитинства довічно.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу стягнення аліментів на утримання повнолітньої динити, яка продовжує навчання, у зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги батька.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 28 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: а) вводять безплатну обов`язкову початкову освіту; b) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги; с) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів; d) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей; е) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.

Відповідно до частини 1 статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

На підставі статті 198 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

У відповідності з вимогами статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (стаття 200 Сімейного кодексу України).

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені статтею 182 Сімейного кодексу України, до яких належать: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при чому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до вимог частини першої статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 346/103/17 суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Судом встановлено, що повнолітній ОСОБА_1 має вік, який перевищує 18, але є меншим 23 років, і продовжує навчання на денному відділенні. У зв`язку з навчанням син відповідача об`єктивно позбавлений можливості працевлаштування. Крім того, загальновідомими є обставини, які не потребують доказування, що повнолітній син повинен харчуватися, існує щоденна потреба у засобах гігієни, одязі, взутті. Оскільки син відповідача, на даний час, не спроможний себе забезпечити самостійно, то саме на батьків, в даному випадку на батька, так як мати померла, покладається такий обов`язок.

Відповідно підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення на аліментів.

Що стосується розміру аліментів, то при його визначенні суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище відповідача; наявність у відповідача дружини, яка має ІІІ групу інвалідності з дитинства довічно, інші обставини, що мають істотне значення, а також, виходячи з принципів справедливості та розумності, приходить до висновку про те, що сума аліментів на утримання повнолітньоо сина, який продовжує навчання, у розмірі 4000,00 грн. (доходу) платника аліментів, буде достатньою та посильною для Відповідача.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що заявлений позов слід задовольнити частково та визначити розмір аліментів, який підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача на його утримання у розмірі 4 000,00 грн. (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 09.03.2026 року, до припинення позивачем – ОСОБА_1 навчання, але не більш, як до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , двадцяти трьох років.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо розподілу судових витрат суд приходить до наступного.

З частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги про стягнення аліментів, тому суд дійшов висновку про стягнення судового збору у розмірі 1211,20 грн з відповідача в дохід держави.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 182, 185, 191, 199 Сімейного кодексу України, п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , аліменти на його утримання в розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисяч) гривень, щомісячно починаючи з 09.03.2026 до припинення ним навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Рішення складене 28.05.2026.

Суддя: Федів Л. М.