Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №341/449/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/449/26

Номер провадження 2-о/341/70/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Островської Н. І.,

за участю секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,

заявник ОСОБА_1 , представник: адвокат за ордером - Свирида Г. М.,

заінтересована особа: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Галич Івано-Франківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Бурштинська міська рада Івано-Франківського району, Івано-Франківської області (юридична адреса: м. Бурштин, вул. С. Стрільців, 4) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

в с т а н о в и в :

16.03.2026 представник позивача Свирида Г.С., що діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме, факт постійного проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцею, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мачуха заявника, ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина за законом, і яку заявник прийняв, оскільки фактично постійно проживав разом зі спадкодавицею. На час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом з заявником.

ОСОБА_3 склала заповіт, за яким заповіла синові заявника – ОСОБА_2 , належні їй частки земельних ділянок. Дітей у ОСОБА_3 не було, а її чоловік (батько заявника) – ОСОБА_4 , помер раніше за свою дружину, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, заповітом не охоплено частка житлового будинку за адресою: : АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_3 успадкувала після смерті чоловіка – ОСОБА_4 , але юридично не оформила спадкові права.

Бажаючи успадкувати після смерті ОСОБА_3 частку житлового будинку, заявник звернувся до нотаріуса, проте отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, пославшись на рішення суду про встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Просить встановити факт постійного проживання однією сім`єю більше п`яти років заявника – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини із спадкодавицею – ОСОБА_3 , з 1976 року до дня її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 19.03.2026 заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 23.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами окремого позовного провадження та призначено судове засідання.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник вимоги підтримали з підстав, викладених у заяві, наполягали на їх задоволенні.

Заінтересована особа – ОСОБА_2 у судовому засіданні просив заяву задовольнити.

Представник Бурштинської міської ради до суду не з`явився, надіслав пояснення, з якими не заперечують проти задоволення заяви та просили розглядати справу без участі представника.

Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, з`ясувавши позиції заявника та заінтересованої особи, допитавши свідків, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1, пункту 5 частини 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями частини 3 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 09.11.2021 року. /а. с. 17/.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Дем`янівської сільської ради Галицького району від 11.10.2010, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ./а. с. 11/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Його батьками зазначено: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а. с. 10/.

Згідно з копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 одружився із ОСОБА_3 , після укладення шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_4 , дружини – ОСОБА_3 /а. с. 12/.

Згідно з інформацією старости Дем`янівського старостинського округу від 13.02.2026 станом на 06.11.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

24.04.2017 року секретарем Дем`янівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області посвідчено заповіт від імені ОСОБА_3 , за яким остання заповіла ОСОБА_2 , 1993 р.н. земельні ділянки : «урочище Сад» (0,2116 га), «За Башнею» (0,4635 га), ур «За залізницею» (0,7772 га), ур «Середній Горб» (0,5674 га)./а. с. 18/

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину від 11.04.2017 року, № 153/2011, зареєстрованого в реєстрі за № 370 на земельної ділянки 2621282000:02:001:0540 спадкоємцями майна ОСОБА_4 є дружина ОСОБА_3 в (одній другій) частці, та син ОСОБА_1 в (одній другій) частці./а. с.13/

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником земельної ділянки, кадастровий номер 2621282000:02:001:0540 є ОСОБА_3 ./а. с. 14/

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.07.2022 року, №153/2011, зареєстрованого в реєстрі за № 377, видано ОСОБА_1 .

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником житлового будинку, реєстраційний номер 2610140626040, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки , є ОСОБА_1 ./а. с. 16/

Згідно з довідкою з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 15.04.2026 року із додатком про здійснені платежі за комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , а також спільними фото із спадкодавицею підтверджується факт ведення спільного господарства та побуту, проживаючи за однією адресою, як одна сім`я заявника та ОСОБА_3 .

Вивченням спадкової справи після смерті ОСОБА_3 встановлено, що 09.05.2022 ОСОБА_7 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, ОСОБА_4 є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою від 15.08.2025 року заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері у зв`язку з тим, що для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом згідно ст. 1264 ЦК України, як спадкоємцю четвертої черги за законом, необхідне рішення суду про встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини /а. с. 20/.

Свідок ОСОБА_8 , дружина заявника, в судовому засіданні пояснила, що з 1990 року проживали з чоловіком, сином (поки не одружився), ОСОБА_3 разом за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті останньої. Протягом цих всіх років вели спільне господарство. Після смерті ОСОБА_3 , яка була матір`ю для чоловіка, займались її похованням.

Свідок ОСОБА_9 , троюрідна сестра заявника пояснила, що є сусідкою з братом, який років 30 тому заселився за адресою: АДРЕСА_1 з дружиною та проживав весь час з сином та ОСОБА_3 як одна сім`я, вели спільне господартсво. ОСОБА_3 була брату як мати і останнім часом перед смертю дуже хворіла. ІІ похованням займалась сім`я брата.

Аналогічні пояснення дала свідок ОСОБА_10 .

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно заявнику для реалізації її спадкових справ.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (ч. 1 ст. 316 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне встановити відповідний факт.

Водночас, відповідно до ст. 315 ЦПК України суд може встановити факт, що має юридичне значення, від якого залежить виникнення майнових прав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Встановлення такого факту має для заявника юридичне значення, оскільки дозволить йому реалізувати право на спадкування. Тобто, ОСОБА_1 зможе прийняти спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з положеннями ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем заявника необхідно встановити для належного оформлення спадщини.

Отже, під час розгляду справ встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що заявник, як того вимагає положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України, проживав постійно зі спадкодавцею ОСОБА_3 на час відкриття спадщини не менше як п`ять років однією сім`єю.

Виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що заявник немає іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Доказів, які б спростовували юридичний факт, який просить встановити заявник, суду не надано і таких не встановлено.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 206, 263 - 265, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998 року,-

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини зі спадкодавицею ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА