Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №177/1549/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Суд: Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №177/1549/26

Суддя: Коваль Н. В.

Справа № 177/1549/26

Провадження № 3/177/361/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Коваль Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, фізичної особи-підприємця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, вчинила правопорушення передбачене п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу №2755 та п.1.2 ст. 1 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 року із змінами, внесеними Наказом Міністерства фінансів України від 31.10.2018 року №863, п. 1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 року (у редакції Наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 року №773), ППФО ОСОБА_1 не поданий до ДПІ ГУ ДПС податковий розрахунок форми №1ДФ за IV квартал 2024 року, І та ІІ квартал 2025 року, та не відображено у податковому розрахунку форми №1ДФ доходи нараховані за придбані товари (продукцію) на користь фізичних осіб-підприємців, що підтверджено актом перевірки від 12.03.2026 №898/04-36-24-08/3773211702.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. До початку судового засідання надала клопотання про закриття провадження у справі за ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

З матеріалів справи встановлено, що правопорушення вчинено з 19.08.2024 по 08.12.2025, акт про результати камеральної перевірки складено 12.03.2026, натомість протокол про адміністративне правопорушення, який складений 30.04.2026, надійшов до суду 11.05.2026. Таким чином на момент розгляду справи сплинув строк передбачений ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до роз`яснень наданих Верховним судом в постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а), п. 7 ч. 1 статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Таким чином, Верховний суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Суддя звертає увагу на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Таким чином, суддя, керуючись принципом застосування до особи найбільш сприятливого закону, приходить до висновку про закриття провадження в цій справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись п. 7 ст. 247, ст. ст.283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя Н.В. Коваль

Оригінал: reyestr.court.gov.ua