Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №177/1717/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1717/26

Провадження № 1-кп/177/200/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026046720000114 внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України, має середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України;

В С Т А Н О В И В:

12.05.2026 приблизно о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , її братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою святкування дня народження ОСОБА_4 .

Цього ж дня, приблизно о 12 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 почав висловлюватися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_5 . У подальшому між ОСОБА_4 , який став на захист своєї дружини, та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, у ході якого потерпілий попросив останнього залишити територію домоволодіння, після чого той пішов.

Через деякий час ОСОБА_3 повернувся та почав кидати каміння у бік будинку ОСОБА_4 . Останній вийшов з будинку та зробив ОСОБА_3 словесне зауваження з вимогою припинити протиправні дії. На зауваження ОСОБА_3 відреагував агресивно, і на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин у нього виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння фізичного болю ОСОБА_4 .

Надалі ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння фізичного болю ОСОБА_4 та бажаючи їх настання, наніс один удар правою рукою, стиснутою в кулак, у ліву частину обличчя потерпілого, а також чотири удари правою рукою зігнутою в кулака в лівий бік тулуба, внаслідок чого ОСОБА_4 відчув фізичний біль.

У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_3 ОСОБА_4 було завдано фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень.

Органами досудового розслідування, дії ОСОБА_3 , кваліфіковано зач. 1 ст. 126 КК України за ознакою: умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта щодо кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 отримавши копії матеріалів, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника – адвоката ОСОБА_8 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному порядку та заява обвинуваченого ОСОБА_3 складена в присутності захисника.

Крім того, потерпілий ОСОБА_4 зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку погодився, будучи обізнаним про обмеження права апеляційного оскарження, надав письмову згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

На підставі наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 126 КК України, за ознакою: умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і бере до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивчаючи особу ОСОБА_3 судом встановлено, що обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, розкаявся в скоєному, не одружений, не працює, раніше не судимий, у лікаря-психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України.

Суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

Заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні не застосовувались.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання, в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Криворізький районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1