Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №209/6272/25 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/6272/25

Провадження № 2-др/209/14/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м.Кам`янського у складі: головуючого судді - Решетник Т.О., за участю секретаря судового засідання - Кіфарець А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 209/6272/25, за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 23.04.2026 року позовну заявуОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ майна подружжя – було задоволено.

21.05.2026 року на адресу Дніпровського районного суду міста Кам`янського від відповідача ОСОБА_1 , надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 209/6272/25.

Рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 23.04.2026 року було ухвалене в порядку загального позовного провадження, з повідомленням та викликом сторін.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Разом з тим судом встановлено, що при ухваленні зазначеного рішення не було вирішено питання, щодо визначення розміру частки відповідача ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру загальною площею 43,7 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог. Як вбачається з позовної заяви, позивачем було заявлено вимогу про поділ майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у праві спільної сумісної власності на вказану квартиру як рівних та таких, що складають по частці за кожним.

Однак, ухвалюючи рішення від 23.04.2026 року суд, задовольнивши вимоги позивача в повному обсязі, не вирішив питання стосовно визначення частки на вказану квартиру за відповідачем ОСОБА_1 , що свідчить про неповноту судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи або з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази та надавали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до статей 368 та 372 ЦК України, у разі визначення часток у праві спільної сумісної власності такі частки вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю сторін або законом.

За таких обставин, з метою усунення неповноти судового розгляду та приведення судового рішення у відповідність до вимог процесуального закону, суд доходить висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення з власної ініціативи щодо визначення розміру часток співвласників у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру.

Відповідно до положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 369 Цивільного кодексу України, усі громадяни є рівними у своїх правах, а всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення та захисту права власності, у тому числі права спільної сумісної власності.

Виходячи з наведеного, правовий режим спільної сумісної власності визначається главою 26 Цивільного кодексу України з урахуванням інтересів усіх співвласників. Володіння, користування та розпорядження майном, що перебуває у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, а у разі недосягнення такої згоди спір підлягає вирішенню судом. При цьому співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Згідно зі статтею 355 Цивільного кодексу України майно, що перебуває у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності.

За змістом статей 356, 357 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною першою статті 368 Цивільного кодексу України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до статті 370 Цивільного кодексу України у разі виділу частки з майна, що перебуває у спільній сумісній власності, частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом, рішенням суду або не випливає з правовідносин щодо спадкування.

Згідно з частинами першою та другою статті 372 Цивільного кодексу України майно, що перебуває у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу такого майна вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

З урахуванням наведеного, з метою забезпечення рівного здійснення співвласниками прав володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, суд доходить висновку про необхідність визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності на квартиру загальною площею 43,7 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. 44, 49, 270, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 209/6272/25 за заявою відповідача ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 209/6272/25, за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ майна подружжя.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину квартири загальною площею 43,7 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.О. Решетник