Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №680/352/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 680/352/25

Провадження № 22-ц/820/1223/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю представника позивача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 680/352/25за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Ейбатовим Зауром Марданом Огли на ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області від 24 березня 2026 року у складі судді Олійник А.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору Дунаєвецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області про визнання батьківства, виключення записів про батька з актового запису про народження дитини, внесення змін до актових записів про народження.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У червні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив визнати його батьком дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести відповідні зміни до актових записів про народження дітей.

17.09.2025 року ОСОБА_2 подав заяву про зміну предмета позову, в якій просив визнати його батьком дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключити відомості про батька дітей ОСОБА_1 та внести відповідні відомості щодо його батьківства відносно дітей.

Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача – адвоката Северин Я.В. про залучення співвідповідача та третьої особи.

Залучено до участі в справі як співвідповідача ОСОБА_1 .

Залучено до участі в цивільній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору Дунаєвецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області.

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Гоголіна Н.В. звернулася із клопотанням про призначення судової генетично-молекулярної експертизи (по методу молекулярно-генетичного аналізу ДНК людини), на вирішення якої просить поставити запитання: чи наявне біологічне споріднення між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ? чи наявне біологічне споріднення між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ? чи є ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_6 , народженого матір`ю ОСОБА_3 ? чи є ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_7 , народженого матір`ю ОСОБА_3 ?

Проведення експертизи просила доручити Хмельницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України.

Клопотання мотивоване тим, що відповідно висновок генетично-молекулярної експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, і його доказова цінність суттєво переважає будь-які інші докази, а тому для з`ясування походження малолітніх дітей необхідно провести судову генетично-молекулярну експертизу.

Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 24 березня 2026 року клопотання задоволено, призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу.

На вирішення експерта поставлено запитання:

-чи наявне біологічне споріднення між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?

-чи наявне біологічне споріднення між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?

- чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?

-чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?

Проведення експертизи доручено Хмельницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України.

Зобов`язано ОСОБА_2 з`явитись у визначений експертами день та час для відібрання біологічних зразків та проведення експертизи, а також зобов`язати відповідача ОСОБА_3 з`явитись та забезпечити явку в експертну установу дітей - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завчасно повідомити експертну установу (експерта) та суд, у разі виникнення поважних причин, що унеможливлюють прибуття до експертної установи для відбору експериментальних зразків у визначену експертом дату.

Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

ОСОБА_1 та його представник – адвокат Ейбатов Заур Мардан огли подали апеляційну скаргу, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Представник апелянта вказує, що Молодієвський О.В., не згоден з винесеною судом ухвалою та вважає, що є достатні підстави для її скасування, через порушення судом першої інстанції процедури розгляду питання про призначення експертизи, та як наслідок грубого порушення прав відповідачів. Клопотання про призначення у справі ДНК експертизи, було сформовано в системі Електронний суд 23.03.2026 року. При цьому, судове засідання по справі, в якому розглядалось подане клопотання про призначення ДНК експертизи, відбувалось 24.03.2026 року о 13:30 годині, при цьому, ні відповідачі, ні його представник не отримували, зокрема через Електронний Суд, примірники відповідного клопотання. Зазначене підтверджується карткою руху документу, яка наявна в системі Електронний Суд, з якого вбачається, що датою доставки до електронного суду інформації про документ, файлу з документом є лише 24.03.2026 року, вже після 15:00 години, тобто вже після проведення судового засідання, в якому розглядалось відповідне клопотання. Тому, ні відповідачі, ні їх представник, не мали можливості ознайомитись зі змістом поданого клопотання до початку судового засідання, в якому таке клопотання вирішувалось. У свою чергу, це свідчить про неможливість стороною відповідачів підготувати заперечення щодо такого клопотання, або ж наприклад, оцінити потребу доповнення переліку питань для експертизи, щодо обставин не отримання клопотання було повідомлено суд, проте, суд не врахував такі доводи представника відповідачів, розглянув клопотання та прийняв оскаржувану ухвалу.

Крім того, вважає представник апелянта, що суд не міг призначати ДНК експертизу, адже позов подано особою, яка за законом не має права оспорювати батьківство ОСОБА_1 . При народженні дітей, 16 жовтня 2020 року державна реєстрація їх народження була проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, однак 14 жовтня 2023 року було внесено зміни до актових записів про народження дітей, у зв`язку із визнанням ОСОБА_1 батьківства відносно дітей, на підставі заяви батьків про визнання батьківства № 215/31.16- 61 від 10 жовтня 2023 року.

Відповідно, законодавством чітко визначений перелік осіб, які можуть оскаржувати батьківство. Оскільки відбулися обставини, на підставі яких були внесенні зміни до актового запису про народження дитини, так відповідно до заяви про визначення батьківства ОСОБА_1 визнав себе батьком обох дітей, то тепер оспорювати його батьківство щодо таких дітей можуть виключно особа, яка записана батьком дитини, а такою особою є сам відповідач у справі тобто ОСОБА_1 , а у випадку його смерті оспорювати його батьківство можуть його спадкоємці (дружина, батьки, діти), та безпосередньо мати дитини - ОСОБА_3 , а тому ОСОБА_2 не має процесуального права на оскарження (оспорювання) батьківства ОСОБА_1 щодо дітей. Крім того, не підлягає в нашому випадку і застосування ст.129 СК України, згідно якої особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства, оскільки на момент зачаття та народження дитини ОСОБА_3 не перебувала у шлюбі взагалі ні із ОСОБА_1 , ні з ОСОБА_2 або взагалі з іншим чоловіком. У зв`язку із чим, перелічені обставини виключають можливість спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу батьківства. Експертиза призначається судом для з`ясування обставин, що мають значення для справи, але якщо особа не має права на позов, то жодна обставина не має значення, а тому призначення ДНК є безпідставним, а також порушує принцип процесуальної економії, який спрямований, у першу чергу, на пришвидшення розгляду справи (вирішення спору) та зменшення судових витрат.

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Гоголіна Н.В. подала відзив на апеляційну скаргу, посилається, що в судовому засіданні, яке відбулося 24.03.2026 року, суд надав представнику відповідачів строк для ознайомлення із заявленим клопотанням, оголосивши у судовому засідання перерву. Крім того, клопотання про призначення молекулярно – генетичної експертизи з тим самим переліком питань до експерта та обґрунтувань у необхідності її проведення вже заявлялось у справі № 680/352/25 попереднім представником позивача адвокатом Северин Я.В. та було задоволено Новоушицьким районним судом Хмельницької області Ухвалою від 19.09.2025 року. Свої доводи та заперечення проти проведення такої експертизи були викладені представником відповідачів у поданій ним на ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області апеляційній скарзі. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05.11.2025 року у задоволенні такої апеляційної скарги представнику відповідачів було відмовлено , а ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області від 19.09.2025 року про призначення експертизи залишено без змін.

Таким чином, представник Відповідача ОСОБА_1 – адвокат Ейбатов Заур Мардан Огли, який вже подавав у цій справі апеляційну скаргу на ухвалу про призначення такої самої молекулярно – генетичної експертизи, але від імені ОСОБА_3 , був повністю обізнаний зі змістом клопотання про призначення експертизи та переліком питань для постановки експерту, та ніколи не заявляв про свій намір поставити експерту будь-які питання від імені відповідачів.

Представник позивача вказує, що безпідставними є твердження представника відповідачів про те, що суд не міг призначити ДНК експертизу, адже позов подано особою, яка за законом не має право оспорювати батьківство ОСОБА_1 .

Заслухавши учасника справи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У червні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актових записів про народження дітей, в якому просив суд: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; внести до актових записів про народження дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні зміни: у графі «Прізвище дитини» змінити з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 »; у графі «Відомості про батька» зазначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України.

Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 02 липня 2025 року відкрито провадження у справі.

18.09.2025 ОСОБА_2 через свого представника Северин Я.В. подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просив: визнати ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; виключити відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з актових записів № 87, №88, складених 16 жовтня 2020 року Новоушицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ; внести зміни до актових записів № 87, № 88, складених 16 жовтня 2020 року Новоушицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: в графі «Батько» зазначити - ОСОБА_2 ; змінити прізвище дітей з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 », а по батькові з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ».

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року залучено до участі в даній цивільній справі як співвідповідача ОСОБА_1 .

23.03.2026 ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_12 подав до суду клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи (по методу молекулярно-генетичного аналізу ДНК людини), на вирішення якої, з урахуванням уточнення, просить поставити запитання: чи наявне біологічне споріднення між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ? чи наявне біологічне споріднення між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ? Чи є ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_4 ? Чи є ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_5 ? Проведення експертизи просив доручити Хмельницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України.

Оскаржуваною. ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 24 березня 2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Гоголіної Н.В. про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено, призначено судову молекулярно-генетичну експертизу та поставлено експерту ті питання, про які просив в позивач в своєму клопотанні.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Вимогами частин 1, 2, 3, 5 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів і зобов`язаний сприяти у поданні (забезпеченні) відповідних доказів, якщо їх подання є утрудненим або неможливим.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У постановах Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17 та від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

В силу ч. 1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 106 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи з врахуванням змінених позовних вимог між сторонами існує спір щодо того, хто є батьком дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення ЄСПЛ у справі «Kalacheva v. russianfederation» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти» («Mifsud v. Malta», заява № 62257/15) зазначено, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Отже, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи в даній цивільній справі є одним із основних належних та допустимих доказів щодо вирішення позовних вимог в процесі дослідження і встановлення факту батьківства і для з`ясування цих обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи, а саме для встановлення хто є батьком дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тому в даному випадку з врахуванням того, що між сторонами існує спір з приводу батьківства дітей, вбачається необхідність спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини справи та вирішити спір по суті неможливо.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду про призначення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи відповідає нормам Цивільного процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги на недоцільність призначення експертизи у справі, так як позов є необґрунтованим, позивач не може оспорювати батьківство дітей, обставини справи виключають можливість спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу батьківства дітей, позов подано з пропуском строків позовної давності звернення до суду, слід відхилити.

Такі доводи стосуються розгляду справи по суті і суд при розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду про призначення експертизи не може надавати оцінку таким доводам, не може втручатись у дії суду по визначенню обсягу і достатності доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, а також наданню оцінки підставності позовних вимог.

Також суд відхиляє доводи апелянта щодо порушення судом норм ЦПК при розгляді клопотання про призначення експертизи.

Як вбачається з журналу судового засідання від 24 березня 2026 року в даному судовому засіданні дане клопотання було оголошено головуючим по справі, тобто представник відповідача міг надати свої заперечення щодо клопотання, мав можливість поставити перед експертом свої питання чи пропонувати призначення експертизи у відповідну експертну установу, яку він хотів.

Крім того клопотання аналогічного змісту було заявлено відповідачем 01.07.2025 року, яке було задоволено судом та ухвалою від 19.09.2025 призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу. Ухвала суду про призначення експертизи від 19.09.2025 була оскаржена представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_13 , який також є і представником апелянта ОСОБА_1 , в апеляційному порядку, однак постановою апеляційного суду залишена без змін.

Проте 29 січня 2026 року до Новоушицького районного суду Хмельницької області надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи, а тому провадження у справі було поновлено.

Тобто представник апелянта ОСОБА_13 раніше був ознайомлений з відповідним клопотанням про призначення експертизи від 01.07.2025 року, позивачем 23.03.2026 року заявлено аналогічне клопотання, а тому представник апелянта Ейбатов З.М. в судовому засіданні 24.03.2026 року не потребував значного часу для надання своїх заперечень.

При цьому суд звертає увагу, що клопотання про призначення експертизи було подано через систему електронний суд 23.03.2024 року і представник апелянта з цього часу мав повну можливість ознайомитись з даним клопотанням та узгодити свою правову позицію за клопотанням зі свої довірителем.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною та відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства

Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Ейбатовим Зауром Марданом Огли, залишити без задоволення.

Ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області від 24 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2026 року.

Судді А.М. Костенко

Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк