Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №309/4943/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 309/4943/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 травня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.

за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бітюра Анатолій Анатолійович, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2025 року, повний текст якого складено 18 березня 2025 року, ухвалене суддею Орос Я.В., в справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У листопаді 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивує тим, що 27.05.2022 здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». Відповідачем погоджено використання OTP пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта.

У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 26.08.2023 підписав Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Після чого із Відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір б/н від 26.08.2023 про надання строкового кредиту у розмірі 37 799.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18% .

Додатково із відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний графік кредиту. Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та графіку кредиту, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.

Відповідач перестала вносити кошти посилаючись на «спірні» операції, які були проведені з кредитним рахунком. Перевіркою даної інформації встановлено, що від 2023-08-29 зафіксоване звернення клієнта ОСОБА_1 , яке було направлено на розгляд фахівцям з банківської безпеки.

В ході перевірки, було встановлено наступні обставини.

До Управління безпеки Банку надійшло звернення клієнта ОСОБА_1 про те, що в період 26.08.2023 на неї була оформлена покупка через послугу «Оплата частинами» в магазині «Комфі», на суму 37 799 грн.

Згідно пояснення клієнтки ОСОБА_1 встановлено, що 26.08.2023 приблизно о 20:30 на її фінансовий номер телефону поступив дзвінок з номеру НОМЕР_1 , співрозмовниця представилась працівницею (оператором) компанії «Київстар» та повідомила, що термін дії її номеру НОМЕР_2 добігає кінця, але його можна продовжити в телефонному режимі, і вона («оператор») їй може продиктувати комбінацію для продовження. Не підозрюючи нічого ОСОБА_1 набрала зі свого мобільного телефону комбінацію по підказці «оператора» та натиснула клавішу виклику, після чого її SIM-картка НОМЕР_2 перестала працювати.

В ході проведення перевірки встановлено, що згідно логінів входу до аканту «Приват24» клієнтки ОСОБА_1 26.08.2023 о 20:41:21 зафіксований вхід з нетипового мобільного пристрою для даної клієнтки, а також підтвердження входу відбувалося за допомогою IVR дзвінка з банку на фінансовий номер НОМЕР_2 клієнтки ОСОБА_1 .

Таким чином, клієнткою ОСОБА_1 було скомпрометовано дані своєї картки НОМЕР_3 та PIN-коду до неї, а також номер свого фінансового телефону, що в подальшому призвело до оформлення кредиту Отримавши доступ до аканту «Приват24» клієнтки ОСОБА_1 , а також маючи на руках фінансовий номер її телефону, треті особи отримали повні дані (номер, термін дії, СVV2 код) картки, та можливість проводити підтвердження платежів, збільшувати кредитні ліміти та оформляти різного роду кредити .

В подальшому, 26.08.2023 о 22:05:53 за допомогою фінансового телефону та даних картки НОМЕР_3 та мобільного додатку «Приват24» на сайті інтернет магазину «Comfy» був оформлений кредит «Оплата частинами» на 25 платежів (договір 23082634806402) на суму 37 799 грн., для купівлі смартфону Samsung Galaxy S23 8/256Gb Green (SM-S911BZGGSEK) та стартового пакету Vodafone SuperNet Start.

Перший платіж по даному договору було списано 27.08.23 о 09:49:18 з кредитної картки НОМЕР_3 (перевипущена на номер НОМЕР_4 ).

Зібрані у ході перевірки дані свідчать про те, що первинний вхід в акаунт Приват 24 клієнта ОСОБА_1 став можливим через компрометацію клієнтом конфіденційних даних (фінансовий номер не змінювався, вхід в акаунт Приват24 здійснено шляхом коректного вводу логіну, та відновлення пароля через PIN-код). Використовуючи вказані дані, треті особи отримали доступ до акаунту клієнта, та даних карток (номер, термін дії, СVV2 код), що надало можливість провести оформлення та підтвердження кредиту в інтернет магазину «Comfy». Отже, вина банка в проведених операціях по картці - відсутня.

Також, клієнтом відповідно до графіку погашення кредиту, було проведено два платежі, що фактично вказує на визнання клієнтом договору: 1. 26.09.2023 внесено 1 515,74 UAH; 2. 26.10.2023 внесено 1 515,74 UAH.

Тому вважають відмову від сплати за кредитом не обґрунтованою і такою що суперечить умовам і правилам банку та чинного законодавства.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 22.07.2024 має заборгованість - 33 285.80 грн., яка складається з наступного: 33 263.12 грн. - Заборгованість за тілом кредиту, 22.68 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2025 року, повний текст якого складено 18 березня 2025 року, позовну заяву задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 26.08.2023 у розмірі 33 285,80 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 33 263,12 грн., заборгованість за простроченими відсотками 22,68 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бітюра А.А., подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим без належного дослідження всіх істотних обставин справи.

Вказує, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування доводів відповідачки. Не довів, що відповідач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції, а судом першої інстанції не враховано та не прийнято до уваги доводи відповідачки.

Списання грошових коштів з рахунку відповідачки відбулось не з її вини та не за її розпорядженням. Виявивши несанкціоновані списання грошових коштів відповідачка відразу повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів щодо шахрайських дій.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги через її безпідставність та необґрунтованість.

Зазначає, що відповідачка є клієнткою банку, їй було видано 26.08.2023 кредит «Оплата частинами» на 25 платежів для покупки смартфону та стартового пакету в загальній сумі 37 799 гривень. Відповідач не надав своєчасно кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту. У зв`язку з чим у відповідачки утворилася заборгованість в загальній сумі 33 285,80 гривень.

Щодо доводів відповідачки, які стосуються відсутності її волевиявлення у здійснених фінансових операціях, то саме ОСОБА_1 скомпрометувала дані своєї картки та PIN-коду до неї, а також номер свого фінансового телефону, що в подальшому призвело до оформлення кредиту.

Вхід в додаток «Приват24» було здійснено з нетипового пристрою для відповідачки шляхом коректного введення логіну та відновлення паролю. Використовуючи скомпрометовані відповідачкою дані треті особи отримали доступ до аканту клієнта та даних карток, що надало можливість здійснити оформлення кредиту.

Тобто, ОСОБА_1 порушила Умови та правила надання банківських послуг, а саме скомпрометувала дані своєї картки, фінансового номеру телефону чим скористалися треті особи. Вина банку в таких діях - відсутня.

У дане судове засідання з`явилась Гриниха Т.Ю., яка діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк». Щодо розгляду справи у відсутності відповідачки не заперечила. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У режимі відеоконференцзв`язку з`явився адвокат Бітюра А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Щодо розгляду справи у відсутності довірительки не заперечив, оскільки така повідомлена про судове засідання.

Відповідачка ОСОБА_1 повідомлена про судове засідання належним чином, шляхом надіслання їй судової повістки поштовими засобами зв`язку, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення від 27.01.2026.

Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційним судом встановлено, що 27.05.2022 ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг з АТ КБ «Приват Банк». Підпис Відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Після вчинення даних дій ОСОБА_1 виявила бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомилась із актуальними умовами кредитування та 26.08.2023 підписала Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Після чого із Відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір б/н від 26.08.2023 про надання строкового кредиту у розмірі 37 799.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 % . В період 26.08.2023 на ім`я ОСОБА_1 була оформлена покупка через послугу «Оплата частинами» в магазині «Комфі», на суму 37 799 грн.

Згідно пояснення клієнтки ОСОБА_1 встановлено, що 26.08.2023 приблизно о 20:30 на її фінансовий номер телефону поступив дзвінок з номеру НОМЕР_1 , співрозмовниця представилась працівницею (оператором) компанії «Київстар» та повідомила, що термін дії її номеру НОМЕР_2 закінчується, але такий можна продовжити в телефонному режимі, і вона («оператор») їй може продиктувати комбінацію для продовження. Не підозрюючи нічого ОСОБА_1 набрала зі свого мобільного телефону комбінацію по підказці «оператора» та натиснула клавішу виклику, після чого її SIM-картка НОМЕР_2 перестала працювати.

В ході проведення перевірки встановлено, що згідно логінів входу до аканту «Приват24» клієнтки ОСОБА_1 (id НОМЕР_5 , іпн НОМЕР_6 ) 26.08.2023 року о 20:41:21 зафіксований вхід з нетипового мобільного пристрою для даної клієнтки, а саме MI 9T|XIAOMI (imei: 968CC3BECF64D423) з ip адреси НОМЕР_7 (провайдер -Kyivstar PJSC), а також підтвердження входу відбувалося за допомогою IVR дзвінка з банку на фінансовий номер НОМЕР_2 клієнтки ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_6 ).

В подальшому 26.08.2023 о 22:05:53 за допомогою фінансового телефону та даних картки НОМЕР_3 та мобільного додатку «Приват24» на сайті інтернет магазину «Comfy» був оформлений кредит «Оплата частинами» на 25 платежів (договір 23082634806402) на суму 37 799 грн., для купівлі смартфону Samsung Galaxy S23 8/256Gb Green (SM-S911BZGGSEK) та стартового пакету Vodafone SuperNet Start.

Перший платіж по даному договору було списано 27.08.23 о 09:49:18 з кредитної картки НОМЕР_3 (перевипущена на номер НОМЕР_4 ).

Дані обставити підтверджуються витягом з ЄДРДР згідно якого вбачається, що 28.08.2023року відповідачка звернулась до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області з заявою, в якій повідомила, що 26 серпня 2023 року приблизно о 20 год. 30хв. на номер мобільного телефону НОМЕР_2 зателефонували з номера НОМЕР_1 , де невідома особа жіночої статі повідомила, що вона представник компанії «Київстар» та заявниці необхідно поновити номер телефону , так як закінчується його термін дії та повідомила , що поновлення можна зробити одразу по телефону, після чого відповідач ввела певну комбінацію та сім карта припинила обслуговуватись. 28.08.2023 року заявниця у додатку Приватбанк дізналась що з її кредитної картки був здійснений переказ у сумі 48 000 грн. без її згоди.

На підставі такої заяви 29.08.2023 було розпочате досудове розслідування по кримінальному провадженню №12023071050000521 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується витягом з ЄДРДР.

Згідно листа від 27.02.2025 за підписом слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Ляшевського В. кримінальне провадження №12023071050000521 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України на даний час знаходиться у провадженні та проводиться досудове розслідування стосовно встановлення особи яка незаконно заволоділа грошовими коштами у сумі 48 000 грн. від потерпілої ОСОБА_1 .

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 626 та статті 627 ЦК України договором

є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента

та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо

це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи слідує та сторонами не оспорюється, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 існують правовідносини банківського (фінансового) характеру.

27.05.2022 ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг з АТ КБ «ПриватБанк». Підпис Відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Тобто, ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та використовувала платіжну картку для здійснення фінансових операцій, зокрема з використанням додатку «Приват24».

Суд першої інстанції задовольняючи позов АТ КБ «ПриватБанк» керувався тим, що саме відповідачка допустила компрометацію своїх власних даних, зокрема доступ до фінансового номеру телефону за допомогою якого було здійснено вхід у додаток «Приват24» та оформлено розстрочку на суму 37 799 грн. ОСОБА_1 не проявила належної уваги і обережності та не вжила своєчасних та достатніх заходів для обмеження доступу до її особистого кабінету у сервісі «Приват24», а відтак вона не звільняється від цивільно-правової відповідальності за зобов`язанням з повернення кредитних коштів банку.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами суду першої інстанції з огляду на наступне.

З витягу з ЄДРДР про зареєстроване кримінальне провадження (а.с.126) слідує, що відповідачка не передавала третім особами дані своєї картки та PIN-коду до неї, єдину дію яку вчинила відповідачка було введення комбінації, яку їй вказала «представник компанії».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21 касаційний суд виснував, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.

Банк зазначає, що відповідачкою було порушено Умови і правила надання банківських послуг, а саме п.2.1.4.5.1. Клієнт несе повну відповідальність за усі операції, які здійснюються за допомогою карток, які є електронним платіжним засобом, емітованим для обслуговування його рахунку. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціонований доступ до його грошових коштів, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати картки, розголошенню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію.

Однак, з наявних у справі матеріалів неможливо встановити, що саме діями відповідачки було допущено компрометування пін-коду, CVV-коду, дати дії картки або інших даних які б надали змогу третім особам отримати безперешкодний доступ до додатку «Приват24».

Як зазначав представник банку у суді першої інстанції, що в ході проведення перевірки баком встановлено вхід з нетипового мобільного пристрою для даної клієнтки з IP адреси, яка непритаманна їй. Після чого було змінено пароль входу до «Приват24», однак PIN-код самої картки не змінювався, а також підтвердженням IVR дзвінка банку на фінансовий номер відповідачки.

Треті особи отримали доступ до фінансового номеру ОСОБА_1 та здійснюючи вхід у додаток «Приват24» ввели коректний логін (фінансовий номер телефону), а також відновили пароль для входу в додаток шляхом підтвердження IVR дзвінка банку. З моменту входу в додаток треті особи отримали доступ до всіх особистих даних фінансової картки ОСОБА_1 з можливістю розпоряджатися особистими та кредитними коштами відповідачки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2023 у справі №176/1445/22 виснував, що сам факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальності за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника так і на емітента, які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду в рамках цивільної справи №176/1445/22, слід зазначити, що саме банк повинен довести, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв розголошенню чи втраті таких особистих даних як ПІН-коду картки або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Тягар доведення вини споживача (платника) у компрометації його особистих даних лежить саме на банку, як на юридичній особі, яка надає послуги фінансового характеру та яка має штат працівників, які у разі виявлення несанкціонованих чи підозрілих операцій повинні вчинити всі залежні від них дії для запобігання погіршення ситуації з неправомірного використання коштів клієнта банку.

АТ КБ «ПриватБанк» не надало ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді детального внутрішнього розслідування банку щодо ситуації з несанкціонованими фінансовими операціями ОСОБА_1 в яких було б відображено, що саме з вини клієнтки відбулась компрометація її даних та здійснено вхід у додаток «Приват24», а тому доводи відзиву на апеляційну скаргу в частині відсутності вини банку в даній ситуації не знайшли своє підтвердження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.07.2025 у справі №490/7829/23 виснував, що клієнт не може нести відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, а банк не довів, що клієнт своїми діями сприяв втраті та/або незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати спірні платіжні операції.

Фактично, банком не проведено належної електронної ідентифікації платіжного засобу та його держателя, оскільки відразу після виявлення входу в додаток «Приват24» банк не вжив заходів щодо з`ясування обставин несанкціонованого входу з іншого, нетипового для клієнтки пристрою.

Слід погодитись з доводами апеляційної скарги, що списання грошових коштів з рахунку відповідачки відбулось не з її вини та не за її розпорядженням, оскільки зворотного банком доведено не було, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин на які посилається банк у позовній заяві.

Факт здійснення відповідачкою двох платежів 26.09.2023 у сумі 1 515,74 грн. та 26.10.2023 у сумі 1 515,74 грн. не свідчить про її згоду з оформленим кредитом та не підтверджує її згоду на здійснення фінансових операцій, оскільки списання коштів з платіжної картки здійснюється банком автоматично, тобто без додаткового підтвердження зі сторони клієнта.

Таким чином, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що тягар доведення вини споживача (платника) у компрометації його особистих даних лежить саме на банку. АТ КБ «ПриватБанк» не довів належними та допустимими доказами, що саме з вини ОСОБА_1 треті особи отримали доступ до додатку «Приват24», до особистих та кредитних коштів, внаслідок чого здійснено несанкціоновані фінансові операції з платіжного рахунку відповідачки, а тому підстав для задоволення позову та стягнення 33 285,80 гривень кредитної заборгованості - немає.

Отже, апеляційний суд керуючись положенням ст. 376 скасовує рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2025 року як ухвалене за неповного з`ясування обставин справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм матеріального права та без врахування практики Верховного Суду у подібних спірних правовідносинах. Натомість, колегія суддів ухвалює нове судове рішення про відмову АТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову та у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633,60 гривень, сплачених апелянткою на момент звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Враховуючи вищенаведене та керуючись нормами статей 12, 81, 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бітюра Анатолій Анатолійович, задовольнити.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2025 року, скасувати та ухвалити в даній справі нове судове рішення про відмову Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , судові витрати у розмірі 3 633,60 гривні, судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 травня 2026 року.

Суддя-доповідач:

Судді: