Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №299/2231/23 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 18 травня 2026 р.

Справа: №299/2231/23

Суддя: Кожух О. А.

Справа № 299/2231/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 травня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Джуги С.Д., Мацунича М.В.,

за участі секретаря - Ормош О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 вересня 2025 року (головуючий суддя Леньо В.В., повний текст рішення складено 19.09.2025) в справі №299/2231/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права спільної сумісної власності на майно та визнання особистою власністю

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернуся в Виноградівський районний суд до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права спільної власності на майно та визнання особистою власністю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_2 познайомився з відповідачкою ОСОБА_1 20 листопада 2014 року. З самого початку знайомства між ними зав`язались дружні і дуже близькі відносини, які з часом перейшли в почуття кохання. Новий 2015 рік вони вже зустрічали разом, а через пару місяців спілкування між ними зародилися справжні почуття глибокої сердечної прихильності.

Вказує, що сторони у справі навесні 2015 року не перебували в зареєстрованих шлюбах (попередні шлюби були розірвані). Від попередніх шлюбів вони мали по двоє дітей (зокрема ОСОБА_3 мала сина ОСОБА_4 , 1998 року народження і дочку ОСОБА_5 , 2002 року народження), були вже не молоді, які прожили життя і знали, що хотіли один від одного.

Позивач зазначає, що в квітні 2015 року сторони стали родиною (сім`єю) і відповідачка, погодившись на його пропозицію, разом зі своєю дочкою – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переїхали жити до нього на квартиру АДРЕСА_1 . Його квартира мала три кімнати, і тому одну кімнату він надав її дочці ОСОБА_6 , а одна кімната була у них з відповідачкою. Зазначає, що до цього часу відповідачка проживала з дочкою на орендованій квартирі по АДРЕСА_2 , а коли переїхала до нього то перевезли всі свої особисті речі і особисті речі своєї дочки ОСОБА_6 .

Зазначає, що 12.04.2015 вони разом з відповідачкою ходили до церкви на освячення Великодньої Пасхи, і разом за святковим столом у нього на квартирі святкували це велике свято. З того моменту почали разом проживати та вести спільний побут та допомагали один одному у веденні бізнесу. Фактично проживали у цивільному шлюбі.

Вказує, що з червня 2015 року магазин відповідачки зареєстрували на ім`я позивача, як підприємця та спільно з відповідачкою розвивали цей бізнес, а фінансовими питаннями сім`ї займалась відповідачка.

Зазначає, що за час спільного проживання та співпраці ними було придбано автомобіль Мерседес Віто та автомобіль Мерседес Спринтер, які використовували для бізнесу, було відкрито також магазин побутових товарів. Крім того вказує, що у 2017 році він з дружиною Оксаною відкрили кафе по АДРЕСА_2 біля магазину. Через півтора року кафе закрили, а частину меблів продали та залишилась професійна техніка.

Вказує, що у 2017 році позивач та відповідач відкрили ще один спільний бізнес – магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 .

Зазначає, що 30.01.2018 сторони придбали пів будинку по АДРЕСА_2 та продовжили спільне ведення бізнесу. Стверджує, що будинок був придбаний за 13 тис. доларів США, та на момент купівлі вказаний будинок перебував у жахливому та занедбаному стані. Вартість всіх робіт з реконструкції будинку обійшлося приблизно в 25 тис. доларів США. Потім вони здали цей будинок в оренду за 4000 тис. грн. в місяць. Вказує, що орендну плату і на даний час отримує відповідач ОСОБА_3 .

Крім того вказує, що 24.03.2020 сторони спільно придбали будинок в АДРЕСА_2 (разом із земельною ділянкою) і дві земельні ділянки біля даного будинку площею: 0.1 та 0.152 га. Вартість будинку разом із земельними ділянками обійшлась в 50 тис. доларів США. Роботи з відновлення будинку і ділянок вартували ще 100 тис. доларів США.

Зазначає, що 04.11.2020 вони придбали земельну ділянку площею 0.06 га. та 01.07.2020 ще одну земельну ділянку площею 0,1 га. Стверджує, що ці дві земельні ділянки були куплені сторонами за 17 тис. доларів США. Огорожа обійшлась в 5000 доларів США. Проведення води на земельні ділянки обійшлось в 2000 доларів США.

Позивач зазначає, що 23.06.2021 його цивільна дружина ОСОБА_3 купила земельну ділянку в АДРЕСА_2 , та про купівлю даної ділянки повідомила приблизно через пів року. Тобто купила без його відома і не одразу про це сказала, хоча вони проживали однією сім`єю і вели спільний бізнес, весь дохід від якого він віддавав для сім`ї.

Вказує, що у 2021 році він з ОСОБА_3 заощадили грошові кошти і купили квартиру в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, а саме за АДРЕСА_3 в будинку АДРЕСА_4 , так як і син ОСОБА_7 і дочка ОСОБА_6 навчались у місті, щоб діти не винаймали квартиру, а мали своє житло.

Зазначає, що також сторонами спільно було відкрито магазин АВС в м.Виноградів та куплено ще два автомобілі: Мерседес Віто та ОСОБА_8 .

Загалом проживали разом у цивільному шлюбі більше восьми років, а все майно, яке купували оформляли на дружину – відповідачку ОСОБА_1 .

Вказує, що сторони припинили відносини фактично з 11 січня 2023 року.

Щодо підтвердження факту проживання однією сім`єю позивач вказує, що в лютому 2023 року відповідачка запропонувала позивачу підписати договір про порядок поділу майна чоловіка та жінки, що проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою. Наданий договір мав підписуватись між сторонами в присутності адвокатів: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , однак відповідачка передумала його підписувати з невідомих для нього причин. Вказує, що даний договір міг позбавити його великої частики спільного майна сторін.

Зазначає, що факт спільного проживання підтверджується наведеним договором про порядок поділу майна чоловіка та жінки, що проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою від 14.02.2023. Доказом спільного проживання також є спільне проведення дозвілля та спільні поїздки на відпочинок, а саме поїздки: 20 травня 2018 року поїздка до ОСОБА_11 (святкували його 50-ти річчя); 28 травня 2018 року ОСОБА_12 ; 20 червня 2018 року поїздка до міста Прага столиця Чеської республіки; 28 липня 2019 року Рахово-Богран гори; 01 жовтня 2019 року поїздка на гору Говерла; 10 грудня 2019 року Шрі-Ланка, (святкували 41 річчя Оксани). Докази на підтвердження спільних поїздок, в тому числі авіаквитки, туристичні тури квитанції про сплату додано до позовної заяви.

Крім того позивач зазначає, що факт спільного проживання однією сім`єю підтверджуються також тим, що у в квартирі АДРЕСА_1 до сих пір зберігаються речі, які належали цивільній дружині – ОСОБА_1 , та дочці – ОСОБА_5 , на підтвердження чого позивач подав суду фотографії.

ОСОБА_2 просив суд встановити факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу між ним та ОСОБА_1 з 01 січня 2015 року по 14 лютого 2023 року.

Визнати спільною сумісною власністю, яка набута під час спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 01 січня 2015 року по 14 лютого 2023 року, майно - а саме :

- житловий будинок з надвірними спорудами та на земельну ділянку, на якій він розміщений, розташований по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 2060709821212, придбаний на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі - продажу, посвідченого Лапчак Г.І. приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу, 19.10.2020, реєстровий номер 1785. Площа вищевказаного будинку складає: загальна площа - 229,26 кв.м., житлова площа - 88,93 кв.м. Даний будинок знаходиться на земельній ділянці площею - 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2121210100:007:009:0227, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку набута на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 19.01.2020;

- 42/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер: 1472371121212, придбаний на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченого Лапчак Г.І., приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу, 26.01.2018, реєстровий номер 148. Площа вищевказаного будинку складає: загальна площа - 81.7 кв.м., житлова площа - 44,60 кв.м.;

- квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 2437373926101, придбану на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі продажу, посвідченого 26.08.2021 приватним нотаріусом Чіпко І.П. Івано-Франківського нотаріального округу, реєстровий номер 971. Площа вищевказаної квартири складає: загальна площа - 36,6 кв.м., житлова площа - 9,6 кв.м.;

- земельну ділянку площею 0,1520 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2121210100:007:009:0228, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, набута на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 19.10.2020;

- земельну ділянку площею - 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 2121210100:00:009:0098, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, набута на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 01.07.2020;

- земельну ділянку площею - 0,0600 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2121210100:00:009:0099, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, набута на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 04.11.2020;

- земельну ділянку площею – 0,1514 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2 без номера, кадастровий номер 2121210100:00:009:0099 - цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, набута на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 23.06.2021;

- автомобіль марки Citroen Berlingo, 2008 року випуску номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , набутий на ім`я ОСОБА_1 і належить їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 24.06.2022 ТМЦ 2146;

- автомобіль марки MERCEDES-BENZ, типу VITO 113 CDI, 2014 року випуску номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , набутий на ім`я ОСОБА_1 і належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого 17.05.2022 ТМЦ 2146.

Визнати за позивачем ОСОБА_2 право особистої власності на частину на зазначене майно:

-житловий будинок з надвірними спорудами та на земельну ділянку на якій він розміщений, розташований по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 2060709821212;

-квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 2437373926101;

-42/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер: 1472371121212;

-земельну ділянку площею - 0,1520 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2121210100:007:009:0228;

-земельну ділянку площею - 0,10 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 2121210100:00:009:0098;

-земельну ділянку площею - 0,0600 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2121210100:00:009:0099;

-земельну ділянку площею – 0,1514 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2 без номера, кадастровий номер 2121210100:00:009:0099.

А також визнати за позивачем ОСОБА_2 право особистої власності в цілому на автомобіль марки Citroen Berlingo, 2008 року випуску номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, яке оскаржується

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 вересня 2025 року позов задоволено частково.

Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу між позивачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 та відповідачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_8 з 01 січня 2015 року по 14 лютого 2023 року.

Визнано спільною сумісною власністю, яка набута під час спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 01 січня 2015 року по 14 лютого 2023 року:

- житловий будинок з надвірними спорудами та на земельну ділянку на якій він розміщений, розташований по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 2060709821212, придбаний на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі - продажу, посвідченого Лапчак Г.І. приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу, 19.10.2020, реєстровий номер 1785. Площа вищевказаного будинку складає: загальна площа - 229,26 кв.м., житлова площа - 88,93 кв.м. Даний будинок знаходиться на земельній ділянці площею - 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2121210100:007:009:0227, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку набута на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 19.01.2020;

- квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 2437373926101, придбана на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі продажу, посвідченого 26.08.2021 приватним нотаріусом Чіпко І.П. Івано-Франківського нотаріального округу, реєстровий номер 971. Площа вищевказаної квартири складає: загальна площа - 36,6 кв.м., житлова площа - 9,6 кв.м.;

- земельну ділянку площею - 0,1520 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2121210100:007:009:0228, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, набута на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 19.10.2020;

- земельну ділянку площею - 0,10 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 2121210100:00:009:0098, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, набута на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 01.07.2020;

- автомобіль марки Citroen Berlingo, 2008 року випуску номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 набутий на ім`я ОСОБА_1 і належить їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 24.06.2022 ТМЦ 2146;

- автомобіль марки MERCEDES-BENZ, типу VITO 113 CDI, 2014 року випуску номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 набутий на ім`я ОСОБА_1 і належить їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого 17.05.2022 ТМЦ 2146.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Вирішено питання судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено те, що сторони у період часу з 2015 року по 14.02.2023 перебували у фактичних шлюбних відносинах, а відтак майно, набуте у період часу з 2018 по 2022 роки, згідно до положень ч.2 ст.74 та ч.1 ст.60 СК України, є спільною сумісною власністю сторін, оскільки набуто ними під час спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Щодо вимоги позивача про визнання особистою власністю частини спільного майна, суд визнав таку вимогу передчасною, оскільки за презумпцією частки дружини та чоловіка у спільному майні є рівними.

Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги

Позивач рішення суду не оскаржував.

В апеляційному порядку рішенням суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вважає, що суд неповно з`ясував обставини справи, не з`ясував наявність чи відсутність спільного побуту між сторонами.

Апелянт стверджує, що між нею та позивачем були виключно господарські відносини між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , та інтимні стосунки вільних жінки і чоловіка.

Зазначає, що 2004 року працювала найманим працівником у сфері торгівлі та до 2014 року накопичила стартовий капітал і почала займатись власною господарською діяльністю, відкривши приватну підприємницьку діяльність на себе та свою матір. Вказує, що коли її мати ( ОСОБА_13 ) у 2015 році виїхала за кордон, то приватного підприємця було закрито. Після чого позивач ОСОБА_2 запропонував відповідачці відкрити додатковий КВЕД на його підприємницькій діяльності та здійснювати торгівлю від його імені на умовах сплати за його підприємницьку діяльність податків. При цьому зазначає, що за період з 2015 по 2021 рік вона сплатила за ОСОБА_2 68 052 грн – єдиного податку та 63 378 грн – єдиного соціального внеску.

Щодо робіт, проведених позивачем на об`єктах нерухомості, придбаних на її ім`я зазначає, що позивач здійснював роботу, пов`язану із своєю діяльністю (завезення ґрунту), за яку вона йому платила.

В апеляційній скарзі відповідачка заперечує також вартість придбаного майна, про яку зазначив ОСОБА_2 у позовній заяві.

У своїх доводах посилається на розмір доходу позивача ОСОБА_2 , який доводиться відповідними податковими деклараціями за період з 2015 по 2021 роки. Вказує, що доказів додаткового заробітку від поїздок за кордон, про які вказував позивач, ним суду не подано.

Щодо майна, придбаного на ім`я ОСОБА_1 в період з 2015 року, відповідачка зазначила, що воно придбано відповідачкою особисто за особисті кошти. Зазначає, що у неї з позивачем відсутня спільна участь в утриманні житла та ремонті, про що свідчать накладні в матеріалах справи. Квартира в місті Івано-Франківськ куплена за кошти, отримані в позику від її двоюрідного дядька – ОСОБА_14 , який проживає у Німеччині в м.Кельн.

Апелянт заперечує твердження позивача про те, що він допомагав відповідачці з веденням бізнесу у магазині.

Стверджує, що позивач і відповідач не брали на себе жодних зобов`язань і не вчиняли дій, які б свідчили про набуття сторонами прав та обов`язків цивільного чоловіка та цивільної дружини.

Вважає доказ, поданий позивачем – проект договору від 14.02.2023 - неналежним та недопустимим, який не має жодного юридичного значення.

Стверджує, що протягом восьми років у позивача не проживала, бо в цей час проживала у матері та в найманій квартирі.

Відповідачка заперечує посилання суду першої інстанції на доказ в справі – її пояснення в кримінальному провадженні щодо крадіжки золотих виробів на зальну суму 25000 грн та 3000 грн, що були викрадені в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.192 том 2). Вважає, що ці докази не підтверджують проживання сторін як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в квартирі позивача та не визначають час такого проживання.

Вважає, що наявність спільних фотографій, спільна присутність на святкуванні свят, наявність фінансових відносин між сторонами протягом 2015-2020 років самі по собі, без доведення факту спільного господарства, не доводять наявність спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю.

Вважає, що судом неправильно застосовано ст. 57, 74 СК України, оскільки не доведено, що спірне майно набуте сторонами під час проживання однією сім`єю.

Не заперечуючи знайомство з позивачем з 1997 року та їх інтимні відносини (з весни 2015 року до осені 2022 року), відповідач вказує, що саме статеве спілкування не здатне породити такий стан між чоловіком і жінкою (окремими суб`єктами відносин), який би був тотожній шлюбу/проживання однією сім`єю без укладення шлюбу. Такий стан породжується взаємною домовленістю цих суб`єктів, як правовий наслідок, що витікає із їх взаємного зобов`язання. Цей стан характеризується відношенням спільності вільних суб`єктів, які завдяки взаємному впливу, складають спільноту членів одного цілого (суб`єктів перебуваючих у спільноті/сім`ї). Ці члени разом ділять домашній побут та об`єднані взаємними правами і обов`язками. Спосіб набуття такого стану і знаходження в ньому має місце не шляхом самовільних дій/уявлень (як представляє позивач), а через взаємний договір. Її спільноту/ціле/сім`ю складали виключно кровні родичі: вона, її діти - син і дочка) а також мама.

Апелянт вказує, що позивач і відповідач, крім сексуального спілкування, не брали на себе жодних зобов`язань, і не вчиняли дій, які б свідчили про набуття сторонами прав та обов`язків цивільного чоловіка та цивільної дружини. За весь час інтимних відносин позивач не прагнув до створення сім`ї, про це навіть бесід не було, тобто, він не бажав брати на себе права та обов`язки чоловіка в шлюбі, і не має значення чи в офіційному, чи в цивільному. Себе дружиною відповідача не сприймала, позивача не сприймала чоловіком.

На вказану апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 подав відзив, у якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Виноградівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.09.2025 – без змін.

Вказує, що наявними матеріалами справи підтверджено спільне проживання сторін однією сім`єю протягом періоду з 2015 року по лютий 2023 року, зокрема проектом договору поділу спільного майна сторін від 14.02.2023, поясненням відповідачки, відібраних слідчим та поясненнями свідків у справі.

06.02.2026 ОСОБА_1 подала апеляційному суду додаткові пояснення, в яких зазначає що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу доказування факту проживання однією сім`єю її пояснення слідчому у межах кримінальної справи. Вказує, що у період вересня 2020 року вона зустрічалась із ОСОБА_2 , тому проводила з ним спільний час у квартирі ОСОБА_2 , однак не проживали однією сім`єю. Стверджує, що мала постійне місце проживання на орендованій квартирі з грудня 2019 року.

У вказаних додаткових поясненнях щодо доведеності факту спільного проживання відповідачка посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.08.2019 у справі №588/350/15, від 30.06.2022 у справі №694/1540/20, а також щодо критеріїв, за якими майну може бути надано статус спільно набутого, відповідачка посилається на постанови Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №199/3941/20, від 16.07.2022 у справі №199/3941/20.

Відповідачка стверджує, що фотографії зі спільних відпочинків та святкувань, пояснення свідків не можуть підтверджувати факт спільного проживання сторін як подружжя. Посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені у постанові від 03.07.2019 у справі №554/8023/15.

Межі розгляду апеляційним судом та явка учасників справи

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та позиції представників сторін, дослідивши матеріали даної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла таких висновків.

Фактичні обставини та застосовані норми права

Згідно з копією паспорту позивача місце реєстрації ОСОБА_2 АДРЕСА_7 (а.с. 22 том 1). Згідно з даних вказаних у позовній заяві та встановлених судом першої інстанції фактичне місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.1 том 1).

Згідно з копією паспорту відповідачки місце реєстрації ОСОБА_1 1978 року народження: АДРЕСА_2 (а.с.76 том1). Фактичне місце проживання відповідачкою зазначене у відзиві: АДРЕСА_8 (а.с.205 том1).

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 було розірвано рішенням Виноградівського районного суду від 05.12.2003.

Шлюб позивача було розірвано 10.09.2010.

Позивач стверджував, що проживали з відповідачкою з початку 2015 року, а остаточний розрив між ними стався 14 лютого 2023 року. Відповідач також визнала, що між сторонами були інтимні та ділові відносини з весни 2015 року до осені 2022 року. Остаточно припинили спілкування після сварки 25 лютого 2023 року, під час якої позивач наніс відповідачці удар по обличчю.

Відповідно до договору найму нежитлових приміщень ОСОБА_2 , як фізична особа-підприємець, 01.07.2015 уклав договір оренди щодо найму площі в приміщенні адмінбудинку за адресою АДРЕСА_2 (а.с.20-22 том 3 «Докази сторони позивача»).

Згідно з договором найму (оренди) нежитлових приміщень від 01.01.2016 ОСОБА_2 , як фізична особа-підприємець уклав договір оренди щодо найму частини нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 20м.кв (а.с.23-25 том 3 «Докази сторони позивача»). Вказане приміщення ОСОБА_2 , як фізична особа-підприємець, винаймав також з січня 2017 року по 2022 рік. (а.с. 29-46 том 3 «Докази сторони позивача»)

Згідно з договором найму (оренди) нежитлових приміщень від 01.01.2016 ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець, винайняла площу в адмінбудинку за адресою АДРЕСА_2 (а.с.26-28 том 3 «Докази сторони позивача»).

Згідно з відомостей, що містяться в податкових деклараціях платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( НОМЕР_9 ) встановлено, що загальна сума доходу за звітний період 2021 року відповідно до ст. 292 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України складала 525400 грн; за звітний період 2020 року – обсяг доходу склав 345000 грн, за 2019 рік – 123900 грн, за 2018 рік – 88500 грн, за період 2017 року – 22300 грн, за 2016 рік – 12500 грн, за 2015 рік – 189900 грн (а.с.135-142 том 1) (всього – 1307500 грн).

Згідно з довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5, яка місить індивідуальні відомості про застраховану особу, нараховані доходи за звітний рік, вбачається, що ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_8 ) за період 2004 рік мала дохід в розмірі 1120 грн, за 2005 рік – 6339 грн, за 2006 рік – 7561,55 грн, за 2007 рік – 422,48 грн, за 2008 рік – 1697,74 грн, за 2009 рік – 10234 грн, за 2010 рік –14403 грн, за 2011 рік –9079 грн, за 2012 рік 25520.53 грн, за 2013 рік – 30321.16 грн, за 2014 рік – 39994,53 грн, за 2015 рік – 55556 грн, за 2016 рік – 70371,24 грн, за 2017 рік – 97866,72 грн, за 2018 рік – 72200 грн, за 2019 рік – 75106,80 грн., за 2020 рік – 38987,76 грн, за 2021 рік – 42500 грн, за 2022 рік – 78600 грн. (а.с. 221-223 том1) (за період з 2004 по 2014 роки - 67369,30 грн; за період з 2015 по 2022 роки – 531188,52 грн).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також копій договорів купівлі продажу вбачається, що в період з 2018 року відповідачкою ОСОБА_1 було придбано нерухоме та рухоме майно:

1. 42/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер: 1472371121212, придбаний на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченим Лапчак Г.І., приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу, 26.01.2018, реєстровий номер 148. Площа вищевказаного будинку складає: загальна площа - 81.7 кв.м., житлова площа - 44,60 кв.м. (а.с.114-116 том1).

2. Житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 2060709821212, придбаний на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченим Лапчак Г.І. приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу, 19.10.2020, реєстровий номер 168. Площа вищевказаного будинку складає: загальна площа - 229,26 кв.м., житлова площа - 88,93 кв.м. (а.с.154-156 том 1). Даний будинок знаходиться на земельних ділянках площею - 0,10 га, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2121210100:007:009:0227, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку набута на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 19.10.2020 та площею - 0,1520 га, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2121210100:007:009:0228, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, набута на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 19.10.2020 (а.с. 88 – 94, 105, 161-163 том1).

3. Квартира АДРЕСА_9 , реєстраційний номер 2437373926101, придбана на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі продажу, посвідченого 26.08.2021 приватним нотаріусом Чіпко І.П. Івано-Франківського нотаріального округу, реєстровий номер 971. Площа вищевказаної квартири складає: загальна площа - 36,6 кв.м., житлова площа - 9,6 кв.м.(а.с.146, 148-149 том 1).

4. Земельна ділянка площею 0,10 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 2121210100:00:009:0098, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, набута на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 01.07.2020. Земельна ділянка площею - 0,0600 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2121210100:00:009:0099, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, набута на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 04.11.2020 (а.с.95- 99 том1).

5. Земельна ділянка площею 0,1514 га, розташована за адресою АДРЕСА_2 без номера, кадастровий номер 2121210100:00:009:0099 - цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, набута на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 23.06.2021 (а.с.100 -104 том1).

6. Автомобіль марки Citroen Berlіngo, 2008 року випуску номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , набутий на ім`я ОСОБА_1 і належить їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 24.06.2022 ТМЦ 2146.

7. Автомобіль марки MERCEDES-BENZ, 2003 року випуску номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 , набутий на ім`я ОСОБА_2 і належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 , виданого 26.10.2021 ТМЦ 2146.

8. Автомобіль марки MERCEDES-BENZ, типу VITO 113 CDI, 2014 року випуску номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , набутий на ім`я ОСОБА_1 і належить їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого 17.05.2022 ТМЦ 2146.

Зазначаючи про спільне проживання з відповідачкою ОСОБА_1 однією сім`єю позивач ОСОБА_2 подав суду в якості доказів: роздруковані фото, в тому числі, із мережі «Фейсбук», які містились на сторінці профілю користувача ОСОБА_16 , про спільний відпочинок з відповідачкою та її донькою; відомості про спільний з відповідачкою перетин кордону за період з 2018 по 2022 роки; докази найму нежитлового приміщення ОСОБА_2 , як фізичною особою-підприємцем; виписки з карткового рахунку ОСОБА_2 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 на підтвердження переказу особистих коштів ОСОБА_1 ; відео та фото з місця проведення робіт на земельній ділянці; викопіровка з рахунку АКБ «ПриватБанк» належного ОСОБА_2 , з послугою щодо «поповнення мобільного», скріншоти з додатку «Getcontact» щодо найменування номерів телефону ОСОБА_1 та її дітей; виписка з карток ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що на роздруківках фотографій, що були розміщені в інтернет мережі «Фейсбук» ІНФОРМАЦІЯ_5 , 26.06.2018, 28.06.2018, 09.08.2018 та 10.11.2022, відповідачка ОСОБА_17 разом із позивачем ОСОБА_18 на відпочинку за кордоном (а.с.124-134 том 1). Вказане також підтверджується копіями туристичних путівок, виданих ТОВ» ГТО» на ім`я ОСОБА_19 та ОСОБА_1 від 19.05.2018, а також копіями квитків на літак (а.с.61-63 том 1).

Також у томі 2 (а.с.202-234), томі 1 та томі 5 «Докази сторони позивача» містяться роздруківки фотографій (з липня 2015 року), які підтверджують спільний відпочинок, подорожі по Україні та за кордон, походи в гори, відвідування родичів, перебування разом на весіллі. На багатьох фото є також донька відповідачки ОСОБА_6 .

Відповідні факти відповідачкою не заперечувались в судовому засіданні апеляційного суду.

В матеріалах справи містяться витяг з Бази даних інформації щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_2 у період з 03.032018 по 03.03.2023 (а.с.33-38 том 1), а також витяг з Бази даних інформації щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_1 у період з 08.11.2017 по 01.01.2023 (а.с.23- 37 том 3).

Із поданих суду витягів з Бази даних вбачається багаторазові спільні перетини кордону України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зокрема і на одному транспортному засобі: МSC 797, НОМЕР_14 , НОМЕР_15 у періоди з березня 2018 року по лютий 2022 року (а.с.33-38 том 1 та а.с.23- 37 том 3).

Із поданих позивачем фотографій з місця проживання позивача ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 (том 2 «Докази сторони позивача») вбачається, що за місцем проживання позивача у квартирі знаходяться одяг та взуття чоловіче та жіноче всіх сезонів, жіноча нижня білизна (а.с.9-19, 28-34). Наявні світлини дитячої кімнати, з яких вбачається, що в кімнаті на стіні знаходяться фотографії дочки відповідачки Каміли, заява ОСОБА_5 про переведення на 4 семестр від 30.12.2022, зошити та книги. У шафі міститься жіночий одяг, жіноча білизна, жіночі засоби гігієни, біологічно активні добавки у формі капсул, коробка з дрібними грошима іноземної валюти та коробка з монетами різної валюти (а.с.41-67). Відповідач в судовому засіданні апеляційного суду не заперечила, що вказані речі належать їй та її доньці. Вказувала, що іноді залишалась на ніч у позивача, куди приходила разом із неповнолітньою на той час донькою, щоб не залишати доньку одну в орендованій квартирі. У апеляційній скарзі відповідач вказує, що деякі речі залишила у відповідача, однак вони були у коробках, бо на її квартирі робився ремонт, а позивач потім речей не повернув. Проте не пояснила, чому ці речі на період ремонту вона залишала у відповідача, а не, зокрема, у своєї матері, де, за твердженням відповідача, вони з донькою також проживали. На переконання кодлегії, та кількість речей, які залишились за місцем проживання позивача, та їх розміщення, наявність зошитів та книг доньки відповідачки, свідчить не про періодичні відвідини позивача відповідачкою та її донькою, а саме про їх постійне проживання у помешканні.

Згідно з виписки по рахунку № НОМЕР_16 , який належить ОСОБА_2 встановлено, що позивачем неодноразово здійснювався переказ коштів відповідачці ОСОБА_1 , що підтверджується дублікатами чеків. Зокрема, в березні 2020 року ОСОБА_2 здійснено переказ коштів одержувачу ОСОБА_1 на суму 161 400 грн. В квітні ОСОБА_2 здійснено переказ особистих коштів одержувачу ОСОБА_1 на суму 101 500 грн. У травні 2020 ОСОБА_2 пераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 79 500 грн. В червні 2020 року ОСОБА_2 здійснено переказ особистих коштів одержувачу ОСОБА_1 на суму 137000 грн. В липні 2020 року – 90500 грн. В серпні 2020 року здійснено переказ коштів на суму 48500 грн, У вересні 2020 року здійснено переказ коштів на суму 85000 грн. В жовтні 2020 року – 190930 грн. У листопаді 2020 року – 143 700 грн. В грудні 2020 року – переказ здійснено на суму 183 800 грн. (а.с.42-55 том 4 «Доказів сторони позивача»). Загалом 1 221 830 грн. за рік.

Переказ коштів ОСОБА_2 одержувачу ОСОБА_1 вбачається також за період з 2021 рік по 2023 рік. Суми перерахованих коштів різні - від 10000 грн до 37000 грн (а.с.100-174 том 4 «Доказів сторони позивача»).

Із поданої позивачем виписки по рахунку вбачається також видача готівки з рахунку, оплата товарів та послуг, стягнення коштів з банківської послуги еквайрингу.

Згідно з поданих позивачем платіжних інструкцій встановлено також переказ Костаком Володимиром Івановичем коштів з карткового рахунку № НОМЕР_17 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_18 (а.с. 1-241 том 5А «Докази сторони позивача»).

З відомостей, що містяться в копії пояснень потерпілої ОСОБА_1 , наданих слідчому в межах кримінального провадження від 14.09.2020 вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що на час відібрання пояснень проживає за адресою АДРЕСА_6 разом із своєю сім`єю. У поясненнях зазначила, що з квартири викрали 3000 гривень та золоті прикраси на загальну суму близько 25000 гривень (а.с.191 том 2).

Згідно із заявою-добровільною згодою ОСОБА_1 14.09.2020 надала згоду на проведення огляду в її квартирі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_6 (а.с.192 том 2).

Згідно з протоколом огляду місця події вбачається, що ОСОБА_1 записана власником квартири в АДРЕСА_6 (а.с.193-195 том 2).

Судом першої інстанції допитано свідків – знайомих та товаришів відповідача, сусідів: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 -О, ОСОБА_5 , ОСОБА_25 , які вказували, що сторони поживали разом у квартирі позивача, де проживала і донька відповідачки, поки не поїхала вчитися; поводили себе як сім`я; відповідачка у квартирі поводила себе як хазяйка, зокрема накривала на стіл; сторони разом вели бізнес, Їздили за кордон за товаром для бізнесу. Свідок ОСОБА_26 вказував, що працював на ремонті об`єкті по АДРЕСА_2 , де працювали і інші працівники. На роботу його наймав позивач та поводився там як господар.

Показання свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_28 (дітей відповідачки та ОСОБА_29 – хресного батька відповідачки, суд першої інстанції до уваги не взяв, оскільки такі були спростовані, та вважав лінією захисту, чим також погоджується колегія суддів.

Застосовані норми права та мотиви апеляційного суду

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Статтею 74 СК України встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення законодавства, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у них певних прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Ураховуючи викладене, особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Критеріями, за якими майну може бути надано статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, відповідно до якої йому може бути надано правовий статус спільної власності подружжя.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі № 753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі № 243/1073/23 (провадження № 61-18172св23).

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, показання свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання необхідно зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17, від 19 лютого 2021 року у справі № 738/1093/19, від 22 червня 2021 року у справі № 554/1251/20, від 22 липня 2021 року у справі № 280/1710/18.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надано в сукупності достатньо доказів щодо спільного проживання разом із відповідачкою в його квартирі в АДРЕСА_6 , проведення спільно часу для відпочинку, ведення бізнесу на взаємно-вигідних умовах у період часу з початку 2015 року до 14 лютого 2023 року. Вказане доводиться підтвердженням спільних подорожей за кордон, поїздками в гори та на сімейні святкування, про що надані фотографії; спільним веденням бізнесу та поїздками за кордон за товаром; показаннями свідків; наявністю речей відповідачки та її доньки у помешканні позивача.

У позивача наявні копії договорів купівлі-продажу об`єктів, придбаних на ім`я ОСОБА_1 у період з 2018 по 2021 роки (договори купівлі-продажу будинку та трьох земельних ділянок по АДРЕСА_2 , що були укладені у різні дні (а.с. 84-87, 90-92, 95-99, 107-109 т. 1); договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 (а.с. 102-104 т. 1); договір купівлі-продажу 42/100 будинку АДРЕСА_2 (а.с. 114-116 т. 1); договір купівлі-продажу квартири у м. Івано-Франківськ (а.с. 148-149 т. 1); копія технічного паспорту квартири у м. Івано-Франківськ (а.с.150-153 т. 1); копія технічного паспорту будинку по АДРЕСА_2 (а.с.164-170 т. 1). Хоча покупцем у цих договорах зазначено ОСОБА_1 , наявність їх копій у позивача свідчить про те, що позивач мав доступ до таких документів, а отже між ними існували довірливі відносини, що притаманно подружжю. Ці обставини також спростовують твердження відповідача, що між сторонами існували виключно інтимні стосунки та господарські відносини як між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

Згідно з поданих позивачем виписок з карткового рахунку вбачається періодичне пересилання коштів на картковий рахунок позивачки.

Колегія суддів не бере до уваги твердження відповідача, що, незалежно від зміни ФОП, від імені яких здійснювалась торгівля в магазині, вона була мозковим центром/власником/розпорядником цього бізнесу, одноосібним власником вкладених коштів, організатором господарської діяльності, власником та розпорядником прибутку. Так, ОСОБА_2 був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, отримував дохід, з якого сплачував податки, що підтверджується податковими деклараціями (а.с. 135-142 т.1). Доводи відповідача, що податки за ОСОБА_2 сплачувались нею нічим не підтверджені. Як зазначалось вище, з 2015 року по 2021 рік дохід позивача склав 1307500 грн. Наведеним також спростовується твердження відповідачки, що позивач не мав достатньо доходу для придбання спірного майна.

В той же час, як зазначалось вище, за даними Пенсійного фонду України, дохід ОСОБА_1 за період з 2004 по 2014 роки склав 67369,30 грн (апелянт стверджувала, що до 2014 року накопичила стартовий капітал); за період з 2015 по 2022 роки – 531188,52 грн.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву було додано Розписки продавців за договорами купівлі-продажу спірного нерухомого майна, згідно яких продавці отримували від ОСОБА_1 кошти за майно (а.с.244-247 т.1). Проте такі дані не відповідають даним щодо ціни об`єктів, яка вказана у відповідних нотаріально посвідчених договорах купівлі-продажу. Так, згідно розписки ОСОБА_30 , він отримав від ОСОБА_1 8000 доларів США за земельну ділянку по вул. Вакарова-Водяна у м. Виноградів (а.с.244 т. 1), в той час як у договорі купівлі-продажу вартість земельної ділянки вказана 58456 грн (а.с. 102-104 т. 1), що на дату укладення договору (23.06.2021) за курсом НБУ (27,30 грн. за 1 дол США) становило 2031,35 дол. США; згідно розписки ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , останні отримали від Довжанин 12000 доларів США за земельні ділянки з кадастровими номерами 2121210100:00:009:0098 та 2121210100:00:009:0099, в той час як у договорах купівлі-продажу вартість земельної ділянки кадастровий номер 2121210100:00:009:0098 вказана 55652,00 грн (а.с.84-87 т. 1), що на дату укладення договору (01.07.2020) за курсом НБУ (27,36 грн. за 1 дол США) становило 2034,06 дол. США, а у договорі купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 2121210100:00:009:0099 зазначено, що її продаж вчинено за 17022 грн (а.с. 95-00 т. 1), що на дату укладення договору (04.11.2020) за курсом НБУ (28,60 грн. за 1 дол США) становило 595,17 дол. США; згідно розписки ОСОБА_33 він отримав від ОСОБА_1 50000 доларів США - повну вартість проданого ним майна (будинок в АДРЕСА_2 ), проте згідно договору купівлі-продажу продаж будинку вчинено на 585989,00 грн. (а.с. 161163 т. 1), що на дату укладення договору (19.10.2020) за курсом НБУ (28,36 грн. за 1 дол США) становило 20662,52 дол. США.

З пояснень відповідачки вбачається також, що позивач приймав участь в будівництві на придбаних відповідачкою об`єктах, зокрема щодо вирівнювання та розчищання земельних ділянок. Відповідач стверджувала, що за надані позивачем послуги вона платила ОСОБА_2 , однак доказів зазначеного суду не надала. Натомість за показаннями свідка ОСОБА_26 , який працював на об`єкті по АДРЕСА_2 , його наймав ОСОБА_2 , який поводив себе як господар.

Доводи відповідача, що вони із донькою проживали на орендованій квартирі, на підтвердження чого надала договір оренди квартири від 01.12.2019, укладений на 35 місяців, колегія суддів до уваги не бере, оскільки, зокрема, станом на 14.09.2020 вони проживали у квартирі позивача в АДРЕСА_6 , що зафіксовано у поясненнях ОСОБА_1 , наданих слідчому як потерпілою в межах кримінального провадження щодо крадіжки майна. У квартирі позивача є речі, які належать відповідачці та її доньці.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність факту спільного проживання позивача та відповідачки однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Суд встановив, що сторони упродовж періоду з початку 2015 року по 14 лютого 2023 року проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права й обов`язки, тобто у них склалися усталені відносини, притаманні подружжю.

Все спірне майно було придбане сторонами за час спільного проживання.

Щодо визнання такого майна спільною сумісною власністю сторін колегія суддів зазначає наступне.

Спростовує презумпцію спільності майна подружжя той із подружжя, який заперечує, що майно, набуте у період шлюбу, є спільним сумісним майном (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 595/324/17).

У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 стверджувала, що квартиру у Івано-Франківську було придбано за кошти, які вона позичила від своїх родичів – ОСОБА_34 та ОСОБА_35 в розмірі 15000 євро.

Згідно з розпискою, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що 22.08.2021 ОСОБА_36 та ОСОБА_37 , які проживають в м.Кельн позичили своїй кузині – ОСОБА_1 150000 Євро готівкою (а.с.242 том1).

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтвердив, що ОСОБА_38 було позичено кошти від родичів Адальберта та ОСОБА_35 , до яких вони разом їздили в Германію, в розмірі 15000 євро. Зазначив, що за вказані кошти вони придбали квартиру в місті Івано-Франківськ, робили там ремонт. На запитання суду, чи були повернуті позичені кошти відповідач в судовому засіданні вказав, що йому не відомо, чи позивач повернула позичені кошти. Разом в Германію до родичів відповідачки вони більше не їздили.

Згідно з договором купівлі-продажу квартири, вбачається, що квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_10 придбана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 . Ціна договору становила 305000 грн. (том 1 а.с.148-149).

Таким чином доводиться факт придбання квартири за адресою АДРЕСА_10 за кошти, які були отримані ОСОБА_1 в борг. Сума позичених коштів була достатньою для придбання квартири. Доказів повернення таких коштів за рахунок спільних коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позивачем не надано. Відтак, немає підстава вважати зазначену квартиру об?єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Оскільки у даній справі судом встановлено факт проживання сторін однією сім?єю без реєстрації шлюбу, а отже, інше спірне майно, відповідно до ст 74 СК України, належить їм на праві спільної сумісної власності і ОСОБА_1 не спростувала презумпції спільної сумісної власності на таке майно, тому суд першої інстанції правильно поширив режим спільної сумісної власності на це майно.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання представника відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання відповідного майна спільним сумісним майном є неефективними способами захисту прав подружжя у спорі між ними щодо поділу спільного сумісного майна.

У даній справі відповідач заперечувала як факт проживання однією сім?єю, так і належність спірного майна сторонам на праві спільної сумісної власності. При цьому, позивачем вимога про поділ майна не заявлялась, а відповідачем спростовано презумпцію спільної сумісної власності на квартиру у м. Івано-Франківськ. Тому, на переконання колегії, вимоги ОСОБА_39 про встановлення факту проживання з ОСОБА_1 однією сім?єю без реєстрації шлюбу та визнання відповідного майна спільною сумісною власністю належало розглядати саме в порядку позовного провадження та результати вирішення таких вимог зазначити у резолютивній частині рішення.

Висновки апеляційного суду

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції, через невідповідність висновків суду обставинам справи, в частині визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 2437373926101, слід скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні такої вимоги – відмовити. В решті рішення суду в оскаржуваній частині слід залишити без змін, оскільки таке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 368, п.2 ч.1 374, ст.375, п. 3 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381–384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 вересня 2025 року в частині визнання спільною сумісною власністю, яка набута під час спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 2437373926101, придбаної на ім`я ОСОБА_1 за договором купівлі продажу, посвідченим 26.08.2021 приватним нотаріусом Чіпко І.П. Івано-Франківського нотаріального округу, реєстровий номер 971 – скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні такої вимоги ОСОБА_2 – відмовити.

В решті рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2026 року.

Головуюча:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua