Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №736/575/26 — Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/575/26

Номер провадження 2-а/736/19/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 рокум. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Пархомчук Т.В.,

за участі секретаря – Крапивної Г.В.,

представника позивача – Кайрод Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови №688 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про притягнення до адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ч. 3 статті 210-1 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 і просить: скасувати постанову № 688 від 02 вересня 2025 року, начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 , якою притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст 210-1 КУпАП; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню, виходячи з того, що про час та місце слухання справи його не повідомлено та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності винесено за його відсутності, постанова не містить посилань на докази, зібрані відповідачем на підтвердження вини позивача. Крім того, постанова про накладення на нього адміністративного стягнення, на думку позивача, не містить в собі дату та місце вчинення правопорушення, не містить відомостей про те, яка саме уповноважена особа здійснювала перевірку документів позивача, не містить відомостей про наявність таких повноважень на перевірку документів. Також позивач зазначає, що його притягнуто до відповідальності за ненадання на перевірку уповноваженій особі власний військово – обліковий документ, але згідно витягу з додатку «Резерв +» у ОСОБА_3 мається правопорушення за неприбуття за повісткою до ТЦК для проходження ВЛК. Позивач вказує, що він не був обізнаний про направлення йому повістки про виклик до ТЦК та СП, а тому застосування до нього адміністративного стягнення є безпідставним та протиправним.

Ухвалою суду від 20.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до статей 268, 269, 286 КАС України. Цією ухвалою надано відповідачу десятиденний термін для подачі відзиву на позовну заяву.

Від ІНФОРМАЦІЯ_5 30.03.2026 надійшов відзив на позовну заяву в якому ТЦК та СП зазначив, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення є законною та не підлягає скасуванню. Відповідач вказує, що в порушення ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач не мав при собі військово-обліковий документ, в тому числі електронний і він не пред`явив його на вимогу працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказана обставина, як зазначає представник відповідача підтверджується відео фіксацією вчиненого правопорушення, об`єм якого є завеликим, а тому, як зазначено у відзиві відеозапис надається лише суду, а позивач зможу з ним ознайомитися, зареєструвавшись у системі «Електронний суд». Відповідач наполягає на тому, що ОСОБА_1 отримав другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення та був ознайомлений із датою та часом слухання справи про притягнення його до адміністративної відповідальності. Позивач на розгляд не прибув, постанова складена за результатами розгляду справи була направлена йому поштовим зв`язком. За наведених обставин відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача вказує на те, докази надані суду разом із відзивом не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони не були надіслані позивачу належним чином, як того вимагає ч. 3 ст. 162 КАС України. Ознайомлення з матеріалами справи через систему «Електронний суд» не є належним врученням позивач матеріалів справи . Відповідач не може зобов`язувати позивача, як фізичну особу реєструватися в системі «Електронний суд». Також представник позивача наполягає на тому, що позивачу не було вручено такий доказ, як відеофіксація вчиненого адміністративного правопорушення, його було надано лише суду. Також представник позивача наполягає на тому, що постанова № 688 від 02.09.2025 не була вручена позивач належним чином, а доданий до відзиву документ під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » не містить відомостей, що це саме постанова № 688 від 02.09.2025.

Представник позивача під час судового засідання позовні вимоги підтримала, наполягала ні їх задоволенні.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з`явився, у відзиві просив розглянути справу у його відсутність.

Розглянувши додані до позовної заяви документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.08.2025 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_7 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 688 від 18.08.2025, відповідно до якого 18.08.2025 о 19:40 в кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою ІНФОРМАЦІЯ_9 було встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 2000 року народження, не надав на перевірку уповноваженій особі власний військово-обліковий документ, чим порушив вимоги абз. 1 ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії воєнного стану.

Протокол про адміністративне правопорушення від 18.08.2025 № 688 було складено в присутності ОСОБА_1 , який отримав його другий примірник, про що свідчать відповідні відмітки в протоколі. Зокрема в протоколі йдеться про те, що ОСОБА_1 роз`яснено права відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме о 11 год. 15 хв. 02.09.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою: АДРЕСА_1 . Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення додаються копія паспорту, фото з планшету працівника НПУ.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 02 вересня 2025 року було винесено постанову № 688, відповідно до якої громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , винний у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає адміністративній відповідальності, передбаченій ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення військовозобов`язаним абз. 1 ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у період проведення мобілізації громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово – обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП) в особливий період (воєнний стан, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022 (зі змінами), затверджений Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ та абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), а саме: військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 2000 року народження, не надав на перевірку уповноваженій особі власний військово–обліковий документ, чим порушив вимоги абз. 1 ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії воєнного стану. Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не виявлено. Майнової шкоди не заподіяно.

Цією постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи 04.09.2025 на ім`я ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_4 було направлено поштове відправлення № 1560000143323, яке було повернуто відправнику через неможливість вручення

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже ця норма є банкетною та відсилає до законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

У частині 2 статті 19 Конституції закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Отже , притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За змістом ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 1, 2, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частини 1,2 ст. 77 КАС України).

У відповідності до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ст. 279 КУпАП).

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено (ч. 1 ст. 285 КУпАП).

Виходячи із змісту вказаних норм, особа, яка здійснює розгляд справи про притягнення порушника до адміністративної відповідальності зобов`язана викласти у постанові за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, які визнані доведеними та зазначити, якими доказами підтверджується факт вчинення адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 не містить в собі посилання на жодні докази винуватості позивача. Крім того, опис обставин, установлених під час розгляду справи, що наведені в постанові від 02.09.2025 № 688 не дає змогу встановити, час та місце вчинення адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що одним із джерел доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Однак, сам протокол про адміністративне правопорушення № 688 від 02.09.2025 за своєю правовою природою не є самостійними та беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали б сумнівів.

В протоколі № 688 від 02.09.2025 містяться посилання на додатки, а саме копія паспорту ID, фото з планшету працівника НПУ, однак в протоколі не вказано, що саме це за копія паспорту та фото з планшету працівника НПУ про що вони. Постанова ж про накладення адміністративного стягнення не містить посилань навіть на вказані докази.

Сам відповідач, як на доказ вчиненого адміністративного правопорушення посилається на відеозапис з нагрудних камер працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.09.2026, він не доданий та не зазначений.

Отже, постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 688 від 02.09.2025 не містить в собі посилань на дату та час вчинення адміністративного правопорушення, не містить відомостей чи було розглянуто справу про адміністративне правопорушення у присутності порушника чи навпаки за його відсутності, постанова не містить посилань на докази, якими підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що йому інкримінується.

З приводу зазначення доказів вчинення адміністративного правопорушення в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності, висловлена Верховним Судом в постановах № 428/2769/17 від 24.01.2019 та № 524/9716/16-а від 13.02.2020, яка зводиться до того, що особа, яка виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності порушника має зазначити в цій постанові деталізований переляк доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_4 не відповідає критерію доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, так як посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 не здійснено належний збір доказової бази.

Суд звертає увагу на те, що правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи те, що постанова про накладення адміністративного стягнення містить в собі недоліки, що свідчать про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про протиправність постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 № 688 від 02.09.2025 та про необхідність її скасування.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем його позовні вимоги обґрунтовані належним чином, а відповідачем не доведена правомірність своїх рішень.

З огляду на зазначене суд вказує на протиправність оскаржуваної постанови та на необхідність її скасування і закриття провадження в справі.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250, 268, 269, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С ТА Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 від 02 вересня 2025 року № 688 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено штраф в розмірі 17000 грн.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору, сплачені відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 2.571319135.1 від 13.03.2026.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складено 29.05.2026.

Суддя Т.В.Пархомчук