Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №734/1124/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/1124/26

Провадження № 3/734/836/26

ПОСТАНОВА

іменем України

25 травня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань – Чумак Н.М.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Лущик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Козелець справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 604056 від 02.03.2026 року встановлено, що 02.03.2026 року о 08:27:21 год. с. Кіпті, вулиця Слов`янська, дорога М01, 97 км, Чернігівський район, Чернігівська область, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A6, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, при цьому правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою ЕНА №6420738, чим порушив вимоги 2.1а ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він віз у Сумську область необхідні речі для бабусі, так як вона залишилася сама, в тому населеному пункті із-за ворожих обстрілів нікого не залишилося, оскільки будинок повністю знищив ворожий шахед, все згоріло, а потім ще попала й артилерія. Допомогти там їй було нікому, всі евакуювалися звідти у зв`язку з обстрілами. Дві доньки бабусі перебувають за кордоном і їй нікому було допомогти, вона залишилася без нічого, і одягу теплого не було, а на дворі тоді було дуже холодно, там ще був сніг і мороз. Він шукав, щоб хтось відвіз, але нікого не міг знайти, а їхати потрібно було терміново у зв`язку з обставинами, що склалися і він був вимушений їхати сам.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Лущик О.М. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі з підстав зазначених в письмовому клопотанні, оскільки ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, показання свідка та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання, що він є знайомим ОСОБА_3 . ОСОБА_3 зателефонував і сказав, що потрібно поїхати в Сумську область і відвезти необхідні речі бабусі, так як в будинок поцілив ворожий дрон і будинок і все майно знищив. В нього не виходило поїхати в той день і ОСОБА_3 сам поїхав. Він приїхав наступного дня, все там було розбито, вони забрали бабусю і везли у м. Глухів. Було холодно і лежав сніг, ОСОБА_3 вчасно привіз необхідні речі для бабусі.

До матеріалів справи захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності долучено фото докази, з яких вбачаються наслідки прильоту, майно зазнало пошкоджень, будинок має значні руйнування, дах та все в будинку повністю знищене вогнем, відсутні вікна та двері, тобто будинок повністю не придатний для життя, навколо сніг який покриває землю, що свідчить про те, що бабуся, яка в ньому проживала потребувала негайної допомоги, оскільки залишилася без теплих речей та житла у холоді.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункт 2.1 а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Невиконання пункту 2.1 а ПДР України (повторно протягом року) має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, в даному випадку за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Правовими нормами ст. 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує». Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.

Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Підставою крайньої необхідності є небезпека інтересам, які охороняються адміністративним законодавством. Ця небезпека може бути викликана: 1) протиправними діями людини: 2) діями тварин; 3) природними явищами; 4) джерелом підвищеної небезпеки (технічними та транспортними засобами) тощо.

Крім того, крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): - небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; - при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; - шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

Відповідно до п. 4 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при вчинені дії особою у стані крайньої необхідності.

Оцінивши пояснення учасників справи, дослідивши докази та враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, але такими визнаватися не можуть, оскільки були вчинені в стані крайньої необхідності, тобто в силу життєвих обставин, які тоді склалися, він був вимушений вчинити дії направлені на допомогу літній людині, яка залишилася в холоді без теплих речей, даху над головою та сторонньої допомоги після прильоту в її житло ворожого безпілотника, тобто вказані дії були вчинені вимушено для усунення небезпеки, що загрожувала життю літньої людини, а вчинене ним правопорушення є менш значним, ніж відвернена шкода, тому у відповідності до п. 4 ст. 247 КУпАП справа підлягає закриттю через вчинення особою дій в стані крайньої необхідності.

Керуючись ст. 17-18, 126, 247, 283-284, 287-288 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити відповідно до п. 4 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із вчиненням даного адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Постанова у повному обсязі виготовлена 28 травня 2026 року.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області Сергій БАРАНЕНКО