Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №750/4482/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4482/26

Провадження № 3/750/1508/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Григор`єв Р.Г., за участю секретаря судового засідання Коваленко В.Ю., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Ванжули Я.В., дослідивши матеріали начальника Управління патрульної поліції в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП , -

В С Т А Н О В И В :

13 квітня 2026 року о 01 год. 04 хв. в м. Чернігові по вул. Захисників України, 17, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CHEVROLET NUBIRA» д.н.з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка міна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

В судове засідання, призначене на 18.05.2026, 28.05.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку. З наданих суду документів представництво інтересів ОСОБА_1 здійснюють захисники – адвокати Халупка С.В. та Ванжула Я.В.

Через підсистему ВКЗ до участі в розгляді справи не приєднався захисник Халупка С.В., але приєднався захисник Ванжула Я.В.

В судовому засіданні захисник Ванжула Я.В. просив справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Мотивуючи позицію сторони захисту, захисник Ванжула Я.В. посилався на аргументи, які є майже ідентичними тим, які викладені у письмовій заяві захисника Халупка С.В., поданої 17.05.2026 через систему «Електронний суд».

Позиція сторони захисту полягає у наступному: 1) працівники патрульної поліції безпричинно зупинили транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 , оскільки останній будь - яких порушень ПДР не допустив, а тому всі наступні вимоги працівників поліції, як то вимога проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не повинен був виконувати, а всі складені відносно нього процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини; 2) в супровідному листі начальника ВАП УПП в Чернігівській області ДПП зазначено про диск, але відсутня ідентифікація самого носія-диску, його опису, немає відомостей, що на ньому зберігається, що вказує на необ`єктивність, упередженість направлення матеріалів відносно ОСОБА_1 до суду, що в свою чергу ставить під сумнів всебічність і законність дій працівників поліції; 3) в графі № 11 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 639347, складеного за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 зазначено «інші матеріали справи» без їх конкретизації; 4) в графі № 12 протоколу відсутні відомості щодо дати, часу розгляду адміністративної справи, що є порушенням вимог ст. 256 КУпАП; 5) у графі 11 «До протоколу додаються» протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 639347 зазначено, що до протоколу додається «відео з автореєстратора Аспірінг», але такий не зазначений у графі 10 як технічний засіб відеозапису, а тому відео з даного технічного пристрою не може братись судом до уваги; 6) ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані на відеозапису не зафіксована назва, серія та номер технічного приладу, за допомогою якого пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та відсутній факт належної пропозиції пройти відповідний медичний огляд; 7) направлення на медичний огляд водія транспортного засобу, складено з грубими процесуальними порушеннями: в графі «огляд проводився за допомогою» взагалі нічого не написано, немає відомостей яким чином здійснювався огляд або за допомогою якого технічного пристрою його пропонувалося провести; в графі «Результати огляду» також не має відомостей, в тому числі немає відомостей про відмову тощо; 8) в матеріалах справи відсутні відомості про надання ОСОБА_1 примірника огляду; 9) працівники поліції в порушення вимог ч.2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» не забезпечили надання медичної допомоги ОСОБА_1 , у якого були сліди побиття на обличчі.

Заслухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи з камер патрульних поліцейських, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, з наступних підстав.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На вимогу працівника поліції водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних, чи токсичних речовин ( п. 2.5 ПДР).

Керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а рівно як і відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.08 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі по тексту – Порядок та Інструкція відповідно).

У відповідності до пунктів другого, третього та четвертого Розділу 1 наведеної Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці , які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

За змістом пункту шостого Розділу 1 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів(законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно пункту сьомого Розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту восьмого Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 13.04.2026 та переглянутого відеозапису патрульних поліцейських, водій ОСОБА_1 , 13 квітня 2026 року о 01 год. 04 хв. в м. Чернігові по вул. Захисників України, 17, керував транспортним засобом «CHEVROLET NUBIRA» д.н.з НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції.

Відповідно до рапорту патрульних поліцейських підставою зупинки працівником патрульної поліції транспортного «CHEVROLET NUBIRA» д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , слугував п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Тобто, причина зупинки транспортного засобу чітко зазначена в рапорті працівника поліції. Крім цього, суд звертає увагу на те, що на території Чернігівської області включаючи і м. Чернігів діє комендантська година з 00:00 до 04:00 годин. За своїм змістом комендантська година полягає у застосуванні органами державної влади заборони перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів (п.8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573). Відповідно до п.7 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Отже, у відповідності до п.7 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» працівники поліції були наділені правом зупинити транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 , оскільки останній, порушуючи відповідну заборону, рухався на ньому в період дії комендантської години. Тому твердження захисника про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 є помилковим.

Окремо заслуговує на увагу поведінка водія ОСОБА_1 , який після зупинки транспортного засобу почав тікати від працівників поліції, але в ході переслідування був зупинений та повернутий до автомобіля «CHEVROLET NUBIRA» д.н.з НОМЕР_1 .

В ході спілкування з ОСОБА_1 працівник патрульної поліції виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.

Виявлення ознак алкогольного сп`яніння у вказаного водія стало правовою підставою для пропонування працівником поліції водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також можливості пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

З переглянутого відеозапису з камер патрульних поліцейських вбачається, що працівники патрульної поліції неодноразово пропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. В свою чергу водій ОСОБА_1 ухилявся від прямої відповіді на питання працівників поліції щодо проходження огляду, не вживав активних дій, спрямованих на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, лише зазначав, що він не є водієм. Відсутність чітко висловленої водієм ОСОБА_1 відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не вказує на те, що останній погодився пройти такий огляд, оскільки жодних активних дій, спрямованих на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або ж в лікарні ним вжито не було. Ненадання прямої відповіді на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, не вжиття конкретних дій зі свого боку, спрямованих на фактичне проходження такого огляду, як то пройти огляд за допомогою прилад «Драгер» або ж проїхати з працівниками поліції до лікарні, вказує на ухилення водієм ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, що в свою чергу свідчить про відмову від проходження такого огляду цим водієм.

Суд звертає увагу на те, що водію ОСОБА_1 були роз`яснені належним чином права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, ст. 63 Конституції України. На відеозапису патрульних поліцейських зафіксовано, що працівниками поліції неодноразово роз`яснювалися права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, натомість ОСОБА_1 постійно перебивав працівників поліції під час роз`яснення вказаних прав та обов`язків. Під час ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, в графі № 13 про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України особисто зазначив, що таке роз`яснення не потрібно.

Щодо доводів водія ОСОБА_1 , зафіксованих на відеозапису і особисто ним в протоколі про адміністративне правопорушення щодо того, що він не керував транспортним засобом слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1. 10 ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 27 постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора – водія під час навчання учнів – водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом , який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

З переглянутого відеозапису патрульних поліцейських слідує, що відразу ж після зупинки транспортного засобу «CHEVROLET NUBIRA» д.н.з НОМЕР_1 з водійського місця на зустріч поліцейському вийшов ОСОБА_1 у якого було розбите обличчя, що зафіксовано на нагрудну камеру патрульного поліцейського та відеореєстратор службового автомобіля, та відразу ж почав тікати від поліцейського та був зупинений шляхом переслідування.

Зважаючи на відсутність інших осіб в транспортному засобі «CHEVROLET NUBIRA» д.н.з НОМЕР_1 , окрім ОСОБА_1 , перебування останнього на водійському сидінні, безперервне фіксування за допомогою відеореєстратора руху вказаного транспортного засобу аж до повної зупинки і виходу з водійського місця ОСОБА_1 назустріч поліцейському, спростовує його твердження про те, що за кермом перебувала інша невстановлена особа, а не ОСОБА_1 .

Щодо інших доводів сторони захисту слід зазначити таке.

Відсутність ідентифікації диску та його опису, відомостей, що на ньому зберігається в супровідному листі начальника ВАП УПП в Чернігівській області на адресу суду не вказує на необ`єктивність, упередженість направлення матеріалів відносно ОСОБА_1 до суду, оскільки супровідний лист не є процесуальним документом в адміністративному провадженні, не є доказом, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні, ані КУпАП, ані Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстровано в Мінюсті України від 10.11.2015р.за № 1408\27853 не передбачено обов`язкових реквізитів супровідного листа. Тому зазначення в такому супровідному листі про надіслання разом з протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на адресу суду диску не є порушенням вимог КУпАП та відомчих інструкцій МВС.

Зазначення в графі № 11 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 639347, складеного за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 «інші матеріали справи» без їх конкретизації автоматично не робить вказаний протокол недопустимим доказом, оскільки в цій же графі детально зазначені документи, які додаються до протоколу включаючи відеозаписи з персональних відеореєстраторів та автореєстратора і саме ці документи та відеозаписи є предметом оцінки судом.

Не зазначення у графі № 12 протоколу конкретної дати та часу розгляду адміністративної справи не є процесуальним порушенням, оскільки справи про адміністративні правопорушення у відповідності до ст. 221 КУпАП мають повноваження розглядати районні, районні у місті, міські, міськрайонні суди (судді), а тому працівник поліції, який складав вказаний протокол не знав і не міг знати на котру дату та час буде призначений розгляд протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддею Деснянського районного суду м. Чернігова.

Відсутність у графі 10 протоколу посилання на технічний засіб відеозапису «автореєстратор Аспірінг» не робить протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 недопустимим доказом, оскільки про наявність такого доказу, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення зазначено у графі 11 протоколу.

Ані КУпАП, ані відомчі інструкції МВС, зокрема, наведені вище, не покладають обов`язку на працівника поліції вдаватися до зайвої деталізації і зазначати водію, який запідозрений в стані алкогольного сп`яніння назву, серію та номер технічного приладу, за допомогою якого пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та описувати їх в протоколі про адміністративне правопорушення. На відеозапису чітко зафіксовано, що водію ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на місці за допомогою технічного приладу «Драгер» і цього вочевидь є достатньо для розуміння водієм за допомогою якого приладу працівники поліції пропонують йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки.

Не зазначення жодної інформації в направленні на медичний огляд водія транспортного засобу в графі «огляд проводився за допомогою», не зазначення за допомогою якого технічного пристрою його пропонувалося провести, в графі «Результати огляду» не зазначення відомостей про відмову не спростовує факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров`я, що в повній мірі зафіксовано на відеозапису патрульних поліцейських. Захисник посилається на відсутність в матеріалах справи відомостей про надання ОСОБА_1 примірника огляду, але не зрозуміло про який примірник йдеться мова, якщо огляд водія ОСОБА_1 не проводився. Якщо мова йде про направлення для проведення такого огляду, то надання його примірника водію не передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735. Визначення потреби або відсутність такої потреби в наданні медичної допомоги водію ОСОБА_1 та дотримання працівниками поліції вимог ч.2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» виходить за межі даного судового розгляду, оскільки вказане питання не входить до предмета доказування за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, в судовому засіданні доведено поза розумним сумнівом, що водій ОСОБА_1 , 13 квітня 2026 року о 01 год. 04 хв. в м. Чернігові по вул. Захисників України, 17, керував т.з. «CHEVROLET NUBIRA» д.н.з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його сімейний та майновий стан, ступінь його вини і вважає за необхідне накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 268, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд

м. Чернігова.

Суддя Р.Г. Григор`єв