Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №598/1222/22 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1222/22

провадження № 2/598/7/2026

РІШЕННЯ

іменем України

"29" травня 2026 р. Збаразький районний суд

Тернопільської області у складі:

головуючого судді Олещука Б.Т.

з участю секретаря Козак Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області, за правилами з спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від іменні та в інтересах якого діє адвокат Молень Ростислав Богданович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

встановив:

До Збаразького районного суду звернувся ОСОБА_1 , від іменні та в інтересах якого діє адвокат Молень Ростислав Богданович, із позовною заявою, зареєстрованою через канцелярію суду 04.08.2022, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. В якій просять:

1. Розглянути справу за позовом про стягнення боргу за договором позики від ОСОБА_1 (Позивача) до ОСОБА_2 (Відповідач) від 02 серпня 2022 року у порядку спрощеного позовного провадження.

2. Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКП НОМЕР_2 заборгованість за договором позики від 18.01.2020р., та договором позики від 01.02.2022р., загальною сумою 180291 (сто вісімдесят тисяч двісті дев`яносто одна) грн.

3. Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКП НОМЕР_2 судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивач посилається на те, що відповідач всупереч вимог договору позики від 18.01.2020 та договору позики від 01.02.2022 своєчасно не повернув коштів, які зобов`язувався повернути, чим порушив взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку відмовляється повернути вказану суму боргу. Скільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики від 18.01.2020 та договору позики від 01.02.2022 станом на час звернення до суду не погашена, вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Дана позовна заява зареєстрована в суді і справі присвоєно єдиний унікальний номер 598/1222/22.

09 серпня 2022 року ухвалою Збаразького районного суду прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження і призначено підготовче засідання справи (а.с.14).

31 січня 2023 року ухвалою Збаразького районного суду зупинено провадження у даній цивільній справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан (а.с.56).

26 березня 2026 року від військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України надійшла відповідь на запит суду щодо проходження військової служби ОСОБА_2 , із якої вбачається що з 27 січня 2025 року ОСОБА_2 відсутній у військовій частині (самовільне залишення частини), місце перебування військовослужбовця посадовим особам військової частини НОМЕР_3 невідоме.

01 квітня 2026 року ухвалою Збаразького районного суду поновлено провадження у даній цивільній справі у зв`язку із припиненням перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України (а.с.79).

30 квітня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Моленя Р.Б. надійшло клопотання про його участь у судовому засідання в режимі відеоконференції (а.с.110-113).

04 травня 2026 року ухвалою Збаразького районного суду задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Моленя Р.Б. про його участь у судовому засідання в режимі відео конференції (а.с.114).

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Молень Р.Б. усудове засідання не з`явились, однак від останнього на адресу суду надійшла заява, в якій він просить справу слухати у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, посилаючись на ті ж обставини, не заперечують щодо заочного розгляду даної справи.

Відповідач ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, хоча про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач не подав до суду відзиву.

Суд, на підставі ст.280 ЦПК України, вважає за доцільне проводити заочний розгляд даної справи.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 18 січня 2020 року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20000 гривень та зобов`язався їх повернути до 18 квітня 2020 року без відсотків, у випадку порушення зобов`язання, повернути вказану суму з відсотками 15% в місяць за весь період прострочення, що стверджується власноручно написаною відповідачем розпискою від 18 січня 2020 року.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні вказаної розписки сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, щодо суми, валюти, строку дії і звіту повернення коштів.

Згідно матеріалів позову вбачається, ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов`язання не повернув позивачу ОСОБА_1 позичені грошові кошти в розмірі 20000 гривень.

Крім того, 01 лютого 2022 року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 83700 гривень та зобов`язався їх повернути до 20 лютого 2022 року без відсотків. У випадку порушення зобов`язання, повернути вказану суму з відсотками 10% в місяць за весь період, що стверджується власноручно написаною відповідачем розпискою від 01 лютого 2022 року.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні вказаної розписки сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, щодо суми, валюти, строку дії і звіту повернення коштів.

Згідно матеріалів позову вбачається, ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов`язання не повернув позивачу ОСОБА_1 позичені грошові кошти в розмірі 83700 гривень.

Будь-яких спростувань вищенаведених обставин судом не здобуто.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України). За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В порушення умов договору позики відповідач до теперішнього часу не повернув позивачу всі грошові кошти, які передбачено договором, чим порушив зобов`язання.

Таким чином суд приходить до висновку, що зобов`язання, які взяв на себе відповідач при укладені вищевказаного договору не виконано.

Оскільки відповідач не належним чином виконує взяті на себе зобов`язання, позовні вимоги позивача підлягають захисту шляхом стягнення в користь позивача із відповідача заборгованості за договором позики.

Враховуючи вищевказане, та те, що відповідач порушив свої зобов`язання перед позивачем, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню в користь позивача заборгованість за договором позики від 18 січня 2020 року в розмірі 20000 гривень, 6721,70 грн – інфляційних нарахувань за період травень 2020 – червень 2022, 6799,56 грн - 15% річних від простроченої суми та заборгованість за договором позики від 01 лютого 2022 року в розмірі 83700 гривень, 11783,76 грн –інфляційних нарахувань за період березень 2022 року – червень 2022 року, 1066,32 грн – 3% річних та 50220 грн – 10% річних від простроченої суми, а тому позов слід задовольнити.

При цьому суд враховує розрахунок наведений позивачем у позовній заяві.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1802,92 грн сплаченого судового збору. При цьому, суд бере до уваги квитанцію №1037342677 від 01.08.2022 про сплату позивачем судового збору (а.с.6).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11, 23, 202, 203, 207, 215, 526, 625, 629, 640, 1046-1051 ЦК України, договором позики від 18 січня 2020 року, договором позики від 01 лютого 2022 року, ст.ст.4, 5, 12, 13, 19, 76-78, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 265, 268, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 , від іменні та в інтересах якого діє адвокат Молень Ростислав Богданович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 18 січня 2020 року в розмірі 20000 грн (двадцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15% річних від простроченої суми за договором позики від 18 січня 2020 рокув розмірі 6799,56 грн (шість тисяч сімсот дев`яносто дев`ять гривень п`ятдесят шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 індекс інфляції за договором позики від 18 січня 2020 рокув розмірі 6721,70 грн (шість тисяч сімсот двадцять одну гривню сімдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 01 лютого 2022 року в розмірі 83700 грн (вісімдесят три тисячі сімсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10% річних від простроченої суми за договором позики від 01 лютого 2022 рокув розмірі 50220 грн (п`ятдесят тисяч двісті двадцять гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 індекс інфляції за договором позики від 01 лютого 2022 рокув розмірі 11783,76 грн (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят три гривні сімдесят шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних за договором позики від 01 лютого 2022 рокув розмірі 1066,32 грн (одна тисяча шістдесят шість гривень тридцять дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1802,92 грн (одну тисячу вісімсот дві гривні дев`яносто дві копійки).

Вказане заочне рішення суду може бути переглянуте Збаразьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, яку слід подати до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Дане рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане повне рішення суду складено і підписано суддею 29 травня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Богдан Олещук