Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №950/412/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/412/26

Номер провадження 3/950/297/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 592444 від 16 лютого 2026 року, складеного інспектором відділення поліції № 3 м. Лебедин Сумського РУП ГУНП в Сумській області капітаном поліції Сердюк Анною Валентинівною, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що 16 лютого 2026 року о 00 год. 37 хв. в м. Лебедин по вул. Русіянова, 2, керував автомобілем ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різким запахом алкоголю з порожнини рота, млявою мовою, почервонінням очей, та від проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу Drager і в Лебединській ЦРЛ відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду довідку про проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 . Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. З урахуванням того, що обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, законом не передбачена, а матеріали справи є достатніми для вирішення питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, протокол, додані до нього документи, довідку про проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , а також відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Зазначена норма закріплює принцип законності адміністративного провадження, який вимагає від органу, що складає адміністративні матеріали, не лише формально зафіксувати певну подію, а й забезпечити неухильне додержання визначеної законом процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані можуть встановлюватися, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, іншими документами, а також показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції відеозапису.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у разі інкримінування відмови від проходження огляду суд має встановити сукупність обставин, а саме факт керування транспортним засобом, наявність у поліцейського передбачених законом підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, законну та зрозумілу вимогу пройти огляд, роз`яснення особі її прав, дотримання порядку направлення на огляд, а також належно зафіксовану відмову саме від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Тобто обов`язок водія кореспондує обов`язку поліцейського діяти у спосіб і в порядку, визначені законом. Саме тому не будь-яка усна пропозиція пройти огляд, а лише пропозиція, зроблена у визначеному законом порядку, може бути підставою для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення у разі відмови.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підтвердження свого статусу подав довідку про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . Зазначена довідка є письмовим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП та підтверджує, що особа, щодо якої складено протокол, є військовослужбовцем.

Щодо військовослужбовців законодавцем передбачено спеціальний порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, який визначений ст. 266-1 КУпАП. За змістом цієї норми огляд військовослужбовців проводиться уповноваженими посадовими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, а складення висновків у закладі охорони здоров`я за результатами огляду проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром військової частини.

З матеріалів справи не вбачається, що після встановлення або повідомлення про статус ОСОБА_1 як військовослужбовця працівниками поліції було забезпечено дотримання спеціального порядку, передбаченого ст. 266-1 КУпАП. У справі відсутні відомості про залучення посадової особи, уповноваженої начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром військової частини, відсутні відомості про проведення огляду саме уповноваженою посадовою особою, а також відсутні документи, які б підтверджували дотримання спеціальної процедури огляду військовослужбовця.

Крім того, незалежно від статусу ОСОБА_1 як військовослужбовця, судом встановлено істотні порушення загального порядку направлення водія на огляд на стан сп`яніння.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться у встановленому законом порядку. Огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду та проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння та оформлення результатів такого огляду.

За змістом зазначених нормативних актів процедура огляду є послідовністю процесуальних дій, а не довільним набором усних пропозицій. Поліцейський має встановити ознаки сп`яніння, повідомити особі підстави для огляду, запропонувати пройти огляд у встановленому порядку, у разі відмови від огляду на місці або незгоди з результатами забезпечити направлення особи до найближчого закладу охорони здоров`я, оформити відповідні документи, у тому числі направлення на огляд за встановленою формою, та забезпечити доставку особи до закладу охорони здоров`я у визначений строк.

Судом досліджено відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції. Із зазначених відеозаписів встановлено, що під час оформлення адміністративних матеріалів направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я не складалося, особі не оголошувалося та не вручалося. На відеозаписах не зафіксовано, щоб до складення протоколу або під час його оформлення ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено підстави направлення до медичного закладу, порядок проходження такого огляду, юридичні наслідки відмови, а також права, передбачені ст. 268 КУпАП і ст. 63 Конституції України.

Натомість з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається інша послідовність подій: після складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Така послідовність дій не відповідає суті адміністративного обвинувачення, викладеного у протоколі, оскільки протокол про адміністративне правопорушення має фіксувати вже вчинене діяння, а не подію, яка фактично з`ясовується або пропонується після його складення.

Суд приходить до висновку, що якщо пропозиція пройти огляд у закладі охорони здоров`я була зроблена вже після складення протоколу про адміністративне правопорушення, така обставина не може підтверджувати фабулу протоколу про відмову від огляду, яка нібито вже відбулася до його складання. У такому випадку протокол передчасно констатує відмову особи від проходження огляду, а отже не підтверджує належним чином об`єктивну сторону адміністративного правопорушення.

Суд також враховує, що в протоколі зазначено про додання до нього акта та направлення. Водночас наявність у матеріалах справи документа під назвою «направлення» сама по собі не доводить, що це направлення було складене своєчасно, оголошене особі, вручено їй або пред`явлено до складення протоколу. Вирішальне значення має не лише формальна наявність бланка у матеріалах справи, а й дотримання реальної процедури направлення на огляд, що має бути підтверджено належними і допустимими доказами. Відеозаписи з нагрудних камер, які суд безпосередньо дослідив, не підтверджують складання направлення під час оформлення протоколу і, навпаки, свідчать про те, що пропозиція пройти огляд у медичному закладі лунала вже після складення протоколу.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, а також оскаржувати постанову у справі. Зазначені права повинні бути роз`яснені особі до або під час складення протоколу, тобто в той момент, коли особа реально може ними скористатися.

Статтею 63 Конституції України передбачено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе. Отже, роз`яснення положень ст. 63 Конституції України має не формальне, а гарантійне значення, оскільки забезпечує особі можливість усвідомлено визначити свою поведінку під час складання адміністративних матеріалів.

Судом встановлено, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не містять належного підтвердження того, що ОСОБА_1 до складення протоколу або під час його складання були фактично, повно та зрозуміло роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також положення ст. 63 Конституції України. Формальне зазначення у протоколі про роз`яснення прав не може замінити фактичного їх роз`яснення, якщо інші докази, зокрема відеозапис, не підтверджують такої процесуальної дії.

Суд приходить до висновку, що нероз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є технічним або несуттєвим недоліком. Таке порушення обмежує право особи на захист, позбавляє її можливості своєчасно надати пояснення, заявити клопотання, заперечити проти дій поліцейського, вимагати належного оформлення направлення на огляд, скористатися правничою допомогою та реалізувати інші процесуальні права.

Саме тому суд не може визнати допустимими та достатніми докази, отримані за процедурою, під час якої особі не було належним чином роз`яснено її права, а порядок направлення на огляд було порушено.

Суд зазначає те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, оскільки така відмова, для цілей ч. 1 ст. 130 КУпАП, має правове значення лише за умови, якщо особу було належним чином і своєчасно направлено на огляд, якщо їй були зрозуміло роз`яснені підстави та порядок проходження огляду, якщо направлення було оформлено у встановленій формі, якщо особі були роз`яснені її процесуальні права і наслідки відмови, а також якщо відмова була зафіксована до складання протоколу про адміністративне правопорушення, а не після нього.

У даній справі зазначені умови не дотримані. З відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що права ОСОБА_1 належним чином не роз`яснювалися, направлення на огляд під час оформлення протоколу не складалося, а пропозиція пройти огляд у закладі охорони здоров`я фактично висловлювалася після складення протоколу про адміністративне правопорушення. За таких обставин суд приходить до висновку, що порядок направлення на огляд був істотно порушений.

Суд також враховує, що процедура огляду на стан сп`яніння має підвищене значення у справах за ст. 130 КУпАП, оскільки саме вона є основним способом перевірки наявності або відсутності стану сп`яніння чи факту відмови від огляду. Недодержання цієї процедури не може бути виправдане посиланням на складність обстановки, поведінку особи або подальше складання протоколу, оскільки порядок огляду є законодавчо встановленою гарантією об`єктивності доказів.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є беззаперечним доказом вини особи. Він є процесуальним документом, у якому фіксується позиція посадової особи, яка його склала, але викладені в ньому відомості мають бути перевірені судом та підтверджені іншими належними і допустимими доказами. За відсутності таких доказів притягнення особи до адміністративної відповідальності суперечило б вимогам ст. 7, 245, 251, 252, 268, 280 КУпАП.

Оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 592444, суд зазначає, що він містить формальний опис відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки та в Лебединській ЦРЛ. Разом із тим такий опис не узгоджується з відомостями, зафіксованими на відеозаписах з нагрудних камер, оскільки ці відеозаписи свідчать про відсутність належного роз`яснення прав, відсутність складання направлення під час оформлення протоколу та пропонування пройти огляд після складення протоколу. За таких умов суд не може покласти протокол в основу висновку про винуватість особи.

Відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції суд оцінює як належні докази у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки вони безпосередньо відображають хід спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , послідовність процесуальних дій та спосіб оформлення адміністративних матеріалів. Саме ці відеозаписи дають можливість перевірити, чи дотримано процедури, передбаченої законом. За результатами їх дослідження суд встановив істотні порушення порядку оформлення матеріалів і направлення особи на огляд.

Довідка про проходження ОСОБА_1 служби у військовій частині НОМЕР_1 підтверджує його статус військовослужбовця та має значення для оцінки того, чи був дотриманий спеціальний порядок огляду, передбачений ст. 266-1 КУпАП. Цей доказ узгоджується з позицією особи та не спростований матеріалами справи. Водночас матеріали справи не містять доказів, що спеціальна процедура щодо військовослужбовця була забезпечена.

Інші документи, додані до протоколу, не усувають встановлених судом істотних порушень. Навіть якщо у матеріалах наявний бланк направлення або акт, такі документи мають доказове значення лише за умови підтвердження, що вони складені своєчасно, у належній послідовності, доведені до відома особи та оформлені відповідно до вимог закону. Відеозаписи з нагрудних камер цього не підтверджують.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Хоча провадження у справах про адміністративні правопорушення не є кримінальним провадженням у формальному значенні, однак стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП має каральний характер, пов`язане зі значним штрафом і позбавленням права керування транспортними засобами, а тому висновок про винуватість особи має ґрунтуватися на належних, допустимих, достовірних і достатніх доказах.

У цій справі наявна сукупність істотних процесуальних порушень: не підтверджено належного роз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 268 КУпАП і ст. 63 Конституції України; порушено порядок направлення на огляд; направлення під час оформлення протоколу не складалося; пропозиція пройти огляд у закладі охорони здоров`я фактично висловлювалася після складення протоколу; не забезпечено спеціального порядку огляду військовослужбовця; відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду саме відповідно до встановленого законом порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 256, 266, 266-1, 268, 280, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 62, 63 Конституції України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення в порядку, передбаченому ст. 294 КУпАП.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ