Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №464/2882/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2882/26

пр.№ 2/464/2381/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29.05.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гирьки К.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований з відповідачкою ОСОБА_2 17 жовтня 2008 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №3192.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 17.10.2008 було зареєстровано шлюб між сторонами. З 29.05.2022 відповідачка ОСОБА_2 переїхала та по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1 . З цього часу вони спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, загального бюджету не мають. Вважає, що примирення між сторонами неможливе, а тому наполягає на його розірванні.

Ухвалою від 29.04.2026 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, що наведені в такому, просив позов задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася повторно, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи. Причин своєї неявки відповідачка не повідомила та не подала до суду відзив на позовну заяву.

Враховуючи неявку відповідачки в судове засідання та відсутність заперечень позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 17 жовтня 2008 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №3192. У шлюбі в них неповнолітніх дітей немає.

Встановлено, що подружні відносини між сторонами не склались, вони тривалий час не проживають разом та не ведуть спільного господарства. Позивач наполягає на розірванні шлюбу та вважає, що збереження такого суперечить його інтересам.

Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і такі обставини суперечать інтересам позивача, а відтак, шлюб слід розірвати.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 331 грн 20 коп.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 – 265, 280-282 ЦПК України,

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 жовтня 2008 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №3192.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 331 грн 20 коп судового збору, сплаченого при поданні позову.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК